номер провадження справи 27/128/25
02.10.2025 Справа № 908/2150/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс-2018» про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат та постановлення додаткового рішення по справі № 908/2150/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс-2018» (вул. Герої Чернобиля, буд. 31Д, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27505, ідентифікаційний номер юридичної особи 42264945)
до відповідача: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (вул. Молодих патріотів, буд. 10А, смт. Якимівка, Якимівський район, Запорізька область, 72503, ідентифікаційний номер юридичної особи 41844274)
про стягнення 58 975 грн 43 коп.
без виклику сторін
29.09.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс-2018» за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулося до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат та постановлення додаткового рішення у справі, у якому останній просить суд:
- долучити до матеріалів справи документи на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом цієї справи, наданих адвокатом Поповим Андрієм Сергійовичем, а саме: копію Договору про надання професійної правничої допомоги № 07/07/25 від 07.07.2025; копію рахунку № 29/09 від 29.09.2025; копію акту наданих послуг № 29/09 від 29.09.2025;
- постановити додаткове рішення у цій справі, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, а саме стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Поповим Андрієм Сергійовичем, в розмірі 10 000 грн 00 коп.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.09.2025, на розгляд судді Господарського суду Запорізької області Дроздовій С.С. передано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат та постановлення додаткового рішення по справі.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд звертає увагу, що розгляд справи № 908/2150/25 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження і рішення Господарського суду Запорізької області від 22.09.2025 у цій справі прийнято без повідомлення (участі) представників сторін, тому вирішення питання про судові витрати вирішено здійснювати без призначення судового засідання та повідомлення учасників справи.
Розглянувши матеріали справи та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс-2018», суд
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.09.2025 у справі № 908/2150/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс-2018» задоволені, а саме: стягнуто з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс-2018» 58 975 грн 43 коп. заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, 3 028 грн 00 коп. судового збору.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Як свідчать матеріали справи, у позовній заяві у справі № 908/2150/25 (сформований в підсистемі «Електронний суд») позивач зазначає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс-2018» планує понести у зв'язку з розглядом справи - 10 000,00 грн. витрат на оплату послуг за договором професійної правничої допомоги.
У рішенні Господарського суду Запорізької області від 22.09.2025 у справі № 908/2150/25 зазначено, що що позивачем до позовної заяви не додано договору на надання правничої допомоги, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Позивач заявив, що сума 10 000 грн 00 коп., яку він просив стягнути з відповідача, є попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи, та відповідні докази будуть надані ним у встановлені законодавством строки.
Згідно з вимогами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
29.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс-2018» звернулось до суду із клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат та постановлення додаткового рішення, просить суд стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Поповим Андрієм Сергійовичем, в розмірі 10 000 грн 00 коп.
Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідачем до матеріалів справи надано завірені належним чином копії:
- договору про надання професійної правничої допомоги № 07/07/25 від 07.07.2025;
- рахунку-фактури № 29/09 від 29.09.2025;
- акту приймання-передачі наданих послуг № 29/09 від 29.09.2025.
Судом встановлено, що 07.07.2024 між адвокатом Поповим Андрієм Сергійовичем, далі Адвокат, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс-2018», далі Клієнт, укладений договір про надання професійної правничої допомоги № 07/07/25, предметом якого є зобов'язання Адвоката з надання Клієнту правничої допомоги з метою захисту його інтересів в процедурі стягнення на користь Клієнта у судовому порядку заборгованості за надані послуги з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (п. 1.1 Договору).
За умовами п. 1.2 цього Договору, Адвокат приймає на себе обов'язки скласти та подати до суду позовну заяву, представляти і захищати права і законні інтереси Клієнта в межах наданих йому повноважень за цим договором, та має права, якими наділений Клієнт чинним законодавством України.
Договір діє до 31.12.2026 (п. 2.1 Договору).
Відповідно п.п. 3.1-3.3 Договору, на визначення розміру гонорару Адвоката впливають складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений Адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих Адвокатом послуг та виконані роботи, та інші чинники. Розмір гонорару Адвоката за виконання доручень, наданих у межах цього договору, встановлюється в актах наданих послуг, які складаються та надаються Адвокатом Клієнту по факту надання послуги. Вартість наданої правничої допомоги залежить від обсягу наданих Клієнту послуг. Оплата здійснюється Клієнтом протягом 5 робочих днів з моменту отримання від адвоката відповідного рахунку.
29.09.2025 між Адвокатом Поповим А.С. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс-2018» підписано акт № 29/09 приймання-передачі наданих послуг за вказаним вище договором, згідно якого у період з 07.07.2025 по 29.09.2025 Адвокат виконав та надав такі послуги:
1. Підготовка позовної заяви, яка включає: ознайомлення з документами клієнта; консультація клієнта, узгодження правової позиції; вивчення існуючої судової практики Верховного Суду; складання проєкту позовної заяви; подача позовної заяви до суду у встановленому законом порядку - вартість послуги: 7 000 грн 00 коп., 7 сторінок у документі, 5 витрачених годин.
2. Підготовка та подача до суду відповіді на відзив у справі № 908/2150/25 - вартість послуги: 3 000 грн 00 коп., 4 сторінки у документі, 3 витрачені години.
Згідно акту, клієнт прийняв вказані послуги по обсягу та якості без зауважень; вартість наданих послуг становить 10 000 грн 00 коп. без ПДВ.
Адвокат Попов А.С. виписав позивачу рахунок-фактуру № 29/09 від 29.09.2025 на суму 10 000 грн. 00 коп. за надання професійної правничої допомоги за договором № 07/07/25 від 07.07.2025.
У матеріалах справи наявна копія ордеру на надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс-2018», серії АР № 1251731 від 07.07.2025, адвокатом Поповим А.С., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Поповим А.С. № 732 від 31.08.2020.
Відділ освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області у відзиві просив зменшити розмір витрат до 1 000 грн 00 коп. у зв'язку з не співмірністю суми гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількості підготовлених процесуальних документів, порядком розгляду справи.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Разом з тим процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21, від 31.05.2022 у справі № 917/304/21 та від 19.01.2024 у справі № 910/2053/20.
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, позивач та адвокат можуть вільно встановлювати в договорі про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката. Це відповідає принципам вільного волевиявлення, свободи договору.
Суд вважає встановленим, що позивачем дотримані вимоги частини 3 статті 126 ГПК України в частині надання детального опису наданих послуг із визначенням їх вартості.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає встановленим, що позивачем дотримано порядок подання доказів на підтвердження заявленого до стягнення розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, передбачений частиною 8 статті 129 ГПК України
Відповідно до постанови Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Об'єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/20, Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Надавши оцінку усім доданим доказам, з урахуванням категорії цієї справи, критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 5 000 грн 00 коп. від заявленої суми (10 000 грн 00 коп.). Решту витрат на професійну правову допомогу у розмірі до 5 000 грн 00 коп. покласти на позивача.
Крім того, доказів того, що результат вирішення справи міг вплинути на репутацію сторони або така справа викликала публічний інтерес матеріали дійсної справи не містять.
Керуючись ст.ст. 42, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс-2018» про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат та постановлення додаткового рішення по справі № 908/2150/25 задовольнити частково.
Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (вул. Молодих патріотів, буд. 10А, смт. Якимівка, Якимівський район, Запорізька область, 72503, ідентифікаційний номер юридичної особи 41844274) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс-2018» (вул. Герої Чернобиля, буд. 31Д, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27505, ідентифікаційний номер юридичної особи 42264945) 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення оформлене і підписане 02.10.2025.
Повний текст додаткового рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Дроздова