Єдиний унікальний номер 305/2866/25
Номер провадження 1-кс/305/393/25
про продовження запобіжного заходу
02.10.2025 м. Рахів
Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025071140000339 від 07.08.2025 стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
До суду 01.10.2025 надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Доводи клопотання зводяться до такого.
1. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
2. Обставини підозри підтверджуються доказами, зібраними під час досудового розслідування, зокрема протоколами оглядів місця події від 07.08.2025, протоколами допитів свідків.
3. Ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду від 09.08.2025 застосовано до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 06.10.2025, 01.10.2025 керівником Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 08.11.2025.
4. Наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.
5. Застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти настанню вказаних ризиків.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_8 просив задовольнити клопотання з викладених у ньому підстав, продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою до трьох місяців, тобто до 08.11.2025, без визначення розміру застави.
Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_6 не заперечив проти задоволення клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 з приводу клопотання висловитися не бажає.
Як визначено ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду від 09.08.2025 застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 06.10.2025, строк досудового розслідування продовжено прокурором до трьох місяців, тобто до 08.11.2025.
При вирішенні питання щодо продовження строку тримання підозрюваного під вартою відповідно до вимог ст. 199 КПК України слід надати оцінку питанням щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення (1), наявності заявлених у клопотанні ризиків (2), можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу (3), а в разі наявності підстав для застосування запобіжного заходу - чи визначати заставу і в якому розмірі, та які обов'язки необхідно покласти на підозрюваного (4).
Дослідивши клопотання та додані матеріали, заслухавши учасників, слідчий суддя встановив наступне.
1. Кримінальне процесуальне законодавство України не містить поняття «обґрунтованої підозри», однак усталеною практикою ЄСПЛ визначено, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, водночас факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
ОСОБА_5 підозрюється у тому, що будучи військовослужбовцем, у достовірно невстановлений точний час, однак не пізніше 06.08.2025, перебуваючи за місцем свого проживання у спальній кімнаті будинку АДРЕСА_1 , у ході суперечки, яка виникла на побутовому ґрунті з своєю гостею - громадянкою ОСОБА_9 , з метою позбавлення життя останньої, тобто реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинив насильницькі дії по відношенню до неї, а саме завдав їй один удар кухонним ножем у область шиї, а надалі, з метою довести свій злочинний умисел на позбавлення потерпілої життя до кінця, охопив руками її шию, здавлюючи її, в результаті чого від механічної асфіксії, спричиненої задушенням, ОСОБА_9 померла на місці події.
Обґрунтованість підозри підтверджується наступними дослідженими документами:
- протоколом огляду місця події від 07.08.2025, у якому відображено обстановку на місці події та тіло ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , яка пояснила, що ОСОБА_5 та його співмешканка ОСОБА_9 проживали по сусідству, зловживали алкоголем, 07.08.2025 їх із батьком та невісткою покликав ОСОБА_11 і показав, що ОСОБА_12 мертва;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , який надав аналогічні пояснення;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , яка пояснила, що її мати ОСОБА_9 тривалий час співмешкала з ОСОБА_5 , спільно зловживали алкоголем, постійно сварились, часто доходило до бійки;
- лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_9 від 08.08.2025 стверджено, що смерть останньої настала в результаті механічної асфіксії, перелому під'язичної кістки, задушення руками, також наявне тілесне ушкодження у виді проникаючого поранення шиї без пошкодження внутрішніх органів та судин.
Отже, описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами кримінального провадження вказують на наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 115 КК України, і такі докази є достатніми для застосування запобіжного заходу.
Водночас, на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності, достовірності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
2. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.
Тому, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні слідчим зазначено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється тим, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, може переховуватись від органу досудового розслідування.
Суттєво такий ризик підвищує той факт, що підозрюваний, який є військовослужбовцем, 27.12.2024 самовільно залишив військову частину.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, мотивований тим, що не всі докази у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування відшукані, тому є достатні підстави вважати що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, зможе знищити, сховати або спотворити такі речі з метою недоказування його вини в подальшому.
Наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків з метою можливої зміни вже даних показань у кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань, такий ризик залишається актуальним аж до безпосереднього допит свідків у суді.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином ґрунтується на можливості ухилятися від виконання процесуальних обов'язків, визначених ч.7 ст.42 КПК України, а саме ухилятися від явки на виклик до слідчого.
Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень обґрунтовано відсутністю постійного доходу та соціальних зв'язків.
Обставини кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують наявність указаних ризиків.
3. Неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, обґрунтовано стороною обвинувачення тими ж доводами.
Слідчий суддя керується положеннями статті 178 КПК України щодо обов'язку при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінити в сукупності всі обставини справи і статті 183 КПК України про те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, та зазначає, що підозрюваний вважається не судимим у порядку статті 89 КК України, хоча притягувався до кримінальної відповідальності, неодружений, неповнолітніх дітей не має, не працює, рівень його соціальних зв'язків низький, не має постійних джерел доходів, не визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя враховує, що ризики, які були наявні під час застосування запобіжного заходу, частково зменшились, оскільки досудове розслідування завершується, однак ще не закінчено, тому таке зменшення ризиків є недостатнім для обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши доводи сторін, з урахуванням вимог наведених норм кримінального процесуального законодавства слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню, строк його дії продовжується у межах строку досудового розслідування, тобто по 08.11.2025.
4. Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З урахуванням обставин справи, зокрема заподіяння смерті людини, застосування насильства, особи підозрюваного, у тому числі самовільного залишення ним як військовослужбовцем військової частини під час дії воєнного стану, розмір застави слідчим суддею не визначається.
Керуючись статтями 199, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
1. Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , по 08.11.2025, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_15