Номер провадження: 23-з/813/68/25
Справа № 490/75/22
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Лозко Ю. П.
01.10.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Карташова Олександра Юрійовича
у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 лютого 2022 року
встановив:
Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 лютого 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.
На вказану постанову судді, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 вересня 2025 року визначено склад суду для розгляду зазначеної вище справи: головуючого суддю Карташова О.Ю.
26 вересня 2025 року засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд», ОСОБА_1 звернувся із заявою про відвід судді Карташова О.Ю., яку обґрунтовує тим, що суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Карташева Т.А. та суддя Одеського апеляційного суду Карташов О.Ю. є родичами чи однофамільцями. Крім цього, зазначає, що КУпАП не містить положень, які регламентують відвід судді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 вересня 2025 року для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Карташова О.Ю., визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Лозко Ю.П.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду поданої ним заяви про відвід судді Карташова О.Ю., що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, не з'явився, що не перешкоджає розгляду цієї заяви, зважаючи на те, що участь заявника не є обов'язковою.
30 вересня 2025 року засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд», ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи за апеляційною скаргою на вказане вище судове рішення, посилаючись на те, що:
1.«Судова повістка-повідомлення про судове засідання в справі не підписана суддею Ю. П. Лозко
2.погода нельотна. дощ. літака немає
3.розгляд апеляційної скарги заявника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 серпня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , який призначено на 24 вересня 2025 року на 10.30 год . не відбувся у зв'язку з відсутністю складу
суду. Судове засідання відкладено на 01 жовтня 2025 року на 11:00 ( справа № 490/6245/25. 490/6246/25)
4.В Миколаївському апеляційному суді почалися "разборки" щодо заявлених самовідводів у справі №490/75/22».
Вказана заява про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відкладення судового засідання є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні особи, а неможливість вирішення питання, зокрема заяви про відвід судді Карташова О.Ю., у відповідному судовому засіданні без участі заявника, за умови належного повідомлення заявника про дату, час та місце розгляду вказаної вище заяви.
Апеляційний суд зауважує, що явка до апеляційного суду заявника не є обов'язковою, позиція ОСОБА_1 є чіткою і зрозумілою, а тому розгляд поданої ним заяви про відвід судді Карташова О.Ю., за відсутності заявника не призведе до порушення його прав.
З огляду на вказане, врахувавши необхідність у якнайшвидшому вирішенні заяви про відвід судді, відсутність у законодавстві вказівки про обов'язкову участь заявника у розгляді поданої ним заяви, апеляційний суд вважає за можливе розглянути цю заяву про відвід судді Карташова О.Ю. за відсутності ОСОБА_1 .
При цьому, апеляційний суд зауважує, що заявник ОСОБА_1 просить відкласти розгляд справи за його апеляційною скаргою на вказану вище постанову судді, разом з цим судом вирішується лише подана ним заява про відвід судді.
Перевіривши матеріали справи за доводами заяви ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає, що заява про відвід судді Карташова О.Ю. задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст. 246 КУпАП).
У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі "Швидка проти України" від 30.10.2014 р., провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі "Надточій проти України" ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.
За викладених обставин, апеляційний суд доходить висновку про наявність правових підстав при вирішенні питання щодо заявленого відводу, застосувати норми КПК України, які регламентують вирішення питання відвід у кримінальному провадженні.
Положеннями ст. 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного у кримінальному провадженні. До таких обставин, зокрема, належить наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді, судді або присяжного.
Статтею 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ч.1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Положеннями статей 75, 76 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді кримінального провадження.
Пунктом 4 статті 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості.
У даному випадку оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" (N 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує як презумпція неупередженості судді, слідчого і прокурора, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
На підставі викладеного, апеляційний суд зауважує, що для відведення судді з підстав упередженості необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Водночас, не може слугувати підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Сумніви у неупередженості судді повинні ґрунтуватися на фактичних обставинах, а не на припущеннях (рішення Європейського суду з прав людини від 26 вересня 2019 року у справі "Ilie v. Romania", заява N 26220/10).
Перевіривши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Карташова О.Ю. та матеріали справи за доводами заявника щодо наявності фактичних обставин і підстав для відводу судді, апеляційний суд доходить висновку, що відсутні правові підстави для задоволення цієї заяви, оскільки аргументи заявника не знайшли свого підтвердження, та фактично зводяться лише до припущень щодо існування можливих (ймовірних) родинних зв'язків між суддею Карташовим О.Ю. та суддею Заводського районного суду м. Миколаєва Карташевою Т.А., що не відповідає дійсності.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом під час розгляду поданої ним заяви не здобуто, а самі лише необґрунтовані припущення заявника не можуть бути прийняті у якості підстав для відводу судді.
З огляду на наведене, оскільки обставини, на які посилається заявник, як на підстави для відводу судді, не дають підстав для обґрунтованого сумніву у неупередженості та об'єктивності судді під час апеляційного перегляду цієї справи, апеляційний суд вважає, що заява Погребного В.М. про відвід судді Карташова О.Ю. є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 75,76,80,81 КПК України,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Карташова Олександра Юрійовича у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 лютого 2022 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.П. Лозко