Справа № 442/7470/25
Провадження №3/442/2105/2025
Іменем України
02 жовтня 2025 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, фактично проживаючої на АДРЕСА_1 , зареєстрованої на АДРЕСА_2 ,
за ч. 3 ст. 184 КУпАП, -
ОСОБА_1 18.09.2025 близько 17:30 год. ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , внаслідок чого останній, перебуваючи на закинутій будівлі на вул. Володимира Великого, 26А в м. Дрогобич, розпивав слабоалкогольний напій - пиво, чим порушив ст. 178 КУпАП, однак на час вчинення правопорушення не досягнув 16-річного віку, тому на законного представника ОСОБА_2 - матір, ОСОБА_1 , працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину визнала. Повідомила, що провела з сином бесіду. Пообіцяла, що буде контролювати його поведінку. Попросила суворо не карати.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з 'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом 'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Крім особистого визнання вини, провина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №228692 від 23.09.2025; рапортом інспектора поліції від 24.09.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 23.09.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 23.09.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_3 (друг ОСОБА_2 , який під час вчинення правопорушення перебував разом з ним) від 23.09.2025.
Провина ОСОБА_1 у вчиненому нею правопорушенні полягає в тому, що вона, будучи матір'ю неповнолітньої дитини, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітньої дитини, внаслідок чого той вчинив адміністративне правопорушення, однак не досяг віку адміністративної відповідальності.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для ОСОБА_1 є адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції передбаченою ч.3 ст.184 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, ч.3 ст.184, ст. 245, 280, КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн. (тисячу сімсот гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.(шістот п'ять гривень шістдесят копійок) в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Курус Р.І.