"02" жовтня 2025 р. Справа № 902/1174/24
Господарський суд Вінницької області у складі судді Лабунської Т.І. розглянувши без виклику представників заяву ФОП Драча Б.Б. про видачу дублікату наказу у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Драча Богдана Богдановича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
до Фізичної особи-підприємця Гудзь Катерини Володимирівни ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 )
про заборону використання знаку для товарів та послуг, стягнення боргу, -
На розгляді Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/1174/24 за позовом ФОП Драча Богдана Богдановича до ФОП Гудзь Катерини Володимирівни про заборону використання знаку для товарів та послуг, стягнення боргу.
Рішенням суду від 15.05.2025 позов задоволено частково. Ухвалено заборонити фізичній особі-підприємцю Гудзь Катерині Володимирівні використання в будь-який спосіб, будь-якими шрифтами та алфавітами знаку для товарів і послуг Позивача згідно свідоцтва на знак для товарів і послуг № 206856 від 25 грудня 2015 року, що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 206856 від 25 грудня 2015 року, зокрема, але не виключно: нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення, під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків. Заборонити фізичній особі-підприємцю Гудзь Катерині Володимирівні володіти, підтримувати, управляти, бути зайнятим чи мати будь- який інтерес у будь-якій діяльності, яка може асоціюватися чи бути схожою до ступеня змішаності з діяльністю мережі пекарень "Грузинський хліб", в тому числі здійснювати діяльність з виробництва та продажу хлібобулочних виробів за асортиментом, схожим до асортименту мережі пекарень "Грузинський хліб", припинити використання майна, яке пов'язане із знаком для товарів і послуг "Грузинський Хліб" за свідоцтвом України №206856 від 25 грудня 2015 року та припинити використання методів, процедур, технологій, що повністю або частково асоціюються з діяльністю мережі пекарень "Грузинський хліб", повернути фізичній особі-підприємцю Драчу Богдану Богдановичу попередньо отриману комерційну та технічну документацію (посібник оператора, технічні умови, технологічні карти, письмові інструкції, інші матеріали та правила здійснення бізнес-діяльності) та привести приміщення пекарні в стан, який не асоціюється та не відтворює елементи мережі пекарень "Грузинський хліб".
Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Гудзь Катерини Володимирівни заборгованості в сумі 104 624,60 грн.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця Гудзь Катерини Володимирівни на користь фізичної особи-підприємця Драча Богдана Богдановича витрати по сплаті судового збору у сумі 6 056,00 грн.
18.06.2025 на виконання рішення суду видано відповідний наказ, який направлено позивачу.
28.08.2025 до суду надійшла заява представника ФОП Драча Б.Б., адвоката Нетребенко К.Д. про видачу дублікату наказу.
Разом з тим, з 27.08.2025 по 07.09.2025 суддя Лабунська Т.І. перебувала у відпустці.
08.09.2025 суддя Лабунська Т.І. приступила до роботи, після виходу з відпустки.
Ухвалою суду від 15.09.2025 заяву ФОП Драча Б.Б. про видачу дубліката наказу у справі № 902/1174/24 залишено без руху та встановлено строк і спосіб для усунення недоліків заяви.
26.09.2025 до суду від ФОП Драча Б.Б. надійшла заява про усунення недоліків заяви про видачу дубліката наказу.
Розглянувши подану заяву про видачу дубліката наказу, суд зазначає про таке.
В обґрунтування підстав для видачі дубліката наказу заявник вказує, що оригінал наказу не був вручений позивачу.
Відповідно до пункту 19.4. Розділу XІ Перехідних положень ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".
Суд зауважує, що Господарський процесуальний кодекс України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу.
Водночас обов'язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до вимог частини 1, 3 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
За змістом статті 338 ГПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Так, право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 р. в справі "Півень проти України").
Невиконання державою винесеного на користь підприємства-заявника рішення становить порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Суду у справі "Силенок і Техносервіс-плюс проти України", no. 20988/02, від 09.12.2010).
Значення обов'язковості виконання рішення суду висловлено в правовій позиції Європейського суду з прав людини в Рішенні у справі "Деркач та Палек проти України" (Заяви №№ 34297/02 та 39574/02) від 21.12.2004 р. Суд знову наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, пункт передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 (див. "Бурдов проти Росії", заява № 589498/00, п. 34). Аналогічний висновок міститься і в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції", Reports of Judgments and Decisions, 1997-II, с. 510, п.40).
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у рішенні "У справі за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" № 5-рп/2013 від 26.06.2013 р. послався на практику Європейського суду з прав людини, який в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 р. вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Таким чином Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Процесуальний закон не обмежує суд у можливості видати дублікат наказу у випадку відсутності доказів його добровільного виконання та у межах строку пред'явлення.
Суд також враховує, що наказ Господарського суду Вінницької області у справі №902/1174/24 видано 18.06.2025 зі строком пред'явлення протягом трьох років, тобто на момент розгляду цієї заяви строк виконання наказу не сплинув.
З урахуванням наведеного, в його сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви від 25.08.2025 ФОП Драча Б.Б. про видачу дубліката наказу по справі № 902/1174/24.
Керуючись пунктом 19.4 Перехідних положень та ст. 3, 11, 18. 42, 232, 234, 235, 255, 256, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву ФОП Драча Б.Б. від 25.08.2025 про видачу дублікату наказу у справі № 902/1174/24 задовольнити повністю.
2. Видати ФОП Драчу Б.Б. дублікат наказу Господарського суду Вінницької області від 18.06.2025 у справі № 902/1174/24 про стягнення з фізичної особи-підприємця Гудзь Катерини Володимирівни ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) на користь фізичної особи-підприємця Драча Богдана Богдановича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) витрат по сплаті судового збору у сумі 6 056,00 грн.
3. Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
4. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
5. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 02.10.2025
7. Копію ухвали суду надіслати до електронного кабінету у системі ЄСІТС та на електронні адреси: ФОП Драч Б.Б. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ФОП Гудзь К.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4
Додатково копію ухвали разом із дублікатом наказу надіслати представнику ФОП Драча Б.Б. рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - представнику ФОП Драча Б.Б., адвокату Нетребенко К.Д. - вул. П.Тичини, 18/117, м. Львів, 79068;