02 жовтня 2025 року Справа №160/23334/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали зустрічного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у справі №160/23334/25 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
13.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), у якій просить:
- стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 433533,23 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що у ОСОБА_1 існує заборгованість у сумі 433533,23 яка підлягає стягненню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
25.09.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якій просить скасувати:
- податкове повідомлення рішення від 08.07.2024 №1576541-2415-0424-UA12120050000027007 на суму 2835,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 №1576529-2415-0424-UA12120050000027007 на суму 6142,50 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 №1576518-2415-0424-UA12120050000027007 на суму 6331,50 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 №1576545-2415-0424-UA12120050000027007 на суму 21522,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 №1576532-2415-0424- UA12120050000027007 на суму 23315,50 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 №1576520-2415-0424-UA12120050000027007 на суму 24032,90 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 №1576537-2415-0424-UA12120050000027007 на суму 26436,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 №1576527-2415-0424- UA12120050000027007 на суму 28639,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 №1576517-2415-0424-UA12120050000027007 на суму 29520,20 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 №1576546-2415-0424-UA12120050000027007 на суму 48963,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 №1576535-2415-0424- UA12120050000027007 на суму 106086,50 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 №1576521-2415-0424-UA12120050000027007 на суму 109350,70 грн.
Відповідно до положень ст. ст. 177, 178 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн).
Предметом зустрічної позовної заяви є 12 вимог майнового характеру - 12 податкових повідомлень-рішень, судовий збір за звернення з позовом про оскарження яких складає 968,96 грн, з урахуванням понижуючого коефіцієнту за звернення до суду через автоматизовану систему «Електронний суд».
Суд зазначає, що оскільки кожне таке рішення є окремим предметом спору, то судовий збір у такому випадку не може бути меншим ніж його мінімальний розмір, передбачений Законом України «Про судовий збір» за подання позову майнового характеру, у зв'язку з чим фактично позивач повинен сплатити судовий збір не від загальної суми усіх рішень, обрахованої шляхом простого складання сум, а за кожне рішення окремо.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2022 у справі №280/2266/21.
Позивачем до зустрічної позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3468,27 грн. Враховуючи, що сума судового збору за звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень складає 11627,52 грн, позивачу необхідно доплатити суму судового збору у розмірі 8159,25 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Згідно з п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
У постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 Верховний Суд сформулював такий правовий висновок.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 відступив від висновку про застосування норми права, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, та сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
У згаданому правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, було також визначено, що ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження). Тому під час оскарження податкових повідомлень-рішень без попередньої процедури адміністративного оскарження мають застосовуватися шестимісячні строки, визначені ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначено позивачем в зустрічній позовній заяві, 05.09.2023 ОСОБА_1 отримав податкові повідомлення-рішення, якими Головне управління ДПС у Дніпропетровській області визначило податкові зобов'язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за період 2021 та 2022 роки.
Після проведення з Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області звірки, податковий орган самостійно скасував податкові повідомлення-рішення.
Після чого, в електронному кабінеті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), розташованому на сайті https://cabinet.tax.gov.ua Державної податкової служби України була видалена інформація про те, що в 2023 році ОСОБА_1 були нараховані податкові зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за період 2021, 2022 на загальну суму 153868,76 грн.
04.10.2024 в електронному кабінеті ОСОБА_1 була розміщена інформація про те, що останньому контролюючим органом нараховані податкові зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за період 2021, 2022 та 2023 роки на загальну суму 433 174,80 грн.
ОСОБА_1 вказує, що про нарахування сум податку він дізнався зі свого електронного кабінету розташованого на сайті ДПС України. Згідно даних, розміщених контролюючим органом в електронному кабінеті ОСОБА_1 , нарахування податку було здійснено 04.10.2024.
Не погодившись з сумами податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості ОСОБА_1 , згідно п.п. 266.7.3 ст. 266 ПК України, звернувся до контролюючого органу з заявою №11/12-24 від 11.12.2024, для проведення звірки даних.
За правилами абз. 1-3 п. 42.4 ст. 42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків (перше речення абз. 4 п. 42.4 ст. 42 ПК України).
Позивач за зустрічним позов підтверджує отримання спірних податкових повідомлень-рішень в електронному кабінеті платника податків, у зв'язку з чим звернувся до контролюючого органу з заявою №11/12-24 від 11.12.2024 для проведення звірки даних.
Тобто про оскаржувані податкові повідомлення-рішення позивач за зустрічним позовом був обізнаний у грудні 2024, до суду із зустрічним позовом звернувся 25.09.2025, тобто з пропуском встановленого шестимісячного строку на оскарження.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95946021) зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням викладеного, зустрічну позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу десятиденного строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 177, 178, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у справі №160/23334/25 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - залишити без руху.
Позивачу за зустрічним позовом надати строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви протягом 10 (десяти) днів, з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом:
- надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з наданням належних доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду, з урахуванням правової позиції суду;
- оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 8159,25 грн, сплаченого на реквізити: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37988155, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Роз'яснити позивачу за зустрічним позовом, що відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.З. Голобутовський