29 вересня 2025 рокуСправа №160/11623/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОВОЗ» (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, оф. 627, код ЄДРПОУ 40149127) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним наказу, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень
22 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗОВОЗ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 3437-п від 16.11.2022 року про проведення фактичної перевірки ТОВ «ГАЗОВОЗ»;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0071170702 та № 0071160702 від 11.04.2023 року.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗОВОЗ» було відмовлено у допуску перевіряючих до проведення фактичної перевірки ТОВ «ГАЗОВОЗ» з огляду на те, що наказ про проведення фактичної перевірки від 16.11.2022 року № 3437-п суперечить вимогам закону, зокрема, не містив підстав для її проведення та підписаний не уповноваженою особою, а також оскільки перевіряючі витребовували у ТОВ «Газовоз» документи, надання яких не передбачено вимогами Податкового кодексу України, тобто з перевищенням своїх повноважень, при цьому не надаючи документи, що підтверджують їх повноваження - направлення на перевірку.
На думку позивача, всупереч вказаній відмові у допуску перевіряючих до проведення фактичної перевірки ТОВ «ГАЗОВОЗ», не маючи законних підстав для проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «ГАЗОВОЗ», ГУ ДПС у Дніпропетровській області було незаконно складено акт про результати фактичної перевірки від 28.11.2022 року, однак він не був направлений на адресу ТОВ «ГАЗОВОЗ» та не був вручений його представнику будь-яким іншим способом, тому ТОВ «ГАЗОВОЗ» не було повідомлено про складання акту про результати фактичної перевірки.
Представник позивача зазанчив, що оскільки наказ про проведення фактичної перевірки ТОВ "ГАЗОВОЗ" є протипранвим та позивачем на законних підставах було не допущено посадових (службових) осіб контролюючго органу до проведення перевірки , то прийняті за наслідками такої перевірки податкові повідомлення-рішення від 11.04.2023 року № 0071170702 та 0071160702 є протиправними.
Крім того, протиправність податкового повідомлення-рішення від 11.04.2023 року № 0071160702 підтверджується не визначенням обставин реалізації необлікованого товару, яка мала б бути встановлена розбіжністю між даними обліку позивача та фактичними залишками товару на АЗС , проте жодних вимірювань чи обрахунків фактичних залишків нафтопродуктів посадові особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області на АЗС не проводилось, жодних відхилень фактично наявних на АЗС нафтопродуктів від даних обліку ТОВ "ГАЗОВОЗ" не виявлялось. Позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою від 28 квітня 2025 року суд залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
08 травня 2025 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків вказаних в ухвалі суду від 28 квітня 2025 року.
Ухвалою від 13 травня 2025 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
25.08.2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало письмовий відзив на позов, в якому відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що з наказу видно, що перевірка була призначена у зв'язку із здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, що є самостійною підставою згідно із пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Наказ має всі необхідні реквізити, прийнятий уповноваженою особою та відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, відповідач вважає, що оскарження наказу від 16.11.2022 № 3437-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ГАЗОВОЗ» (код ЄДРПОУ 40149127)» не є належним та ефективним способом захисту права платника податків.
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 28.11.2022 №2498/04-36-09-02/40149127, в якому зафіксовані виявлені порушення.
Копію акту надіслану позивачу на податкову адресу засобами поштового зв'язку.
Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС у Дніпропетровській області при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-від 11.04.2023 року №0071170702 на суму 1020,00 грн та № 0071160702 на суму 132 450, 08 грн діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ухвалою від 29 травня 2025 року заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) - задовольнив частково. Провадження в адміністративній справі № 640/5297/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОВОЗ» (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, оф. 627, код ЄДРПОУ 40149127) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним наказу, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - закрив в частині позовних вимог про визнання протиправним наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 3437-п від 16.11.2022 року про проведення фактичної перевірки ТОВ «ГАЗОВОЗ». У задоволенні решти вимог клопотання - відмовив.
02.06.2025 року представник позивача надав відповідь на відзив, де зазначив, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не дотрималося вимог п. 81.1 ст. 81 ПК України, відповідно до якого посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, окрім іншого, зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.
Саме тому листом від 18.11.2022 року ТОВ «Газовоз» повідомив представникам ГУ ДПС у Дніпропетровській області про недопуск перевіряючих до проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених п. 81.1. ст. 81 ПК України.
У вказаному листі було детально викладено всі необхідні та достатні підстави для недопуску перевіряючих до проведення фактичної перевірки. Отже, контролюючий орган не був допущений до проведення перевірки на законних підставах, а тому цей протиправний наказ не міг бути реалізований відповідачем.
На думку представника позивача, доводи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, є безпідставними, фактична перевірка ТОВ «Газовоз» проведена незаконно - за відсутності законодавчо встановлених підстав, без повідомлення про початок перевірки уповноважених осіб ТОВ «Газовоз», за відсутності первинної документації Товариства, а застосування штрафних санкцій до позивача є протиправним, з огляду на що, просить позовні вимоги ТОВ «Газовоз» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Газовоз» (далі - «Позивач») є юридичною особою, основним видом економічної діяльності якого є КВЕД 47.30 - Роздрібна торгівля пальним.
Відповідно до наказу від 16.11.2022 рку № 3437-п на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України наказано провести фактичну перевірку ТОВ "ГАЗОВОЗ" за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, Шевченківський район, проспект Пилипа Орлика, буд 22, АГЗП з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.
Працівниками ГУ ДПС в Дніпропетровській області, на підставі наказу від 16.11.2022 № 3437-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ГАЗОВОЗ» (код ЄДРПОУ 40149127)» та направлень на проведення перевірки від 16.11.2022 № 4448, № 4445 проведено фактичну перевірку ТОВ «Газовоз» за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Пилипа Орлика, буд. 22.
Листом від 18.11.2022 року ТОВ «Газовоз» повідомив представникам ГУ ДПС у Дніпропетровській області про недопуск перевіряючих до проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених п. 81.1. ст. 81 ПК України.
За результатами перевірки складено акт про результати фактичної перевірки від 28.11.2022 року № 2498/04-36-09-02/40149127.
В ході проведення перевірки встановлені порушення:
- п. 1,2 ст. 3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не видача відповідного розрахункового документа на суму 500,00 грн;
- п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( далі - Закон №265/95), в частині не ведення в установленому порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на суму 131 950,08 грн;
- п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
26 квітня 2023 року на поштову адресу ТОВ «ГАЗОВОЗ» надійшли податкові повідомлення-рішення № № 0071160702 від 11.04.2023 року, № 0071170702 від 11.04.2023 року, які, як було зазначено в ППР, було винесено на підставі акту перевірки № 2498/04-36-09-02/40149127 від 28.11.2022 року.
Не погоджуючись з наказом від 16.11.2022 № 3437-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ГАЗОВОЗ» (код ЄДРПОУ 40149127)», податковими повідомленнями-рішеннями № № 0071160702 від 11.04.2023 року, № 0071170702 від 11.04.2023 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд не вирішує позовні вимоги про визнання протиправним наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 3437-п від 16.11.2022 року про проведення фактичної перевірки ТОВ «ГАЗОВОЗ», оскільки суд ухвалою від 29 травня 2025 року закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 3437-п від 16.11.2022 року про проведення фактичної перевірки ТОВ «ГАЗОВОЗ», тому предметом розгляду є лише податкові повідомлення-рішення № № 0071160702, № 0071170702 від 11.04.2023 року.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - ПК України).
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі ПК України; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови.
У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Відповідно до п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт (пункт 86.1 статті 86 ПК України).
Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 86.8 статті 86 ПК України).
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
Згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 11.04.2023 № 0071170702 позивач притягнений до відповідальності у вигляді штрафних санкцій за порушення ст. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України на суму 1020, 00 грн; згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 11.04.2023 № 0071160702 позивач притягнений до відповідальності за порушення п.п. 1, 2 п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Стосовно правомірності прийняття податкового повідомлення рішення від 11.04.2023 № 0071160702, суд встановив таке.
Відповідно до п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі за текстом - Закон України №265/95-ВР), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Згідно зі ст. 20 Закону України №265/95-ВР, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До кола актів права з питань обліку товарів належать як Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі за текстом - Положення (стандарт) №246), так і Закон України від 16.07.1999 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України №281/171/578/155 (далі за текстом - Інструкція №281), яка поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів та вимоги якої є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).
Порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на АЗС визначений п.10 Інструкції №281. Так, відповідно до підпунктів 10.2.1, 10.2.10 пункту 10.2 Інструкції №281, приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками АЗС за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними ТТН у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності.
На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП.
Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП (додаток 14).
У відповідності до підпункту 10.3.1.3 пункту 10 Інструкції №281, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП.
Згідно з підпунктом 10.4.1 пункту 10 цієї ж Інструкції, на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП.
Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи «обліковий залишок попередньої зміни»), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК (підпункт 10.4.2 пункту 10 Інструкції №281).
Відповідно до підпункту 10.4.3 пункту 10 Інструкції №281, після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС. За змістом підпункту 16.1 пункту 16 Інструкції №281 (стосується обліку нафтопродуктів на АЗС) матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП, який складається у двох примірниках.
Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи. Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі №17-НП, та надходження готівки.
Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства (підпункт 16.2 пункту 16 Інструкції №281).
Відповідно до правового висновку постанови Верховного суду від 18.05.2022р. у справі №520/7303/2020, котрий цілком корелюється із правовим висновком постанови Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №825/10/17, сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб'єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарноматеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV покладено на уповноважену особу, але такі первинні документи про походження та обіг товару повинні існувати як речі матеріального світу і мають бути надані платником як на вимогу контролюючого органу, так і на вимогу суду.
Крім того поняття «облік» нафтопродуктів в розумінні вказаної Інструкції є відмінним від поняття «обліку» товарів у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій», оскільки Інструкція №281, порушення вимог якої, на думку контролюючого органу встановлено в ході перевірки, не розроблена на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Подібні висновки викладено Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 по справі №806/2402/16.
Єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП та №17- НП та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів. Якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Тобто вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватись методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, що визначені Інструкцією №281, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов'язковою для всіх суб'єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Згідно із акту від 28.11.2022 № 2498/04-36-09-02/40149127 відомості щодо необлікованих запасів на АГЗС посадовими особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області було отримано шляхом арифметичного розрахунку, а не шляхом зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів в резервуарах на АЗС на момент початку перевірки, та про що не складено акт про відмову в допуску до зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів в резервуарах АЗС, що свідчить про те, що відповідачем зняття фактичних залишків не проведено.
Як і не було проведено співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП та №17-НП (первинній документи) з даними фактичних залишків, отримані у встановлений законом спосіб. У той же час, для визначення обставини реалізації необлікованого товару мала б бути встановлена розбіжність між даними обліку позивача та фактичними залишками товару на АЗС, чого податковим органом зроблено не було; жодних вимірювань чи обрахунків фактичних залишків нафтопродуктів посадові особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області на АЗС не проводилось і, як наслідок, жодних відхилень фактично наявних на АЗС нафтопродуктів від даних обліку ТОВ «ГАЗОВОЗ» не виявлялось.
Вказані висновки кореспондуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №823/1917/16.
З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.04.2023 № 0071160702, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тому суд робить висновок про необхідність скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Стосовно податкового повідомлення рішення від 11.04.2023 року № 0071170702, суд встановив таке.
Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов'язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.
Пунктом 85.4 ст. 85 ПК України визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Аналогічно п. 85.8 ст. 85 ПК України передбачено право посадових (службових) осіб контролюючих органів, які проводять перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
З матеріалів справи слідує, що посадовими особами податкового органу було вручено ОСОБА_1 (оператор) вимогу перевіряючи про надання платником податків документів, про що свідчить його підпис про отримання.
Однак, всупереч п.85.2 ст.85 ПК України, посадовим (службовим) особам контролюючого органу позивач не надав у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України , зокрема незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Позивач доказів неможливості надання відповідачу письмових пояснень, а також додаткових документів на підтвердження або спростування обставин, з якими пов'язуються встановлені під час перевірки порушення податкового законодавства, не надав, а матеріали справи не містять зворотнього.
Підстави, якими позивач обґрунтовує протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, спростовуються матеріалами, а інших підстав для визнання неправомірності вказаного рішення відповідача суд не встановив, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3028,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією № 1574 від 16.04.2025 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 3028,00 грн підлягає частковому стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1514,00 грн.
Керуючись ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОВОЗ» (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, оф. 627, код ЄДРПОУ 40149127) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним наказу, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.04.2023 року № 0071160702.
У задоволенні решти вимог позивача - -відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОВОЗ» (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, оф. 627, код ЄДРПОУ 40149127) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати у розмірі 1514,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук