Справа №504/3666/25
Провадження №3/504/1899/25
02.10.20202.10.2025с-ще Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 1215, від 29.09.2021р., ІПН НОМЕР_2 ,
за ст.164 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
02.08.2025р. інспектором взводу 1 роти 8 батальйону 2 полку УПП в Одеській області Оргєєвою К.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення ВАВ №212499, згідно якого 02.08.2025р. приблизно о 12:00 год. за адресою: Одеська область Одеський район траса М-14, 21 км. + 500 м., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes Benz 315 CDI» н/з НОМЕР_3 надавав послуги з перевезення 6 пасажирів в режимі нерегулярних перевезень без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання та без отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чим порушив п. 24 ст.7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», відповідальність за що передбачено ч.1 ст.164 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснив, що він їхав з близькими родичами на море відпочивати та був зупинений співробітниками поліції, які звинуватили його в тому, що він перевозить пасажирів без ліцензії, що фактично не відповідало дійсності, про це він казав співробітникам поліції, але все рівно склали щодо нього адміністративний протокол.
Дослідивши та проаналізувавши докази по справі, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Згідно ст. 42 ГК України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, однією з обов'язкових ознак підприємницької діяльності, як виду господарської діяльності, є систематичність її здійснення.
Систематичною вважається діяльність у разі, коли вона здійснюється неодноразово протягом певного періоду часу.
Частиною 1 ст. 55 ГК України встановлено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
У відповідності до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Тобто, суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення порядку провадження господарської діяльності (ст. 164 КУпАП) в даному випадку має виступати суб'єкт господарської діяльності.
В матеріалах даної справи не містяться відомості про те, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт господарювання.
У протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не зазначено чи ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні правопорушення як суб'єкт підприємницької діяльності, чи як особа, яка перебуває у трудових відносинах з перевізником, не додані докази, які підтверджують зазначені обставини.
Крім того, матеріали справи не містять відеозапис події, жодні особи як свідки залучені не були.
Також, факт надання послуги за грошові кошти не задокументовано належним чином у встановленому законом порядку.
Основними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, є, крім інших, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Таким чином, уповноважена особа на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначена ст. 255 КУпАП, належних доказів на підтвердження викладених в протоколі обставин не зібрала.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищенаведеного вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 164, 245, 247, 280, 283, 284, 294 КпАП України, суддя,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити в зв'язку з відсутністю події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.
Суддя П. В. Жовтан