Справа №: 643/15620/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-сс/818/1253/25 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: продовження строку тримання під
вартою підозрюваній
02 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора, без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме підозрюваної та її захисника, належним чином повідомлених про розгляд справи, від яких надійшли заяви про розгляд справи без них, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за клопотанням про поновлення строку на оскарження та апеляційною скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Салтівського районного суду м.Харкова від 17.09.2025, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаною ухвалою слідчого судді клопотання слідчого, погоджене прокурором, задоволено та продовжено стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 днів, тобто до 15.11.2025 включно, без визначення розміру застави.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись зі вказаним рішенням, захисник підозрюваної подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту або визначити розмір застави.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що стороною обвинувачення не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Наголошує на недоведеності існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Зазначає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою містить формальні посилання на можливі ризики, які не підтверджуються жодними доказами.
Крім того, просить врахувати, що ОСОБА_6 раніше не судима, має зареєстроване місце проживання.
У зв'язку з цим апелянт вважає, що вказана ухвала є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Підозрювана, захисник та прокурор про дату та час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, на особистій участі не наполягали. Будь-яких заяв, які б свідчили про неможливість розгляду апеляційної скарги без їхньої участі, від останніх не надходило.
Від захисника - адвоката ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_8 надійшли заяви з проханням проводити розгляд апеляційної скарги без їхньої участі.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.405, ч.2 ст.422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності підозрюваної,її захисника та прокурора.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (п.8 ч.1 ст.129 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги був поновлений як пропущений з поважних причин.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та відомості, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що рішення слідчого судді є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025220000000680 від 20.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.258 КК України.
21.06.2025 о 01:02 у зв'язку з виявленими речами під час обшуку ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України.
21.06.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258 КК України.
23.06.2025 ухвалою Салтівського районного суду м.Харкова ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 01:02 19.08.2025, без визначення розміру застави.
05.06.2025 постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 строк досудового розслідування по кримінальному провадженню було продовжено до 3 місяців, тобто до 21.09.2025.
11.08.2025 ухвалою Салтівського районного суду м.Харкова ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку здійснення досудового розслідування, тобто до 23:59 21.09.2025, без визначення розміру застави.
17.09.2025 слідчим суддею Салтівського районного суду м.Харкова строк досудового розслідування по кримінальному провадженню продовжено до 6-ти місяців, тобто до 21.12.2025.
Дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваної, закінчувалася 21.09.2025, що стало підставою звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.
16.09.2025 до слідчого судді Салтівського районного суду м.Харкова надійшло клопотання слідчого 3 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_11 , у кримінальному провадженні №22025220000000680 від 20.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 .
В клопотанні сторона обвинувачення посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КК України, які не зменшилися та продовжують існувати, а саме те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; знищити, сховати або спотворити речі та технічні носії; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також на даний час існують обставини, що об'єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, тому виникає необхідність у продовженні строку тримання під вартою останньої.
Задовольняючи клопотання слідчого, погоджене прокурором,про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , слідчим суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні останньою кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258 КК України, є обґрунтованими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів, а також визнано продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Разом з цим, під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування стосовно ОСОБА_6 альтернативного або більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Однак слідчий суддя, посилаючись на ч.4 ст.183 та ч.6 ст.176 КПК України, дійшов до висновку, що існують правові підстави для продовження саме такого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення застави, на строк досудового розслідування, який продовжено до 21.12.2025.
Слідчим у клопотанні та слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі об'єктивно враховані відомості про особу підозрюваної, вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, згідно з підозрою, тяжкість покарання, що загрожуватиме їй у разі визнання винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а також необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій для завершення досудового розслідування в розумні строки.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 до15.11.2025 включно.
Колегія суддів, з урахуванням стадії досудового розслідування, погоджується з висновками слідчого судді, щодо продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; знищити, сховати або спотворити речі та технічні носії; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, колегія суддівбере до уваги, що існує певна ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення може вдатися до відповідних дій.
Слідчим суддею встановлено, що підозрювана раніше не судима, непрацююча, має зареєстроване та фактичне місце проживання.
Проте, згідно з відомостями, що є наявними в матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до положень статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується фактичними доказами, що містяться в матеріалах провадження. Вказані докази та обставини вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваній, свідчать про достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, запобігання яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим та неефективним.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про продовження запобіжного заходу відповідає вимогам п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно з п.48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №3561/06 від 13 11 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності до ст.5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання». (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
Згідно зі сформованою практикою Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням конкретних обставин цього кримінального провадження та характеру дій, які інкримінуються підозрюваній, а саме того, що вона підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, яке спрямоване проти громадської безпеки та є одним із найбільш небезпечних посягань на суспільні відносини в умовах воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку вчиненого та особи, яка його вчинила, колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу) кримінального розслідування».
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , погоджується і колегія суддів.
Слідчим суддею враховані всі підстави та обставини, передбачені ст.178 КПК України, відомості про особу та наявні докази, про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою, та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, зазначених в клопотанні ризиків та беручи до уваги необхідність виконати низку важливих слідчих та процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, колегія суддів приймає до уваги обґрунтування сторони обвинувачення щодо необхідності продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою.
Отже, враховуючи вищенаведені відомості у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими прокурор обґрунтовує в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді, необхідність продовження такого запобіжного заходу як тримання ОСОБА_6 під вартою, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги ризики, які існували на час продовження цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваної та обставин кримінального правопорушення.
Доводи, на які посилається в апеляційній скарзі захисник підозрюваної стосовно недоведення ризиків, заявлених в клопотанні прокурора спростовуються відомостями, що є наявними в кримінальному провадженні, що свідчить про постановлення слідчим суддею обґрунтованого та вмотивованого рішення, відповідно до вимог ст.370 КПК України.
Твердження захисника підозрюваної, які полягають у тому, що ОСОБА_6 раніше не судима, має зареєстроване місце проживання, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки ці обставини не стали для неї стримуючим фактором при вчиненні протиправного діяння.
Тим більше, самі по собі ці обставини не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, запобігти яким в даному випадку може лише застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.
За таких обставин, з огляду на значимі для цього провадження дані, на переконання колегії суддів, слідчий суддя постановив рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких постановив відповідне рішення.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 та відсутності підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги захисника підозрюваної.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.ст.7, 176-206, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_7 про поновлення йому процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, - задовольнити, поновивши вказаний строк як пропущений з поважних причин.
Ухвалу Салтівського районного суду м.Харкова від 17.09.2025 року про продовження щодо підозрюваної за ч.3 ст.258 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 15.11.2025 включно, без визначення розміру застави, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ ______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4