23 вересня 2025 року Справа № 160/22161/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГорбалінського В.В.
за участі секретаря судового засіданняФіліпенко А.С.
за участі:
представник позивача представник відповідача Благодір Р.В. Єршов В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18Б, код ЄДРПОУ 05393085) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. 93-ї Холодноярської Бригади, 1, код ЄДРПОУ 37988155) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості-,
31.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ» у розмірі 454 965 123,00 грн. по податковій декларації за серпень 2024 року №9275789709 від 20.09.2024 року;
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ» (код ЄДРПОУ 05393085) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за серпень 2024 року в розмірі 454 965 123,00 грн. та пеню, нараховану на суму такої заборгованості, в розмірі 17 156 547,82 грн.
В обґрунтування позову представником позивача зазначено, що відповідач не виконав свого обов'язку по бюджетному відшкодуванню в строки, встановлені ст. 200 ПК України. Окрім того, як зазначає позивач, по факту простроченої заборгованості у позивача виникло право на відшкодування пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ. Сума пені згідно розрахунку пені за період з 19.05.2025 року по 31.07.2025 року становить 17 156 547,82 грн. При цьому, представник позивача також зазначив, що податковим органом не відшкодовано суми ПДВ у розмірі 454 965 123,00 грн.
Ухвалою суду від 05.08.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження.
19.08.2025 року та 20.08.2025 року представниками Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надано до суду письмові відзиви на позов, в яких останніми проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення. Засновником позивача є Metinvest B.V. (Нідерланди); кінцевим бенефіціарним власником позивача є ОСОБА_1 - 76,24% частки статутного капіталу або відсоток права голосу. У свою чергу Metinvest B.V. (Нідерланди) належить: компанія SCM Limited (Кіпр) - 71,24 %, компанія Сlarendale Limited (Кіпр) - 5%, кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_1 - 76,24 %; компанія Smart Steel Ltd - 23,76%. У свою чергу корпоративними правами Smart Steel Ltd на 99,99% володіє Smart Holding (Cyprus) Ltd (Кіпр). Корпоративними правами Smart Holding (Cyprus) Ltd (Кіпр) володіють: Smart Trust - 80% та Step Trust - 20%. Управителями відповідних трастів є наступні особи: Smart Trust - 85% ОСОБА_2 та 15% - ОСОБА_3 через Protеas Trustee Services Ltd, а також ОСОБА_4 , Афродіте Лукайду, Чарула Софоклеус; Step Trust - 85% Константіна Алківіадус та 15% ОСОБА_5 через Protеas Trustee Ltd. Стосовно Protеas Trustee Services Ltd, Protеas Trustee Ltd та ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 введені санкції згідно Указу Президента України № 698/2024 від 08.10.2024 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08.10.2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних санкцій та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Окрім того, компанією Smart Steel Ltd, якій належить 23,76% Metinvest B.V. (Нідерланди), володіє ОСОБА_9 , стосовно якого Указом Президента України від 24.01.2023 року № 43/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 січня 2023 року "Про внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" введені санкції. Відтак, на думку відповідача, за вказаних обставин позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2024 року за податковою декларацією від 20.09.2024 року № 9275789709.
22.08.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводів, викладених в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.
26.08.2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній проти задоволення позовних вимог заперечував, та підтримав позицію, викладену у письмовому відзиві на позовну заяву, та зазначено, що міркування позивача ґрунтуються виключно на формальних запереченнях щодо встановлених обставин справи.
Ухвалою суду від 02.09.2025 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.
10.09.2025 року представником Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19, від 05 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 і № 922/1830/19, від 14 грудня 2022 року у справі № 2-3887/2009, від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17. Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 05 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 і № 922/1830/19, від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц. Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна. Окрім того, спосіб стягнення «через Головне управління» є некоректним у співвідношенні до норм Наказу Міністерства фінансів України від 09.03.2016 № 343 «Про затвердження Порядку взаємодії податкових, митних органів та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів».
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та у відповіді на відзив, які надавались на адресу суду, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмовий відзив та заперечення на відповідь на відзив, що містяться в матеріалах справи, у зв'язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне акціонерне товариство «КАМЕТ-СТАЛЬ» перебуває на податковому обліку у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, як платник податку на додану вартість.
Приватне акціонерне товариство «Камет Сталь» подано до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків податкову декларацію з ПДВ за серпень 2024 року № 9275789709 від 20.09.2024 року.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 пункту 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України головним державним інспектором відділу податкового адміністрування підприємств чорної та кольорової металургії управління податкового адміністрування підприємств гірничо-металургійної сфери Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків посадовою особою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку ПрАТ «Камет-Сталь» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ платника податку, щодо якого (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників якого) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкції) за серпень 2024 року.
За наслідками перевірки складено Акт від 09.10.2024 року № 902/32-00-51-01-03/05393085, у висновках якого вказано, що ПрАТ «Камет-Сталь» порушив вимоги п.200.4-1, 200.12-1 ст. 200 ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2024 року згідно податкової декларації від 20.09.2024 року № 9275789709 у сумі 454965123 грн.
На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05.11.2024 року № 0000/934/51-01, яким визначено суму ПДВ, на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ у розмірі 454 965 123 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року у справі №160/30897/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року та постановою Верховного Суду від 21 липня 2025 року, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05.11.2024 № 0000/934/51-01.
Позивач зазначає, що всупереч фактичного підтвердження правомірності суми ПДВ на бюджетне відшкодування у розмірі 454 965 123 грн. в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який знаходиться на сайті Міністерства Фінансів України (Міністерство Фінансів України (mof.gov.ua)), відсутня інформація щодо відшкодування Позивачу суми ПДВ.
А тому, позивач вказує про очевидну бездіяльність контролюючих органів, оскільки станом на дату звернення до суду сума бюджетного відшкодування в розмірі 454 965 123,00 грн. так і не була відшкодована ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ».
Відтак, позивач зазначає, що відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, він має право на нарахування та відповідно стягнення пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, а саме з 04.07.2016 року по 14.02.2022 року.
Отже, правомірність вимог позивача щодо стягнення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» та пені з державного бюджету за прострочення погашення заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 14.1.18 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних відносин) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість встановлені статтею 200 Податкового кодексу України, а також Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 (далі по тексту - Порядок №26).
Так, відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з пунктами 200.10 та 200.11 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
У відповідності до пункту 200.12. статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року та постановою Верховного Суду від 21 липня 2025 року встановлено, що ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» має право на бюджетне відшкодування ПДВ за серпень 2024 року згідно податкової декларації від 20.09.2024 року № 9275789709 у сумі 454965123 грн.
У зв'язку з чим саме зазначена сума - 454965123,00 грн. підлягає бюджетному відшкодуванню.
Суд звертає увагу, що в ході розгляду даної справи відповідачем не надано суду доказів оформлення таких висновків (щодо відшкодування суми у розмірі 454965123,00 грн. ) та подання їх до органу казначейства. При цьому відповідачем не наведено суду жодних обставин, що могли б слугувати підставою для відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість та, відповідно, підставою для неподання відповідачем до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків про таке відшкодування.
При цьому, суд не дає правову оцінку доводам відповідача щодо порушення позивачем вимоги п.200.4-1, 200.12-1 ст. 200 ПК України (введення санкцій згідно з Указом Президента України № 698/2024 від 08.10.2024 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08.10.2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних санкцій та інших обмежувальних заходів (санкцій)», оскільки вказаним обставинам вже була надана правова оцінка у постанові Верховного Суду від 21.07.2025 року у справі №160/30897/24.
А отже, суд звертає увагу, що пунктом 200.12 Податкового кодексу України прямо передбачено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат, зокрема, з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення (пункт ґ)
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Як встановлено судом, після набрання чинності рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року, контролюючим органом не було здійснено відображення інформації про узгодженість бюджетного відшкодування та його суми в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після набрання чинності рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року (скасування податкового повідомлення-рішення).
Як наслідок, така сума бюджетного відшкодування не стала доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення її перерахування на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг.
Таким чином, суд доходить висновку про бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ» у розмірі 454 965 123,00 грн. по податковій декларації за серпень 2024 року №9275789709 від 20.09.2024 року.
Водночас, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зауважити на наступному.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 р. № 26 затверджено ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який визначає механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Реєстр) за формою згідно з додатком.
Відповідно до пунктів 3, 4 формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДПС та Казначейства. Найменування платника податку на додану вартість та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДПС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити рахунка платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДПС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДПС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДПС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження; дату прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого в порядку, встановленому Законом України “Про санкції»; дату прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого в порядку, встановленому Законом України “Про санкції». Заяви виключаються з Реєстру згідно з пунктом 48.7 статті 48, пунктом 49.11 статті 49 і пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 6 Порядку повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.
Отже, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.
Як встановлено судом та підтверджується поясненнями представника позивача, контролюючим органом не надано доказів внесення до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість про здійснення відшкодування позивачу податку на додану вартість по декларації з ПДВ за звітний період серпень 2024 року згідно податкової декларації від 20.09.2024 року № 9275789709 у сумі 454965123 грн.
Суд звертає увагу, що передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДПС в Реєстрі інформації про її узгодження. Тому порушене право позивача в повному обсязі буде відновлене шляхом внесення ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Суд зауважує, що норми ПК України та Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №26 від 25.01.2017 не передбачають бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення. Відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключним повноваженням податкових органів та органів державного казначейства. Тому належним способом захисту порушеного права платника податків в разі встановлення судом протиправної бездіяльності контролюючого органу є зобов'язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм податкового законодавства, які регулюють порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а також щодо вирішення питання про належний спосіб захисту порушеного права в спірних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №822/1877/16 (провадження №К/9901/3530/17), від 24.05.2018 у справі №822/2703/17 (провадження № К/9901/36882/18).
При цьому, суд обізнаний про правові висновки, викладені у постанові від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15 (провадження № 11-778апп18) Великою Палатою Верховного Суду яка дійшла висновку, що такі способи захисту як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податківі вказала, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України.
Водночас, на переконання суду, такі висновки в даному випадку не можуть бути застосовані у даному випадку, з огляду на ту обставину, що Великою Палатою Верховного Суду у справі № 826/7380/15 надавалась правова оцінка, з урахуванням законодавства, яке існувало у період з 2015 року по 2019 рік.
Так, як встановлено судом, з 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни до ПК України, зокрема, в частині бюджетного відшкодування ПДВ запроваджено:
- єдиний реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 ПК України (у редакції, що діяла до 1 січня 2017 року);
- тимчасовий реєстр заяв, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовано з бюджету у порядку, визначеному статтею 200 ПК України.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 по справі № 826/7380/15, станом на час розгляду справи у суді касаційної інстанції Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює.
І, зокрема, але не виключно, саме вказана обставина зумовила сформувати висновок про необхідність здійснити захист порушеного права у спосіб стягнення з Державного бюджету України.
Проте, правовідносини у даній справі виникли у 2024 році і не потребують взаємодії із Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, оскільки відповідні відомості щодо сум бюджетного відшкодування ПДВ вносяться безпосередньо до діючого Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Отже, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Таким чином належним та ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача є зобов'язання Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості щодо суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ» у розмірі 454 965 123,00 грн. по податковій декларації за серпень 2024 року №9275789709 від 20.09.2024 року.
З огляду на викладене, а також враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини щодо неподання відповідачем-1 висновків до органу Державного казначейства України із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню позивачу з бюджету, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для стягнення на користь позивача пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України так і стягнення заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за серпень 2024 року у сумі 17 156 547,82 грн.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18Б, код ЄДРПОУ 05393085) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. 93-ї Холодноярської Бригади, 1, код ЄДРПОУ 37988155) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ» у розмірі 454 965 123,00 грн. по податковій декларації за серпень 2024 року №9275789709 від 20.09.2024 року.
Зобов'язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості щодо суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ» у розмірі 454 965 123,00 грн. по податковій декларації за серпень 2024 року №9275789709 від 20.09.2024 року.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платника податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18Б, код ЄДРПОУ 05393085) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 24 224,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 02 жовтня 2025 року.
Суддя В.В. Горбалінський