ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
02 жовтня 2025 року Справа № 924/169/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гудак А.В.,
суддя Мельник О.В.
суддя Саврій В.А.
без повідомлення учасників справи
за апеляційною скаргою Споживчого товариства "Домашній хліб Поділля" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.07.2025 у справі №924/169/25 (суддя Крамар С.І., м.Хмельницький, повний текст складено 18.07.2025)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Дистрибуційна компанія"
до Споживчого товариства "Домашній хліб Поділля"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "СК "Євроінс Україна"
про стягнення 26 469,63 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер -Дистрибуційна компанія" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Споживчого товариства "Домашній хліб Поділля" про стягнення 26 469,63 грн про відшкодування збитків спричинених дорожньо-транспортною пригодою.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09 липня 2025 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Дистрибуційна компанія". Стягнуто з Споживчого товариства "Домашній хліб Поділля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Дистрибуційна компанія" 17 460,91грн (сімнадцять тисяч чотириста шістдесят гривень 91 коп.) збитків спричинених дорожньо-транспортною пригодою, 9 008,72грн (дев'ять тисяч вісім гривень 72 коп.) витрат на проведення експертизи, 3 028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням Споживче товариство "Домашній хліб Поділля" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.07.2025 у справі №924/169/25, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР-ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ», стягнути з позивача судові витрати у вигляді судового збору та витрати на правничу допомогу.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає наступне:
1) Судом першої інстанції неповно з'ясувано всі обставин справи, зокрема, як зазначає апелянт, задовольняючи позовні вимоги суд посилався на «Висновок експерта № 3215 транспортно-товарознавчої експертизи», який зроблено експертом Землюк В.В. 15.11.2024 року за заявою ТОВ «Партнер-дистрибуційна компанія», проігнорувавши таким чином Звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, виготовлений ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг» на замовлення ПрАТ «СК Євроінс Україна». Апелянт звертає увагу суду на те, що між вказаними документами існує розбіжність між вартістю матеріального збитку (251553,29 грн. - згідно звіту про оцінку та 261972,00 грн. - згідно висновку експерта) та вартістю придатних залишків ТЗ (107591,56 грн. - згідно висновку вартості придатних залишків та 84511,09 грн. - згідно висновку експерта), яка визначена в наданих ПрАТ «СК «Євроінс Україна» документах та у висновку експерта №3215 транспортно-товарознавчої експертизи.
2) Апелянт звертає увагу суду, що у наданих представником ТОВ «Партнер- Дистрибуційна компанія» документах при зверненні до суду (у постанові про закриття кримінального провадження від 30.05.2024 року, в ухвалі слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2024 року, у постанові Вінницького апеляційного суду від 11.09.2024 року) відсутні докази, з яких вбачається факт виконання ОСОБА_1 на час дорожньо-транспортної пригоди (14.05.2024 року о 08год. 50 хв.) трудових (службових) обов'язків водія Споживчого товариства «Домашній хліб Поділля», які пов'язані із керуванням вантажним автомобілем «Mercedes-Benz 308D», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Таким чином, для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв'язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків).
3) Обґрунтовуючи розмір матеріального збитку, позивач посилається на висновок експерта №3215 транспортно-товарознавчої експертизи, складений 15.11.2025 року. Водночас матеріали справи свідчать, що 13.09.2024 року ТОВ «Партнер Дистрибуційна -компанія » діючи добровільно, на власний розсуд погодився із розміром страхового відшкодування ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» в сумі 143961,73 грн, підписавши узгодження («Заява на виплату та щодо узгодження суми страхового відшкодування») отримав вказану виплату згідно платіжній інструкції від 06.12.2024 року. Отже, апелянт вважає, що підписавши заяву на виплату та щодо узгодження суми страхового відшкодування від 13.09.2024 року ТОВ «Партнер-Дистрибуційна-компанія» на власний розсуд погодився із розміром запропонованого страхового відшкодування та з правовими наслідками такої виплати, тому вважає, що заявлена ТОВ «Партнер-Дистрибуційна компанія» в подальшому вимога суперечить як попередній поведінці, так і засадам розумності та диспозитивності.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б.
Листом №924/169/25/4073/25 від 29 липня 2025 року матеріали справи було витребувано з Господарського суду Хмельницької області.
30 липня 2025 року матеріали справи №924/169/25 надійшли до апеляційного господарського суду.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025, у зв'язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Філіпової Т.Л. з 04.08.2025 по 05.09.2025, судді-члена колегії Василишина А.Р. з 04.08.2025 по 29.08.2025 включно, судді-члена колегії Бучинської Г.Б. з 04.08.2025 по 05.09.2025 включно у справі №924/169/25 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2025 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В., суддя Саврій В.А.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2025 року апеляційну скаргу Споживчого товариства "Домашній хліб Поділля" на рішення Господарського суду Хмельницької області у справі №924/169/25 від 09.07.2025 залишено без руху та запропоновано апелянту протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом подання до апеляційного господарського суду заяви про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучити докази доплати судового збору в розмірі 4492, 00 грн.
18 серпня 2025 року на виконання вимог ухвали суду від 08.08.2025 представником Споживчого товариства "Домашній хліб Поділля" адвокатом Богачем А.А. через систему "Електронний суд" подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги до якої додано копію платіжної інструкції про сплату судового збору від 15.08.2025 в розмірі 4492,00 грн.
Однак, перевіривши матеріали апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції ухвалою від 19.08.2025 залишив апеляційну скаргу Споживчого товариства "Домашній хліб Поділля" на рішення Господарського суду Хмельницької області у справі №924/169/25 від 09.07.2025 без руху повторно та запропонував апелянту протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом подання до апеляційного господарського суду доказів реєстрації Споживчим товариством "Домашній хліб Поділля" електронного кабінету відповідно до статті 6 ГПК України в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
29 серпня 2025 апелянтом на підтвердження усунення недоліків апеляційної скарги подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами реєстрації Споживчим товариством "Домашній хліб Поділля" електронного кабінету відповідно до статті 6 ГПК України в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03 вересня 2025 року у справі №924/169/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Споживчого товариства "Домашній хліб Поділля" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.07.2025. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Партнер-Дистрибуційна-компанія" та Приватному акціонерному товариству "СК "Євроінс Україна" протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі надати суду відзиви на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому статтею 263 ГПК України, та докази їх надсилання іншим сторонам. Повідомлено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
08 вересня 2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Дистрибуційна компанія" через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому ТОВ "Партнер-Дистрибуційна компанія" заперечив доводи апеляційної скарги та вважає, що рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
12 вересня 2025 року представником Споживчого товариства "Домашній хліб Поділля" подано додаткові пояснення (відповідь на відзив ) Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Дистрибуційна компанія", у яких він заперечив доводи наведені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абзацу 1 частини 10 статті 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Приписами частини 13 статті 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абзац 2 частини 10 статті 270 ГПК України).
Враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин, відсутність клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи від учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Споживчого товариства "Домашній хліб Поділля" на рішення Господарського суду Хмельницької області у справі №924/169/25 від 09.07.2025 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.
Відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Майнова шкода, згідно приписів частин 1-4 ст. 1166 ЦК України , завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України.
Цією статтею встановлено відшкодування шкоди у разі її завдання внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відповідно до яких: шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. При цьому частина друга вказаної статті містить норму, яка встановлює, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
При визначенні розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню потерпілому винною у дорожньо-транспортній пригоді особою, суд звертається до положень ч.2 ст. 1192 ЦК України, відповідно до якої розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається згідно реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У разі страхування особою своєї цивільної відповідальності, відшкодування цією особою шкоди, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди потерпілому здійснюється на суму різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) згідно приписів статті 1194 ЦК України.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц.
Таким чином, з вищенаведених положень вбачається, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. При цьому розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна або робіт, необхідних для відновлення речі (ст. 1192 ЦК України).
Наведена норма відповідає також із приписам ч. 2 ст. 22 ЦК України, відповідно до якої збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Тобто внаслідок заподіяння під час дорожньо-транспортної пригоди шкоди (настання страхового випадку) винуватець дорожньо-транспортної пригоди не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком.
Відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах такої різниці.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій цивільно-правова відповідальність транспортного засобу СТ "Домашній хліб Поділля" застрахована ПрАТ «СК Євроінс Україна» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №214781951). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну складає 160 000 грн. Строк дії договору з 31 травня 2023 по 30 травня 2024 року включно (а.с.139 т.1).
Укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором страхування, та регулюється параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України "Про страхування" та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Стаття 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначає, що страховим випадком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб.
За визначенням статті 8 Закону України "Про страхування" страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Зазначене відповідає статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно якої страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
З матеріалів справи встановлено, що 14.05.2024 року о 08год 50 хв , згідно відомостей від Національної поліції України, на 315 км + 100 м автодороги М-21 “Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський (через м. Вінницю)» сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу Mercedes-Benz 308D, під керуванням ОСОБА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 являється СТ “Домашній хліб Поділля» та транспортного засобу Renault Kangoo, під керуванням ОСОБА_2 реєстраційний номер НОМЕР_4 , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер-Дистрибуційна компанія".
Як визначено частиною 1 статті 14 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.
Статтею 18 цього Закону встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування (ст.35 Закону №1961-IV).
Оскільки, дорожньо-транспортна пригода, що сталась 14.05.2025 є страховим випадком, Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер-ДК" 16 травня 2025 року звернулось до ПрАТ «СК «Євроінс Україна», яке згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страховиком транспортного засобу Mercedes-Benz 308D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить СТ "Домашній хліб Поділля" (надалі - страховик) з повідомленням про ДТП за участю транспортного засобу, власник якого може бути визнаний потерпілою особою та заявою про страхове відшкодування (а. с. 139-142 т.1).
Постановою старшого слідчого СВ ВП №5 Вінницького РУП ЕУНП у Вінницькій області від 30.05.2024 капітана поліції Колодніцького Р.В. кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024020050000447 від 14.05.2024, закрито в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
31.05.2024 року уповноваженим представником ПрАТ «СК «Євроінс Україна» - Герасимчуком А.А. у присутності довіреної особи власника ТЗ - Смолюка В.О. було оглянуто пошкоджений транспортний засіб Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_4 , про що складено відповідний протокол технічного огляду (а.с.145-160 т.1).
У подальшому, страховик ПрАТ «СК «Євроінс Україна» звернувся до суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг» про проведення експертного автотоварознавчого дослідження (оцінки) колісного траспортного засобу з метою визначення вартості (розміру) збитку, завданого власнику КТЗ, про що кваліфікованим оцінювечем ОСОБА_3 складено Звіт №37841 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу. Відповідно до висновків звіту ринкова вартість транспортного засобу Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_4 , до його пошкодження складає 251 553,29 грн, вартість відновлювального ремонту (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування) становить 707 200,58грн, вартість матеріального збитку - 251 553,29 грн. Відповідно до висновку вартості придатних залишків №37841/1 складеного 13.06.2024 ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг», оцінювечем ОСОБА_3 вартість транспортного засобу Renault Kangoo, у пошкодженому стані (після ДТП) складає 107591,56 грн.
13 вересня 2024 року ПрАТ "СК "Євроінс Україна" надало ТОВ "Партнер-ДК" заяву на виплату та щодо узгодження суми страхового відшкодування, відповідно до якої Страховик та потерпіла особа досягли згоди щодо розміру страхового відшкодування, який склав 143 961,73 грн (різниця вартості транспортного засобу до та після ДТП, тобто 251 553,29 грн (вартість ТЗ до ДТП згідно із висновком оцінювача) - 107 591,56 грн (вартість ТЗ після ДТП згідно із висновком оцінювача).
06.12.2024 року ПрАТ "СК "Євроінс Україна" прийнято рішення про здійснення страхового відшкодування на користь Позивача у погодженому розмірі та здійснено виплату страхового відшкодування, тобто у розмірі 143 961,73грн, про що складено та затверджено страховий акт№191916/1/2024 від 06.12.2024року (а. с. 181 т.1)
У разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. (п. 3 ч.1 ст. 988 Цивільного кодексу України).
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (п.9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
За змістом пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" до обов'язків страховика, зокрема, належить при настанні страхового випадку у передбачений договором строк виплата страхового відшкодування, яке частиною 16 статті 9 даного Закону визначено як страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер-ДК" 23 жовтня 2024 року звернулось з заявою до судового експерта про проведення експертизи по визначенню матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу.
Відповідно до п. 34.4 ст.34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
З матеріалів справи вбачається і було враховано судом першої інстанції, що Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №910/1272/18, у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі №910/12722/18).
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 101 передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи та право учасника справи подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Частиною 6 ст.101 ГПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Згідно з ч.7 ст.98 та ч.5 ст. 101 ГПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Варто зазначити, що судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що експерт про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, передбачену ст. ст.384, 385 КК України обізнаний. Також зазначено, що висновок підготовлено для подання суду.
За результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи, встановлено, що вартість матеріального збитку, завдана власнику автомобіля Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_4 станом на 14.05.2024 внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 14.05.2024 становила 261 972,00грн; вартість відновлювального ремонту автомобіля станом на дату ДТП (14.05.2024) - 556 069,00грн; утилізаційна (залишкова) вартість в пошкодженому стані автомобіля Renault Kangoo, станом на момент після ДТП, яка мала місце 14.05.2024 становила 84 511,09 грн (а.с. 24-35 т 1).Висновок експерта №3215 від 15.11.2024, було складено експертом за наслідками безпосереднього огляду транспортного засобу, із фотофіксацією, з посиланням на відповідні вихідні дані та із дотриманням відповідних методик.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що встановлені експертом, згідно висновку №3215 від 15.11.2024 транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_4 (дата пошкодження (ДТП) та розрахунків - 14.05.2024; дата огляду КТЗ - 31.10.2024)), розміри щодо вартості відновлювального ремонту, ринкової вартості на момент ДТП та утилізаційної (залишкової) вартості належного позивачу автомобіля, є належними.
Також, за результатами проведеної транспортно-товарознавчої експертизи встановлено, що відновлення пошкодженого автомобіля Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_4 станом після ДТП, яка мала місце 14.05.2024року, після проведених відповідних розрахунків є економічно недоцільним. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.1 ст.30 Закону).
Отже, транспортний засіб Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_4 , вважається знищеним.
Відповідно до ч.2 ст.30 вказаного Закону, якщо транспортний засіб визнається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, системне тлумачення наведених вище положень чинного законодавства дає підстави вважати, що в разі пошкодження майна розмір завданої шкоди, що підлягає відшкодуванню страховиком, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого майна при здійсненні його відновлювального ремонту.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Отже, зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач Споживче товариство "Домашній хліб Поділля" як власник транспортного засобу, якого визнано винним у дорожньо - транспортній пригоді, зобов'язаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди (261 972,00грн (ринкова вартість авто) - 84 511,09 грн (утилізаційна вартість авто) = 177 460,91 грн) та сумою страхової виплати страховиком (160 000,00грн), з огляду на що наявні підстави для задоволення позову у сумі 17 460,91грн (177 460,91 грн -160 000,00грн).
Щодо твердження апелянта про те, що позивачем не було доведено факту перебування водія транспортного засобу, вантажного автомобіля «Mercedes-Benz 308D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у трудових відносинах з Споживчим товариством «Домашній хліб Поділля», судом до уваги не приймається, виходячи з наступного.
Згідно приписів частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що шкоду, завдану працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, відшкодовує юридична особа.
Аналізуючи наведені правові норми, можна зробити висновок, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту), укладеного із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець (постанова ВП ВС у від 05.12.2018 у справі №426/16825/16-ц).
Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Як вбачається з матеріалів справи Постановою старшого слідчого СВ Відділку поліції №5 Вінницького районного управління поліції ГУ НП у Вінницькій області від 30.05.2024 капітана поліції ОСОБА_4 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024020050000447 від 14.05.2024, закрито в зв'язку із встановлення відсутності в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Вінницьким районним судом Вінницької області від 15.08.2024 року розглянуто адміністративну справу №128/3052/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). За результатами розгляду, винесено постанову від 15.08.2024, якою судом провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 11 вересня 2024 року за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Партнер-Дистрибуційна компанія" суд задовольнив частково апеляційну скаргу представника ТОВ "Партнер-Дистрибуційна компанія", постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 15.08.2024 року скасував та закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення на нього адміністративного стягнення.
З урахуванням викладеного, суд першої дійшов вірного висновку про те, що водій ОСОБА_1 у зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків керував транспортним засобом, який належить Споживчому товариству «Домашній хліб Поділля» , що підтверджується наявним у матеріалах справи полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 21478195 (а.с.139 т.1), тому останній як володілець транспортного засобу має нести обов'язок з відшкодування шкоди у розмірі 17460,91 грн завданої її працівником.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем на користь позивача заявленої суми матеріального збитку у розмірі 17460,91грн та протилежного відповідач під час розгляду справи не довів.
Стаття 129 Господарського процесуального кодексу України регламентує розподіл судових витрат, зокрема, частина 4 вказаної статті встановлює порядок розподілу інших судових витрат, що пов'язані з розглядом справи та у разі задоволення позову покладаються на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 5-7 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, як визначено статтею 123 ГПК України.
Згідно акту прийому-передачі виконаної роботи №3215 від 15.11.2024, виконавець/експерт Землюк В.В надав, а ТОВ «Партнер-Дистрибуційна компанія» отримав послуги на суму 9008,72 грн по проведенню транспортно-товарознавчої експертизи вартості відновлюваного ремонту, утилізаційної (залишкової вартості) колісного транспортного засобу (далі- КТЗ) (а. с. 53т.1).
Відповідачем у розумінні статей 76-79 ГПК України не доведено нереальності вказаних витрат, а також те, що такі витрати не були понесені позивачем, а тому колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи із вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування (зміни) рішення суду першої інстанції в цій частині.
Таким чином, беручи до уваги, те що позовні вимоги ТОВ «Партнер - Дистрибуційна компанія» судом першої інстанції задоволено у повному обсязі, відшкодування витрат пов'язаних з проведенням транспортно-товарознавчої експертизи по визначенню вартості відновлюваного ремонту, утилізаційної (залишкової вартості) колісного траспортного засобу слід покласти на відповідача в розмірі 9 008,72 грн.
Інші доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції.
Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.07.2025 у справі №924/169/25 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Споживчого товариства "Домашній хліб Поділля" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.07.2025 у справі №924/169/25 - без змін.
2. Справу № 924/169/25 повернути Господарському суду Хмельницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України
Повний текст постанови складений "02" жовтня 2025 р.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Саврій В.А.