Провадження № 2/537/889/2025
Справа № 524/962/25
01.10.2025 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Фадєєвої С.О., за участі секретаря судових засідань Супруненко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці в залі суду цивільну справу № 524/962/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Фінпром Маркет» звернувся до суду з позовом, де просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 75571311 у розмірі 23290 грн. 25 коп., з яких: 10504 грн. 52 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 12785 грн. 73 коп. - сума заборгованості за відсотками, а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3500 грн.
На обґрунтування позову зазначив, що 09.05.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75571311, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу ОСОБА_1 позику у розмірі 13000 грн. строком на 64 дні зі сплатою процентів у розмірі 1,6 % в день. 26.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено договір факторингу № 2610, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право вимоги, як новий кредитор, до відповідача за договором позики. 03.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу 030423-ФК, відповідно до якого ТОВ «Фінпром Маркет», як фактор, набуло право вимоги до відповідача за договором позики. Відповідач не виконує свої зобов'язання за договором позики, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 23290 грн. 25 коп., з яких: 10504 грн. 52 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 12785 грн. 73 коп. - сума заборгованості за відсотками. Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором та договором позики, заборгованість за договорами не погашає, представник позивача звернувся до суду за захистом прав ТОВ «Фінпром Маркет».
Представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» свого представника у судове засідання не направив, надіслав на адресу суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги товариства підтримує, просить справу розглядати у його відсутність та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій вказала, що у повному обсязі визнає заявлені у позові позовні вимоги та просила розгляд справи проводити у її відсутність.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Ухвалою суду від 01.10.2025 судом відмовлено у прийнятті визнання відповідачем позову.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Відповідно ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа. Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладання мелектронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". З врахуванням викладеного наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. В силу ст.12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіхі стотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторонни укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема із договорів та інших правочинів.
Судом встановлено, що 09.05.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75571311, відповідно до умов якого відповідачу була надана позика у розмірі 13000 грн. зі строком повернення 64 днів із фіксованою процентною ставкою 1,6 % в день,зниженою процентною ставкою 1,12 %, а відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Відповідно до п.5 вищевказаного договору він був укладений дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції, підписаний накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням цього договору позичальник підтвердив, що ознайомлений на сайті з інформацією щодо позикодавця та його послуги, з Офіційними правилами програми лояльності, вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), розміщені на сайті, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, зазначена у Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування авто пролонгації йому зрозумілі. Інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною цього договору.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 13000 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що останньою не заперечується та підтверджується випискою по рахунку відповідача у АТ КБ «ПриватБанк», наданою на виконання ухвали суду від 17.06.2025 про витребування доказів.
26.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено договір факторингу № 2610 за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за плату належні йому права вимоги до боржників. Відповідно до п. 5.2 цього договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей (з одночасною передачею реєстру заборгованостей в електронному вигляді), після чого фактор стає кредитором та набуває права вимоги. Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 2610 від 26.10.2021 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 та право стягнення за договором позики №75571311 від 09.05.2021 у загальній сумі 23290 грн. 25 коп., з яких: 10504 грн. 52 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 12785 грн. 73 коп. - сума заборгованості за відсотками. Підписаний акт прийому-передачі документації підтверджує факт переходу прав вимоги від клієнта до фактора.
03.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 030423-ФК, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» за плату належні йому права вимоги до боржників. Відповідно до п. 5.2 цього договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей (з одночасною передачею реєстру заборгованостей в електронному вигляді) після чого фактор стає кредитором та набуває права вимоги. Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 та право стягнення за договором позики №75571311 від 09.05.2021 у загальній сумі 23290 грн. 25 коп., з яких: 10504 грн. 52 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 12785 грн. 73 коп. - сума заборгованості за відсотками. Підписаний акт прийому-передачі документації підтверджує факт переходу прав вимоги від клієнта до фактора.
Правомірність переходу права вимоги до позивача відповідачем не оспорювалася.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст. 530 ЦПК якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК, якщо інше не випливає із суті кредитного договору. Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.536 ЦПК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільногозаконодавства.
Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 цього Кодексу).
Не виконуючи належним чином у повному обсязі зобов'язання за вказаним договором, відповідач порушила зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору. Отже у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення суми кредиту та відсотків за його користування, відповідно до умов договору.
Проведений позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» розрахунок заборгованості (а.с.7-10) не відповідає розрахунку заборгованості, проведеному первісним кредитодавцем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с.111-114), не містить відомостей про проплати, які вчинялися боржником, що вбачається з розрахунку первісного кредитора (тіло кредиту згідно розрахунку позивача становить становить 13000 грн., а не 10500 грн., які передані за договором факторингу та які просить стягнути з відповідача позивач), проведений за період, що перевищує строк кредитування, тобто проценти нараховані і поза строком кредитування, а також не враховує зокрема п.п.6.11, 6.3, 6.5, 6.7Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позика на умовах ануїтету). З цих підстав суд вважає вказаний розрахунок помилковим.
Як вбачається з позовних вимог позивач ТОВ «Фінпром Маркет» просить стягнути з ОСОБА_1 борг у розмірі, що відповідає розрахунку заборгованості, проведеному первісним позикодавцем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с.111), та у розмірі заборгованості, зазначеному у реєстр боржників. З розрахунку заборгованості, проведеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», вбачається, що ОСОБА_1 25.05.2021 сплачено 2495,48 грн. тіла кредиту, який зарахований відповідно до п. 6.11.1 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позика на умовах ануїтету) та 54,52 грн. з нарахованих відсотків. Згідно цього розрахунку заборгованість за тілом кредиту становить 10504,52 грн., що відповідає сумі боргу за тілом кредиту, яке позивач просить стягнути з відповідача та сумі зобов'язаня за тілом кредиту, вказаній у витягу з реєстру заборгованостей, а тому саме цю суму боргу за тілом кредиту суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача.
Що стосується суми боргу зі сплати процентів, то у вказаному розрахунку, проведеному ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», який відповідає позовним вимогам, проценти нараховані і поза строком кредитування. Згідно з договором позики, укладеного ОСОБА_1 09.05.2021, строк договору - 64 дні (до 11.07.2021 включно), пролонгація ні договором, ні Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позика на умовах ануїтету), наданими суду, не передбачена. Згідно з графіком платежів, вказаному у договорі, ОСОБА_1 повинна була на погашення кредиту сплатити чотири платежі у рівній сумі по 4825,08 грн. 24.05.2021, 09.06.2021, 25.06.2021, 11.07.2021. Згідно з вказаними Правилами ануїтетний платіж - це платіж із повернення позики та процентів за користування нею шляхом внесення певних частин суми позики через певні проміжки часу згідно із графіком платежів, тобто вказані частини позики (тіло та проценти) у вказані періоди можуть різнитися. Відповідно до розрахунку проценти ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с.111) розраховані із залишку суми основного боргу на вказані дати (24.05.2021, 09.06.2021, 25.06.2021, 11.07.2021) у встановленому договором розмірі : знижена процентна ставка 1,12 % до 24.05.2021 включно (13000х1,12 /100 = 145,60 грн. процентів в день) та з 26.05.2021 по 09.06.2021 (13000 - 2495,48 грн. сплаченого ОСОБА_1 тіла кредиту =10504,52 грн. тіла кредиту, 10504,52х1,12 / 100 = 117,65 грн. процентів в день). Надалі з 10.06.2021 по 11.07.2021 (строк закінчення договору) відсотки розраховані у розмірі 1,12%, виходячи із залишку заборгованості, а з 12.07.2021 (поза строком кредитування), виходячи з відсотку, встановленому у договорі, 1,6% та із суми боргу за тілом кредиту.
Нарахування процентів за зниженою процентною ставкою до закінчення строку кредитування є правом первісного кредитора. Відповідно до договору факторингу № 2610, укладеного 26.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» до права вимоги входять права грошової вимоги клієнта щодо погашення (стягнення) заборгованості з боржників, які виникли на підставі кредитних договорів та підтверджуються документацією. У п.1.1 договору сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами. Згідно з п. 5.1 цього договору факторингу разом з правами вимоги фактору переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та неоплачених боржниками процентів. Аналогічні умови та пункти містить і договір факторингу № 030423-ФК, укладений 03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та позивачем ТОВ «Фінпром Маркет». Отже, у фактора не виникло за договором факторингу права вимог на будь-які інші заборгованості боржника, ніж ті, що передбачені у реєстрі прав вимог, підписаному ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісним кредитором) та ТОВ «Фінансова компанія управління активами».
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 2610 від 26.10.2021 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 та право стягнення за договором позики №75571311 від 09.05.2021 у загальній сумі 23290 грн. 25 коп., з них 12785 грн. 73 коп. - сума заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.111), з яких 8680,61 грн. - сума процентів, розрахована первісним кредитором у межах строку договору.
Щодо нарахувань процентів поза строком договору суд бере до уваги наступне. В силу ч.1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Як вказав Верховний Суд у постанові Великої Палати від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 поняття «користування кредитом» є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно). При цьому термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях: перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
У згаданій постанові від 05.04.2023 ВП ВС зокрема вказала : «..Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу. Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом…80. Отже, «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.».
Щодо нарахування процентів на підставі статті 1048 ЦК України Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом», тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України. Разом з цим, як вказано у постанові, зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, а позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Отже, позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Велика Палата прийшла до висновку, що надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Отже, Велика Палата виснувала, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. У разі порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
З позовної заяви та доданих розрахунків вбачається, що позивач звернувся до суду про стягнення основного боргу та відсотків за договором, нарахованих саме у порядку ст..1048 ЦК України та частини першої статті 1054 ЦК України. Як вбачається з письмових доказів сума процентів, розрахована первісним кредитором у межах строку дії договору та відповідно до його умов становить 8680,61 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи те, що відповідач належним чином не виконувала обов'язки за договором, не надала суду доказів, що прострочення виконання грошового зобов'язання сталося не з її вини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 10504 грн. 52 коп. тіла кредиту та 8680,61 грн. нарахованих процентів.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Виходячи із вищенаведеного та пропорційного розрахунку, на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 1995 грн. 33 коп. (23290 грн. 25 коп./100 % = 19185 грн. 13 коп./х, х = 82,37 %; 2422 грн. 40 коп./100 % = х/82,37 %, х = 1995 грн. 33коп.)
Згідно з ч.1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з ч.ч.1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Частинами 3,4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору № 01-11/24 про надання правничої допомоги; копію витягу з акту № 3-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024, у якому зазначено, що за вивчення документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції, збір документів було сплачено 500 грн. та за складання позовної заяви було сплачено 3000 грн. Відповідач заперечень щодо співмірності та розумності витрат на оплату послуг адвоката не висловила
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2882 грн. 95 коп. (3500 грн./100 % = х/82,37 %, х = 2882 грн. 95 коп.)
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 133, 141, 263, 265 ЦПК України , суд
Задовольнити частково позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд.9А, офіс 204) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 75571311 у розмірі 19185 грн. 13 коп., з яких: 10504 грн. 52 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 8680 грн. 61 коп. - сума заборгованості за відсотками.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1995 грн. 33 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 2882 грн. 95 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.О.Фадєєва
Повне рішення складено 02.10.2025