Номер провадження: 22-ц/813/4434/25
Справа № 1519/2-1958/11
Головуючий у першій інстанції Ганошенко С. А.
Доповідач Сегеда С. М.
23.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Драгомерецького М.М.,
Комлевої О.С.,
за участю:
секретаря Козлової В.А.,
представника ОСОБА_1 - адвоката Хомко С.В.,
представника АТ «Ощадбанк» - адвоката Приходька В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хомко Світлани Василівни на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2025 року, постановлену під головуванням судді Ганошенка С.А., про виправлення описки у судовому рішенні та у виконавчому листі у цивільній справі за позовом Першого заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави, в особі Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Одеського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк», до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
встановив:
29.04.2009 року Перший заступник прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави, в особі Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Одеського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ВАТ «Ощадбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 14 325,84 доларів США (110 309,00 грн).
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 01.02.2011 року позов Першого заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави, в особі ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості було задоволено.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.06.2011 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01.02.2011 року було залишено без змін (т.1, а.с.236-240).
29.01.2025 року АТ «Ощадбанк» звернулось із заявою про виправлення описки у рішенні Малиновського районного суду м. Одеси у цивільній справі №2-1958/11 та помилки у виконавчому листі (т.2, а.с.138-140) та просило суд :
- виправити допущену описку в рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 01.02.2011 року у цивільній справі № 2-1958/2011 за позовною заявою Першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави, в особі «Ощадбанк», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом та викласти абзац другий резолютивної частини рішення суду в наступній редакції:
«Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором № 483 від 30.10.2006 у розмірі 18 480,95 дол. США (146 069,70 грн.)».
Виправити допущену помилку в виконавчому листі №2-1958/11, виданому 28.07.2011 Малиновським районним судом м. Одеси щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» заборгованості та викласти в наступній редакції:
«Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором № 483 від 30.10.2006 у розмірі 18 480,95 дол.США (146 069,70 грн.)».
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10.02.2025 року було заяву було задоволено.
Виправлено описки, допущені у рішенні суду від 01.02.2011 року та виконавчих листах у цивільній справі №2-1958/2011 за позовом Першого заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, шляхом викладення другого абзацу резолютивної частини рішення суду в наступній редакції:
«Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором № 483 від 30.10.2006 у розмірі 18 480,95 дол. США (146 069,70 грн.)».
Виконавчий лист №2-1958/11, виданий 28.07.2011 Малиновським районним судом м. Одеси щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» заборгованості та викладено у наступній редакції:
«Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором № 483 від 30.10.2006 у розмірі 18 480,95 дол.США (146 069,70 грн.)». (т.2, а.с.159).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Хомко С.В. ставить питання про скасування ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 10.02.2025 року, ухвалення нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про виправлення описок, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.166-167).
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Ощадбанк» просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість (т.2, а.с.176-180).
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про виправлення описок, суд першої інстанції виходив із того, що при виготовленні рішення суду від 01.02.2011 року та виконавчих листів у даній справі були допущені описки, які підлягають виправленню (а.с.159).
Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
Як вбачається із матеріалів справи, 29.04.2009 року Перший заступник прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави, в особі ВАТ «Державний ощадний банк України», в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 14 325,84 доларів США (110 309,00 грн.) (т.1, а.с.1-4).
В подальшому, 20.07.2010 року позивач звернувся із заявою про уточнення позову та просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 18 480,95 доларів США (146069,70 грн.) (т.1, а.с.94-95).
Вирішуючи даний спір, колегія суддів виходить із того, що відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.11.2016 року «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Таким чином, під опискою слід розуміти зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмововербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
У судовому рішенні за наявності для того підстав може бути виправлена саме описка, при цьому, рішення суду не може бути змінене по суті, доповнене тощо.
Із оскаржуваної ухвали вбачається, що суд змінив зміст резолютивної частини рішення, виклавши її в редакції, яка передбачає стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача в іншому розмірі, що не може вважатися виправленням описки в сенсі ст. 269 ЦПК України.
Крім того, з дня набрання законної сили рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 01.02.2011 року (т.1, а.с.237-240) минуло понад 14 років та стягувач неодноразово пред'являв виконавчий лист у справі до примусового виконання, однак жодного разу не оскаржував судового рішення, у разі незгоди з ним.
Колегія суддів зазначає, що суд розглядає позов у межах заявлених позивачем вимог, позивач на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами.
Зміна мотивувальної та/або резолютивної частини рішення суду по суті, ревізія рішення в неналежний процесуальний спосіб недопустима.
Зміна резолютивної частини рішення здійснюється за наявності для того підстав, за правилами та внаслідок оскарження судового рішення у встановленому законом порядку.
Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення (ч. 8 ст. 268 ЦПК України).
Відтак, якщо позивач не погоджується з тим, що суд у належний спосіб задовольнив його позовні вимоги, то мав право скористатись можливістю оскарження судового рішення в апеляційному порядку, а не звертатись через 14 років після винесення судового рішення із заявою про викладення резолютивної частини рішення в іншій редакції під виглядом виправлення описки.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку та постановив ухвалу про виправлення описок у рішенні суду від 01.02.2011 року та у виконавчому листі.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Хомко С.В. підлягає задоволенню, ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 10.02.2025 року про виправлення описки - скасуванню, з ухваленням постанови про відмову у задоволенні заяви ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» про виправлення описки у рішенні суду та у виконавчому листі.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п. 4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хомко Світлани Василівни задовольнити.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2025 року про виправлення описок скасувати.
Прийняти постанову, якою заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Одеського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», про виправлення описки у виконавчому листі та судовому рішенні у цивільній справі №2-1958/11, залишити без задоволення.
Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Одеського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ: 09328901, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 484,84 (чотириста вісімдесят чотири гривні 84 копійки).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 02.10.2025 року.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
М.М. Драгомерецький
О.С. Комлева