Справа № 761/28120/25
Провадження № 1-кс/761/18546/2025
17 вересня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу представника власника вилученого майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженого слідчого ГСУ СБ України у кримінальному провадженні №2202500000000056 від 21.01.2025, щодо неповернення тимчасово вилученого майна,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга представника власника вилученого майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженого слідчого ГСУ СБ України у кримінальному провадженні №2202500000000056 від 21.01.2025, щодо неповернення тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування скарги зазначено, що 27.03.2025 проведено невідкладний обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого у ОСОБА_3 було виявлено та вилучено майно, а саме: мобільний телефон марки Iphone 13 Pro Мах, ІМЕІ: НОМЕР_1 ; ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 . При цьому, адвокат зазначив, що арешт слідчим суддею в установлені строки не було накладено, вилучене майно на момент звернення до суду, не повернуто, воно не відповідає критеріям, встановленим ст.98 КПК України, а тому враховуючи зазначене, просив зобов'язати слідчого повернути вилучене майно в ході проведення обшуку.
В судове засідання адвокат ОСОБА_4 , будучи завчано та належним чином повідомленим, не прибув, причини неявки не повідомив. При цьому, 15.09.2025 звернувся на адресу суду із клопотанням про проведення судового розгляду у його відсутність.
Таким чином, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути скаргу у відсутність скаржника.
Уповноважений слідчий ГСУ СБ України у кримінальному провадженні №2202500000000056 від 21.01.2025, будучи належним чином повідомленим про день та час судового розгляду, в судове засідання не прибув, причини неявки суду не відомі.
При цьому, на адресу суду від старшого слідчого 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України надійшов лист про проведення судового розгляду у його відсутність. У задоволенні скарги просив відмовити, оскільки ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.04.2025, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі на вилучення мобільного телефону марки Iphone 13 Pro Мах, ІМЕІ: НОМЕР_1 ; ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 .Крім того, зазначив, що наданий момент повернення вказаного майна є неможливим, так як на зазначеному телефоні містяться відомості, що мають значення для досудового розслідування.
Вивчивши матеріали скарги з додатками, додатково долучені документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.22, 26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ст.303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а саме: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ст.167 КПК України - тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно з ч.2 ст.168 КПК України - тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Частиною 7 ст. 236 КПК України визначено, що при обшуку слідчий має право вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з ч.5 ст.171 КПК України - клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
В судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 2202500000000056 від 27.03.2024.
27.03.2025 у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України слідчим проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі на вилучення мобільного телефону марки Iphone 13 Pro Мах, ІМЕІ: НОМЕР_1 ; ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.04.2025, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення, зокрема мобільного телефону марки Iphone 13 Pro Мах, ІМЕІ: НОМЕР_1 ; ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 .
Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.04.2025 було прямо надано дозвіл на вилучення майна, зазначеного в скарзі, а також зважаючи на обставини обшуку, слідчий суддя вважає доводи адвоката ОСОБА_4 безпідставними та приходить до висновку, що вказане у скарзі майно не є тимчасово вилученим майном в розумінні положень ст.167 КПК України, а тому у слідчого відсутній обов'язок щодо його повернення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженого слідчого ГСУ СБ України у кримінальному провадженні №2202500000000056 від 21.01.2025, щодо неповернення тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст.ст.167-169, 171, 233, 236, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні скарги представника власника вилученого майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженого слідчого ГСУ СБ України у кримінальному провадженні №2202500000000056 від 21.01.2025, щодо неповернення тимчасово вилученого майна.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя