Справа №521/10535/25
Номер провадження 3/521/4169/25
30 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І., розглянувши протокол про порушення митних правил №0304/UA500000/2025 від 23.04.2025 року, який надійшов з Одеської митниці Держмитслужби України відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 28.11.2019,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України,
23.04.2025 року о 17 год. 50 хв. в зону митного контролю міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче-Тудора» відділу митного оформлення № 3 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці, на в»їзд в Україну, по смузі зелений коридор, заїхав а/м Фольксваген Тігуан, д/н НОМЕР_2 під управлінням громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 виданий 28.11.2019 року, яка з родиною прямувала до Україні з Молдови (Кишинів).
Під час спільного прикордонно-митного контролю, за участю інспектора ДПСУ, сержанта кінологічного відділення п/н СКОГ Білого Є. І. та головного державного інспектора ВКЗ УБК Одеської митниці Крусяна С.В., зі службовим собакою «Марсель», при огляді пластикового пакету в багажнику серед валіз пакунків та особистих речей без ознак приховування було виявлено медичний препарат «1,2,3 ONE TWO THREE» загальною кількістю 80 таблеток (2 коробки по 40 табл.), який містить у своєму складі прекурсор псевдоефедрин кількістю 30 мг в кожної таблетці, який відповідно до Таблиці IV, Список 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженого ПКМ України від 06.05.2000 № 770, зі змінами та доповненнями, відноситься до прекурсорів обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю.
Відповідно до ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Згідно ч.1 ст.197 МК України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Згідно ч. 2 даної статті переліки таких товарів (із зазначенням їх опису та коду згідно з УКТ ЗЕД), а також порядок видачі відповідних дозволів та їх обігу з використанням засобів інформаційних технологій затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 26 Закону України від 15.02.1995, № 60/95-ВР "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" фізичні особи мають право перевозити наркотичні засоби і психотропні речовини, придбані за призначенням лікаря, за наявністю та на підставі рецепту, виданого закладом охорони здоров'я відповідно до вимог статей 27 і 28 цього Закону.
Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинила недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, а саме: недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.
Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) частиною 3 статті 471 Митного кодексу України.
Також, відповідно до ст. 511 МК України за протоколом про порушення митних правил від 23.04.2025 року №0304/UA500000/2025 було вилучено медичний препарат «1,2,3 ONE TWO THREE» загальною кількістю 80 таблеток (2 коробки по 40 табл. у фабричних упаковках.
За даним фактом працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил від 23.04.2025 року №0304/UA500000/2025 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 471 МК України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що вона придбала ліки на відпочинку у Єгипті для сім'ї, що вони заборонені для використання в Україні не знала. При перетині кордону ліки не приховувала.
Представник митниці Євдокимов Д.А. у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до відповідальності за ч.3 ст.471 МК України та застосувати стягнення відповідно до санкції вказаної статті. Крім того, просив вирішити питання про стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що особа, стосовно якої складено протокол, підлягає притягненню до адміністративної відповідальності і її дії суд кваліфікує за ч. 3 ст.471 МК України, за кваліфікуючими ознаками: недекларування товарів, що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України та які переміщуються громадянами, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 порушила порядок проходження митного контролю, тобто вчинила недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами за наведених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Статтею 365 МК України передбачено, що громадяни за умов дотримання вимог МК України та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в України (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України.
Відповідно ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ч.1 ст.197 МК України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України.
Згідно ч. 2 даної статті переліки таких товарів (із зазначенням їх опису та коду згідно з УКТ ЗЕД), а також порядок видачі відповідних дозволів та їх обігу з використанням засобів інформаційних технологій затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно «Переліку товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України», на лікарські засоби, що містять наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, які визначено постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770, необхідний дозвіл на право ввезення (вивезення) чи на право транзиту наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів.
Згідно ст. 26 Закону України від 15.02.1995, № 60/95-ВР "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" фізичні особи мають право перевозити наркотичні засоби і психотропні речовини, придбані за призначенням лікаря, за наявності та на підставі рецепта, виданого закладом охорони здоров'я відповідно до вимог статей 27 і 28 цього Закону.
Отже, судом встановлено, що особою вчинено недекларування товарів, а саме: медичний препарат «1,2,3 ONE TWO THREE» загальною кількістю 80 таблеток (2 коробки по 40 табл. у фабричних упаковках, що переміщуються через митний кордон України громадянами, а саме: недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.
Відповідно до ч.3 ст.471 МК України, передбачено відповідальність за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Викладені вище обставини встановлені при проваджені по даній справі та підтверджуються наступними доказами: протоколом про порушення митних правил, іншими доказами у їх сукупності.
Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до митного Кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає особу винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України та накладає стягнення, відповідно до санкції статті, у виді штрафу у розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) гривень з конфіскацією товарів порушення митних правил.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Щодо клопотання представника Одеської митниці Держмитслужби про вирішення питання про стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст.242 МК України та п.9.1 Порядку роботи митного складу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 627, товари, які зберігаються на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат митних органів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.
Відповідно до ст.519 МК України витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи.
Відповідно до ч.1 ст.520 Митного кодексу України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. У даній справі судом уже встановлено вину особи у вчиненні правопорушення, передбаченого Митним кодексом України, а відтак на порушника покладається обов'язок відшкодувати витрати, понесені державою у зв'язку зі зберіганням вилученого товару.
Відповідно до ч.2 ст.520 Митного кодексу України посадові особи митного органу зобов'язані зібрати та додати до справи документи, що підтверджують такі витрати, що й було виконано у даному випадку.
Частиною 3 ст.520 Митного кодексу України встановлено, що порядок відшкодування витрат у справі про порушення митних правил, обчислення сум, що підлягають відшкодуванню, а також порядок розпорядження отриманими коштами встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наведеними вимогами МК України визначено загальний порядок відшкодування витрат у справі про порушення митних правил та сам порядок розрахунку таких витрат встановлюється центральним органом виконавчої влади.
Пунктом 12 розділу ІІ Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами), встановлено, що при розгляді справ про порушення митних правил орган, який розглядає справу, вирішує питання щодо відшкодування витрат та їх сум. Витрати в справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення (далі - винна особа). Суми витрат, що підлягають відшкодуванню, зазначаються у постанові про накладення стягнення, що зазначено в розділі III Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами).
Розрахунок витрат обчислюється відповідно до Порядку відшкодування витрат на зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами). Відповідно до розділу III Порядку відшкодування затрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами) витрати митного органу за зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, відшкодуються у разі, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил товари та/або транспортні засоби підлягають поверненню власнику.
Відповідно до аналізу наведених Порядків вбачається, що розрахунок витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування здійснюється за зберігання тимчасово вилучених товарів, транспортних засобів, які підлягають поверненню власнику.
Судом встановлено, що за результатами розгляду протоколу про порушення митних правил №0304/UA500000/2025 від 23.04.2025 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) гривень з конфіскацією товарів порушення митних правил. Вилучені предмети відповідно до протоколу №0304/UA500000/2025 від 23.04.2025 року визначено конфіскувати в дохід держави та стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Відповідно до постанови суду вилучений товар не підлягає поверненню винуватій особі, тобто його власнику, а судом застосовано конфіскацію вказаного товару. Таким чином відповідно до наведених Порядків витрати відшкодовуються, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил товари та/або транспортні засоби підлягають поверненню власнику. В даному випадку ОСОБА_1 судом визнано винною та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу з конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил, що не передбачає повернення цих товарів його власнику.
Крім того, відповідно до вимог п.3 розділу III Порядку відшкодування затрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 № 731 (із змінами), на який посилається митний орган, передбачено, що розрахунковий строк зберігання для обчислення витрат в такому випадку обраховується, починаючи з одинадцятого дня з дня набрання законної сили постановою у справі про порушення митних правил, і закінчується датою видачі товарів та/або транспортних засобів власнику або вповноваженій ним особі. День видачі зі складу митного органу товарів, транспортних засобів власникам або вповноваженим особам до загального строку при обрахунку витрат не включається.
Відповідно до п.6 розділу ІІ Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами), який передбачає інший порядок розрахунку, а саме, що витрати на зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил та розміщених на складах, що належать митним органам, розраховуються з дня їх фактичного розміщення на цих складах відповідно до Розмірів відшкодувань за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 15 червня 2012 року № 731. При цьому цей Порядок також стосується тимчасово вилучених товарів у справі про порушення митних правил, якими не є конфісковані товари у даному провадженні у справі про порушення митних правил.
Наведені порядки у своєму розрахунку враховують певні періоди зберігання тимчасово вилучених товарів, транспортних засобів, які різняться між собою, але закінчуються саме моментом їх повернення власнику.
Аналізуючи наведені вимоги законодавства, враховуючи постанову суду про накладення адміністративного стягнення саме у вигляді конфіскації товарів, що не передбачає повернення цих товарів його власнику, а конфіскований товар не є за своєю суттю тимчасово вилученим товаром, якій підлягає поверненню його власнику, тому до вказаного товару не може бути застосовано стягнення витрат за його зберігання, оскільки його повернення власнику не здійснювалося.
За наведених обставини суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання Одеської митниці про стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 197, 485, ст.519, 520, 522, 524-529 МК України, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір України», Порядком відшкодування затрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 № 731 (із змінами), суддя-
Визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) гривень з конфіскацією товарів порушення митних правил.
Вилучені речі відповідно до протоколу від 23.04.2025 року №0304/UA500000/2025 - конфіскувати в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
У задоволенні клопотання представника Одеської митниці Держмитслужби про вирішення питання про стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Т.І.Федоренко