02 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 120/3268/18
провадження № 61-12131ск25
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 27 червня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 26 серпня 2025 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Немирівського районного суду Вінницької області
від 29 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Гайсинська державна нотаріальна контора Вінницької області про визнання свідоцтв про право на спадщину за заповітом недійсними,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Немирівського районного суду Вінницької області від 29 листопада 2021 року.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 27 червня 2025 року, яка залишена без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 26 серпня 2025 року, відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 29 листопада 2021 року.
25 вересня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 27 червня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 26 серпня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга заявника не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження та підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Аналіз змісту частини другої статті 44 ЦПК України дає підстави для висновку, що перелік дій, які суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
У процесуальних правовідносинах, намагаючись донести свою думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, ні у заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників. Вказані дії є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє, і суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства.
Подібні правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 07 листопада 2019 року у справі №9901/324/19, від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 17 листопада 2022 року у справі № 822/5962/15.
Верховний Суд звертає увагу, що учасник справи повинен користуватися процесуальними правами виключно в межах завдань цивільного судочинства, сприяючи суду у здійсненні правосуддя. Якщо такий учасник вчиняє процесуальну дію з іншою метою, зокрема образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, висловити власні негативні емоції на їхні дії та рішення, він виходить за межі змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій.
У справі, що переглядається, у касаційній скарзі ОСОБА_1
зазначає: «Ця постанова є доказом її незаконності, очевидних ознак замовно-корупційних дій, зловживання службовим становищем, вибірковості правосуддя, що є умисним порушенням верховенства права…», «… є очевидною ознакою зловживання службовим становищем та владними повноваженнями з умисним покриттям суддею
Науменко С. М. очевидних ознак скоєного злочину, оскільки Він є заінтересованою особою при розгляді справи…», «… Заява ОСОБА_1 від 04.01.2023 р. про роз'яснення завідомо неправосудної,
замовно-корупційної ухвали судді Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В….», «…суддя Науменко С. М. незаконно ігнорує вимоги діючих норм законів та верховенство права, а тому проявляє несправедливість, не доброчесність, не прав осудність, упередженість, цілковиту незаконність при розгляді названих справ, які не відповідають верховенству права - ПОВНІСТЮ, оскільки в діях судді вбачається очевидні ознаки замовно-корупційних дій, самоправство, зловживання службовим становищем та владними повноваженнями…»,
Верховний Суд зазначає, що заявник у касаційній скарзі наводить недоречні та безпідставні звинувачення щодо професійної діяльності суддів, вказує на неупередженість суддів першої та апеляційної інстанцій, а також суддів касаційної інстанції. Крім того, касаційна скарга містить лексику, яка не притаманна для написання ділових документів, зокрема касаційної скарги.
Вирішуючи питання прийнятності заяв у справі «Ржегак проти Чеської Республіки», заява № 67208/01, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що такі висловлювання заявника, як «…Ваш славний Суд підтвердив злочини комуністичного режиму і комуністичних трибуналів…», «Ваш Cуд... ліквідує основні права людини!», «…коли я знаю, що Ваш славний Суд наповнений агентами спецслужб колишньої Чехословаччини та Радянського Союзу…», є неправдивими, недоречними та виявом неповаги до суду - як до його членів, так і до суду як інституції.
Згідно із практикою ЄСПЛ заяву можна відхилити з огляду на зловживання правом на її подання відповідно до частини третьої
стаття 35 Конвенції, лише за те, що вона була свідомо обґрунтована неправдивими фактами, незалежно від того чи використовуються в ній образливі висловлювання (у справі «Варбанов проти Болгарії», рішення
від 05 жовтня 2000 року, заява № 31365/96, пункт 36, («Акдівар та інші проти Туреччини»), рішення від 16 серпня 1996 року, Звіти про Судові рішення та ухвали («Reports of Judgments and Decisions») 1996-IV,
с. 1210-1211, пункти 53-54).
У справі, що переглядається, Верховний Суд вважає, що звинувачення заявника переходять межі нормальної, допустимої, легітимної критики і становлять неповагу до суду.
Обґрунтування касаційної скарги, з використанням наведених вище висловлювань, згідно із практикою ЄСПЛ кваліфікується як зловживання правом на подання заяви. ЄСПЛ, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання, зокрема, якщо заявник під
час звернення до ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали ЄСПЛ щодо прийнятності у справах «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року, заяви № № 61164/00, 18589/02, «Ржегак проти Чеської Республіки»
від 18 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Апініс проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06, пункт 15).
Верховний Суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, зокрема і у разі зловживання таким правом на звернення до суду.
Згідно із частиною третьою статті 44 ЦПК України якщо подання скарги визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити цю скаргу без розгляду або повернути скаргу.
За таких обставин Верховний Суд визнає подання такої скарги виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, у зв'язку із чим її необхідно повернути заявнику.
Керуючись статтями 2, 43, 44, 260, 263, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 27 червня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 26 серпня 2025 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Немирівського районного суду Вінницької області
від 29 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Гайсинська державна нотаріальна контора Вінницької області про визнання свідоцтв про право на спадщину за заповітом недійсними, повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко