30 вересня 2025 року
м. Київ
Справа № 359/9122/24
Провадження № 61-8563ск25
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного Гудими Д. А ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), інтереси якої представляє адвокат Кириченко Борис Борисович (далі - адвокат),
на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 5 червня 2025 року
у справі за позовом скаржниці до Державного авіаційного підприємства «Україна» (далі - відповідач) про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди і
1. 4 липня 2025 року адвокат в інтересах скаржниці подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо дотримання принципу рівності
4. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
4.1. Скаржниця додала до касаційної скарги квитанцію про сплату судового збору й ордер на надання правничої допомоги, однак не надала копії таких документів для інших учасників справи.
4.2. ЦПК України не передбачає для особи, яка оскаржує судові рішення, можливості визначати, які матеріали, що додаються до касаційної скарги, не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржниця подала касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, які мають такий кабінет, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідними додатками. Тому скаржниця має подати копії зазначених документів для інших учасників справи.
(2) Щодо сплати судового збору
5. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
5.1. Скаржниця додала до касаційної скарги квитанцію до платіжної інструкції № 0.0.4442160795.1 про сплату 4 липня 2025 року 2 422,40 грн судового збору. Такий розмір не відповідає тому, який визначений за законом.
5.2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
5.3. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
5.4. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
5.5. За змістом підпунктів 1 і 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» із 1 липня 2024 року становив 3 028,00 грн.
5.6. У серпні 2024 року скаржниця звернулась до суду з позовом, у якому просила:(1) визнати незаконним і скасувати наказ генерального директора відповідача № 283/о від 26 липня 2024 року про звільнення її з роботи, (2) поновити скаржницю на посаді інженера з передпольотного інформаційного обслуговування І категорії групи з передпольотного обслуговування центру організації та контролю польотів, (3) стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26 липня 2024 року до дня ухвалення рішення суду; (4) стягнути з відповідача 30 000,00 грн відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд із цим рішенням погодився. Скаржниця оскаржила судові рішення в цілому, тобто щодо двох вимог немайнового характеру та двох вимог майнового характеру.
5.7. Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»).
5.8. З огляду на вказане скаржниця звільнена від сплати судового збору за вимогами про поновлення на посаді та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Тому мала б сплатити: (3 028,00 грн х 0,4 мінімальної ставки судового збору за майнову вимогу про відшкодування моральної шкоди + 3 028,00 грн х 0,4 ставки за вимогою про визнання протиправним і скасування наказу відповідача) х 200% = 4 844,80 грн судового збору. Однак сплатила лише 2 422,40 грн. Тому має доплатити 2 422,40 грн.
Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;2868515804; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 (Касаційний цивільний суд), справа № 359/9122/24).
5.9. Скаржниця має надати суду документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному за законом, з такою кількістю копій, яка відповідає кількості інших учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
(3) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
6. За змістом речення другого абзацу першого частини третьої статті 393 ЦПК України протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу після спливу строків, визначених у статті 390 ЦПК України, має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу (абзац другий частини третьої статті 393 ЦПК України).
7. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі, Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення адвокатові або скаржниці. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 5 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного авіаційного підприємства «Україна» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима