29 вересня 2025 рокуСправа №160/6835/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність, вчинену відповідачем-1 на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України у справі №160/6835/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до 1 - Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», 2 - Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: 1- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, 2- Народний депутат Верховної Ради України Скороход Анна Костянтинівна про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 у справі №160/6835/25 позовну заяву ОСОБА_1 до 1 - Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», 2 - Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: 1- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, 2- Народний депутат Верховної Ради України Скороход Анни Костянтинівни про визнання протиправним бездіяльність та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій -задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України», оформлене актом огляду МСЕК № 0033783 від 25.09.2023 р.
Визнано протиправну бездіяльність Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», яке виявляється у ігноруванні поданих звернень ОСОБА_1 , народним депутатом Верховної Ради України Скороход А.К. та Міністром охорони здоров'я України відносно переогляду групи інвалідності.
Зобов'язано Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» провести повторний огляд ОСОБА_1 та прийняти рішення щодо встановлення групи інвалідності, з урахуванням висновків суду у рішенні.
В решті позовних вимог- відмовлено.
Судове рішення набрало законної сили 27.06. 2025 .
Судом видано виконавчий лист зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання до 27.06.2028 (включно).
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заявник просить визнати протиправною бездіяльністю Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», що є суб'єктом владних повноважень щодо не виконання рішення від 27.05.2025 р. Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/6835/25;
Постановити окрему ухвалу і направити її до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», що є суб'єктом владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність, вчинену відповідачем-1 на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України у справі №160/6835/25 , в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Запропоновано відповідачу-1 надати пояснення з приводу поданої позивачем заяви разом із підтверджуючими доказами до 26.09.2025.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що станом на 11.09.2025 відповідачем рішення суду не виконано, що свідчить про протиправну бездіяльність.
На підтвердження протиправної бездіяльності відповідача, позивачем надані наступні документи: акт про порушення у виконавчому провадженні №78805174 від 11.08.2025 р., ·постанова про накладання штрафу у подвійному розмірі у виконавчому провадженні №78805174 від 11.09.2025 р.,· Заява (повідомлення) про звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 18.09.2025 р. у виконавчому провадженні №78805174 від 12.08.2025 р., ·Інформація по виконавчому провадження №78805174 від 19.09.2025 р.
Від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» 26.09.2025 до суду надійшли пояснення на заяву позивача.
Відповідачем повідомлено, що після отримання 14.08.2025 постанови органу ВДВС про відкриття виконавчого провадження з приводу примусового виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 по справі №160/6835/25 відповідачем було розпочато його виконання. Зокрема, здійснено телефонне звернення до пацієнта з приводу організації оцінювання повсякденного функціонування. Після цього стягувачем у виконавчому провадженні подано до відповідача клопотання про проведення заочного розгляду його справи від 15.08.2025 за вих. № 5/25.
При цьому, первісне рішення по ОСОБА_1 було прийнято КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» ЗОР, яке надалі було переглянуто Державним закладом «Центральна МСЕК МОЗ України». Тобто, у відповідача була відсутня медико-експертна справа ОСОБА_1 з усіма наявними в ній медичними документами для проведення повторного огляду ОСОБА_1 , у зв'язку з чим відповідач був позбавлений можливості виконати рішення суду у строк 10 днів.
Для дослідження підстав прийняття оскаржуваного рішення медико-соціальної комісії Відповідачем було надіслано запит до Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації з проханням надтерміново надіслати медико-експертну справу пацієнта ОСОБА_1 , який оглядався Київським обласним бюро медико-соціальної експертизи, з метою виконання рішення суду.
З метою відшукання медико-експертної справи ОСОБА_1 . Департаментом охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації було направлено відповідні запити до закладів охорони здоров'я (копія запиту та відповідей закладів охорони здоров'я додаються). Тільки 12.09.2025 до відповідача надійшла медико-експертна справа ОСОБА_1 від Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №4» (докази додаються).
Після отримання медико-експертної справи 16.09.2025 р. було проведено відповідне засідання експертної команди, що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Разом з тим, враховуючи, що всі медичні документи ОСОБА_1 датовані 2023 роком, а фізичний стан людини є динамічним і може змінюватися упродовж життя, при цьому характеристики організму не є сталими, вони змінюються залежно від віку, способу життя, лікування та зовнішніх чинників, тобто стан здоров'я ОСОБА_1 за період з 2023 року по цей час об'єктивно міг змінитись.
ОСОБА_1 на обстеження до відповідача не приїхав, надавши клопотання про розгляд без його участі , для повного та всебічного експертного обстеження останнього й виключення можливості помилкового висновку в рішенні експертної команди у експертної команди виникла необхідність призначити додаткові обстеження (консультація невролога, отоларинголога, офтальмолога; аудіометрія, вестибулометрія, заключення психолога з нейропсихологічним тестуванням, комп'ютерна периметрія, зорово-викликані потенціали (ЗВП), ОСТ ДЗН та макули, MPT ЗТ головного мозку), було сформоване та направлене ОСОБА_1 електронне направлення № 3009-7738-4117-8791.
Пунктами 29, 30, 32, 33 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у разі проведення повторного оцінювання експертна команда може зробити запит на отримання справи медико-соціальної експертизи або отримати доступ до результатів попередніх оцінювань, що містяться в електронній системі. Розгляд справи зупиняється на строк, необхідний для отримання доступу до справи. У разі виникнення необхідності у проведенні додаткового обстеження розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів після завершення такого обстеження. Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження. У такому разі головуючий у справі формує електронне направлення в електронній системі охорони здоров'я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого МОЗ. Строк, протягом якого експертній команді подаються результати такого обстеження, не може перевищувати 60 календарних днів з моменту направлення на додаткове медичне обстеження. На час очікування результату додаткового медичного обстеження розгляд справи зупиняється із зазначенням у протоколі причини такого зупинення. Рішення у справі не виноситься.
26.09.2025 від ОСОБА_1 надійшли заперечення на пояснення відповідача-1.
Позивач звертає увагу на те, що він був відвезений на транспорті до таких установ як: ДУ «Інститут отоларингології ім.проф.О.С.Коломійченка Національної академії медичних наук України»; ТОВ «Нейромед К»; ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П.Рамоданова Національної академії медичних наук України», де за результатами обстеження, у позивача відбувається значне погіршення здоров'я, оскільки до прикладу, якщо на момент розгляду справи у позивача було порушення вестибулярних дисфункції ІІІ ступеня з низьким рівнем субкомпенсації 40-60% втрати професійної працездатності, то тепер у останнього дисфункції ІІІ ступеня з вкрай низького рівнем субкомпенсації 60-80% втрати професійної працездатності, аналогічна ситуація відбувається з очима (докази чого додаються). Зазначені вище медичні документи 20.09.2025 були скеровані відповідачу-1 супровідним листом на офіційну електронну пошту.
29.09.2025 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи супровідного листа і постанови про закінчення виконавчого провадження №78805174 від 29.09.2025 Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
При вирішенні заяви, суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
За змістом ч. 1ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 129-1 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним із видів судового контролю за виконанням судового рішення є визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.
Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Тобто, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе лише у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Відповідно до пунктів 7, 8 частини 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про визнання протиправною бездіяльність, вчинену відповідачем-1 на виконання рішення зазначаються: інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження.
Згідно з частиною 6 статі 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначений статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження").
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом (частина 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження").
Положенням статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
На даний час виконавче провадження №78805174 за виконавчим листом позивача закінчено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 вказала, що стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Верховний Суд зауважує, що повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Бездіяльністю визнається пасивна поведінка людини, яка полягає у невчиненні дій, які вона зобов'язана була і могла зробити.
Суд звертає увагу на те, що рішенням суду було зобов'язано Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» провести повторний огляд ОСОБА_1 .
Тобто, при проведенні огляду особи мається на увазі фізичне обстеження самого позивача на виконання рішення суду, який для цього повинен прибути у визначений медичний заклад, а не аналізування направлених позивачем на електронну адресу документів з різних медичних установ, щодо яких не надано доказів про направлення на обстеження позивача відповідачем.
Докази особистого прибуття на обстеження Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» позивач до суду не надав.
З наданих пояснень і документів відповідача-1 вбачається, що ним вчиняються дії необхідні для виконання судового рішення, що не може свідчити про протиправну бездіяльність.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу.
Керуючись статтями 241, 248, 249, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність, вчинену відповідачем-1 на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України у справі №160/6835/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до 1 - Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», 2 - Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: 1- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, 2- Народний депутат Верховної Ради України Скороход Анна Костянтинівна про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя О.В. Врона