65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2860/25
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Слободян Ю.В. на підставі ордеру;
Від відповідача: Бондар А.Г. в порядку самопредставництва;
Від третьої особи: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «Взморье» до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунального підприємства Одеської міської ради «Узбережжя Одеси», про зобов'язання вчинити певні дії, -
Приватне підприємство «Взморье» (далі по тексту - ПП «Взморье») звернулося до господарського суду з позовною заявою до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі по тексту - Департамент) про зобов'язання відповідача звільнити позивача від орендної плати за користування нежитловим приміщенням першого поверху, загальною площею 635 +288,6 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, пляж «Лузанівка», кафе «Взморье», починаючи з 24.02.2022 до моменту усунення обставин, які перешкоджають орендарю у належному користуванні нежитловим приміщенням першого поверху, загальною площею 635 +288,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пляж «Лузанівка», кафе «Взморье».
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неможливість використання орендованого майна за договором оренди №154/92 від 31.05.1999 через обставини, за які позивач не відповідає, а саме: введення в Україні воєнного стану та обмеження доступу громадян до пляжу у зв'язку з його використанням для оборони м. Одеси.
Ухвалою суду від 05.08.2025 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із залученням до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунального підприємства Одеської міської ради «Узбережжя Одеси» (далі по тексту - КП «Узбережжя Одеси»).
12.08.2025 до суду від КП «Узбережжя Одеси» надійшли пояснення на позовну заяву, у яких третя особа заперечує проти задоволення позову, посилаючись на відсутність у рішенні Одеської міської ради від 29.06.2022 № 969-VIII «Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану», а також у постановах Кабінету Міністрів України правових підстав для звільнення позивача від сплати орендної плати з наведених ПП «Взморье» мотивів.
13.08.2025 до суду від Департаменту надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач вказує, що укладений між сторонами договір слід вважати продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану. Водночас відповідач зазначає, що рішенням Одеської міської ради від 29.06.2022 № 969-VIII окремі орендарі були звільнені від сплати орендної плати, деяким були надані знижки. Посилаючись на викладене, відповідач вважає, що підстави для звільнення позивача від сплати орендної плати у повному обсязі відсутні у зв'язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.
ПП «Взморье» у відповіді на відзив заперечує проти наведених відповідачем доводів та стверджує про наявність передбачених законом підстав для звільнення позивача від сплати орендної плати не період неможливості використання майна у господарській діяльності.
КП «Узбережжя Одеси» у судові засідання по даній справі не з'явилося, розгляд справи третя особа просила проводити за відсутності представника останньої
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.
31.05.1999 між дочірнім підприємством «Взморье» виробничо-технічного підприємства «Чорноморбудіндустрія» (Орендар) та Суворовською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради (Орендодавець) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №154/92, відповідно до умов якого Орендарю було передано в строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 635 +288,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пляж «Лузанівка», кафе «Взморье», на строк до 10.05.2004.
Орендоване за договором оренди нежитлового приміщення №154/92 від 31.05.1999 майно було передане Орендарю згідно з актом приймання-передачі від 31.05.1999.
На підставі додаткових угод від 25.05.2000, від 05.03.2002, від 05.03.2004, від 11.04.2005, від 03.04.2006, від 06.10.2006, від 05.03.2008, від 02.04.2009, від 20.02.2010, від 31.01.2011, від 01.12.2011, від 18.04.2019 до договору оренди нежитлового приміщення №154/92 від 31.05.1999 неодноразово були внесені зміни: продовжено строк дії договору, змінено Орендодавця на Департамент, Орендаря на ПП «Взморье», визначено, що балансоутримувачем майна є КП «Узбережжя Одеси», змінено розмір орендної плати тощо.
Так, додатковою угодою від 18.04.2019 до договору оренди нежитлового приміщення №154/92 від 31.05.1999 строк дії договору було продовжено до 19.03.2022.
21.05.2022 Одеською обласною державною адміністрацією було видано наказ №9 «Про заборону перебування осіб на пляжних зонах у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території Одеської області».
Листом №57 від 25.06.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено КП «Узбережжя Одеси», що на період дії військового стану відсутня можливість суб'єктам господарювання здійснювати комерційну діяльність на пляжі «Лузанівка».
24.08.2022 Департаментом було видано наказ №589, яким на виконання п. 2. рішення Одеської міської ради від 29.06.2022 № 969-VIII «Про орендну плату за викopиcтдння комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану» було наказано нараховувати орендну плату у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати (з урахуванням її індексації), встановленої договором оренди від 31.05.1999 № 154/92 нежитлового приміщення, загальною площею 511,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, пляж «Лузанівка», кафе «Взморье» (Орендар - ПП «Взморье») на період дії воєнного стану та протягом 30 календарних днів після припинення чи скасування його дії, у встановленому чинним законодавством порядку.
Листом №62 від 15.08.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 було повідомлено ПП «Взморье», що на період з 24.02.2022 до закінчення дії правового режиму воєнного стану, військовослужбовцями сил оборони України облаштовані опорні пункти в пляжній зоні «Лузанівка». Оскільки кафе «Взморье» входить до району розташування опорних пунктів сил оборони України, доступ до орендованих приміщень буде надано лише після закінчення воєнного стану.
Листом від 01.04.2024 КП «Узбережжя Одеси» у відповідь на адвокатський запит представника позивача повідомило, що доступ до території пляжу «Лузанівка» з 24.02.2022 повністю обмежений військовими у зв'язку з використанням зазначеної території та господарських споруд для розміщення Збройних Сил України. Таким чином, з 24.02.2022 ПП «Взморье» не має можливості користуватися нежитловими приміщеннями, які розташовані за адресою: м. Одеса, пляж «Лузанівка».
Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.04.2024 у справі №916/5660/23, яке набрало законної сили 24.10.2024, у задоволення позовних вимог Департаменту до ПП «Взморье», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: КП «Узбережжя Одеси», про стягнення заборгованості за орендною платою за договором оренди нежитлового приміщення №154/92 від 31.05.1999 у розмірі 303 396,08 грн, пені у розмірі 48 762,40 грн було відмовлено.
Під час вирішення спору по справі №916/5660/23 судом були встановлені обставини обмеження доступу до пляжу «Лузанівка», на території якого розташоване орістендоване ПП «Взморье» майно, у зв'язку з використанням пляжу для оборони міста Одеси.
24.01.2025 Департамент звернувся до ПП «Взморье» з претензією, у якій відповідач просив сплатити заборгованість за сплати орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення №154/92 від 31.05.1999, розмір якої станом на 17.01.2025 становить 77 149,23 грн.
Листом від 20.02.2025 ПП «Взморье» у відповідь на претензію Департаменту просило відповідача звільнити ПП «Взморье» від сплати орендної плати на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України у зв'язку з відсутністю доступу до об'єкта оренди з 24.02.2022 шляхом видачі відповідного наказу. Листом від 30.04.2025 позивач повторно звертався до Департаменту з проханням видати наказ про звільнення ПП «Взморье» від сплати орендної плати.
КП «Узбережжя Одеси», на рахунок якого позивач також має сплачувати орендну плату відповідно до пропорцій розподілу, затверджених рішенням Одеської міської ради (п. 1.7 додаткової угоди від 18.04.2019 до договору оренди), також виставляло ПП «Взморье» рахунки на оплату орендної плати за 2024-2025 роки.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
У постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Великою Палатою Верховного Суду наголошено, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Предметом заявленого ПП «Взморье» позову є вимоги до Департаменту про зобов'язання відповідача звільнити позивача від сплати орендної плати за користування орендованим майном, починаючи з 24.02.2022 до моменту усунення обставин, які перешкоджають орендарю у належному використанні майном.
Таким чином, суду під час вирішення даного спору необхідно встановити наявність передбачених законом підстав для звільнення ПП «Взморье» від сплати орендної плати з наведених позивачем обставин: обмеження доступу до орендованого майна у зв'язку з використанням території пляжу «Лузанівка» для облаштування опорних пунктів сил оборони України.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).
Частинами 1, 3 ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019 (зі змінами), який набрав чинності 27.12.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020 затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (далі по тексту - Порядок).
Відповідно до п. 1 Порядку цей Порядок визначає механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 31.05.1999 між дочірнім підприємством «Взморье» виробничо-технічного підприємства «Чорноморбудіндустрія» та Суворовською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради було укладено договір оренди нежитлового приміщення №154/92, відповідно до умов якого Орендарю було передано в строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 635 +288,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пляж «Лузанівка», кафе «Взморье», на строк до 10.05.2004.
В подальшому на підставі додаткових угод до договору оренди нежитлового приміщення №154/92 від 31.05.1999 неодноразово були внесені зміни, згідно з якими Орендодавця було змінено на Департамент, Орендаря - на ПП «Взморье», а також продовжено строк дії договору до 19.03.2022. Водночас додатковими угодами було визначено строк, розмір та порядок сплати ПП «Взморье» орендної плати за користування комунальним майном.
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Водночас у зв'язку із запровадженням воєнного стану в Україні, на підставі Закону від 01.04.2022 № 2181-IX Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» були доповнені п. 6-1, відповідно до якого під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо: продовження договору оренди, шляхом запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.
Постановою Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (в першій редакції) установлено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються (п. 5 постанови).
При цьому, у п. 16 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» визначено, що орендодавці державного та комунального майна повинні забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови починаючи з 24.02.2022.
Правовий аналіз наведених нормативних приписів постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 дає підстави для висновку, що автоматичне продовження договорів оренди державного та комунального майна, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, починається з 24.02.2022, за умови, зокрема, що строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану. Позиція суду із даного питання відповідає висновкам, які наведені у постанові Верховного Суду від 19.03.2024 по справі №910/3272/23.
Оскільки строк дії договору оренди оренди нежитлового приміщення №154/92 від 31.05.1999 закінчувався 19.03.2022, тобто в період дії воєнного стану, суд доходить висновку, що дія даного договору була продовжена.
Водночас наразі остаточний строк дії договору слід розраховувати з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України №614 від 27.05.2025 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634», згідно з п. 1 якої договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується протягом чотирьох місяців з дати набрання чинності цією постановою, вважаються продовженими до дати, що настає через чотири місяці після дати закінчення строку дії договору, крім договорів оренди, зазначених у пункті 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».
Згідно з п. 129-1 Порядку якщо у зв'язку із змінами у соціально-економічному становищі в країні або в окремих її регіонах внаслідок економічної кризи, стихійного лиха, запровадження карантинних обмежень або інших подій, які можуть негативно вплинути на здатність орендарів продовжувати сплачувати орендну плату за укладеними договорами оренди, Кабінет Міністрів України або представницький орган місцевого самоврядування ухвалили рішення про надання орендних знижок, звільнень від сплати орендної плати за договорами оренди певного майна або за договорами оренди майна, яке використовується за певними цільовими призначеннями, визначеними у такому рішенні, то підставою для застосування таких звільнень або знижок є наказ орендодавця, прийнятий на підставі звернення орендаря, на якого вони поширюються, крім випадків, коли у рішенні Кабінету Міністрів України або представницького органу місцевого самоврядування зазначається про те, що знижки або звільнення застосовуються без окремого рішення орендодавця. Орендні знижки або звільнення у таких випадках надаються з дати, визначеної у рішенні Кабінету Міністрів України (рішенні представницького органу місцевого самоврядування), або якщо у відповідному рішенні дата початку застосування знижки або звільнення не визначена, - то з дати, визначеної у наказі орендодавця. Припинення застосування знижки або звільнення відбувається з дати, визначеної у рішенні Кабінету Міністрів України (рішенні представницького органу місцевого самоврядування) або в наказі орендодавця. Зміни до договору оренди про початок або припинення застосування знижки або звільнення у такому випадку не вносяться.
Випадки та підстави звільнення орендарів від сплати орендної плати за користування державним і комунальним майном врегульовані постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану». Водночас вказана постанова не передбачає підстав для звільнення орендарів комунального майна від сплати орендної плати з наведених ПП «Взморье» обставин.
29.06.2022 Одеською міською радою було прийнято рішення №969-VIII «Про орендну плату за використання комунального майна територіальної громади м. Одеси у період дії воєнного стану», відповідно до пункту 1 якого Рада вирішила на період воєнного стану та до його припинення (скасування) за договорами оренди комунального майна територіальної громади м. Одеси, укладеними до 24.02.2022, звільнити від орендної плати орендарів, які: за погодженням з орендодавцем використовують орендоване майно для розміщення гуманітарних штабів, складів, центрів волонтерської допомоги; є громадськими об'єднаннями та благодійними організаціями; орендують нерухоме комунальне майно закладів освіти комунальної власності територіальної громади м. Одеси, але не користуються ним у зв'язку із обмеженням доступу; є суб'єктами господарювання, що надають освітні послуги та не здійснюють діяльність у зв'язку з введенням воєнного стану; використовують нерухоме комунальне майно, що перебуває в управлінні Виконавчого комітету Одеської міської ради, та не здійснюють діяльність в орендованому об'єкті у зв'язку з введенням воєнного стану; орендують комунальне майно Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса», але не використовують його у зв'язку з введенням воєнного стану.
При цьому пунктом 2 рішення Одеської міської ради №969-VIII від 29.06.2022 передбачено, що на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів після припинення чи скасування його дії в установленому порядку за договорами оренди комунального майна територіальної громади м. Одеси, укладеними до 24 лютого 2022 року, орендарям (за виключенням орендарів, вказаних у пункті 1 цього рішення, та орендарів єдиних майнових комплексів) орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договорами оренди (з урахуванням її індексації).
ПП «Взморье» не входить до переліку суб'єктів, які згідно з п. 1 рішення Одеської міської ради №969-VIII від 29.06.2022 мають право на звільнення від сплати орендної плати. Водночас на виконання п. 2 зазначеного рішення наказом Департаменту від 24.08.2022 №589 позивачу було зменшено оренду плату до 50 % розміру орендної плати (з урахуванням її індексації), встановленої договором оренди від 31.05.1999 № 154/92.
Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 по справі № 910/7495/16 дійшла висновку, що ч. 6 ст. 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Відсутність у цій статті вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі № 910/14244/20 зазначено, що для застосування частини шостої статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.
Таким чином, при вирішенні питання щодо правомірності застосування частини шостої статті 762 ЦК України, судом презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди. При цьому, на орендаря покладається обов'язок з доведення належними та допустимими доказами наявність факту неможливості використання ним орендованого майна з незалежних від нього причин. Правова позиція стосовно застосування приписів частини шостої статті 762 ЦК України є сталою і послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/8040/20, № 616/41/20, № 910/14244/20, № 911/1064/21.
Під час вирішення даного спору судом було встановлено, що ПП «Взморье» не має можливості використовувати нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 635 +288,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пляж «Лузанівка», кафе «Взморье», з 24.02.2022, що підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №57 від 25.06.2022, листом ІНФОРМАЦІЯ_3 №62 від 15.08.2023, а також листом КП «Узбережжя Одеси» від 01.04.2024, а також встановленими рішенням суду від 23.04.2024 у справі №916/5660/23 обставинами, які згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребують повторного доведення.
Судом враховано, що обмеження до пляжу «Лузанівка» вочевидь стало результатом виконання наказу Одеської обласної державної адміністрації від 21.05.2022 №9 «Про заборону перебування осіб на пляжних зонах у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території Одеської області».
Таким чином, ПП «Взморье» було доведено суду належними та допустимими доказами факт неможливості використання орендованого майна з моменту введення воєнного стану, а, отже, позивач має право на звільнення від сплати орендної плати згідно з приписами ч. 6 ст. 762 ЦК України. Водночас незважаючи на встановлені у межах справи №916/5660/23 обставини неможливості використання позивачем об'єкта оренди, а також відмову у задоволенні заявленого Департаментом позову про стягнення з ПП «Взморье» заборгованості за орендною платою, відповідач направив на адресу позивача претензію від 24.01.2025 про сплату заборгованості у розмірі 77 149,23 грн.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2024 по справі №757/23249/17-ц було наголошено, що цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За своїм призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17).
ПП «Взморье» згідно із встановленими судом обставинами справи має право на звільнення від сплати орендної плати з 24.02.2022 на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України, що є підставою для задоволення заявленого позивачем позову шляхом зобов'язання Департаменту звільнити позивача від орендної плати за користування нежитловим приміщенням першого поверху, загальною площею 635 +288,6 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, пляж «Лузанівка», кафе «Взморье», починаючи з 24.02.2022 до моменту усунення обставин, які перешкоджають орендарю у належному користуванні нежитловим приміщенням першого поверху, загальною площею 635 +288,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пляж «Лузанівка», кафе «Взморье».
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд вважає за правомірне та законне задовольнити позовні вимоги ПП «Взморье» до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради шляхом зобов'язання відповідача звільнити позивача від орендної плати за користування нежитловим приміщенням з 24.02.2022 до моменту усунення обставин, які перешкоджають орендарю у належному користуванні об'єктом оренди.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Департамент комунальної власності Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1; ідентифікаційний код 26302595/ звільнити приватне підприємство «Взморье» /65007, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд.109, кв.9; ідентифікаційний код 30391113/ від орендної плати за користування нежитловим приміщенням першого поверху, загальною площею 635 +288,6 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, пляж «Лузанівка», кафе «Взморье», починаючи з 24 лютого 2022 року до моменту усунення обставин, які перешкоджають орендарю у належному користуванні нежитловим приміщенням першого поверху, загальною площею 635 +288,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пляж «Лузанівка», кафе «Взморье».
3. Стягнути з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1; ідентифікаційний код 26302595/ на користь приватного підприємства «Взморье» /65007, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд.109, кв.9; ідентифікаційний код 30391113/ судовий збір у розмірі 2422,40 грн /дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 02 жовтня 2025 р.
Суддя С.П. Желєзна