Справа № 333/5034/25
Провадження № 3/333/1991/25
25 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Кулик В.Б., за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Німецької К.О., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, що надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
-про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
25.05.2025 року, о 21 год. 47 хв., в м. Запоріжжі, по вул. Привокзальній, буд. 15, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Caravelle», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alkotest Drager 6820. Результат тесту - 1,55% проміле, тест № 2973. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України. Про повторність попереджений.
У судові засідання призначені на 23.06.2025 року, 04.08.2025 року, 15.08.2025 року, 25.09.2025 року, ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу зазначену у протоколі.
19.06.2025 року до суду представником ОСОБА_1 - адвокатом Німецькою К.О. долучено додаткові документи: службова характеристика ОСОБА_1 , довідка командира військової частини НОМЕР_2 , копія посвідчення УБД ОСОБА_1 , військовий квиток.
04.08.2025 року адвокатом Німецькою К.О. надано до суду додаткові докази: довідка військової частини НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , військовий квиток ОСОБА_2
29.07.2025 року адвокат Німецька К.О. надала до суду посібник з експлуатації газоаналізатору Alkotest Drager 6820.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвоката Німецька К.О. просила суд закрити провадження у справі, зазначила, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, позитивно характеризується за місцем проходження служби. Виконання обов'язків військової служби ОСОБА_1 передбачає керування транспортним засобом. Зазначила, що з матеріалів справи вбачаються порушення та недоліки, які були допущені працівниками поліції при складанні адміністративних матеріалів. Так, огляд військовослужбовця ОСОБА_1 було проведено без присутності військової служби правопорядку, хоча він повідомляв про це працівників поліції; ознайомлення водія з актом проведено з порушенням ст. 266 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що поліцейськими було з'ясовано у ОСОБА_1 чи погоджується він із результатом пройденого огляду. Також, на думку захисника, суду потрібно взяти до уваги прострочену сертифікацію, калібрування газоаналізатору Alkotest Drager 6820, яка була 22.10.2024 року, тобто більше ніж 6 місяців, згідно із Інструкцією технічної експлуатації проводиться кожні 6 місяців.
Суддя, заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Так, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна діяльність чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.
Частина першою ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння.
Згідно вимог статей 245, 252, 280 КУпАП суд повинен всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотоі кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння встановлений ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 року (далі - Порядок № 1103), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року (далі - Інструкція № 1395).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменті встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року.
Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
У п. 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Тобто, обов'язковим елементом об'єктивної сторони є керування транспортним засобом.
Складений працівником поліції щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 25.05.2025 року серія ЕПР1 № 341634, з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, в якому в повній мірі викладено суть правопорушення, зокрема він складений за керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проводився за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest drager 6820, результат позитивний 1,55% проміле, тест № 2973. Із результатами огляду водій погодився;
- роздруківкою зі спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest drager 6820, тест № 2973, результат позитивний 1,55% проміле, із результатом ОСОБА_1 ознайомлений, про що проставив особистий підпис;
- відеозаписом з бодікамери поліцейського № 474599, № 471244, на якому зафіксований рух (21:46:01) та зупинка транспортного засобу (21:47:24) під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, які були оголошені (тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя) (21:49:43), на підставі чого була висунута вимога пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest drager 6820 на місці зупинки транспортного засобу (21:59:49). 22:00:04 ОСОБА_1 погодився пройти огляд. Об 22:14:47 ОСОБА_1 був ознайомлений із результатами тесту, та погодився (22:16:25), проїхати до медичного закладу відмовився. Тест проведений відповідно до вимог КУпАП. ОСОБА_1 права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП та Конституцією України роз'яснено, після чого було складено протокол, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений. Окрім того, ОСОБА_1 постійно просив поліцейських оформити його не як військового, деякий час відмовлявся ставити підписи та ознайомлюватись з документами. Усі процесуальні дії співробітниками поліції проводились за участі побратимів ОСОБА_1 , деякі з них намагались його заспокоїти, просили сісти в машину, не заважати оформлювати документи.
В судовому засіданні були досліджені відеозаписи, які надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Переглянуті у судовому засіданні відеозаписи суддя визнає належними та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку, та надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки на них зафіксовано обставини події, а саме пропозиція працівників поліції водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, згода на проходження огляду, ознайомлення ОСОБА_1 з результатами огляду (1,55% проміле), а також факт керування водієм транспортним засобом.
Відеозйомка велася поліцейськими безперервно, на відео зафіксовано рух транспортного засобу, зупинка поліцейськими транспортного засобу, все подальше спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, проходження огляду, роз'яснення прав, складання процесуальних документів. Суд вважає, що відеофіксація здійснена відповідно до вимог нормативних документів та є належним доказом у справі.
Таким чином, матеріалами доданими до протоколу, підтверджується факт керування транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
З позицією сторони захисту про закриття адміністративної справи суд не може погодитись, виходячи з таких обставин.
Так, захисником було подано клопотання про закриття, яке вона мотивувала тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому останній має особливий правовий статус, і що на нього не поширюються положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103. Вважала, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння мав проводиться за спеціальним порядком, передбаченим ст. 266-1 КУпАП.
Але така позиція не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Зокрема, відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується.
З аналізу вказаної статті вбачається, що при порушенні правил дорожнього руху не застосовується штраф як адміністративне стягнення лише до військовослужбовців строкової служби. Інші військовослужбовці, які керують транспортними засобами, при порушенні правил дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Доводи захисника про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, при виявленні в нього ознак алкогольного під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції, мав проводиться за спеціальним порядком, передбаченим п. 9.15 розділу ІХ Інструкції про порядок патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 515 від 10.10.2016 року та ч. ч. 3, 4, 6 ст. 266-1 КУпАП є необґрунтованими і такими, що ґрунтуються на суб'єктивному сприйнятті законодавства.
Так, згідно з п. 1 розділу І Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 10.10.2016 року № 515 (далі - Інструкція), дана інструкція визначає основні завдання, механізм організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (далі - військова частина), на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України (далі - військові містечка), права та обов'язки патрулів і посадових осіб Служби правопорядку під час несення служби, порядок застосування ними заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов'язані), а також працівників Збройних Сил України (далі - працівники) під час виконання ними службових обов'язків.
Таким чином, положення даної Інструкції поширюються тільки на взаємовідносин щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України.
Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Даною нормою законодавства визначено чіткий перелік обставин, за яких огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння проводиться особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема якщо є підстави вважати, що військовослужбовці у стані алкогольного сп'яніння: перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях
Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками алкогольного сп'яніння до таких підстав не належить.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 25.05.2025 року серія ЕПР1 № 341634, та доданого відеозапису, вбачається, що транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 був зупинений у м. Запоріжжі по вул. Привокзальній, тобто поза межами території будь-якої військової частини. ОСОБА_1 не був одягнутий у військовий одяг, не керував транспортним засобом Збройних Сил України. Також, ОСОБА_1 не надано відповідних документів про те, що на час зупинки автомобіля під його керуванням він виконував обов'язки військової служби.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Даний порядок визначає процедуру огляду осіб, які керують транспортним засобом, водночас положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, а перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду водія, який є військовослужбовцем, таку процедуру проводять працівники поліції. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп'яніння водія представники військової служби правопорядку не повинні запрошуватись.
Отже, доводи представника з цього приводу є безпідставними.
Щодо строку калібрування газоаналізатору Alkotest Drager 6820 суд зазначає наступне.
Дійсно, в Інструкції з технічної експлуатації газоаналізатору Alkotest Drager 6820 є така вимога - щодо проведення калібрування алкотестеру кожні 6 місяців, але лише наявність порушення цієї вимоги щодо періоду калібрування газоаналізатора недостатньо для виправдання водія та не притягнення його до адміністративної відповідальності по ст. 130-й КУпАП.
Крім цього, суд аналізує в цілому обставини справи.
Твердження адвоката Німецької К.О. про протерміновану повірку технічного приладу, який проводився огляд ОСОБА_1 , викладені в клопотанні про закриття провадження, по справі судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Газоаналізатори Drager Alcotest є засобами вимірювальної техніки медичного призначення та потребують внесення у Державний реєстр засобів вимірювальної техніки, а також регулярної повірки (калібрування). Використання «Газоаналізаторів Drager Alcotest», які були завезені та реалізовані на території України та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії свідоцтва про державну реєстрацію є можливим за умови додержання вимог щодо повірки (калібрування) та інших нормативних документів, що підтверджують правильність результатів вимірювання.
Також, відповідно до відомостей державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, до переліку дозволених для застосування на території України медичних виробів «Газоаналізатори Drager Alcotest» виробництва Drager Safety AG&Co. KGaA (Німеччина), свідоцтво про державну реєстрацію 14455/2014 належить, крім інших газоаналізатор Drager Alcotest 6820.
Згідно з роз'ясненнями Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» газоаналізатори марки «Drager Alkotest 6810» та «Drager Alkotest 6820», виробництва компанії Drager Saftety AG aст; Co. KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13.10.2016 року.
Частиною першою ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» дано визначення наступних термінів: калібрування сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; періодична повірка засобів вимірювальної техніки повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно з якою передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.
Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.
Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.
Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року № 1747 і становить 1 рік.
У Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, дозволених для застосування на території України міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який є офіційним представником виробника, на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alсotest», зокрема газоаналізатор «Drager «Alcotest 6820». На офіційному сайті ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який надає послуги сервісного центру для гарантійного та післягарантійного обслуговування приладів алко- та наркодіагностики Drager зазначено, що для використання приладів у професійній діяльності у підрозділах Департаменту патрульної служби та Управління національної поліції, Міністерства охорони здоров'я та службах охорони праці та безпеки підприємств необхідне своєчасне проведення операцій «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання та «Повірка» принаймні 1 раз на 12 місяців.
Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Враховуючи наведене, останнє калібрування даного приладу «Drager «Alcotest 6820» було проведено, згідно до роздруківки тесту, 22.10.2024 року, тобто станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння з його використанням інтервал калібрування даного приладу не закінчився.
З відео вбачається, що тестування проводилось без зовнішнього втручання в роботу приладу, будь-яких технічних помилок при його роботі не було встановлено.
Таким чином, матеріалами підтверджено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд, приймає до уваги позитивну службову характеристику ОСОБА_1 , звернення до суду т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_3 , письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП має безальтернативний характер, тобто позбавлення права керування транспортними засобами є обов'язковою мірою стягнення, яке не застосовується тільки до осіб, що не має спеціального права. Будь-яких винятків щодо незастосування вказаного виду стягнення по відношенню до осіб, які вчинили правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, чинний КУпАП не передбачає, як і не передбачає можливості призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом, що виключає можливість не накладення судом стягнення у виді позбавлення права керування, про що просить захисник.
Таким чином, врахувавши тяжкість та обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника, суд вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, як передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 23, 27, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251-252, 268, 279, 280, 283-285, 294, 307, 308 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
(Отримувач: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
(Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок (IBAN): №UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір (Державна судова адміністрація України).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення строк (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до вимог ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суду м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик