29 вересня 2025 р. Справа № 902/526/25
Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Представники учасників справи в судове засідання не з'явилися
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/526/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..
Ухвалою суду від 18.06.2025 року відкрито провадження у справі № 902/526/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, з 18.06.2025 року. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Белінську Н.О.. Призначено попереднє засідання на 15.09.2025 року.
При цьому, 20.06.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
07.08.2025 року до суду від ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" надійшла заява (сформована в системі "Електронний суд") б/н від 07.08.2025 року (вх. № 01-36/981/25) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 11 207,94 грн у справі № 902/526/25.
В зв'язку з перебуванням судді Тісецького С.С. у відпустці, згідно розпорядження керівника апарату суду від 07.08.2025 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2025, зазначену вище заяву передано на розгляд судді Лабунській Т.І..
Ухвалою суду від 08.08.2025 року (суддя Лабунська Т.І.) справу № 902/526/25 в частині розгляду заяви ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" б/н від 07.08.25 року про визнання грошових вимог до боржника, прийнято до свого провадження. Призначено заяву ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" б/н від 07.08.25 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/526/25 до розгляду в судовому засіданні на 30.09.25 об 11:00 год..
08.09.2025 року суддя Тісецький С.С. приступив до роботи.
Водночас, на підставі заяви судді Лабунської Т.І. від 08.09.2025 року, згідно розпорядження керівника апарату суду від 08.09.2025 року та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.09.2025 року, зазначену вище кредиторську заяву передано на розгляд судді Тісецькому С.С..
В подальшому, ухвалою суду від 09.09.2025 року заяву ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" б/н від 07.08.2025 року (вх. № 01-36/981/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/526/25, прийнято до свого провадження. Призначено заяву ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" б/н від 07.08.2025 року (вх. № 01-36/981/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/526/25 до розгляду в судовому засіданні на 29.09.25 року о 12:00 год..
Крім цього, ухвалою суду від 26.09.2025 року ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Белінської Н.О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/526/25, яке призначено на 29.09.2025 року о 12:00 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Разом з цим, 29.09.2025 року не було можливості здійснити фіксування судового засідання у справі № 902/526/25 в режимі відеоконференцзв'язку з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС за допомогою звукозаписуючої техніки, у зв'язку з технічною несправністю підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua), про що секретарем судового засідання було складено службову записку № 299/2025 від 29.09.2025 року.
Разом з цим, судом встановлено, що 11.09.2025 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення №02-716/5558 від 11.09.2025 року про результати розгляду вимог ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" у справі № 902/526/25.
Принагідно, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Суд, оглянувши наявні матеріали справи, дійшов висновку про можливість розгляду заяви ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" про визнання грошових вимог до боржника за відсутності представників учасників цієї справи та за наявними у справі доказами.
Суд, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" б/н від 07.08.2025 року, 25.01.2020 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та Боржник уклали кредитний договір № 274208336 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (Додаток № 3).
Зокрема, Боржник, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Боржник заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання (Додаток №6).
Правилами до Кредитного договору передбачено, що Позичальник у Заявці зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. Позичальник також зобов'язаний оновлювати ці дані в Особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних.
За результатами заповнення Заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація Платіжної картки Позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних Позичальника, зазначених в Заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої Позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел (Розділ 3 Правил).
Таким чином, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані Боржника, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику.
Боржник підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 5J2N5C9A. Зокрема, 25.01.2020 16:14:28 год. Боржник ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку "Так", що є підтвердженням підписання договору (Додаток № 6).
Відповідно до п. 4.7. кредитного договору, визначається, що Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Одночасно з підписанням договору, Товариство відправило на електронну адресу, вказану Відповідачем у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.
Отже, заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Таким чином, договір про надання кредиту підписаний Боржником за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора - належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.
Також, відповідно до п. 1.1. договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 4 000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору.
Відразу після вчинених дій Боржником, 25.01.2020 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перерахувало грошові кошти в сумі 4 000,00 грн на його банківську карту №5375-23XX-XXXX-5579 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Боржником прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення (Додаток № 9).
Водночас, загальна сума заборгованості, на момент подання заяви, за кредитним договором № 274208336 від 25.01.2020, становить - 11 207,94 грн, яка складається з наступного: 3 999,40 грн - заборгованість по кредиту; 7 208,54 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 06.12.2021 -22.03.2024 (Додаток № 10).
Разом з тим, 28.11.2018 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (Клієнт) та ТОВ "Таліон Плюс" (Фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (Додаток № 11).
28.11.2019 ТОВ "Манівео" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 (Додаток № 13). При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року (Додаток № 14). В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року (Додаток №15). При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року (Додаток №16). При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року (Додаток № 17 ).
Пунктом 2.1. Розділу 2 (Предмет Договору) договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
В той же час, відповідно до п. 1.5. договору факторингу, Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку № 1 до Договору.
Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 81 від 01.06.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ "Таліон Плюс" отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 10664,02 грн (Додаток № 17).
При цьому, розрахунок заборгованості, підготовлений ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за кредитним договором № 274208336 від 25.01.2020 на момент його відступлення, наведено у додатку до заяви (Додаток № 18).
Відповідно до п. 5.3.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ "Таліон Плюс") має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
05.08.2020 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року (Додаток №19).
В подальшому, ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" уклали ряд додаткових угод: № 2 від 03.08.2021 (Додаток №20) та № 3 від 30.12.2022 (Додаток № 21) - якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.
Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п. 4.1. ).
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 6 від 15.07.2021 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 11 207,94 грн (Додаток №22).
Згідно п.п. 5.3.3 договору факторингу, Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
Розрахунок заборгованості, підготовлений ТОВ "Таліон Плюс" за кредитним договором № 274208336 від 25.01.2020 на момент його відступлення, наведено у додатку до заяви (Додаток № 23).
В подальшому, 06.12.2021 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" уклали договір факторингу № 06/12/2021-01 відповідно до умов якого Заявнику відступлено право грошової вимоги до Боржника за кредитним договором (Додаток № 24).
Так, за цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані Зазначені в Реєстрі Боржників.
Відповідно до п. 4.1. договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.
Відповідно до Реєстру Боржників за договором факторингу № 06/12/2021-01 від 06.12.2021 від ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" до Заявника перейшло право вимоги до Боржника на загальну суму 11 207,94 грн (Додаток № 25).
При цьому, ТОВ "ФК "ЕЙС" не здійснювало нарахувань за кредитним договором.
З огляду на вищевказане, в ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 274208336 від 25.01.2020 перейшло до Заявника, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до Боржника в розмірі 11 207,94 грн.
Отже, станом на дату подачі даної заяви, рівно як і станом до відкриття провадження у справі № 902/526/25 про банкрутство, ОСОБА_1 , має загальну заборгованість перед ТОВ "ФК "ЕЙС" у сумі 11 207,94 грн за кредитним договором № 274208336 від 25.01.2020 р..
Також, ТОВ "ФК "ЕЙС" повідомляє суд про відсутність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог.
На підставі викладеного, Заявник просить суд : визнати ТОВ "ФК "ЕЙС" конкурсним кредитором у справі № 902/526/25 про банкрутство ОСОБА_1 із загальною сумою вимог 11 207,94 грн, з якої сума : за кредитним договором № 274208336 від 25.01.2020 в розмірі 3 999,40 грн - прострочене тіло, та у розмірі 7 208,54 грн - прострочені відсотки; включити відповідні грошові вимоги ТОВ "ФК "ЕЙС" до реєстру прав вимоги ОСОБА_1 .
На підтвердження обставин, викладених у заяві, Заявником додані відповідні докази.
Згідно повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-716/5558 від 11.09.2025 року про результати розгляду вимог ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" у справі № 902/526/25, за кредитним договором № 274208336 від 25.01.2020 р., укладеним між ТОВ "ФК "ЕЙС" та ОСОБА_1 , керуюча реструктуризацією (арбітражний керуючий) фізичної особи ОСОБА_1 , Белінська Наталія Олександрівна, визнає вимоги ТОВ "ФК "ЕЙС" в розмірі 11 207,94 грн в повному обсязі.
При цьому, у повідомленні вказано, що заява з грошовими вимогами ТОВ "ФК "ЕЙС" була створена в системі "Електронний суд" 07.08.2025 року, в зв'язку з чим, 30-денний строк пропущено.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 20.06.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" б/н від 07.08.2025 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/526/25, надійшла до суду 07.08.2025 року за вх. № 01-36/981/25 (сформована в системі "Електронний суд" - 07.08.2025), тобто поза межами визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Слід зазначити, що згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 25.01.2020 року ОСОБА_1 , звернулась до ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" із Заявкою на отримання коштів в кредит від 25.01.2020 року (копія наявна у справі) в сумі 4 000,00 грн.
В подальшому, 25.01.2020 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (Товариство) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір №274208336 (копія наявна у справі) на таких умовах :
За цим Договором Товариство зобов'язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 4 000 грн 00 коп. (чотири тисячі грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору (п. 1.1.).
Кредит надається (Договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (п. 1.2.).
На період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,01 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (п. 1.3.).
У випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення) (п. 1.4.).
Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору (п. 1.5.).
Позичальник зобов'язаний повернути Товариству Кредит, нараховані проценти згідно п. 1.3. цього Договору не пізніше строку вказаного в п. 1.2. цього Договору (п. 1.6.).
Розрахунок сукупної вартості Кредиту за Дисконтною процентною ставкою та Термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2. цього Договору, зазначені в Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору) (п.1.7.).
Позичальник зобов'язаний: вчасно повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом в порядку, визначеному цим Договором; (пп. 2.2.2.1. п. 2.2.2.).
Невід'ємною частиною цього Договору є "Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "Смарт" ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (далі - "Правила"). Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Товариства: www.moneyveo.ua (п. 4.1.).
Строк дії цього Договору, вказаний в п. 1.2. Договору, продовжується на весь період, протягом якого Сторони здійснюють свої права і виконують свої обов'язки за цим Договором, та визначається як період від дати отримання Позичальником Кредиту до фактичної дати повернення Кредиту, процентів за Дисконтною та/або Базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов Договору (пені) та інших нарахувань передбачених Договором (п. 4.2.).
З урахуванням положень п. 1.3., п. 1.4. та п. 1.5. цього Договору, Позичальник сплачує Товариству проценти за користування Кредитом за фактичний час користування Кредитом з розрахунку 3,66 (три цілих шістдесят шість сотих) відсотків річних за Дисконтною ставкою або 622,20 (шістсот двадцять дві цілих дві десятих) відсотків річних за Базовою ставкою (п.4.4.).
Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (п. 4.7.).
Цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно- телекомунікаційній системі Товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (п. 4.18.).
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, суд надавши оцінку описаному вище договору № 274208336 від 25.01.2020 року, дійшов висновку, що останній за свою правовою природою та викладеними у ньому умовами є кредитним договором.
Разом з цим, судом встановлено, що ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" були перераховані ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 56cdb940-5882-4d8c-8acc-1dc7fbdd75fc від 25.01.2020 року із призначенням платежу : переказ коштів згідно договору № 274208336 від 25.01.2020, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.
Крім цього, 20.02.2020 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (Товариство) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Додаткову угоду до договору № 274208336 від 25.01.2020 р., якою сторони погодили наступне :
Сторони дійшли згоди, у зв'язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 274208336 від 25.01.2020 р. (надалі - "Договір"), на наступну кількість днів: двадцять шість (п. 1).
На дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом (п. 2).
Починаючи з 24.02.2020 р., Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,70 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно даної Додаткової угоди (п. 3).
Ця Додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між Сторонами з 24.02.2020 р. (п. 4).
Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними, Сторони підтверджують їх обов'язковість до виконання (п. 5).
Крім цього, Заявником також долучені до кредиторської заяви, зокрема, копії таких документів :
- Графік розрахунків (Додаток № 1 до договору № 274208336 від 25.01.2020 р.);
- Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту "Смарт" ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога";
- Довідка щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога";
- Алгоритм дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ"Манівео швидка фінансова допомога" з метою акцепту оферти та укладення електронного договору;
- Алгоритм ТОВ "Манівео швидка Фінансова допомога" стосовно укладення кредитних договорів;
- Виписка з особового рахунка за кредитним договором № 274208336 за період з 15.07.2021 р. по 06.12.2021 р..
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 6, 7, 8, 11, 12, 13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.
Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд звертає увагу на те, що кредитний договір № 274208336 від 25.01.2020 року підписаний Позичальником - ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 5J2N5C9A, що узгоджується із наведеними нормами Закону України "Про електронну комерцію".
Отже, зважаючи на описані вище обставини, матеріалами справи підтверджується укладення між ТОВ "Манівео швидка Фінансова допомога" та Боржником - ОСОБА_1 кредитного договору № 274208336 від 25.01.2020 року.
Водночас, судом встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ "Таліон Плюс" (Фактор) та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (Клієнт) було укладено договір факторингу №28/1118-01 (із Додатковими угодами, копії наявні у справі), на таких умовах :
Згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1.).
Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги (п. 4.1.).
Всі суми, що наводяться в Реєстрі прав вимог, зазначаються в Національній валюті України - гривні, станом на дату підписання Сторонами такого Реєстру прав вимог (п. 4.2.).
Цей Договір набуває чинності та всі права та обов'язки Сторін за цим Договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, та скріплення печатками (за наявності її у Сторони) (п. 8.1.).
Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього Договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором (п.8.2.).
Водночас, згідно підписаного між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" Витягу з реєстру прав вимоги № 81 від 01.06.2020 (копія наявна у справі) до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, за порядковим № 841 вказано Боржника - ОСОБА_1 (договір № 274208336 від 25.01.2020 р., сума заборгованості за тілом кредиту - 3 999,40 грн; сума заборгованості по відсотках - 6664,62 грн).
Також, 31.12.2023 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" було укладено Додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, якою сторони продовжили строк дії договору до 31 грудня 2024 року (копія наявна у справі).
Крім цього, судом встановлено, що 05.08.2020 року між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" (Фактор) та ТОВ "Таліон Плюс" (Клієнт) укладено договір факторингу №05/0820-01 (із Додатковими угодами, копії наявні у справі), яким передбачені, зокрема, такі умови :
Згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1.).
Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку (п. 4.1.).
Всі суми, що наводяться в Реєстрі прав вимог, зазначаються в Національній валюті України гривні, станом на дату підписання Сторонами такого Реєстру прав вимог (п. 4.2.).
Цей Договір набуває чинності та всі права та обов'язки Сторін за ним Договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, та скріплення печатками (за наявності її у Сторони) (п. 8.1.).
Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього Договору, та закінчується 04 серпня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором (п. 8.2.).
Відповідно до підписаного між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Таліон Плюс" Витягу з реєстру прав вимоги № 6 від 15.07.2021 (копія наявна у справі) до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, за порядковим № 16530 вказано Боржника - ОСОБА_1 (договір № 274208336 від 25.01.2020 р., сума заборгованості за тілом кредиту - 3 999,40 грн; сума заборгованості по відсотках - 7208,54 грн).
При цьому, згідно підписаної 30.12.2022 року між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Таліон Плюс" Додаткової угоди № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, сторони домовились продовжити срок дії договору до 30.12.2024 включно (копія наявна у справі).
Разом з тим, судом встановлено, що 06.12.2021 року між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" (Клієнт) та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" (Фактор) було укладено договір факторингу № 06/12/2021-01, яким, серед іншого визначені такі умови :
Згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1.).
Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку (п. 4.1.).
Всі суми, що наводяться в Реєстрі прав вимог, зазначаються в Національній валюті України - гривні, станом на дату підписання Сторонами такого Реєстру прав вимог (п. 4.2.).
Так, згідно підписаного між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 06.12.2021 (копія наявна у справі) до договору, за порядковим № 5672 вказано Боржника - ОСОБА_1 (договір № 274208336 від 25.01.2020 р., сума заборгованості за тілом кредиту - 3 999,40 грн; сума заборгованості по відсотках - 7208,54 грн).
Отже, беручи до уваги викладені вище обставини, суд виснує, що наявними у справі доказами підтверджується набуття ТОВ "Таліон Плюс" від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" права вимоги до боржника - ОСОБА_1 по зазначеному вище кредитному договору № 274208336 від 25.01.2020 р., який укладено останньою із ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", та подальше відступлення ТОВ "Таліон Плюс" відповідних прав вимоги у ланцюгу вказаних договорів факторингу Заявнику - ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС".
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.04.2024 року, на підтвердження набуття своїх прав за правочином, новий кредитор має подати відповідні первинні документи, що засвідчують дійсність переданої вимоги та їх розмір, зокрема, відповідні кредитні та забезпечувальні договори, також платіжні документи (подібна правова позиція наводилася Касаційним господарським судом, зокрема, у постановах від 19.09.2023 у справі № 910/14130/16, від 30.11.2023 у справі № 916/3711/20).
Отже, враховуючи викладене, суд, надавши оцінку наявним у справі доказам, дійшов висновку, що Заявник - ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" набуло від ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" права вимоги до Боржника - ОСОБА_1 щодо заборгованості, яка виникла на підставі кредитного договору № 274208336 від 25.01.2020 р..
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що згідно наявного у справі розрахунку заборгованості, який оформлено ТОВ "Таліон Плюс" (том 3, а.с. 86), загальна сума заборгованості за кредитним договором № 274208336 від 25.01.2020 р. складає 11 207,94 грн, з яких : 3 999,40 грн - заборгованість по тілу кредиту; 7 208,54 грн - заборгованість по відсотках (нараховані по 09.06.2020).
Водночас, як вказано вище, ТОВ "ФК "ЕЙС" не здійснювало нарахувань за кредитним договором.
Поряд з цим, судом встановлено, що загальна сума заборгованості в розмірі 11 207,94 грн визначена також у Виписці з особового рахунка за кредитним договором № 274208336 за період з 15.07.2021 р. по 06.12.2021 р. (сформована ТОВ "ФК "ЕЙС") та Витязі з реєстру прав вимоги № 1 від 06.12.2021 року.
Отже, беручи до уваги викладене, суд перевіривши згаданий вище розрахунок заборгованості, дійшов висновку, що заявлена Заявником до визнання сума заборгованості за кредитним договором № 274208336 від 25.01.2020 р. в розмірі 11 207,94 грн, відповідає умовам цього договору та наявним у справі доказам, а тому підлягає визнанню.
Водночас, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" в загальній сумі 11 207,94 грн не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. 4 ст. 133 КУзПБ, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" б/н від 07.08.2025 року (вх. № 01-36/981/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/526/25, з мотивів наведених вище та визнання заявлених вимог в розмірі 11 207,94 грн заборгованості за кредитним договором № 274208336 від 25.01.2020 р., з яких : 3 999,40 грн - прострочене тіло; 7 208,54 грн - прострочені відсотки, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 6 056,00 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" б/н від 07.08.2025 року (вх. № 01-36/981/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/526/25.
2. Визнати грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" (вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а, м. Київ, 02090; код ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 11 207,94 грн заборгованості за кредитним договором № 274208336 від 25.01.2020 р. (друга черга задоволення), з яких : 3 999,40 грн - прострочене тіло; 7 208,54 грн - прострочені відсотки; а також 6 056,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі №902/526/25.
3. Арбітражному керуючому Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі № 902/526/25.
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" - FincomEICE@gmail.com, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.