Іменем України
01 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Пустовіт В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача адвоката Тимошенко К.В. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Представник відповідача адвокат Тимошенко К.В. звернулась із заяваою про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу в частині стягнення витрат на правничу допомогу в сум 17000 гривень.
29.09.2025 року представником позивача адвокатом Ярошенком О.О. подано заяву, в якій вказував на відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, адже з боку позивача не було допущено зловживання процесуальним правом на звернення до суду. Також представник позивача вказував, що у відзиві на позовну заяву не було вказано орієнтовного розміру витрат на правову допомогу, а розмір таких витрат є завищеним. Також представник вказував, що додану відповідачем копію договору не можна вважати належним чином засвідченою копією договору, адже вона не має електронних підписів. Також представник вказував, що відповідачем не надано належних документів на підтвердження фактичної сплати таких послуг. Крім того, представник позивача просив у разі задоволення вимоги зменшити витрати до 1000 гривень.
30.09.2025 року від представника відповідача адвоката Тимошенко К.В. надійшла заява про розгляд її заяви без участі відповідача та її представника.
В судове засідання сторони та їх представники не з'явились, представник позивача на момент судового засіданні на відеоконференцзв'язок не вийшов.
При вирішенні вказаної заяви суд керується наступним.
Статтею 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Водночас на день подання заяви про ухвалення додаткового рішення суддя Савеленко О.А., яка розглядала справу, перебувала у відпустці, у зв'язку із чим проведено автоматизований розподіл зазначеної заяви.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
При ухваленні рішення суду судом не було вирішено питання про судові витрати в частині витрат на правничу допомогу.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Стаття 137 ЦПК України вказує, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до висловленої Верховним Судом у постанові від 09.07.2019 року по справі № 923/726/18 позиції від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу представником відповідача надано договір про надання правничої допомоги, укладений 10.07.2025 року між ОСОБА_2 та адвокатом Тимошенко К.В., акт приймання-передачі виконаних послуг від 03.09.2025 року, розрахунок вартості юридичних послуг, прибутковий касовий ордер від 03.09.2025 року (в копіях).
Позивачем подано заяву про зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки справа не складна, одне з судових засідань відкладалось на підставі заяви представника відповідача.
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що 15.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою суду від 23.06.2025 року відкрите провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
21.07.2025 року представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Тимошенко К.В. подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи.
01.08.2025 рок представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
15.08.2025 року представником відповідача подано клопотання про долучення доказів.
03.09.2025 року судом проведено одне судове засідання за участі представників сторін.
Ухвалою суду від 03.09.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Враховуючи, що підставою для залишення позову без розгляду стала наявність в суді Чеської Республіки справі із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав, а заява ОСОБА_2 до районного суду у м. Нимбурк Чеської Республіки подана 11.06.2025 року, тож суд погоджується з зауваженнями представника позивача щодо відсутності з боку позивача ОСОБА_1 зловживання процесуальним правом на звернення до суду, адже на момент подання позову його представником 15.06.2025 року ОСОБА_1 міг не знати про існування відповідної справи у суді Чеської Республіки, тож немає підстав для застосування положень ст. 141 ч. 9 ЦПК України.
Згідно із розрахунком вартості юридичних послуг адвокатом Тимошенко К.В. надано ОСОБА_2 наступні послуги: надання консультації щодо питань розірвання шлюбу (вартість 1500 гривень), подання заяви на ознайомлення з матеріалами справи та ознайомлення з матеріалами справи (2500 гривень), складання відзиву та його подання (4000 гривень), складання заперечень на клопотання представника позивача (1000 гривень), участь адвоката в судовому засіданні (5000 гривень за 2 судових засідання).
Аналізуючи зазначений розрахунок суд зауважує, що адвокат Тимошенко К.В. брала участь в одному судовому засіданні, в судове засідання 21.07.2025 року не з'явилась, адже в цей день подала заяву про ознайомлення з матеріалами справи, тож немає підстав для стягнення витрат за участь адвоката в двох судових засіданнях.
Крім того, суд враховує, що категорія справи з розірвання шлюбу зазвичай не є складною, в цьому випадку справу було розглянуто за одне судове засідання тривалістю 34 хвилини згідно із протоколом судового засідання.
Враховуючи викладене, суд погоджується доводами представника позивача, що витрати на правничу допомогу не відповідають складності справи та є неспівмірними, отже вбачає підстави для зменшення витрат на правничу допомогу до 5000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, -
Заяву представника відповідача адвоката Тимошенко К.В. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на надання правничої допомоги в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.І. Дацюк01.10.25