ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.10.2025Справа № 910/9981/25
Суддя Привалов А.І., розглянувши
клопотання Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області
про об'єднання справ в одне провадження, забезпечення його процесуального руху та розумності строків розгляду справи
у справі № 910/9981/25
за позовом Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест"
про стягнення 3 301 190,00 грн
Без виклику представників сторін,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення 3 301 190,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 повернуто позовну заяву Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення 3 301 190,00 грн та додані до неї документи заявнику на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
28.08.2025 через систему «Електронний суд» від представника Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області надійшла заява про наявність підстав для відводу та самовідводу складу суду (судді Господарського суду міста Києва) від розгляду і вирішення справи за позовом Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області від 11.08.2025 до ТОВ «Інтекс Інвест» про відшкодування збитків (майнової шкоди), завданої внаслідок невиконання договірних зобов'язань щодо постачання пального, стягнення штрафних санкцій, у зв'язку з обставинами, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, які полягають у незгоді ГУ СБУ із ухвалою суду від 18.08.2025 у справі № 910/9981/25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2025 заяву Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області про наявність підстав для відводу та самовідводу складу суду залишено без розгляду, оскільки вказана заява надійшла до Господарського суду міста Києва після постановлення ухвали про повернення позовної заяви заявнику на підставі ст. 174 ГПК України.
17.09.2025 через систему «Електронний суд» від представника Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області надійшло клопотання Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області про об'єднання справ в одне провадження, забезпечення його процесуального руху та розумності строків розгляду справи.
Розглянувши клопотання Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області, суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 173 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Проте, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 повернуто позовну заяву Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення 3 301 190,00 грн та додані до неї документи заявнику на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, що свідчить про відсутність ухвали про відкриття провадження у справі та як наслідок неможливість будь-якого об'єднання справ.
Відповідно до п. 11, ч. 3, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Як зазначено у п. 5 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їх обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. (частина друга статті 43 Господарського процесуального кодексу України).
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі №910/1873/17).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Суд вважає за необхідне зауважити, що право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, крім того, має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (Рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
Суд наголошує, що процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні та матеріальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Положеннями ч. 2 ст. 42 ГПК України унормовано, що учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Приписами ст. 131 ГПК України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до ст. 132 ГПК України, видами заходів процесуального примусу, є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 13, 42, 43, 131, 132, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області про об'єднання справ в одне провадження, забезпечення його процесуального руху та розумності строків розгляду справи - залишити без розгляду.
2. Попередити Головне управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області про відповідальність, передбачену п. 2 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України, у випадку подальшого зловживання процесуальними правами та створювання протиправних перешкод у здійсненні судочинства шляхом подання безпідставних заяв і клопотань у справі № 910/9981/25.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Привалов