Справа №549/429/25 Провадження №2/549/326/25
01 жовтня 2025 року Чорнухинський районний суд Полтавської області у складі судді Крєпкого С.І., розглянувши заяву приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни про забезпечення позову,
установив:
Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гуріна Т.В. звернулась до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому прохала визнати недійсними:
-договір дарування від 04.05.2024, посвідченого приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Гусинською Л.В. за реєстровим №392, на підставі якого ОСОБА_3 набуто право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5325183800:00:001:0312, площею 2,5727 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 811413553251;
-договір дарування від 04.05.2024, посвідченого приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Гусинською Л.В. за реєстровим №393, на підставі якого ОСОБА_3 набуто право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5325183800:00:001:0313, площею 2,5727 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 811219453251;
-договір дарування від 06.05.2024, посвідченого приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Гусинською Л.В. за реєстровим №394, на підставі якого ОСОБА_3 набуто право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5325183800:00:001:0314, площею 2,5726 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 811396753251.
Також разом з позовною заявою приватним виконавцем було подано заяву про забезпечення позову, яка обгрунтована тим, що у неї на виконанні в межах виконавчого провадження №75298739 перебуває виконавчий лист №539/1105/22, виданий 08.05.2024 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половини вартості автомобіля ППМ «МАХ 01 TS» в розмірі 9 421 грн та грошової компенсації половини дійсної ринкової вартості транспортних засобів «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», «VOLKSWAGEN PASSAT» в розмірі 260 712 гривень, а всього 270 133 грн.
Залишок заборгованості по виконавчому провадженню №75298739 з урахуванням основної винагороди приватного виконавця на день звернення до суду з позовом становить 115623,99 грн.
Після відкриття виконавчого провадження на виконання вимог чинного законодавства було проведено перевірку майнового стану боржника, в тому числі щодо наявності зареєстрованого за боржником нерухомого майна та історій операцій з майном.
В ході перевірки встановлено, що боржнику на праві особистої приватної власності належали:
-земельна ділянка кадастровий номер 5325183800:00:001:0312, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 811413553251;
-земельна ділянка кадастровий номер 5325183800:00:001:0313, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 811219453251;
-земельна ділянка кадастровий номер 5325183800:00:001:0314, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 811396753251.
Разом з тим після винесення рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26.03.2024 у справі №539/1105/22 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 270 133,00 грн, ОСОБА_2 відчужує вищезазначені земельні ділянки на користь ОСОБА_3 на підставі вищевказаних договорів дарування.
Вважає, що зазначені договори є таким, що укладені боржником на шкоду кредитору (стягувачу) з метою приховати майно від виконання за його рахунок в майбутньому судового рішення, ухваленого на користь ОСОБА_1 ..
У зв'язку з недобросовісною поведінкою відповідачів виникли обґрунтовані підстави вважати, що така поведінка триватиме і після того, як відповідачам стане відомо про звернення до суду з відповідним позовом.
Метою забезпечення позову у даному випадку є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів стягувача, оскільки через недобросовісні дії відповідачів порушуються права стягувача, а забезпечення реального виконання рішення суду про відновлення становища, що існувало до укладення оспорюваних договорів дарування, у разі задоволення позову, є можливим лише шляхом накладення арешту на майно, правомірність відчуження якого оспорюється у справі.
У разі невжиття заходів забезпечення позову та допущення повторного відчуження майна до розгляду справи по суті, поновлення порушеного права стягувача у такому випадку буде неможливим без нових звернень до суду.
Фактично вжиття заходу забезпечення позову спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.
Земельні ділянки, що є предметом договорів, недійсність яких є предметом позовних вимог, можуть бути відчужені третім особам, в результаті чого буде знівельоване значення судового рішення у випадку задоволення позову та зумовить необхідність подальшого звернення до суду з метою повернення такого майна.
Без вжиття заходів забезпечення позову у справі існує суттєвий ризик того, що ефективний захист або поновлення порушених і оспорюваних прав та інтересів позивача, для захисту яких подано відповідний позов, може бути суттєво ускладненим зважаючи на можливість подальшого відчуження майна його фактичним власником на користь третіх осіб до завершення розгляду спору у цій справі, що призведе до подання інших нових позовів про визнання недійсними інших правочинів.
З огляду на викладене прохає накласти арешт на:
- земельну ділянку кадастровий номер 5325183800:00:001:0312, площею 2,5727 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 811413553251, що належить на праві власності ОСОБА_3 ;
- земельну ділянку кадастровий номер 5325183800:00:001:0313, площею 2,5727 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 811219453251, що належить на праві власності ОСОБА_3 ;
- земельну ділянку кадастровий номер 5325183800:00:001:0314, площею 2,5726 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 811396753251, що належить на праві власності ОСОБА_3 .
Фактична наявність накладеного на майно відповідача ОСОБА_3 арешту в якості заходу забезпечення позову у справі на період її розгляду судом жодним чином не порушує його права як власника майна, оскільки останній продовжує користуватися цим майном і вжиття заходів забезпечення позову спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду цієї справи по суті з метою уникнення можливих негативних наслідків у разі їх невжиття.
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову суд приходить до такого.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасників справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
За приписами ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В силу ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з п.1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
Суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому суд також враховує, що захист прав, свобод та інтересів позивача до ухвалення рішення в справі може стати неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Предметом спору є визнання договорів дарування земельних ділянок недійсними.
В своїй заяві про забезпечення позову приватний виконавець прохав накласти арешт на майно, яке відповідач відчужив іншій особі з метою невиконання боргових зобов'язань перед позивачем.
Обраний вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказане майно, зважаючи на предмет позову, є співмірним із заявленими позовними вимогами, відповідатиме критеріям розумності та обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову.
Вирішуючи питання відповідності виду забезпечення позову суд виходить з доведених ризиків, а тому на цій стадії розгляду справи суд вважає виправданим визначити запропонований заявником спосіб забезпечення цього позову, який суттєво не позначиться на інтересах інших осіб.
Необхідність збереження правового статусу та стану спірної ділянки, який існує, зокрема, на час виникнення спору, відповідає умовам вжиття заходів забезпечення позову та застосуванню правил частини 2 статті 149 ЦПК України.
Відсутність обтяжень нерухомості не перешкоджатиме подальшій зміні речових прав на землю, що може стати дійсною перешкодою у ефективному захисті та поновленні прав, якщо факт їх порушення буде встановлений судом при вирішенні спору.
Водночас необхідно зазначити, що під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позову судом не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Відповідний правовий висновок зроблений Верховним Судом в постанові від 13 січня 2021 року у справі № 910/9855/20.
Жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.
Згідно із позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №754/5683/22 від 24.04.2024, характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Керуючись ст.ст.149-153, 258, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Заяву приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на:
- земельну ділянку кадастровий номер 5325183800:00:001:0312, площею 2,5727 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 811413553251, що належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 );
- земельну ділянку кадастровий номер 5325183800:00:001:0313, площею 2,5727 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 811219453251, що належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 );
- земельну ділянку кадастровий номер 5325183800:00:001:0314, площею 2,5726 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 811396753251, що належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Ухвала виконується негайно незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання апеляційної скарги. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя С.І.Крєпкий