Рішення від 23.09.2025 по справі 904/76/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2025м. ДніпроСправа № 904/76/21 (904/4212/25)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Товстоп'ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом ліквідатора Дочірнього підприємства "РІТЕЙЛ ЦЕНТР" арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРСМАН", м. Київ

про стягнення 222 914 666,87 грн

Представники:

від позивача: Данильченко М.С., посвідчення №1405 від 02.07.2018

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ліквідатор Дочірнього підприємства "РІТЕЙЛ ЦЕНТР" арбітражний керуючий Шиман Євген Олександрович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРСМАН" про стягнення 222 914 666,87 грн.

Позовна заява ліквідатора Шимана Є.О. обґрунтована неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕРСМАН" договірних зобов'язань за Договором зберігання №Ф15/12/2020 від 15.12.2020 укладеним між ТОВ "ФЕРСМАН" та ДП "РІТЕЙЛ ЦЕНТР".

Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 18.01.2021 Господарським судом Дніпропетровської області відносно позивача - Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" (49130, м. Дніпро, вул. М.Міхновського, будинок 8, код ЄДРПОУ 38734018) відкрито провадження у справі про банкрутство №904/76/21, що перебуває на розгляді судді Господарського суду Дніпропетровської області Соловйової А.Є.

21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі положень частини 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №904/76/21(904/4212/25) передані до розгляду судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою суду від 15.08.2025 клопотання ліквідатора Дочірнього підприємства "РІТЕЙЛ ЦЕНТР" арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича про відстрочення сплати судового збору задоволено та відстрочено сплату суми судового збору у сумі 1 059 800,00 грн. до ухвалення судового рішення у справі №904/76/21(904/4212/25). Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.09.2025 о 12:20 год.

У судове засідання, призначене на 09.09.2025 представник відповідача не з'явився.

У судове засідання, призначене на 09.09.2025, з'явився представник позивача.

Ухвалою суду від 09.09.2025 відкладено судове засідання на 23.09.2025 о 12:45 год.

У судове засідання, призначене на 23.09.2025 представник відповідача не з'явився.

У судове засідання, призначене на 23.09.2025, з'явився представник позивача.

Так, судом встановлено, що ухвалою суду від 15.08.2025, зокрема, було роз'яснено відповідачу, що відповідно до ст. 178 ГПК України він має право надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. У разі ненадання відзиву на позовну заяву, додаткових доказів у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, ухвала суду від 15.08.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №904/76/21(904/4212/25), яка була направлена на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРСМАН" повернулась на адресу Господарського суду Дніпропетровської області з відміткою АТ "Укрпошта" "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами пункту 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 №270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92 Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об'єкті поштового зв'язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення "за закінченням терміну зберігання", суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення "у зв'язку з відсутністю адресата".

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв'язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Станом на 23.09.2025 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Суд заслухав вступне слово представника позивача.

Суд здійснив дослідження доказів.

У судовому засіданні, призначеному на 23.09.2025, оголошене скорочене рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа № 904/76/21 про банкрутство Дочірнього підприємства “Рітейл Центр» (ідентифікаційний код юридичної особи: 38734018) (надалі - ДП “Рітейл Центр» або “Банкрут»).

Ухвалою суду від 18.01.2021 відкрито провадження у цій справі, введено процедуру розпорядження майном.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/76/21 від 13.01.2022 ДП “Рітейл Центр» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича (свідоцтво № 1747 від 05.11.2015).

Ліквідатором від попереднього директора ДП “Рітейл Центр» Купченка В.Г. було отримано документи, зокрема, Договір зберігання № Ф15/12/2020 від 15.12.2020 (далі - Договір) укладений між ТОВ “Ферсман» (далі - Зберігач, Відповідач) та ДП “Рітейл Центр» (далі - Поклажодавець, Позивач).

Згідно з цим Договором, Зберігач зобов'язується на умовах, встановлених даним Договором, зберігати майно, передане йому Поклажодавцем, протягом строку дії цього Договору, та повернути майно у схоронності по закінченню цього строку (п. 1.1. Договору).

Перелік майна, найменування та його кількість вказується в Актах приймання - передачі майна на зберігання, які є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2. Договору).

Місце зберігання майна: Україна, Київська область, смт. Бородянка, вул. Індустріальна, буд. 2. При зберіганні Зберігач повинен дотримуватись приписів чинного законодавства України

щодо умов зберігання для даного виду майна (п. 1.3. Договору).

Зберігач не має права користуватися майном, передавати його у заставу чи користуваннятретім особам (п. 1.4. Договору).

Передача майна на зберігання від Поклажодавця до Зберігача і навпаки здійснюється згідно Актів приймання - передачі майна. З моменту підписання Акту приймання - передачі майна на зберігання Зберігач несе ризики втрати та/або пошкодження прийнятого на зберігання майна (п. 1.5. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, Зберігач зобов'язаний: 2.1.1. Вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання. 2.1.2. Зберігати майно окремо від інших речей, з дотриманням усіх необхідних умов зберігання та складування, які забезпечують належне збереження майна Поклажодавця, із залученням холодильного обладнання, наданого Зберігачем з метою забезпечення зберігання майна. 2.1.3. Нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна Поклажодавця, переданого на зберігання Зберігачеві, у відповідності із цим Договором та чинним законодавством України з моменту одержання майна від Поклажодавця та до моменту його повернення Поклажодавцеві. 2.1.4. Повернути майно чи будь - яку його частину, та холодильне обладнання, надане Зберігачем з метою забезпечення зберігання майна, Поклажодавцеві в день відповідної вимоги (заявки) Поклажодавця направленої на електронну адресу Зберігача, при цьому майно має бути повернене Поклажодавцю в такому стані, в якому воно було прийняте на зберігання.

Зберігач не має права користуватись чи розпоряджатися майном, передавати майно у користування третім особам без згоди Поклажодавця. Зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за цим Договором зберігання особисто. Зберігач має право передати майно на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах Поклажодавця виключно за письмової згоди Поклажодавця. У разі передання Зберігачем речі на зберігання іншій особі умови цього Договору зберігання є чинними і Зберігач відповідає за дії особи, якій він передав майно на зберігання (п. 2.3., 2.4. Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору, Поклажодавець має право у будь-який час вимагати у Зберігача повернення майна, а Зберігач зобов'язаний на першу вимогу Поклажодавця повернути майно (навіть якщо строк його зберігання не закінчився), яке знаходиться на зберіганні (всього або будь - якої його частини). Зберігач не має права вимагати від Поклажедавця сплати будь-яких штрафів (неустойок) та компенсації Зберігачу будь-яких збитків (шкоди) у зв'язку із таким поверненням.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (п. 7.1. Договору).

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього Договору та закінчується 31 грудня 2021 року, а вчастині виконання договірних зобов'язань за цим Договором - до їх остаточного виконання (п. 7.2. Договору).

Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 7.3. Договору).

Згідно з актами передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання №1-45 №45/1, №45/2, №46, №46/1, №47, №47/1 №48-57 до договору зберігання №Ф15/12/2020 від 15.12.2020, ДП “Рітейл Центр» передало на відповідальне зберігання ТОВ “Ферсман» матеріальні цінності, вартість яких відповідно до вказаних актів приймання-передачі, складає 222 914 666,87 (двісті двадцять два мільйони дев'ятсот чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 87 копійок).

З метою належного виконання ліквідатором своїх повноважень у справі, на адресу зберігача 21.05.2025 була направлена вимога № 01-34/641 щодо повернення переданого на зберігання відповідно до договору № Ф15/12/2020 від 15.12.2020 майна ДП “Рітейл Центр» в найкоротший термін.

Згідно трекінгу поштових відправлень, що міститься на офіційному веб-сайті АТ “Укрпошта» в мережі інтернет вбачається, що 06.06.2025 вимога ліквідатора прибула до відділення.

Ліквідатором ДП “Рітейл Центр» арбітражним керуючим Шиманом Є.О. 26.05.2025 було здійснено виїзд за адресою зберігання майна, а саме: Київська область, смт. Бородянка, вул. Індустріальна, буд. 2 з метою перевірки наявності та належного зберігання майна.

Однак, за адресою Київська область, смт. Бородянка, вул. Індустріальна, буд. 2 Товариство з обмеженою відповідальністю “Ферсман» (код ЄДРПОУ 43494665) - не знаходиться, майно ДП “Рітейл Центр» виявити не вдалось, про що ліквідатором складено відповідний акт.

У зв'язку з вище викладеним, ліквідатором ДП “Рітейл Центр» арбітражним керуючим Шиманом Є.О. 28.05.2025 Відділенню № 2 (смт Бородянка) Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області було направлено повідомлення про вчинення правопорушення з проханням розпочати досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ст. 190, ч. ч. 2, 3, 4, 5 ст. 191 та ст. 219, Кримінального кодексу України.

На дату звернення до суду в цим позовом, відповіді Відділення № 2 (смт Бородянка) Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області ліквідатором ДП “Рітейл Центр» арбітражним керуючим Шиманом Є.О. щодо стану розгляду повідомлення про вчинення правопорушення не було отримано.

Відповідно до Протоколу 03/07/25 засідання комітету кредиторів Дочірнього підприємства “Рітейл Центр» у справі про банкрутство № 904/76/21 від 03.07.2025 було вирішено звернутись до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ “Ферсман» (Зберігач) (код ЄДРПОУ 43494665) про стягнення 222 914 666,87 (двісті двадцять два мільйони дев'ятсот чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 87 копійок), у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ “Ферсман» договірних зобов'язань.

У зв'язку з чим, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ферсман» (04074, м. Київ, вул. Радомишльська, буд. 4, офіс 331, код ЄДРПОУ 43494665) на користь Дочірнього підприємства “Рітейл Центр» (49130, м. Дніпро, вул. М. Міхновського, буд. 8, код ЄДРПОУ 43494665) 222 914 666,87 (двісті двадцять два мільйони дев'ятсот чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 87 копійок) грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з таких підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договорів, укладених за умови дотримання загальних принципів цивільного законодавства.

Одними з фундаментальних принципів цивільних відносин є справедливість, добросовісність і розумність. Це означає, що суб'єкти цивільних правовідносин повинні діяти добросовісно і розумно для досягнення легітимності у виникненні прав та обов'язків.

Ці принципи стосуються також прав та обов'язків, які виникають на підставі договорів як однієї з форм правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України).

При здійсненні цивільних прав особа повинна дотримуватися моральних засад суспільства (ч. 4 ст. 13 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст.1 3 ЦК України, у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити положенням цього Кодексу, іншому цивільному законодавству, інтересам держави і суспільства, а також моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути укладений у формі, встановленій законом, і бути спрямованим на досягнення реальних правових наслідків, що ним передбачені.

Правочин, укладений батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх або непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до вимог закону та договору, а в разі відсутності таких вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Згідно ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Згідно ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності (ч. ч. 1, 3 ст. 950 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

За змістом ст. 955 ЦК України положення параграфу 1 глави 66 застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом.

Згідно з п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

За ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1 статті 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства “Рітейл Центр» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ферсман» (04074, м. Київ, вул. Радомишльська, буд. 4, офіс 331, код ЄДРПОУ 43494665) вартості товарів переданих по балансу ДП “Рітейл Центр» на зберігання ТОВ “Ферсман» у розмірі складає 222 914 666,87 грн. відповідно умов договору зберігання №Ф15/12/2020 від 15.12.2020 та актів передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання №1-45 №45/1, №45/2, №46, №46/1, №47, №47/1 №48-57 до договору зберігання №Ф15/12/2020 від 15.12.2020.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Щодо надання оцінки доводам кожної зі сторін, суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), "Трофимчук проти України" (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Враховуючи, що Позивачем судовий збір за подання позовної заяви не сплачувався, сума судового збору в сумі 1 059 800,00 грн. підлягає стягненню з Відповідача в дохід державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ліквідатор Дочірнього підприємства "РІТЕЙЛ ЦЕНТР" арбітражний керуючий Шиман Євген Олександрович до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРСМАН" про стягнення 222 914 666,87 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРСМАН" (49019, м. Дніпро, вул. Ударників, буд. 27, код ЄДРПОУ 35028721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ" (49026, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 60-62, код ЄДРПОУ 33590996) 222 914 666,87 грн. (двісті двадцять два мільйони дев'ятсот чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 87 копійок) відповідно умов договору зберігання №Ф15/12/2020 від 15.12.2020 та актів передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання №1-45 №45/1, №45/2, №46, №46/1, №47, №47/1 №48-57 до договору зберігання №Ф15/12/2020 від 15.12.2020.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРСМАН" (49019, м. Дніпро, вул. Ударників, буд. 27, код ЄДРПОУ 35028721) в дохід державного бюджету (отримував коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ Господарського суду Дніпропетровської області 03499891) у розмірі 1 059 800,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядки та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 02.10.2025.

Суддя А.Є. Соловйова