Справа № 569/16021/25
1-кп/569/1911/25
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
02 жовтня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальне провадження №12025181010000584 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України, -
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
До початку підготовчого судового засідання, 30 вересня 2025 року, прокурор ОСОБА_6 подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці з визначенням застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та просив суд задоволити з підстав, викладених у ньому.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив суд змінити його більш м'який запобіжний захід та зменшити розмір застави до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, один з яких, відноситься за ступенем тяжкості до тяжких злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винним та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 , усвідомлюючи відповідальність за вчинені ними злочини, може переховуватися від суду, вчасно не з'являтися на виклики суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Отже підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились та є триваючими.
Враховуючи вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Суд, визначаючи розмір застави бере до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому вважає, що обвинуваченому слід визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень. Оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченому покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 331 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою - задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Рівне, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженому, із середньою освітою, згідно ст. 89 КК України раніше несудимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 02 жовтня 2025 року до 30 листопада 2025 року.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий суду.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора; не відлучатись із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки покладаються на обвинуваченого ОСОБА_5 на строк до 30 листопада 2025 року.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 та заставодавцю що, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області ОСОБА_8