02 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 713/475/25
провадження № 51-3846 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 03 липня 2025 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 21 серпня 2025 року,
встановив:
У поданій скарзі засуджений порушує питання про перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 цієї статті.
Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Проте наведених положень процесуального закону засудженим не дотримано.
Суд касаційної інстанції є судом права, а тому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК, перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для їх скасування або зміни і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.
Обґрунтування доводів касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Посилаючись на наявність таких підстав, слід навести відповідне правове обґрунтування, з огляду на положення ч. 2 ст. 438, статті 412-414 КПК.
Разом з тим, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, засуджений не обґрунтовує своєї позиції з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального законів, які були порушені судами, обмежившись лише незгодою з ухваленими рішеннями та вказівкою на неправильну оцінку судами особи засудженого, документів про стан його здоров'я. Заперечуючи законність ухвали апеляційного суду, засуджений не вказує, яких порушень допустив цей суд, з огляду на положення статей 94, 370, 404, 405, 412-413, 419 КПК.
Стверджуючи про суворість призначеного судом покарання, засуджений не обґрунтовує його явної несправедливості, як це визначено ст. 414 КПК, зважаючи на зміст статей 50, 65 Кримінального кодексу України (далі - КК), дискреційні повноваження суду, а також ураховуючи той факт, що покарання йому призначене із застосуванням положень ст. 69 КК.
Посилаючись на необхідність скасування судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції, засудженому слід обґрунтувати таке прохання в описовій частині скарги, з урахуванням положень ст. 415 КПК.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити касаційну скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.
На усунення недоліків, засудженому слід подати нову касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 03 липня 2025 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 21 серпня 2025 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3