02 жовтня 2025 рокуСправа №160/14524/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
20.05.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулвся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо передачі до розгляду центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції:
- скарги ОСОБА_2 на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції від 05.05.25, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №СК-1694-25;
- скарги (заяви про проведення камеральної перевірки) ОСОБА_2 від 02.05.25, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №75879-31-25;
- скарги (заяви про проведення камеральної перевірки) ОСОБА_3 від 02.05.2025, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за № 75873-33-25;
- зобов'язати Міністерство юстиції України утриматись від розгляду та прийняття рішення по суті щодо:
- скарги ОСОБА_2 на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції від 05.05.25, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №СК-1694-25;
- скарги (заяви про проведення камеральної перевірки) ОСОБА_2 від 02.05.25, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №75879-31-25;
- скарги (заяви про проведення камеральної перевірки) ОСОБА_3 від 02.05.2025, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за № 75873-33-25.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на електронну адресу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 надійшло повідомлення від Міністерства юстиції України від 09.05.25 про те, що 26.05.2025 відбудеться засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції за скаргою: ОСОБА_3 від 02.05.2025, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №75873-33-25, ОСОБА_2 від 02.05.2025, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №75879-31-25 та від 05.05.2025, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №СК-1694-25, щодо Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГОССТРАХ» (ідентифікаційний код юридичної особи 33248430). Суб'єкт оскарження: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1. Позивач стверджує, що враховуючи протиправність дій відповідача, має місце порушення прав та інтересів позивача через неправомірне втручання Міністерства юстиції України в діяльність нотаріуса та загрозу розгляду по суті скарг осіб, які не мають право подавати такі скарги. На думку позивача, до відповідача надійшла лише одна скарга і дві заяви про проведення камеральної перевірки. Однак, відповідач призначив всі три звернення до розгляду як скарги. За твердженням позивача, звернення з заявою про проведення камеральної перевірки та звернення зі скаргою в порядку ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" мають різні нормативно-правові підстави, порядок розгляду та прийняття рішень за ними, а отже, відповідач не мав права призначати до розгляду як скарги заяви про проведення камеральної перевірки. Ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_3 не є суб'єктами, яких ч. 3 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» наділила правом звернення зі скаргою щодо реєстраційних дій, проведених всупереч санкціям. Позивач вказує, що оскільки скарги подано не суб'єктами, яких ч. 3 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» наділила правом звернення зі скаргою щодо реєстраційних дій проведених всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", відповідач повинен був залишити скарги без розгляду по суті, а не призначати їх до розгляду центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.
21.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/14524/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Забезпечено позов шляхом заборони Міністерству юстиції України, в тому числі його територіальним органам та структурним підрозділам, до набрання законної сили рішенням суду у справі №160/14524/25 здійснювати розгляд та приймати рішення по суті щодо розгляду:
- скарги ОСОБА_2 на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції від 05.05.25, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №СК-1694-25;
- скарги (заяви про проведення камеральної перевірки) ОСОБА_2 від 02.05.25, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №75879-31-25;
- скарги (заяви про проведення камеральної перевірки) ОСОБА_3 від 02.05.2025, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №75873-33-25.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
26.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшла заява про вступ у справу як третьої особи, у якій просить залучити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , засоби зв'язку: телефон № НОМЕР_2 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний електронний кабінет в ЄСІТС) до участі в справі №160/14524/25, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
В обґрунтування заяви зазначено, що судом вжито заходи забезпечення позову, які стосуються не тільки відповідача по справі, а і осіб, яких не залучено у якості учасників судового процесу у справі №160/14524/25 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 заяву ОСОБА_2 про вступ у справу як третьої особи у справі №160/14524/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Залучено до участі у справі №160/14524/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Залучено до участі у справі №160/14524/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
02.06.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на позовну заяву. В даній заяві третя особа зазначає що вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, зокрема з огляду на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту. ОСОБА_2 зазначає, що в результаті вчинення позивачем реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з'явилась недостовірна інформація про структуру власності ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» та про те, що кінцевим бенефіціарним власником ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» із непрямим вирішальним впливом на Товариство (частка у статутному капіталі в розмірі 31,4%) є ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим він звернувся до відповідача із скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції. У письмових поясненнях ОСОБА_2 також зазначає, що твердження позивача про те, що скаргу подано неналежною особою не відповідає дійсності, адже ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності. В письмових поясненнях зазначається, що розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав є формою реалізації Міністерством юстиції України (відповідачем) своїх дискреційних повноважень, чітко визначених законом. Такий розгляд здійснюється виключно в межах процедури, передбаченої чинним законодавством, у тому числі шляхом скликання відповідної Колегії. Отже, дії Міністерства юстиції України не є втручанням у діяльність державного реєстратора (позивача), а навпаки є реалізацією передбачених повноважень щодо контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері державної реєстрації. Натомість, позовні вимоги у цій справі фактично спрямовані на оскарження самого факту здійснення відповідачем передбачених законом дій, зокрема щодо передачі скарг до розгляду центральною Колегією Міністерства юстиції України. Вимога про зобов'язання відповідача утриматись від виконання функцій контролю за дотриманням норм у сфері державної реєстрації є по суті вимогою усунути орган державної влади від виконання його законодавчо визначених обов'язків, що є безпідставним та юридично необґрунтованим.
03.06.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на позовну заяву. У поясненнях ОСОБА_3 зазначає, що проведенні позивачем реєстраційні дії суперечать законодавству у зв'язку з чим він звернувся з відповідною заявою до Міністерства юстиції України. Так, схематичне зображення структури власності ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ», подане 24.04.2025 для державної реєстрації зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структури власності Товариства: - підписане «представником за довіреністю» Веліжанською А.О., а не керівником ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» та навіть не уповноваженою особою відповідно до прийнятого рішення уповноваженим органом управління ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ»; - до нього не додано та не могло бути додано офіційних документів (їх копій, зокрема, нотаріально засвідчених копій), що підтверджують можливість здійснювати ОСОБА_4, зокрема, через ОСОБА_3., вирішальний вплив на управління або діяльність ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ». Реєстраційні дії були вчинені Позивачем з порушенням загальних засад державної реєстрації, визначених п.п. 7, 8 ч. 1 ст. 4 Закону (об'єктивність, достовірність та повнота відомостей у ЄДР; внесення відомостей до ЄДР виключно на підставі та відповідно до цього Закону). ОСОБА_3 також зазначає, що наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань недостовірної інформації про те, що кінцевим бенефіціарним власником товариства є підсанкційна особа, фактично блокує його діяльність, та створює велику низку ризиків, відмов у співробітництві та ототожнення підсанкційної особи з товариством та його акціонерами, що безпосередньо впливає на третю особу, як власника акцій товариства. Також, ОСОБА_3 зазначає, що на момент звернення позивача з позовом до суду будь-які ознаки порушення його прав або законних інтересів відсутні, а дії відповідача здійснені в межах наданих законом дискреційних повноважень та не є актами індивідуальної дії, спрямованими безпосередньо на позивача.
12.06.2025 до суду від Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що право на оскарження реєстраційних дій, проведених всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України «Про санкції» мають не тільки суб'єкти зазначені у абзаці 2 ч. 3 ст. 34 Закону, а і суб'єкти перелічені у абзаці 1 ч. 3 ст. 34 Закону. Державний реєстратор не є стороною матеріальних правовідносин. щодо яких вчиняється державна реєстрація, а лише виконує службові повноваження з межах наданої компетенції. Державний реєстратор не набуває та не реалізує жодних суб'єктивних прав у результаті вчинення реєстраційних дій, а діє як організаційно-правовий інструмент реалізації волевиявлення заявників. У зв'язку з цим державний реєстратор не має ані юридичного інтересу, ані процесуального статусу, який давав би йому право на звернення до суду з позовною заявою у даній справі. Сам факт розгляду такої скарги не може порушувати прав та законних інтересів державного реєстратора, оскільки він не є носієм прав, щодо яких виник спір.
12.06.2025 до суду від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про вихід зі спрощеного позовного провадження та розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у якому просить здійснювати розгляд справи №160/14524/25 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 клопотання Міністерства юстиції України про вихід зі спрощеного позовного провадження та розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі №160/14524/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Призначено справу №160/14524/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до розгляду за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Підготовче засідання призначено на 24.06.2025 о 12:30.
23.06.2025 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.
В підготовче засідання, призначене на 24.06.2025, представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судом відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 15.07.2025.
04.07.2025 представником позивача подано до суду заперечення на пояснення третіх осіб, в яких зазначено, що доводи третіх осіб фактично зводяться до необхідності дослідження обставин, викладених у його скарзі (достовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника, подані для реєстрації документи та ін.). Однак, такі обставини не є предметом спору та, відповідно, розгляду у даній справі. Звернення з заявою про проведення камеральної перевірки та звернення зі скаргою в порядку ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" мають різні нормативно-правові підстави, порядок розгляду та прийняття рішень за ними, а отже, відповідач не мав права призначати до розгляду як скарги заяви про проведення камеральної перевірки. Третіми особами не враховано, що ч. 3 ст. 34 Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» є спеціальною нормою, яка унеможливлює оскарження реєстраційних дій, проведених всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", будь-якими особами, а встановлює спеціальних суб'єктів такого оскарження. Оскільки скарга та заяви подані не суб'єктом, якого ч. 3 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» наділила правом звернення зі скаргою щодо реєстраційних дій проведених всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", відповідач повинен був залишити скаргу без розгляду по суті, а не призначати її до розгляду центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції. Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 має право оскаржити в суді дії Міністерства юстиції України, як суб'єкта владних повноважень, що прямо передбачено Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Розгляд справи в підготовчому провадженні відкладено на 29.07.2025.
24.07.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Міністерства юстиції України надійшла заява про участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 заяву представника Міністерства юстиції України про участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №160/14524/25 задоволено. Постановлено забезпечити участь представника Міністерства юстиції України - Бобровської Катерини Олексіївни, яка зареєстрована в системі (НОМЕР_6, e-mail - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку.
В підготовчому засіданні, призначеному на 29.07.2025, взяли участь представники позивача та відповідача в режимі відеоконференції, та представник третьої особи ОСОБА_2. в приміщенні суду. Судом відкладено підготовче засідання до 26.08.2025.
22.08.2025 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій вказано, що посилання відповідача на пояснювальну записку від 30.04.2023 № 04-26/03-2023/90842 до проєкту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав та окрему думку судді Конституційного Суду України Кривенка В.В. від 6 березня є безпідставним, оскільки вказані документи не є нормативно-правовими актами чи висновками Верховного Суду, які необхідно враховувати при застосування аналогічних норм права у подібних правовідносинах. Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача про те, що сам факт звернення особи до Міністерства юстиції України зі скаргою у сфері державної реєстрації, сам факт колегіального розгляду такої скарги не створюють автоматичних наслідків для державного реєстратора - приватного нотаріуса, оскільки скарга у сфері державної реєстрації підлягає задоволенню лише у випадку якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації. При цьому, також суперечливими є висновки про те, що Державний реєстратор не набуває та не реалізує жодних суб'єктивних прав у результаті вчинення реєстраційних дій, а діє як організаційно-правовий інструмент реалізації волевиявлення заявників. Посилання відповідача на висновки, зроблені в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.07.2022 у справі №160/1632/21 також є безпідставними, оскільки вказані справа не стосується подібних правовідносин.
В підготовчому засіданні, призначеному на 26.08.2025, взяли участь представник позивача в режимі відеоконференції та представник відповідача в приміщенні суду. Представником відповідача заявлено клопотання про відкладення підготовчого засідання для можливості підготовки письмових пояснень. Судом відкладено підготовче засідання до 16.09.2025.
28.08.2025 представником відповідача подані до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказано, що документ вх. №СК-1694-25 від 05.05.2025 за підписом ОСОБА_2 , документ вх. №75873-33-25 від 05.05.2025 за підписом ОСОБА_3., документ вх. №75879-31-23 від 05.05.2025 за підписом ОСОБА_2. містили в тому числі вимогу про визнання такими, що прийняті з порушенням та скасування відповідних реєстраційних дій, що згідно п. 1 ч. 7 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в редакції від 04.04.2025, може бути здійснено Міністерством юстиції України в межах процедури розгляду скарги на дії державного реєстратора відповідно до ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Таким чином, зазначене міркування представника позивача, що було наведено в обґрунтування позовних вимог у даній справі є помилковим, оскільки не узгоджується із нормою п. 1 ч. 7 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в редакції від 04.04.2025, а відтак позовні вимоги у даній справі є безпідставними та необґрунтованими. Правом на звернення до Мін'юсту зі скаргою у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань одночасно наділена як особа, чиї права у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань порушені, так і суб'єкт, який бере участь у формуванні, реалізації та моніторингу ефективності державної санаційної політики, правоохоронні органи, а також суб'єкт, уповноважений дорученням Кабінету Міністрів України на здійснення заходів, пов'язаних із тимчасовим управлінням активами, які підлягають стягненню в дохід держави як санкції. Рішення про задоволення скарги, рішення про відмову в задоволенні скарги, рішення про залишення скарги без розгляду по суті можуть бути прийняті лише після колегіального розгляду скарги у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Державний реєстратор не є стороною матеріальних правовідносин, щодо яких вчиняється державна реєстрація, а лише виконує службові повноваження у межах наданої компетенції. Державний реєстратор не набуває та не реалізує жодних суб'єктивних прав у результаті вчинення реєстраційних дій, а діє як організаційно-правовий інструмент реалізації волевиявлення заявників. У зв'язку з цим державний реєстратор не має ані юридичного інтересу, ані процесуального статусу, який давав би йому право на звернення до суду з позовною заявою у даній справі. Сам факт розгляду такої скарги не може порушувати прав та законних інтересів державного реєстратора, оскільки він не є носієм прав, щодо яких виник спір.
В подальшому розгляд справи в підготовчому провадженні відкладено на 30.09.2025.
В підготовчому засіданні, призначеному на 30.09.2025, взяв участь представник позивача в режимі відеоконференції. Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судом закрито підготовче провадження у справі та перейдено до розгляду справи по суті в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
24.04.2025 о 17:59:28 позивачем вчинено реєстраційну дію: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» №1002241070053003909 (Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна структури власності).
У той же день, 24.04.2025 о 18:14:18 позивачем вчинено реєстраційну дію: Виправлення помилок №1002247770054003909 (Виправлення реєстраційної дії від 24.04.2025 №1002241070053003909).
В результаті вчинення вказаних реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з'явилась інформація про структуру власності ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» та про те, що кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» із непрямим вирішальним впливом на Товариство (частка у статутному капіталі в розмірі 31,4%) є ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв'язку з тим, що на думку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вказана інформація не відповідає дійсності, вони, кожен окремо, керуючись приписами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», звернулися до відповідача із скаргами на дії державного реєстратора та заявами про проведення камеральної перевірки.
Так, ОСОБА_2 звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції від 05.05.25, яку було зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №СК-1694-25.
Також, 02.05.2025 до Міністерства юстиції України ОСОБА_2 було подано заяву про проведення камеральної перевірки, яку було зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №75879-31-25.
02.05.2025 ОСОБА_3 було подано заяву про проведення камеральної перевірки від 02.05.25, яку було зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №75873-33-25.
09.05.2025 на електронну адресу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 надійшло повідомлення від Міністерства юстиції України від 09.05.2025 про те, що 26.05.2025 відбудеться засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції за скаргою: ОСОБА_3 від 02.05.2025, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №75873-33-25, ОСОБА_2 від 02.05.2025, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №75879-31-25 та від 05.05.2025, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №СК-1694-25, щодо Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГОССТРАХ» (ідентифікаційний код юридичної особи 33248430). Суб'єкт оскарження: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
Вважаючи дії Міністерства юстиції України щодо передачі до розгляду центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції: скарги ОСОБА_2 на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції від 05.05.25, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №СК-1694-25); скарги (Заяви про проведення камеральної перевірки) ОСОБА_2 від 02.05.25, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №75879-31-25; скарги (Заяви про проведення камеральної перевірки) ОСОБА_3 від 02.05.2025, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №75873-33-25, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
При вирішені спору суд виходить із того, що спірні правовідносини регламентовані Законом України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон України №755-IV), постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції» (далі - Порядок №1128).
Відповідно до преамбули Закону України №755-IV цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (ч. 1 ст. 3 Закону №755-IV).
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №755-IV систему органів у сфері державної реєстрації становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) інші суб'єкти державної реєстрації.
До повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 5 Закону належить розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов'язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.
Частиною 1 ст. 34 Закону №755-IV встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає, зокрема, скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (п. 1 ч. 2 ст. 34 Закону №755-IV).
Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону №755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.
Реєстраційна дія, проведена всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", може бути оскаржена суб'єктом, який бере участь у формуванні, реалізації та моніторингу ефективності державної санкційної політики, правоохоронними органами, а також суб'єктом, уповноваженим дорученням Кабінету Міністрів України на здійснення заходів, пов'язаних із тимчасовим управлінням активами, які підлягають стягненню в дохід держави як санкції, протягом двох місяців з дня, коли відповідний суб'єкт дізнався про таку реєстраційну дію.
Згідно з ч. 4 ст. 34 Закону №755-IV скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації подається у письмовій формі безпосередньо до суб'єкта розгляду скарги та має містити відомості про прізвище, ім'я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Скарга на рішення, дії державного реєстратора, прийняте, вчинені всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", має містити обставини, якими суб'єкт подання скарги обґрунтовує недотримання чи порушення державним реєстратором відповідних санкцій. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом третім частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав. Якщо з дня прийняття рішення державного реєстратора, прийнятого з порушенням Закону України "Про санкції", спливло більше двох місяців, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про таку реєстраційну дію..
Скарга на рішення державного реєстратора, прийняте всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", яка не містить обставин, якими суб'єкт подання скарги обґрунтовує недотримання чи порушення державним реєстратором відповідних санкцій, повертається скаржнику на підставі мотивованого рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу не пізніш як через 15 днів з дня її надходження.
Частина 5 ст. 34 Закону №755-IV визначає строки розгляду скарг. Скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, повідомлення державних реєстраторів про виявлені ними факти використання їх ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами розглядаються у строк не більше одного місяця з дня їх надходження.
У разі якщо в місячний строк розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами провести неможливо, Міністерство юстиції України, його територіальні органи встановлюють необхідний строк для її розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний строк для вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати 45 днів.
Закінчення строку розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав не є підставою для повернення скарги, відмови в її задоволенні чи залишення її без розгляду.
Частиною 6 ст. 34 Закону України №755-IV встановлено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:
про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);
про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);
про залишення скарги без розгляду по суті.
Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації без розгляду по суті, якщо, зокрема: встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання (п.1); Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні (п.2); наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації (п.3); скаргу подано особою, права якої у зв'язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації не порушено (п.4).
Частиною 7 ст. 34 Закону №755-IV встановлені види рішень, які приймаються Міністерством юстиції України, його територіальними органами у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру іншими особами.
Згідно з ч. 10 ст. 34 Закону №755-IV порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаного положення Закону постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 затверджений вказаний Порядок, якій відповідно до п. 1 визначає процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).
Пунктами 2, 3, 5, 8 Порядку встановлено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.
Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
Скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін'юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.
Мін'юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін'юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:
оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;
наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;
наявність інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;
наявність рішення Мін'юсту чи його територіального органу з такого самого питання;
здійснення Мін'юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;
подання скарги особою, яка не має на це повноважень;
закінчення встановленого законом строку подачі скарги;
розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін'юсту чи його територіального органу.
Якщо під час розгляду Мін'юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін'юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін'юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально.
Суд зазначає, що фактично спірним у рамках розгляду цієї справи є наявність у третіх осіб повноважень щодо подання саме до Міністерства юстиції скарги на реєстраційну дію, проведену позивачем всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції".
З цього приводу суд зазначає, що коло суб'єктів звернення із приводу подання скарг (и) на реєстраційну дію, проведену всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції" визначено абз. 2 ч. 3 ст. 34 Закону №755-IV та до них відносяться:
суб'єкти, які беруть участь у формуванні, реалізації та моніторингу ефективності державної санаційної політики,
правоохоронні органи;
суб'єкти, уповноважені дорученням Кабінету Міністрів України на здійснення заходів, пов'язаних із тимчасовим управлінням активами, які підлягають стягненню в дохід держави як санкції.
Загальні засади реалізації державної санкційної політики, зокрема, процедури, форми та результати реалізації Міністерством юстиції України рішень про застосування, зміну чи скасування санкцій, а також порядок та форми моніторингу їх ефективності встановлені Порядком реалізації та моніторингу ефективності державної санкційної політики Міністерством юстиції України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 30.09.2022 №4201/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.10.2022 за №1166/38502.
Суб'єктами реалізації державної санаційної політики та моніторингу її ефективності є внутрішні та зовнішні суб'єкти.
Внутрішні суб'єкти:
Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - Міністр юстиції України - в частині здійснення керівництва діяльністю Міністерства юстиції України у процесі формування державної політики у сферах компетенції Міністерства юстиції України;
заступники Міністра юстиції України - в частині забезпечення реалізації окремих видів санкцій, визначених Законом України "Про санкції" згідно з закріпленим розподілом обов'язків та повноважень;
Департамент санаційної політики - в частині реалізації державної політики в сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, у тому числі вжиття заходів щодо виявлення та розшуку активів підсанкційних осіб, зазначених у рішеннях Ради національної безпеки і оборони України;
Департамент державної виконавчої служби - в частині забезпечення виконання завдань, покладених на Міністерство юстиції України щодо забезпечення реалізації державної санаційної політики під час здійснення примусового виконання рішень органами державної виконавчої служби;
Департамент з питань банкрутства - в частині виконання завдань, покладених на Міністерство юстиції України, щодо забезпечення реалізації персональних санкцій при реалізації державної політики з питань банкрутства;
Департамент нотаріату - в частині моніторингу дотримання нотаріусами санкційного законодавства при вчиненні ними нотаріальних дій;
Департамент державної реєстрації - в частині виконання завдань, покладених на Міністерство юстиції України, щодо здійснення контролю у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема, шляхом моніторингу реєстраційних дій щодо підсанкційних осіб та/або їх активів;
Офіс протидії рейдерству - в частині виконання завдань, покладених на Міністерство юстиції України, щодо розгляду скарг у сферах державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, і державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Зовнішні суб'єкти:
державні органи (Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Національне агентство з питань запобігання корупції, Державне бюро розслідувань, Офіс Генерального прокурора, Національна поліція України, Бюро економічної безпеки України, Державна служба фінансового моніторингу України, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство інфраструктури України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку тощо);
Національний банк України - особливий центральний орган державного управління;
Вищий антикорупційний суд - суд, якому підсудні справи про застосування санкції стягнення;
Кабінет Міністрів України - вищий орган у системі органів виконавчої влади, який приймає рішення про визначення суб'єктом управління активом іншого, ніж Фонд державного майна України, органу державної влади, суб'єкта господарювання державного сектору економіки;
Фонд державного майна України - центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що здійснює повноваження у сфері управління (у тому числі шляхом реалізації) активами, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування такої санкції, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
міжнародні організації, громадські формування, правозахисні організації;
господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство;
арбітражні керуючі, нотаріуси, державні реєстратори, державні виконавці, приватні виконавці;
інші органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права.
Наведений перелік свідчить на користь висновку про те, що фізичні особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , не є суб'єктами, на яких абзацом 2 ч. 3 ст. 34 Закону №755-IV розповсюджується право звернення зі скаргою до Міністерства юстиції щодо реєстраційних дій, проведених всупереч санкціям.
Посилання відповідача на те, що треті особи таким правом наділені, оскільки реєстраційними діями порушуються їх права як власника акцій ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ», судом до уваги не приймається, адже зміст та суть скарг обумовлені заявниками вчиненням позивачем реєстраційних дій, проведеним всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", та означені правовідносини регулюються ч. 3 ст. 34 Закону №755-IV доповненою новим абзацом (другим) Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав» від 03.05.2023 №3103-IX, який на відміну від абзацу першого цієї норми визначає інше коло суб'єктів звернення, до яких треті особи не належать. Принаймні, протилежного матеріали справи не містять.
Із приводу ж посилань відповідача на пояснювальну записку Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав» від 03.05.2023 №3103-IX суд зазначає, що зазначена записка, не є нормативно-правовим актом, та не розширює коло суб'єктів звернення на фізичних осіб, або на осіб, права яких порушуються тими чи іншими реєстраційними діями.
Пунктами 5, 8 профільного Порядку встановлено, що Мін'юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін'юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:
оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;
наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;
наявність інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;
наявність рішення Мін'юсту чи його територіального органу з такого самого питання;
здійснення Мін'юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;
подання скарги особою, яка не має на це повноважень;
закінчення встановленого законом строку подачі скарги;
розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін'юсту чи його територіального органу.
Якщо під час розгляду Мін'юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін'юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін'юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально.
За таких обставин, оскільки скарги з приводу реєстраційної дії, проведеної всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", подана неналежним суб'єктом звернення, відповідач повинен був залишити скарги без розгляду по суті, а не призначати її до розгляду центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.
Наведене свідчить про те, що у спірних правовідносин дії відповідача вчинені із порушення спеціального законодавства, а тому є протиправними.
Стосовно викладених в письмових поясненнях третіми особами обставин щодо суті самої скарги суд зазначає, що такі обставини виходять за межі судового дослідження, у зв'язку з чим суд не надає їм відповідної правової оцінки.
Щодо посилань відповідача та третьої особи на відсутність у позивача об'єкта судового захисту то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Отже, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Оскільки у цій справі предметом судового оскарження є дії Міністерства юстиції України щодо передачі зазначеної скарги до розгляду Центральною колегією, та, у випадку задоволення її вимог та подальшого ініціювання відповідачем (Міністерством юстиції України) перевірки діяльності заявника, наслідками для позивача є порушення його прав - призупинення або припинення нотаріальної діяльності позивача.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права та принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Отже, підсумовуючи викладене суд робить висновок про протиправність дій щодо передачі до розгляду центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції:
- скарги ОСОБА_2 на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції від 05.05.25, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №СК-1694-25;
- скарги (заяви про проведення камеральної перевірки) ОСОБА_2 від 02.05.25, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №75879-31-25;
- скарги (заяви про проведення камеральної перевірки) ОСОБА_3 від 02.05.2025, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за № 75873-33-25.
Суд не може врахувати зазначені відповідачем та третьою особою у заявах по суті практику Верховного Суду, оскільки ці рішення не є релевантними до спірних правовідносин, адже прийняті за інших правових обставин.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Міністерства юстиції України утриматись від розгляду та прийняття рішення за результатами наведених скарг, суд зазначає наступне.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень, не ставить своїм завданням підміняти компетентні національні органи.
Разом з цим, завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у ст. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
В постанові від 18.02.2022 у справі №520/3601/19 Верховний Суд зробив висновок про те, що охоронюваний законом інтерес, за захистом якого особа звертається до суду, судам варто оцінювати в межах судового розсуду (дискреції), визначеного процесуальним законом, зокрема, на предмет обґрунтованості наявності та доведеності такого інтересу. Такі повноваження щодо визначення "штучності заявленого особою охоронюваного законом інтересу" та відповідного реагування на них сприяють дотримання судами принципів правової визначеності, процесуальної економії, ефективності, розумності (раціональності), а також принципу обов'язковості виконання судового рішення.
Враховуючи, що до повноважень Міністерства юстиції України віднесено питання реагування на скарги, що надходять від фізичних осіб, в тому числі перевірка суб'єктів звернення на предмет можливості звернення з відповідною скаргою, суд не вправі перебирати на себе функції відповідного органу державної влади та зобов'язувати утриматись від прийняття певного рішення або зобов'язувати прийняти рішення.
При прийнятті рішення суд звертає увагу, що Міністерством юстиції України були передані скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції за скаргою: ОСОБА_3 від 02.05.2025, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за № 75873-33-25, ОСОБА_2 від 02.05.2025, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за № 75879-31-25 та від 05.05.2025, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за № СК-1694-25, щодо Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГОССТРАХ», до розгляду на засіданні центральної Колегії Міністерства юстиції України, про що позивача було повідомлено листом, що надійшов на електронну пошту останнього 09.05.2025.
Відповідно до висновку, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі №800/301/16, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Аналогічний висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №802/2474/17-а.
За таких обставин, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Дії відповідача, які полягають у передачі скарг до розгляду центральною Колегією Міністерства юстиції України, здійснені в межах наданих законом дискреційних повноважень.
Порядок створення Мін'юстом та його територіальними органами Колегій з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - Колегії), організаційні та процедурні засади діяльності Колегій визначено Положенням про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 №71/5.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Положення формою роботи Колегій є засідання. Дата, час і місце проведення засідання Колегії, перелік членів Колегії, які беруть у ньому участь, визначаються Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
Пунктом 3 розділу ІІІ Положення передбачено, що Мін'юст, відповідний територіальний орган забезпечують завчасне повідомлення членів Колегії про порядок денний, дату, час і місце проведення засідання Колегії, а також надання члену Колегії на його прохання матеріалів в електронній формі, необхідних для розгляду скарг.
Згідно з п. 9 розділу ІІІ Положення за результатом розгляду скарги Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.
Враховуючи, що скарги, які становлять предмет спору у цій справі, вже передані до розгляду у складі Колегії, вимога про зобов'язання Міністерства юстиції України утриматись від розгляду та прийняття рішення по суті є неналежним способом правового захисту, оскільки питання перевірки суб'єктів звернення абзацу 2 ч. 3 ст. 34 Закону №755-IV вичерпало свою дію фактом передачі таких скарг до розгляду.
При цьому неправильно обраний спосіб захисту порушеного права не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви чи залишення її без руху, а в певних випадках за таких обставин може бути відмовлено в позові.
Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд України у постанові від 24.05.2017 в справі №6-951цс16, з якої вбачається, що власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні правовідносини.
Задоволення позову в частині зобов'язання Міністерства юстиції України утриматись від розгляду та прийняття рішення по суті не призведе до відновлення порушених прав позивача, оскільки вказані питання винесено на розгляд центральної Колегії Міністерства юстиції України.
Водночас, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 29.02.2024 у справі №420/7471/20, що вичерпання своєї дії спірним рішенням (дією) не звільняють суди від встановленого процесуальним законом обов'язку повно і всебічно з'ясувати обставини справи й перевірити їх належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами з наданням відповіді на усі вагомі і доречні аргументи учасників справи, їх правової оцінки, суд вважає, що за наслідками встановлених у справі обставин є обґрунтованим висновок суду у цій справі про визнання протиправними дій Міністерства юстиції України щодо передачі до розгляду центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є частково доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1937,92 грн, що підтверджується квитанцією від 20.05.2025, наявною в матеріалах справи.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1937,92 грн підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо передачі до розгляду центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції:
- скарги ОСОБА_2 на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції від 05.05.25, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №СК-1694-25;
- скарги (заяви про проведення камеральної перевірки) ОСОБА_2 від 02.05.25, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за №75879-31-25;
- скарги (заяви про проведення камеральної перевірки) ОСОБА_3 від 02.05.2025, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за № 75873-33-25.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський