Справа № 565/1483/25
Провадження № 2-о/565/41/25
08 вересня 2025 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Незнамової І.М.,
з участю:
секретаря судового засідання Нафєєвої Н.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
20.06.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити факт спільного проживання та перебування на утриманні, а саме те, що заявниця, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період шлюбу постійно проживала з чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та перебувала на його утриманні.
Заява ОСОБА_1 обґрунтовується тим, що заявниця з 21.05.1983 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 . У період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . У березні 2022 року заявниця переїхала разом з чоловіком ОСОБА_2 в будинок АДРЕСА_2 , де останні спільно проживали. При цьому, 20.04.2023 року ОСОБА_1 зареєструвала своє місце проживання у вказаному будинку, а ОСОБА_2 залишився бути зареєстрованим у квартирі АДРЕСА_3 , однак фактично проживав разом із заявницею у будинку в селі Довге без реєстрації місця проживання. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер у місті Сарни, Рівненської області. ОСОБА_1 у заяві стверджує, що вони з чоловіком проживала разом на час його смерті, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, при цьому, будучи зареєстрованими за різними адресами. Вказує, що за життя разом із своїм чоловіком проживали однією сім'єю, вели спільний побут та господарство за місцем фактичного проживання в селі Довге, Сарненського району, Рівненської області. Також стверджує, що перебувала на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , який постійно надавав для неї кошти на продукти харчування та одяг, купував для неї всі необхідні ліки, оскільки, через малий розмір пенсії, власних коштів їй не вистачало. Зазначає, шо за рахунок пенсії ОСОБА_2 здійснювалося утримання та опалення будинку, а також усі витрати, пов'язані з комунальними послугами. Разом з цим, зауважує, що кошти, що надавалися ОСОБА_2 для неї були постійним і основним джерелом засобів до існування, оскільки дохід чоловіка, у виді пенсії, значно перевищував її доходи. Заявниця ОСОБА_1 зазначає, що встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_2 та перебування на його утриманні їй необхідно для переходу на пенсію по втраті годувальника згідно вимог ст.ст.37,38 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 вимоги заяви підтримала повністю та, з викладених у ній підстав, просила заяву задовольнити.
У судове засідання представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з'явився, причин неявки суд не повідомив, будь-яких заперечень щодо заяви до суду не направив.
У судовому засіданні свідки - ОСОБА_3 , який являється сином заявниці, та ОСОБА_4 , яка являється невісткою заявниці, підтвердили, що ОСОБА_1 в період шлюбу постійно проживала з чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та перебувала на його утриманні.
Заслухавши пояснення заявниці ОСОБА_1 , показання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що вимоги, викладені у заяві ОСОБА_1 , підлягають задоволенню.
Підставами для такого висновку суду є наступне.
Судом встановлено, що 21 травня 1983 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 21.05.1983 року.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 09.05.2024 року слідує, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Сарни, Рівненської області.
Згідно письмових пояснень завідувача фельдшерсько-акушерським пунктом села Довге Шевчук І.О. від 28.04.2025 року, остання вказує, що 01.05.2024 року виїжджала на виклик до ОСОБА_2 , який проживав в будинку АДРЕСА_2 , де, по приїзду та з огляду на важкий стан ОСОБА_2 викликала катеру швидкої медичної допомоги, якою останнього було госпіталізовано до лікарні міста Сарни.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 05.06.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 05.06.2025 року.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 14.02.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 з 20.04.2023 року була зареєстрована в будинку АДРЕСА_2 .
Згідно довідки виконавчого комітету Вараської міської ради №298 від 12.02.2025 року слідує, що ОСОБА_2 був зареєстрований з 27.10.1989 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 від 16.10.2013 року, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, довічно.
Також встановлено, що ОСОБА_1 отримала 9283,00 грн. пенсійного забезпечення за період з січня 2025 року по березень 2025 року, що підтверджується довідкою про доходи №4972 3397 5292 2974 від 09.04.2025 року, зокрема: 2980,00 грн. за січень 2025 року, 2980,00 грн. за лютий 2025 року, 3323,00 грн. за березень 2025 року.
При цьому, ОСОБА_2 отримав 34674,70 грн. пенсійного забезпечення за період з січня 2024 року по травень 2024 року, що підтверджується довідкою про розмір фактичного отримання пенсії №4062/04-16 від 18.08.2025 року, зокрема: 6624,02 грн. за січень 2024 року, 6624,02 грн. за лютий 2024 року, 7142,22 грн. за березень 2024 року, 7142,22 грн. за квітень 2024 року, 7142,22 грн. за травень 2024 року.
За вказаних обставин, розмір пенсійного забезпечення ОСОБА_2 орієнтовно у більш ніж два рази перевищував розмір пенсійного забезпечення заявниці ОСОБА_1 .
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Частиною 1 статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Частиною 1 статті 38 цього Закону передбачено, що члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
На підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно п.2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
У разі неможливості надати такі документи, факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Щодо перебування особи на утриманні, Верховний Суд підкреслив, що повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Також ВС зазначив, що постійний характер допомоги означає, що вона не була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
За таких обставин, оскільки встановлення факту перебування на утриманні має для заявниці юридичне значення і є необхідним для оформлення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, суд вважає за можливе встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період шлюбу постійно проживала з чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та перебувала на його утриманні.
Оскільки у судовому засіданні добуто достатньо доказів, які підтверджують зазначений факт, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.258-265, 293-294, 315, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (адреса місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.О.Борисенка, будинок №7, код ЄДРПОУ: 21084076), про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період шлюбу постійно проживала з чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та перебувала на його утриманні.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення складений 12 вересня 2025 року.
Головуючий суддя І.М.Незнамова