29 вересня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/606/25
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від позивача - Коваленко А.А.,
від відповідача - не з'явився,
від третьої особи - Мокан О.О.,
розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДП “Миколаївський морський торговельний порт» про розірвання договору оренди державного майна та виселення з орендованого майна, -
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв» про розірвання договору оренди державного майна від 10.05.2006 р. № РОФ-501 та виселення з орендованого майна.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що між ним та відповідачем укладено договір оренди від 10.05.2006 № РОФ-501, нотаріально посвідчений 10.05.2006, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв, строком на 10 років, у платне користування державне нерухоме майно розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/7, а саме: будівлю закритого складу №7 корисною площею складу 10 066 кв.м, зазначену на плані літ. А, з рампою - 2 174 кв.м, станцію розвантаження вагонів з підкрановими шляхами: залізничної колії Р-65, укладені на бетоні підкранові балки загальною довжиною - 840 п.м, площа площадки підкранових шляхів - 612 кв.м, споруда № ІІІ - відкритий склад загальною площею 6 848 кв.м, споруда № ІІІ - відкритий склад загальною площею 10752 кв.м, що належить державі в особі Міністерства транспорту та зв'язку на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Миколаївської міської влади 01.02.2006 року та зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно. Загальна площа об'єктів оренди складає 32063 кв.м. Балансоутримувачем даного майна є ДП “Миколаївський морський торговельний порт». Як зазначає позивач, нормами вказаного договору встановлений обов'язок для орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату на різні рахунки державного бюджету та балансоутримувача відповідно. Так, згідно з п.3.4. договору орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Позивач зауважує, що в подальшому до договору оренди неодноразово вносились зміни в частині продовження строку дії договору та розміру орендної плати.
За ствердженнями позивача, в порушення укладених сторонами домовленостей за договором оренди, орендар свої зобов'язання щодо своєчасної щомісячної оплати орендної плати з жовтня 2022 року не виконує, і як наслідок повної не сплати за період з жовтня 2022 року по листопад 2024 року заборгованість орендаря по орендній сплати склала 19890142,80 грн.
Відтак, позивач вважає невиконання відповідачем понад 2 років зобов'язань щодо сплати орендної плати та велику накопичену заборгованість істотним порушенням умов договору оренди, що, на думку позивача, є підставою для розірвання вказаного договору та виселення відповідача з орендованого приміщення.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2025 р. вказану позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/606/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 26.05.2025 р. о 09:30. Також вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ДП «Миколаївський морський торговельний порт».
15.05.2025 р. від представника третьої особи - Мокан О.О. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшли пояснення по справі (вх. № 7441/25). Так, третя особа вказує, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (наразі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв» 10.05.2006 укладено договір № РОФ-501 оренди нерухомого майна (в редакції додаткових угод), розташованого за адресою: вул. Заводська, 23/7, м. Миколаїв, яке знаходиться на балансі Державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт». Згідно з листом Регіонального відділення від 07.01.2025 №14-11-00011, вищевказаний договір є розірваним з 05.11.2024 року. За ствердженням третьої особи, на сьогоднішній день просторочена дебіторська заборгованість за договором лише перед ДП “ММТП» за період з жовтня 2022 по 05.11.2024 р. складає 14136781,48 грн. Як стверджує третя особа, на сьогоднішній день строк накопичення простроченої дебіторської заборгованості позивача за договором становить більше трьох місяців підряд. Так, за рахунком №14310043 від 31.10.2022 на суму 529980,08 грн. (з якого почалось накопичення простроченої дебіторської заборгованості) кінцевий строк оплати відповідно до п.3.4. договору становив 12.11.2022 р. Тобто, 3-ох місячний строк оплати сплив 12.01.2023 року. Подальші рахунки за договором позивачу також не оплачені. Третя особа зазначає, що на сьогоднішній день ДП “ММТП» не може використовувати результати договору (орендну плату) як потерпіла від порушення позивачем договору сторона.
20.05.2025 р. від представника позивача - Коваленка А.А. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про участь у наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу EASYCON (вх. № 7680/25).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.05.2025 р. у справі №915/606/25 задоволено заяву представника позивача про участь у підготовчому засіданні суду, яке призначене на 26.05.2025 р. о 09:30, та у всіх наступних засідань суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
26.05.2025 р. від представника відповідача - Білоус О.Ю. надійшла заява про вступ у справу як представника (вх. № 7912/25), згідно з якою відповідач просить залучити адвоката Білоус О.Ю. в якості представника відповідача у справі №915/606/25 та надати адвокату Білоус О.Ю. доступ до справи №915/606/25 в підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС. Також відповідач просить суд надати можливість участі у судовому засіданні по справі № 915/606/25, що призначено на 26.05.2025 о 09:30, та на усі наступні судові засідання у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС через Електронний кабінет Електронного суду. У випадку неможливості залучення адвоката Білоус О.Ю. в якості представника відповідача у справі № 915/606/25 та надання можливості участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду заявник просить відкласти підготовче засідання у справі № 915/606/25 на іншу дату.
Під час підготовчого засідання 26.05.2025 р. судом розглянуто заяву відповідача про вступ у справу та надання можливості участі в судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС, та за результатами розгляду вищевказаної заяви відповідача суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви в частині щодо участі представника відповідача в підготовчому засіданні 26.05.2025 р. в режимі відеоконференції, оскільки всупереч ч. 2 ст. 197 ГПК України заява подана в день судового засідання.
Крім того, судом встановлено, що відповідачем не надано доказів направлення копії вказаної заяви іншим учасникам справи. Відтак, вказана заява в іншій частині щодо участі представника відповідача в наступних судових засіданнях по справі № 915/606/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів судом залишено без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2025 р. у справі № 915/606/25 відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв» про участь у підготовчому засіданні по справі № 915/606/25, яке призначене на "26" травня 2025 р. о 09:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ); залишено без розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв» про участь у наступних засіданнях суду по справі № 915/606/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ). Також вказаною ухвалою суду від 26.05.2025 р. у справі № 915/606/25 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 915/606/25 на тридцять днів, та підготовче засідання відкладено на 03 липня 2025 року о 12:15.
У підготовчому засіданні 03.07.2025 року представник відповідача - Раскевич Є.Л. просив суд відкласти підготовче засідання для ознайомлення з матеріалами справи та надання можливості відповідачу викласти свою позицію щодо позовних вимог.
Так, у підготовчому засіданні 03 липня 2025 року по справі №915/606/25 за участю представників сторін і третьої особи судом було протокольно оголошено перерву до 14 липня 2025 року о 16 год. 30 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників відповідача і третьої особи.
У підготовчому засіданні господарського суду 14.07.2025 року по справі № 915/606/25 за участю представників позивача і третьої особи судом було протокольно оголошено перерву до 06 серпня 2025 року о 15 год. 00 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що повідомлено відповідача ухвалою суду від 14.07.2025 року в порядку ст. 120 ГПК України.
24.07.2025 р. від представника третьої особи - Мокан О.О. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №915/606/25 (вх. № 10902/25), в якому представник третьої особи просить суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №915/538/25 за позовом ДП «Миколаївський морський торговельний порт» до ТОВ “Нікморсервіс Ніколаєв», за участю третьої особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, предметом якої є стягнення з ТОВ “Нікморсервіс Ніколаєв» заборгованості по орендній платі за договором № РОФ-501 від 10.05.2006 за період з жовтня 2022 року по 05 листопада 2024 року у розмірі 14136781,48 грн. Так, третя особа зазначає, що у справі №915/538/25 розглядається спір щодо наявності/відсутності заборгованості з орендної плати за договором оренди №РОФ-501 від 10.05.2006, яка виникла у період з жовтня 2022 по 05 листопада 2024 року і є підставою для розірвання договору оренди державного нерухомого майна №РОФ-501 від 10.05.2006, що є предметом позову у справі №915/606/25, а тому, зазначені справи є взаємопов'язаними і до вирішення спору у справі Господарського суду Миколаївської області №915/538/25 повно і всебічно розглянути спір у справі №915/606/25 не виявляється можливим, адже вимога про розірвання договору оренди державного нерухомого майна №РОФ-501 від 10.05.2006 заявлена на підставі п. 8.2 договору, тобто внаслідок невиконання умов договору щодо несплати орендарем орендної плати протягом 3-х місяців підряд.
28.07.2025 р. від представника третьої особи - Мокан О.О. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про розгляд без участі представника (вх. № 10986/25), в якій представник третьої особи повідомляє суд, що буде перебувати у щорічній відпустці, що унеможливлює розгляд справи з особистою присутністю у судовому засіданні.
05.08.2025 р. від представника позивача - Коваленка А.А. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 11396/25), в якому представник позивача просив суд залучити до матеріалів справи план -схему об'єкта/об'єктів оренди.
Між тим підготовче засідання у даній справі 06.08.2025 р. не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ільєвої Л.М.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.08.2025 р. у справі № 915/606/25 підготовче засідання призначено на 03 вересня 2025 року об 11:30.
В підготовче засідання, призначене на 03.09.2025 р., представник відповідача не з'явився з невідомих причин.
Так, в підготовчому засіданні 03.09.2025 судом задоволено клопотання позивача від 05.08.2025 про долучення доказів та долучено до матеріалів справи подані докази.
Також в підготовчому засіданні 03.09.2025 р. судом розглянуто клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі (вх. № 10902/25), за результатами чого протокольною ухвалою судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, оскільки заявником не доведено об'єктивну неможливість розгляду даної справи до розгляду справи №915/538/25 та наявність підстав для зупинення провадження у справі.
Так, у судовому засіданні 03 вересня 2025 року по справі № 915/606/25 за участю представників позивача та третьої особи судом було протокольно оголошено перерву до 29 вересня 2025 року об 11 год. 00 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що ухвалою суду від 03.09.2025 р. повідомлено відповідача в порядку ст. 120 ГПК України.
26.09.2025 р. від представника відповідача - Харченко Т.І. до господарського суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про зупинення провадження по справі (вх. № 13756/25). Так, відповідач зазначає, що в провадженні Господарського суду Миколаївської області знаходиться судова справа № 915/182/25, предмет спору в якій стосується як права оренди нерухомого майна, яке є державною власністю та перебуває на балансі ДП «Миколаївський морський торгівельний порт», так і розміру орендної плати цього нерухомого майна за тим самим договором.
Відповідач вважає, що предметом спору у даній справі № 915/606/25 є вимога про розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендної плати, а предметом спору у справі № 915/182/25 є вимога про визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання Договору оренди державного нерухомого майна № РОФ-501 від 10.05.2006, викладений в листі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях № 11-003-03996 від 28.10.2024 та внесення змін до договору оренди державного нерухомого майна № РОФ -501 від 10.05.2006 щодо розміру орендної плати встановленої договором, починаючи з 10.05.2016. Відтак, відповідач вважає, що обставини у справі № 915/182/25 мають значення для встановлення обставин у даній справі № 915/606/25 щодо наявності/відсутності підстав для розірвання договору оренди, а також що обставини у даній справі № 915/606/25 не можуть бути встановлені судом, у зв'язку з одночасністю розгляду двох судових справ.
Відповідач зазначає, що у випадку, якщо судовим рішенням у справі № 915/182/25 будуть задоволені позовні вимоги ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» та визнано недійсним односторонній правочин про відмову від договору, то після цього можна буде розглядати наявність чи відсутність підстав для розірвання цього договору, а у випадку, якщо судовим рішенням у справі № 915/182/25 ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» буде відмовлено у задоволенні позовних вимог, то фактично буде відсутній предмет спору у справі № 915/606/25, оскільки в такому випадку рішенням у справі № 915/182/25 може бути встановлено правомірне припинення договору.
Відповідач вважає, що оскільки предмети справ № 915/182/25 та № 915/606/25 прямо пов'язані між собою, то правомірне прийняття рішення по одній справі (№ 915/606/25) неможливе без всебічного розгляду та обґрунтованого прийняття рішення по іншій справі (№ 915/182/25), оскільки вони обидві стосуються дії договору оренди державного нерухомого майна, а також розміру орендної плати, встановленої договором оренди державного нерухомого майна від 10.06.2006 № РОФ-501, укладеного між сторонами по судовим справам.
В підготовче засідання, призначене на 29.09.2025 р., представник відповідача не з'явився з невідомих причин.
Так, під час підготовчого засідання 29.09.2025 р. представники позивача та третьої особи заперечували щодо задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження по справі (вх. № 13756/25 від 26.09.2025 р.) та одночасно просили передати матеріали справи 915/606/25 до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв».
В підготовчому засіданні 29.09.2025 р. судом розглянуто клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 13756/25 від 26.09.2025 р.), за результатами чого протокольною ухвалою судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання з огляду на те, що заявником не доведено об'єктивну неможливість розгляду даної справи до розгляду справи №915/182/25 та наявність підстав для зупинення провадження у справі, адже в ході підготовчого провадження представник позивача наполягав на тому, що розірвання спірного договору в судовому порядку не обумовлено одностороннім розірванням спірного договору за наказом позивача.
Разом тим, як з'ясовано судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2025 р. відкрито провадження у справі № 910/9573/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв», яке виступає відповідачем у даній справі. Також вказаною ухвалою суду введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомленя про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв»; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича. При цьому у зазначеній справі №910/9573/25 про банкрутство ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» призначено судове засідання на 19.11.2025 р.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Наведена норма застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін та кореспондується з положеннями пункту 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
Таке врегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
Виходячи з системного аналізу положень Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми законодавства про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Отже, за умови відкриття провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, з огляду на положення законодавства України розгляд всіх спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, має здійснюватися в межах вказаної справи виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Відповідно до частини 13 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, що визначає виключну підсудність справ, справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом, при цьому обов'язковим є дотримання правил юрисдикції (підсудності), визначених в параграфі 3 глави 2 ГПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду" але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті першому статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, ототожнюється з правом на доступ до правосуддя, тобто кожна особа повинна мати можливість ініціювати судовий розгляд справи щодо своїх цивільних прав і свобод та отримати справедливий і ефективний судовий захист.
Таким чином, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом. Наразі розгляд спорів, стороною яких є боржник, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, саме тим судом, який розглядає справу про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до боржника, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з частиною 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
Враховуючи те, що у даній справі Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях заявлені позовні вимоги, зокрема, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв», який є боржником у розмінні ст. 20 ГПК України і ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства та відносно якого Господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі про банкрутство № 910/9573/25, суд дійшов висновку, що дана справа не підлягає розгляду в окремому позовному провадженні, а має бути розглянута в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв» виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває вказана справа про банкрутство.
З огляду на вищевикладене та те, що дана справа відноситься до виключної підсудності іншого суду, господарський суд вважає за необхідне передати матеріали справи № 915/606/25 за підсудністю до Господарського суду міста Києва для її розгляду в межах справи № 910/9573/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв».
Керуючись ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 20, 31 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Матеріали справи № 915/606/25 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДП “Миколаївський морський торговельний порт», про розірвання договору оренди державного майна та виселення з орендованого майна передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду в межах справи № 910/9573/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв».
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 02.10.2025 року.
Суддя Л.М. Ільєва