майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"17" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1086/23
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання Малярчук Р.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Орловський О.В., Єленич О.В. - ордер серія ВЕ №1093802 від 10.08.2023 ;
від відповідача: Чиж Є.І., Остапенко А.П. - ордер серія АС №1081974 від 16.01.2024;
(учасники справи брали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Орловського Олександра Валерійовича
до Фізичної особи - підприємця Чижа Євгена Ігоровича
про стягнення 1 708 825,52 грн
Процесуальні дії по справі.
Фізична особа - підприємець Орловський Олександр Валерійович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Чижа Євгена Ігоровича 1 708 825,52грн, з яких: 222 307,83грн повернення попередньої оплати, 1 486 517,69грн штрафні санкції.
В якості правових підстав позивач зазначив, зокрема, ст.525, 530, 549, 610, 611, 693, 901, 903 Цивільного кодексу України.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 16.08.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.
11.09.2023 за вх.№14539 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (а.с.47-50 т.1).
15.09.2023 за вх.№14757/23 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.61-64 т.1).
04.10.2023 за вх.№15981 на адресу суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив (а.с.70-77 т.1).
19.10.2023 за вх.№16925/23 до суду через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення позивача (а.с.91-94 т.1)
07.11.2023 за вх.№18175 на електронну адресу суду надійшли пояснення відповідача (а.с.107-109 т.1).
10.11.2023 за вх.№18527 до суду через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення позивача (а.с.112-113 т.1).
14.11.2023 за вх.№18715 на електронну адресу суду надійшли пояснення відповідача (а.с.118-119 т.1).
20.11.2023 за вх.№19149 до суду через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення позивача (а.с.126-129 т.1).
30.11.2023 за вх.№01-44/3986/23 на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про призначення експертизи (а.с.135-136 т.1).
15.01.2024 за вх.№673/24 до суду через систему "Електронний суд" надійшли пояснення позивача на клопотання відповідача про призначення експертизи (а.с.143-150 т.1).
Ухвалою від 27.02.2024, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.05.2024, Господарський суд Житомирської області частково задовольнив клопотання Фізичної особи - підприємця Чижа Євгена Ігоровича про призначення експертизи (вх.№01-44/3986/23 від 30.11.2023); призначив у справі №906/1086/23 судову комп'ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; на вирішення судового експерта поставив наступні питання:
1) Які елементи (види робіт) з Переліку послуг від 18.08.2022, викладеного у Додатковій угодi №1 вiд 18.08.2022 до договору про надання послуг №202208Р03 вiд 03.08.2022, реалізовані відповідачем?
2) У який період часу надані послуги відповідачем згідно умов договору про надання послуг №202208Р03 вiд 03.08.2022 та Додатковій угодi №1 вiд 18.08.2022?
Разом з тим, вказаною ухвалою суд зупинив провадження у справі №906/1086/23 на час проведення судової експертизи та до отримання висновку експерта.
14.07.2024 за вх. № 14399 на адресу суду надійшло повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про залишення ухвали від 27.02.2024 без виконання у зв'язку з відсутністю в штаті інституту експерта за відповідним фахом, а також про повернення матеріалів справи №906/1086/23.
Ухвалою від 24.11.2024 суд поновив провадження у справі зі стадії підготовчого провадження.
Також ухвалою від 24.11.2024 суд поновив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання.
13.01.2025 за вх.№301 до суду через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення відповідача (а.с.85-88 т.2).
13.01.2025 за вх.№357 до суду через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення позивача (а.с.80-82 т.2).
Ухвалою від 21.01.2025 суд постановив, зокрема:
1) призначити у справі №906/1086/23 судову комп'ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському відділенню Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса";
2) на вирішення судового експерта поставити наступні питання:
- Які елементи (види робіт) з Переліку послуг від 18.08.2022, викладеного у Додатковій угодi №1 вiд 18.08.2022 до договору про надання послуг №202208Р03 вiд 03.08.2022, реалізовані відповідачем?
- У який період часу надані послуги відповідачем згідно умов договору про надання послуг №202208Р03 вiд 03.08.2022 та Додатковій угодi №1 вiд 18.08.2022?;
3) витрати по проведенню судової комп'ютерно-технічної експертизи покласти на Фізичну особу - підприємця Чижа Євгена Ігоровича;
4) ухвалу та матеріали справи №906/1086/23 надіслати на адресу Київського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса";
5) зупинити провадження у справі №906/1086/23 на час проведення судової експертизи та до отримання висновку експерта.
01.04.2025 за вх.№01-44/994/25 на адресу суду надійшло клопотання судового експерта Київського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" №212 від 11.03.2025 про уточнення поставлених питань для проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи. Відповідно до якого експерт просив уточнити зміст та обсяг дослідження, чітко визначити об'єкт та предмет експертизи. Додатково звернути увагу, що дослідження хронології передачі результатів наданих послуг згідно Акту прийому-передачі виходить за межі компетенції атестованого експерта за експертною спеціальністю 10.9 "Дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів" (а.с.139-140 т.2).
Ухвалою від 03.04.2025 суд поновив провадження у справі; витребував у Київського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" матеріали справи № 906/1086/23; призначив підготовче засідання та розгляд клопотання судового експерта (вх.№01-44/994/25 від 01.04.2025) на 29.04.2025 о 14:15.
16.04.2025 за вх.№4959 на адресу суду надійшов супровідний лист Київського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" з матеріалами справи №906/1086/23 (а.с. 155 т.2).
22.04.2025 за вх.№5126 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких останній зазначив, що не вбачає за можливе виконати вимоги експерта, а також вважає, що потреба у проведенні експертизи відсутня. Просив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті за наявними у справі доказами (а.с. 15-159 т.2).
23.04.2025 за вх.№5145 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли письмові пояснення від 22.04.2025 (а.с. 162-164 т.2), в яких останній пропонує на розгляд експерта поставити наступні питання:
1. Чи реалізовані у мобільному додатку "Svist", розміщеному на платформі Google Play Мarket (у програмному коді мобільного додатку "Svist"), функції, передбачені технічним завданням до договору про надання послуг № 202208Р03 від 03 серпня 2022 року?
2. Яка технологія та хронологія створення мобільного додатку "Svist", розміщеного на платформі Google Play Мarket?
3. Чи використовується у мобільному додатку "Svist" вихідний програмний код, виконаний відповідачем відповідно до технічного завдання до договору про надання послуг № 202208Р03 від 03 серпня 2022 року?
З метою проведення експертизи представник відповідача просив витребувати у відповідача вихідний програмний код, виконаний відповідно до технічного завдання до договору про надання послуг №202208Р03 від 03 серпня 2022 року.
23.04.2025 за вх.№5250/25 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на письмові пояснення представника відповідача від 22.04.2025, в яких акцентує увагу, що твердження про розроблення відповідачем мобільного додатку "Svist" в межах договору не підтверджуються жодними належними, допустимими та достовірними доказами. Ані договір, ані додаткові угоди до нього з переліком послуг, ані будь-які інші документи, які складалися сторонами в межах та в порядку визначеному договором, не містять згадування про мобільний додаток "Svist". Тому будь-які спроби пов'язати мобільний додаток "Svist" з послугами, що мали надаватися ФОП Чиж Є.І. згідно договору, є безпідставними. За наведених обставин, представник просив врахувати ці пояснення та відхилити запропоновані у письмових поясненнях відповідача від 22.04.2025 питання, а також закрити підготовче провадження та призначити справу №906/1086/23 до розгляду по суті (а.с. 167-168 т.2).
Ухвалою від 08.05.2025 суд відмовив в задоволенні клопотання судового експерта Київського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" №212 від 11.03.2025 (вх.№01-44/994/25 від 01.04.2025) про уточнення поставлених питань для проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи. Повідомлено судового експерта Київського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" про результат розгляду клопотання №212 від 11.03.2025 шляхом надіслання копії цієї ухвали суду; продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 29.05.2025 об 11:40.
26.05.2025за вх.№6680 до суду від Київського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" надійшов лист з додатками: повідомленням про неможливість надання висновку №212 від 13.05.2025 та акт здачі - приймання повідомлення про неможливість надання висновку №212 (а.с.185-189 т.1).
Ухвалою від 29.05.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/1086/23 до судового розгляду по суті на 24.06.2025 о 15:00.
В подальшому, протокольною ухвалою від 19.08.2025 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 17.09.2025 о 14:15.
В судовому засіданні 17.09.2025 позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі. Просили стягнути 40 000,00грн судових витрат, докази понесення яких будуть подані протягом 5 днів, відповідно до норм ГПК України.
Відповідач та його представник проти позовних вимог заперечили.
В судовому засіданні 17.09.2025 судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП Чиж Є.І. не надав послуги з комп'ютерного програмування за договором №202208Р03 від 03.08.2022 в редакції додаткової угоди №1 від 18.08.2022.
Заперечуючи проти позову відповідач вказує, що передплата у розмірі 50 відсотків від вартості послуг, що передбачені п.2.4 договору становить 8 723 доларів США 20 центів. Вважає, що позивач здійснив передплату лише за першим та другим етапом послуг на загальну суму 222 307,83грн, проте не провів передплату третього, четвертого та п'ятого етапу надання послуг, відповідно момент початку надання послуг не наступив у зв'язку з невиконанням позивачем умов щодо попередньої оплати. Разом з тим, вважає, що відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій, оскільки відповідач не порушив свої договірні зобов'язання. А також вказує, що нарахування позивачем штрафних санкцій за період 10 місяців та 8 днів суперечить вимогам ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, якщо позивач вважає датою початку нарахування штрафних санкцій 16.09.2022, то таке нарахування мало б припинитися 16.03.2023.
В спростування доводів відповідача з приводу того, що момент початку надання послуг не наступив, позивач посилається на п.2.4., 2.4.1., 3.1. договору та акцентує увагу, що жодним пунктом договору не зафіксовано обов'язок замовника сплатити передоплату в розмірі 50% від загальної вартості послуг. Вважає, що відповідач порушив свої договірні зобов'язання у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення штрафних санкцій. Разом з тим, позивач звертає увагу, що відповідач не надавав позивачу рахунок на суму, що є еквівалентом 8 723,20 доларів США, що доводить наявність домовленості між сторонами про поетапну оплату по кожному окремому етапу послуг, а не всього обсягу послуг.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
03.08.2022 Фізична особа - підприємець Орловський Олександр Валерій (надалі -замовник, позивач) та Фізична особа - підприємець Чиж Євген Вікторович (надалі - виконавець, відповідач) уклали договір надання послуг №202208Р03 (надалі - договір) (а.с.11-14 т.1).
Відповідно до умов договору виконавець зобов'язується виконати за завданням і в терміни, встановлені замовником, надати технічні (сервісні) послуги (далі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги. Надання послуг виражається у виконанні замовником завдань поставлених виконавцем (п.1.1. договору).
В розділі 2 договору сторони узгодили умови платежу і ціну договору.
В п.1.2. договору сторони передбачили, що зазначені в п.2.1 цього договору послуги здійснюються виконавцем в суворій відповідності до вимог замовника, узгоджених сторонами в цьому договорі, а також в Переліку наданих послуг (виконаних завдань), які оформляються відповідними додатками до цього договору, кожне з яких є невід'ємною частиною договору. Також сторони встановили, що додаткові умови і вимоги, що підлягають виконанню в рамках цього договору, можуть бути узгоджені сторонами в окремому документі - Умови технічних характеристик і відомостей, необхідних для реалізації завдань, що буде невід'ємною частиною цього договору.
Ціна послуг (Договору) визначається на підставі інвойсів, що виставляються виконавцем замовнику. Залежно від обсягу наданих послуг ціна договору може змінюватись (п.2.1 договору).
Оплата проводиться безготівковим платежем, згідно виставлених інвойсів/рахунків, на розрахунковий рахунок виконавця (п.2.3 договору).
Згідно з п.2.4 договору оплата за цим договором проводиться поетапно:
- перший етап оплати: перед початком кожного етапу надання послуг/ітерації за договором замовник оплачує виконавцю передплату у розмірі 50 (п'ятдесяти) відсотків від вартості послуг, зазначених у переліку послуг/ітерації протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення інвойсу/рахунку на оплату (п.2.4.1);
- другий етап оплати: по завершенню кожного етапу на надання послуг/ітерації замовник зобов'язується оплачувати суму п о с т о п л а т и у розмірі 50 (п'ятдесяти) відсотків від вартості послуг, зазначених у переліку послуг по кожному етапу/ітерації протягом п'яти банківських днів з моменту виставлення інвойсу/рахунку на оплату (п.2.4.2).
Відповідно до п.3.1 договору виконавець приступає до надання послуг за цим договором протягом 2-х робочих днів після:
- підписання договору;
- надходження передплати на розрахунковий рахунок виконавця.
Надання послуг по кожному етапу/ітерації ведуться відповідно до п.3.1 цього договору і передаються від виконавця замовнику згідно з актом прийому-передачі наданих послуг (п.3.3 договору).
Права та обов'язки сторін встановлені в розділі 4 договору.
Кожен етап/ітерація наданих послуг оформляється актом прийому-передачі наданих послуг по кожному етапу/ітерації (п.5.2 договору).
Виконавець надсилає замовнику повідомлення про закінчення надання послуг по кожному етапу/ітерації за поштовою (та/або електронною) адресою замовника, вказаною в цьому договорі. Отримання повідомлення (разом з актом прийому-передачі послуг) є підставою для приймання послуг (етапу/ітерації наданих послуг) та підписання акту прийому-передачі наданих послуг. Замовник зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів ознайомитись з наданими послугами етапу/ітерації і, у разі відсутності обґрунтованих заперечень (рекламацій), підписати відповідні акти-прийому передачі наданих послуг (п.5.3 договору).
У разі порушення термінів надання послуг, виконавець зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 1 (одного) відсотка від вартості послуг, за якими була допущена прострочення виконання за кожен р о б о ч и й день прострочення (п.8.2 договору).
У разі настання обставин для нарахування неустойки, протягом 3-х робочих днів, сторони зобов'язуються повідомляти один одного про настання таких обставин в письмовому вигляді за адресами, вказаними в п.11.11. договору (п.8.5 договору).
Договір набуває чинності з 03 серпня 2022 року і діє до 03 серпня 2023 року, але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов'язань (п.9.1 договору).
В разі якщо жодна із сторін не виявила бажання за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії розірвати договір, то він автоматично продовжується на один рік (п.9.2 договору).
В п.11.11. сторони погодили адреси, за якими необхідно направляти офіційну інформацію і документацію.
В додатку №1 до договору сторони встановили перелік послуг (а.с.14 т.1). Вартість послуг складає 4 590 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто) доларів США. Оцінка послуг відбувається у доларах США. Оплата послуг відбувається в національній валюті України (гривня) за курсом покупки ПАТ КБ Приватбанк для бізнесу на момент виставлення рахунку на оплату. Оплата послуг здійснюється відповідно до п.2.4 договору. Строк надання послуг складає 30 календарних днів.
Також сторони 18 серпня 2022 року підписали додаткову угоду №1 до договору №202208Р03 (а.с.15-16 т.1) (надалі - додаткова угода №1).
В п.2 додаткової угоди №1 сторони погодили прийняти додаток №1 до договору в новій редакції, визначивши етапи, найменування послуг, години та вартість по кожному етапу.
Вартість послуг складає сімнадцять тисяч чотириста сорок шість доларів сорок центів. Оцінка послуг відбувається у доларах США. Оплата послуг відбувається в національній валюті України (гривня) за курсом покупки ПАТ КБ Приватбанк для бізнесу на момент виставлення рахунку на оплату. Оплата послуг здійснюється відповідно до п.2.4 договору. Строк надання послуг до 15 вересня 2022 року.
Відповідач виставив позивачу рахунки на оплату №03082201 від 03.08.2022 на суму 83 924,94грн "Послуги з комп'ютерного програмування (авансовий платіж за перший етап)", №18082201 від 18.08.2022 на суму 30 212,00грн "Послуги з комп'ютерного програмування (доплата до авансового платежу за перший етап)", №18082202 від 18.08.2022 на суму 108 169,92грн "Послуги з комп'ютерного програмування (авансовий платіж за другий етап)" (а.с.16 на звороті, а.с.17 на звороті, а.с.18 на звороті т.1).
Позивач оплатив вказані рахунки, що підтверджується платіжними інструкціями №56 від 04.08.2022, №75 від 18.08.2025, №76 від 18.08.2022 (а.с.17, 18, 19 т.1).
Посилаючись на невиконання відповідачем умов договору позивач звернувся до суду з позовом про повернення попередньої оплати в сумі 222 307,83грн.
Крім того позивач просить стягнути з відповідача 1 486 517 69грн штрафних санкцій за 233 прострочених робочих дні (період з 16.09.2022 по 08.08.2023) з розрахунку 174,464 доларів США - розмір штрафу за один робочий день (1% від вартості послуг за яким було прострочення та загальної суми договору 17 446,40 доларів США) х 233 дні = 40 650,112 доларів США х 36,5686грн (офіційний курс НБУ станом на 08.08.2023).
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч. 2).
В силу положень ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Загальними ознаками, які об'єднують усі договірні зобов'язання про надання послуг у єдину групу, є особливості об'єкта. Вони полягають у тому, що по-перше, це послуги нематеріального характеру, а по-друге - вони нероздільно пов'язані з особистістю послугонадавача.
Основною розмежувальною ознакою зобов'язань про надання послуг та підрядних зобов'язань є результат діяльності, що здійснюється послугонадавачем. Якщо у зобов'язаннях підрядного типу результат виконаних робіт завжди має оречевлену форму, то у зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця немає оречевленого змісту. Сама послуга споживається у процесі її надання, тому її визначення дається як діяльність, спрямована на задоволення будь-яких потреб.
Деякі види послуг у результаті їх надання можуть вносити певні зміни в матеріальну сферу, але визначальною ознакою при їх наданні буде сама діяльність послугонадавача, оскільки при послугах продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. Звідси друга розмежувальна ознака полягає в тому, що послуга не може існувати окремо від виконавця, оскільки споживається в процесі діяльності останнього. Корисний ефект від діяльності з надання послуги полягає не у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.12.2024 по справі №910/7378/23.
Правовий аналіз наведених положень ЦК України, з врахуванням характеру спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що предметом договірних відносин між сторонами є саме результат виконаних робіт - сукупність дій відповідача з програмування, за результатами виконання яких у повному обсязі, позивач матиме змогу неодноразово використовувати у своїй діяльності створений готовий програмний продукт, який має оречевлену форму.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що укладений сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Згідно із ч.1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За змістом ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Приписами ч.1 ст.853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частина 4 статті 882 ЦК України передбачає, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Разом з тим, ст. 849 ЦК України передбачає, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч. 1). Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2). Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3). Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч. 4).
Правовий аналіз положень ст. 849 ЦК України дозволяє дійти висновку, що вони встановлюють підстави для відмови замовника від договору підряду та відповідні правові наслідки такої відмови. При цьому, положення частин другої, третьої та четвертої ст. 849 ЦК України містять самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій.
Крім цього, ч.2 ст.852 ЦК України передбачає, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач листом №1 від 03.11.2022 звернувся до відповідача з вимогою про скоріше завершення надання послуг у повному обсязі. Разом з тим, позивач звернув увагу відповідача, що умовами договору передбачено термін надання послуг - до 15.09.2022 (а.с.66 т.1).
У відповідь на вказаний лист відповідач повідомив позивача 08.11.2022 листом №1, що для завершення надання послуг по першому та другому етапу Переліку послуг відповідно до додаткової угоди №1 від 18.08.2022 до договору, йому необхідно п'ять робочих днів без урахування часу на отримання необхідної інформації та документації зі сторони замовника чи від третіх осіб (а.с.67 т.1).
Проте, на час розгляду справи, акти прийому-передачі від виконавця до замовника наданих послуг по кожному етапу/ітерації в матеріалах даної справи відсутні.
На переконання суду, договір надання послуг №202208Р03 від 03.08.2022 з урахуванням додаткової угоди №1 є таким, що діє до повного виконання його умов згідно з п. 9.1. договору.
Позивач посилаючись на невиконання відповідачем умов договору просить стягнути з останнього 222 307,83грн попередньої оплати.
Проаналізувавши наведене вище та приймаючи до уваги положення ст.849 ЦК України, ч.2 ст.852 ЦК України суд звертає увагу на те, що вимозі про повернення попередньої оплати має або передувати відмова від договору або розірвання договору у встановленому законом порядку.
З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що спір у справі стосується також і повернення попередньої оплати за договором надання послуг №202208Р03 від 03.08.2022, суд констатує, що в межах даної справи відсутні докази припинення дії згаданого договору.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач пред'явив даний позов до суду не вчинивши достатніх дій щодо відмови від договору або його розірвання, внаслідок чого отримав би право на стягнення попередньої оплати.
В той же час, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.
Виходячи з принципів розумності та справедливості і не допускаючи проявів надмірного формалізму, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 222 307,83грн попередньої оплати не підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення 1 486 517,69грн штрафу суд зазначає наступне.
Положеннями ст.526, 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Суд враховує, що станом на час розгляду справи Господарський кодексу України втратив чинність з 28.08.2025, у зв'язку з введенням в дію Закону України № 4196-IX від 09.01.2025 "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб". Разом із тим, як на час виникнення спірних правовідносин, зокрема, протягом періоду нарахування штрафу, так і на дату подання позову позивачем до Господарського суду Житомирської області, Господарський кодекс України був чинним, а відтак, відповідна норма (ч.6 ст.232 ГК України) є такою, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Так, відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується штраф і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
У постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість періоду нарахування штрафних санкцій. Проте його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №910/4164/17, від 22.11.2018 у справі №903/962/17, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16, від 13.09.2019 у справі №902/669/18) (пункт 83).
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у цій постанові (п. 91), якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов'язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором (див., для прикладу, постанову Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі №910/6379/14 (провадження № 3-53гс15), в якій умовами договору сторонами було погоджено нарахування пені по день фактичної оплати боргу).
У разі відсутності подібних умов у договорі (використання / зазначення в договорі лише формулювання про нарахування пені "за кожен день прострочення") нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч.6 ст.232 ГК України (п.92 постанови).
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного ч.6 ст.232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує механізм її визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором (п. 93 постанови).
За умовами п.8.2 договору сторонами погоджено, що у разі порушення термінів надання послуг, виконавець зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 1 (одного) відсотка від вартості послуг, за якими було допущене прострочення виконання за кожен робочий день прострочення, тому у спірних правовідносинах перебіг строку нарахування штрафу починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано та припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч.6 ст.232 ГК України.
З урахуванням наведеного, судом здійснено перерахунок штрафу за визначений позивачем період прострочення (з урахуванням обмеження відповідного періоду шестимісячним строком) та встановлено, що обґрунтованою сумою штрафу у спірних правовідносинах є 829 387,55грн (130 днів х 174,464 доларів США х 36,5686грн, де:
- період нарахування: з 16.09.2022 по 16.03.2023;
- кількість робочих днів за цей період: 130;
- розмір штрафу за один робочий день: 174,464 доларів США (1% від вартості послуг за яким було прострочення та загальної суми договору 17 446,40 доларів США);
- офіційний курс НБУ станом на 08.08.2023 (дату здійснення позивачем розрахунку): 1 - долар США = 36,5686грн).
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 829 387,55грн. У стягненні 657 130,14грн штрафу суд відмовляє.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13, ст.74 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову частково, а саме - в частині вимоги про стягнення 829 387,55грн штрафу. В задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення 222 307,83грн попередньої оплати та 657 130,14грн штрафу суд відмовляє.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Чижа Євгена Ігоровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
на користь Фізичної особи - підприємця Орловського Олександра Валерійовича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ):
- 829 387,55грн штрафу;
- 12 440,82грн судового збору.
3. Відмовити в задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення 222 307,83грн попередньої оплати та 657 130,14грн штрафу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 01.10.25
Суддя Шніт А.В.
Надіслати:
1 - позивачу в кабінет Електронного суду;
2 - представнику позивача - адвокату Єленич О.В. в кабінет Електронного суду;
3- відповідачу в кабінет Електронного суду;
4- представнику відповідача - адвокату Остапенку А.П. в кабінет Електронного суду.