02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/19492/25
провадження № 1-кс/753/2716/25
"01" жовтня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023105020001920, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 358 КК України
Прокурор Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12023105020001920, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 358 КК України.
В обґрунтування вказаного клопотання, прокурор посилається на те, що до Дарницького УП ГУНП у м. Києві надійшла заява т.в.о. Голови Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації ОСОБА_5 , у якій останній повідомив, що невстановленою особою, у невстановлений час та місці, підроблено технічну документацію, на підставі якої здійснено державну реєстрацію та приватну власність на житлову квартиру АДРЕСА_1 .
Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією листом від 11.08.2023 №101-6821/02 повідомлено, що рішенням Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» та розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.12.2010 № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» до комунальної власності територіальної громади м. Києва та сфери управління райдержадміністрації передано житловий будинок АДРЕСА_2 .
Відповідно до розпорядження райдержадміністрації від 30.10.2015 №33 «Про закріплення за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва» вказаний будинок передано в господарське відання вказаної керуючої компанії.
За інформацією Керуючої компанії згідно інвентаризаційних даних та поповерхового плану в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 обліковується 236 квартир. Вказаний будинок 1989 року забудови, має 2 під'їзди: в першому - квартири з №1 по №118 , в другому - квартири з №119 по №236. На першому поверсі кожного під'їзду розташовуються два допоміжні приміщення (колясочні), які використовуються співвласниками будинку. Кожне приміщення загальною площею 23,7 кв.м та складається з 2 приміщень площею 18,0 кв.м та 5,7 кв.м.
Дарницькій районній в м. Києві державній адміністрації стало відомо, що в будинку за вказаною адресою 25.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 23,7 кв.м та житловою площею 18,0 кв.м. за ОСОБА_7 .
Встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 25.10.2021 зареєстровано право власності на квартиру за вказаною адресою на підставі технічного паспорту TI01:7302-8464-1976-4313, виданого 01.11.2021, та висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна №178/21 від 01.11.2021, виготовленого ФОП ОСОБА_8 , висновку щодо технічної можливості експлуатації об'єкта нерухомого майна №585/1/21 від 02.11.2021 та технічного паспорту від 02.11.2021, виготовлених ТОВ «Укртехексперт». Реєстраційний номер вказаного об'єкта нерухомого майна - 2493446880000.
Так, встановлено, що долучений під час реєстрації технічний паспорт TI01:7302-8464-1976-4313 від 01.11.2021, виготовлений ФОП ОСОБА_8 на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .
Відповідно до наявного в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна № 178/21 від 01.11.2021, виготовленого ФОП ОСОБА_8 , група приміщень №237 належить ОСОБА_7 на підставі договору купівлі- продажу 34/100 частини нежилих приміщень №2296 від 25.10.2021, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2486497480000.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за номером об'єкта нерухомого майна 2486497480000 зареєстровано нежилі приміщення в літері «А» загальною площею 68,7 кв.м. по АДРЕСА_2 , які належать ОСОБА_7 на підставі договору купівлі- продажу 34/100 частин нежилих приміщень від 25.10.2021, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за № 2296.
На підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.10.2021 за реєстраційним номером 48654814, поданої ОСОБА_7 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 01.11.2021 прийнято рішення №61284031 про реєстрацію права приватної власності на групу нежитлових приміщень № 237 в будинку АДРЕСА_2 за останнім. Також на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.10.2021 за реєстраційним номером 48654814 вказаним нотаріусом 01.11.2021 прийнято рішення №61284202 про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об'єкту нерухомого майна -2486497480000, а саме щодо групи нежитлових приміщень № 237 в будинку АДРЕСА_2 .
В подальшому, на підставі висновку щодо технічної можливості експлуатації об'єкта нерухомого майна №585/1/21 від 02.11.2021, виготовленого ТОВ «Укртехексперт», відповідно до якого функціональне призначення нежитлового приміщення АДРЕСА_1 змінене та використовується як квартира, та поданої ОСОБА_7 з урахуванням вказаного висновку заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.11.2021 за реєстраційним номером 48900074, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 09.11.2021 прийнято рішення № 61454712 про реєстрацію права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за останнім (реєстраційний номер вказаного об'єкта нерухомого майна - 2493446880000).
Крім того, встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація за номером об'єкта нерухомого майна 36068660, відповідно до якого за ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстроване право власності на 34/100 нежилих приміщень в літ. «А» загальною площею 68,7 кв.м по АДРЕСА_2 на підставі договору дарування від 16.03.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрованого за № 712, яке належало ОСОБА_12 на підставі дублікату договору купівлі - продажу від 09.11.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 .
В ході досудового розслідування в будинку АДРЕСА_2 22.09.2023 та 28.09.2023 проведено огляди місця події та встановлено, що у вказаному будинку відсутня квартира з позначенням «№237», як на першому поверсі першого та другого під'їздів, так і на горищі та даху вказаного будинку.
За повідомленням комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» ( лист від 25.09.2023 № 062/14-1256 (И-2023) квартира АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована.
Разом з тим, на запит в порядку ст. 93 КПК України дізнавача Дарницького УП ГУНП у м. Києві у кримінальному провадженні щодо надання додаткової інформації стосовно об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 у Дарницькому районі міста Києва КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» відмовилось надати будь-яку інформацію та копії документів (лист від 10.09.2025 № 062/14-8523).
ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» листом від 22.09.2023 №4056/18/36/02-23 повідомлено, що нарахування плати за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_1, здійснюється по квартирах №1-236 . Інформації щодо квартири №237 у вказаному будинку у ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» немає. Крім цього, у відповіді на запит зазначено, що під час обстеження будинку №11-В по вул. Ревуцького у м. Києві представниками ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» було встановлено, що приміщення №237 вважається нежитловим, а саме: колишнє приміщення для дитячих візочків.
Листом від 09.10.2023 № 25/4/7/8/31794 ТОВ «Київські енергетичні послуги» повідомило, що договір з постачання електричної енергії квартири № 237 за вказаною адресою не укладався.
Протоколом огляду інтернет ресурсу від 08.09.2025 встановлено, що на інтернет-ресурсі «https://www.olx.ua» виявлено оголошення про продаж квартири АДРЕСА_1 .
Постановою дізнавача від 16.09.2025 об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2493446880000), право власності на яку 25.10.2021 зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ), визнано речовим доказом.
Враховуючи вищевикладене, існують підстави вважати, що реєстрація права власності на групу нежитлових приміщень АДРЕСА_1 , а в подальшому зміна призначення з нежитлового на житлове, та відповідна реєстрація як житлової квартири за вказаною адресою за ОСОБА_7 , здійснена з метою заволодіння приміщеннями загального користування - колясочними, у вказаному будинку, у зв'язку із чим виникла необхідність у арешті вказаного об'єкта нерухомості з метою його збереження як речового доказу.
В судовому засіданні, яке відбулося 01.10.2025, прокурор з групи прокурорів у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 клопотання підтримала з підстав, викладених у ньому. Щодо вимоги в частині заборони використання та розпорядження вищевказаною квартирою зазначила, що згідно проведеного досудового розслідування на даному етапі встановлено, що квартири АДРЕСА_1 взагалі не існує, оскільки по документації, яка міститься в матеріалах кримінального провадження, а також при проведеному огляді місця події встановлено, що дане приміщення є загальним для власників будинку.
Власник майна ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, дійшов таких висновків.
Як визначено ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі по тексту - КПК України), одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
За приписом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Суд враховує, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами кримінального провадження, на даному етапі провадження дає слідчому судді підстави вважати з достатньою ймовірністю про існування факту події кримінального правопорушення, який має бути предметом ретельного дослідження з боку органу досудового розслідування. Водночас, оскільки на цьому етапі досудового розслідування жодній особі не вручене повідомлення про підозру, слідчий суддя оцінює лише достатність підстав вважати, що таке кримінальне правопорушення було вчинене.
Такий висновок ґрунтується на підставі сукупності досліджених в судовому засіданні документів та матеріалів кримінального провадження №12023105020001920, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
На думку слідчого судді, прокурором доведено відповідність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, критеріям, визначеним ч. 2 ст. 170 КПК України.
Накладення арешту на зазначене у клопотанні майно шляхом заборони державним реєстраторам, уповноваженим на вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, на даному етапі є необхідною мірою задля запобігання спробі його незаконного відчуження на користь третіх осіб, що в свою чергу може призвести до ускладення встановлення істини у даному кримінальному провадженні, а також встановленню усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення кримінальної справи.
Окрім того, з огляду на завдання кримінального провадження слідчий суддя вважає, що у даному випадку втручання у володіння майном, виходячи з визначених КПК України засад кримінального провадження, є виправданим та пропорційним.
На підставі викладеного та керуючись вимогами стст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023105020001920, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 358 КК України - задовольнити повністю.
Накласти арешт на майно, а саме, житлову квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2493446880000), право власності на яку 25.10.2021 року зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із забороною використання та розпорядження нею.
Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією, перереєстрацією речових прав на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2493446880000), у тому числі, приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1