вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" вересня 2025 р. Справа№ 920/581/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Тищенко О.В.
за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,
за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 10.09.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Діброва"
на ухвалу Господарського суду Сумської області від 30.06.2025
у справі № 920/581/25(суддя - Котельницька В.Л.)
за заявою Селянського (фермерського) господарства "Діброва" про забезпечення позову
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Діброва"
до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "Промсервіс"
до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Сумська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"
про визнання недійсним зобов'язання та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.06.2025 відмовлено у задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства "Діброва" про забезпечення позову (вх №3716 від 30.06.2025) у справі №920/581/25.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 04.07.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Селянське (фермерське) господарство "Діброва" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Сумської області від 30.06.2025 у справі № 920/581/25, в якій просить ухвалу Господарського суду Сумської області від 30.06.2025 року у справі №920/581/25 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, скасувати повністю. Прийняти нове рішення, яким заяву Селянського (фермерського) господарства "Діброва" про забезпечення позову задовольнити повністю. Вжити заходів забезпечення позову шляхом зобов'язання Відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "ПРОМСЕРВІС" та третю особу - Сумську філію Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" - невідкладно відновити постачання (розподіл) природного газу до об'єктів Позивача, розташованих за адресою: Сумська область, Конотопський район, м. Буринь, вул. Захисників України, 106. Вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "ПРОМСЕРВІС" та третій особі - Сумську філію Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" - вчиняти дії щодо припинення/обмеження постачання (розподілу) природного газу до об'єктів Позивача, розташованих за адресою: Сумська область, Конотопський район, м. Буринь, вул. Захисників України, 106, на підставі спірної (донарахованої) заборгованості, що є предметом судового розгляду у справі №920/581/25.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що судом першої інстанції не враховані висновки Постанови Верховного Суду від 28.08.2023 у справі № 906/304/23 де зазначено, що у разі, коли позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Апелянт вказує, що колегія суддів Північного апеляційного господарського суду у справі №920/581/25, зауважила на тому, що фактично предмет позову у даній справі та обраний позивачем захід забезпечення позову є взаємопов'язаними, оскільки наявність у позивача заборгованості дає відповідачам право самостійно припинити (обмежити) позивачу газопостачання в примусовому порядку.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що суд першої інстанції, відмовляючи у забезпеченні позову, проігнорував спеціальну норму законодавства, яка регулює спірні правовідносини, що призвело до необґрунтованої відмови у застосуванні заходів забезпечення позову. Забезпечення позову шляхом відновлення газопостачання та заборони його припинення на підставі спірної заборгованості є прямим наслідком та способом захисту прав Позивача, які гарантовані Кодексом ГРМ до остаточного вирішення спору.
Скаржник зазначає, що заходи забезпечення позову, про які просив Позивач, є абсолютно співмірними: вони не позбавляють Відповідача права нараховувати плату за спожитий газ у подальшому та вимагати її сплати, а лише запобігають неправомірному відключенню газу на підставі заборгованості, яка згідно із законом не вважається простроченою. Це забезпечить баланс інтересів сторін та дозволить Позивачу здійснювати свою господарську діяльність, не чекаючи тривалого судового розгляду.
Скаржник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову прямо унеможливлює продовження діяльності критично важливого підприємства та призводить до значних економічних втрат.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Діброва" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 30.06.2025 у справі № 920/581/25. Витребувано матеріали оскарження щодо ухвали Господарського суду Сумської області від 30.06.2025 у справі № 920/581/25 у Господарського суду Сумської області. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Діброва" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 30.06.2025 у справі № 920/581/25 у судовому засіданні 30.07.2025.
11.07.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який вмотивований тим, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 заяву представника Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" адвоката Сіденко Людмили Вікторівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства "Діброва" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 30.06.2025 у справі № 920/581/25 призначено в режимі відеоконференції на раніше визначену дату 30.07.2025.
15.07.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Селянського (фермерського) господарства "Діброва" надійшла відповідь на відзив, яка вмотивована тим, що відзив Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» є необґрунтованим, оскільки не спростовує ключовий аргумент позивача про неправомірність припинення газопостачання на підставі пункту 12 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ.
Скаржник вважає, що третя особа-2 помилково стверджує про відсутність зв'язку між предметом позову та заходами забезпечення, ігноруючи причинно-наслідковий зв'язок між спірною заборгованістю та відключенням газу та не враховує докази, подані позивачем, та не аналізує баланс інтересів сторін. Вибірково застосовує судову практику, ігноруючи рішення Верховного Суду, які підтримують позицію Позивача.
22.07.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який вмотивований тим, що вимоги позивача щодо зобов'язання вчинити дії, викладені у заяві про забезпечення позову, по суті є окремими позовними вимогами, а не заходом забезпечення позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" вказує, що положеннями пунктів 1-9 ч. 1 ст. 137 ГПК України не передбачено такого виду забезпечення позову як зобов'язання сторони вчинити певні дії.
Відповідач-2 зазначає, що предметом спору було визнання недійсним зобов'язання СФГ «Діброва» щодо сплати 218 693,05 грн. за постачання природного газу у жовтні 2021 згідно Договору постачання природного газу № 423.902 від 20.04.2018 та зобов'язання Відповідачів вчинити певні дії, то у разі встановлення судом факту порушення прав Позивача, на переконання ТОВ «Оператор ГТС України», зазначене ніяким чином не вплине на ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду у справі
24.07.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який вмотивований тим, що нормами п.п 1-9 ч. 1 ст. 137 ГПК України не передбачено такого виду забезпечення позову як зобов'язання сторони вчинити певні дії.
Третя особа вказує, що вимоги СФГ «Діброва» щодо зобов'язання вчинити дії, викладені у заяві про забезпечення позову, по суті є окремими позовними вимогами, а не заходом забезпечення позову.
29.07.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Селянського (фермерського) господарства "Діброва" надійшла відповідь на відзив, яка вмотивована тим, що усі доводи відзиву відповідача-2 є необґрунтованими та суперечать нормам права, судовій практиці та наданим доказам. Ухвала Господарського суду Сумської області від 30.06.2025 є незаконною через неправильне застосування ст. 136- 137 ГПК України до немайнового спору. Ігнорування п. 12 Кодексу ГРМ. Порушення ст. 86 ГПК України через неналежну оцінку доказів. Порушення балансу інтересів (ч. 4 ст. 137 ГПК України). Ігнорування ст. 13 Конвенції та практики ЄСПЛ. Невжиття заходів забезпечення призводить до непоправної шкоди Позивачу, що робить потенційне рішення суду беззмістовним. Відновлення газопостачання та заборона його припинення є співмірними заходами, які забезпечують захист прав Позивача.
Судове засідання призначене до розгляду 30.07.2025 не відбулось, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. з 24.07.2025 по 22.08.2025 у відпустці. Суддя Тищенко О.В. з 24.07.2025 по 22.08.2025 перебувала у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 призначено до розгляду у судовому засіданні справу № 920/581/25 за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Діброва" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 30.06.2025 на 10.09.2025
У судове засідання, що відбулось 10.09.2025 з'явились представники позивача, відповідача-2, надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах. Інші сторони в судове засідання не з'явились, своїх представників не направили про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином через систему «Електронний суд».
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.06.2025 позивачем подана заява про забезпечення позову (вх №3716), відповідно до якої заявник просить:
1)вжити заходів забезпечення позову шляхом зобов'язання відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "ПРОМСЕРВІС" (40024, м. Суми, вул. СКД, 24, Код ЄДРПОУ 36066710) та третю особу - Сумську філію Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (40021, Україна, Сумська обл., місто Суми, вулиця Лебединська, будинок, 13, Код ЄДРПОУ 45202808) - невідкладно відновити постачання (розподіл) природного газу до об'єктів Позивача, розташованих за адресою: Сумська область, Конотопський район, м. Буринь, вул. Захисників України, 106;
2)вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "ПРОМСЕРВІС" (40024, м. Суми, вул. СКД, 24, Код ЄДРПОУ 36066710) та третій особі - Сумській філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (40021, Україна, Сумська обл., місто Суми, вулиця Лебединська, будинок, 13, Код ЄДРПОУ 45202808) вчиняти дії щодо припинення/обмеження постачання (розподілу) природного газу до об'єктів позивача, розташованих за адресою: Сумська область, Конотопський район, м. Буринь, вул. Захисників України, 106, на підставі спірної (донарахованої) заборгованості, що є предметом судового розгляду у справі №920/581/25.
Подану заяву позивач обґрунтовує тим, що предметом основного позову є оскарження нарахованого ТОВ "ГП "Промсервіс" завищеного обсягу природного газу за жовтень 2021 року. Позивач вважає, що до остаточного вирішення справи в суді, ця сума не може вважатися встановленою та правомірною заборгованістю. Заявник зауважує, що саме несплата цього необґрунтованого боргу стало безпосередньою підставою для припинення газопостачання 06 травня 2025 року на його об'єкті за адресою: Сумська область, Конотопський район, м.Буринь, вул. Захисників України, 106. Позивач вважає, що припинення газопостачання через оспорювану в суді заборгованість є порушенням прав позивача та суперечить принципам добросовісної поведінки та належного судового захисту. Забезпечення позову спрямоване на збереження існуючого стану речей до вирішення спору. На думку заявника, фактично предмет позову у даній справі та обраний позивачем захід забезпечення позову є взаємопов'язаними, оскільки наявність у позивача заборгованості дає відповідачам право самостійно припинити (обмежити) позивачу газопостачання в примусовому порядку. Відмова в забезпеченні позову фактично ставить позивача у становище, коли він змушений сплатити спірну заборгованість, щоб відновити діяльність, що є прямим тиском та порушенням його права на ефективний судовий захист.
Розглянувши апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Діброва" колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:
-накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
-забороною відповідачу вчиняти певні дії;
-забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
-зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
-зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
-зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
- арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
-іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У поданій заві позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- зобов'язання відповідача 1 та третьої особи невідкладно відновити постачання (розподіл) природного газу до об'єктів Позивача, розташованих за адресою: Сумська область, Конотопський район, м. Буринь, вул. Захисників України, 106;
- заборони відповідачу 1 та третій особі вчиняти дії щодо припинення/обмеження постачання (розподілу) природного газу до об'єктів позивача, розташованих за адресою: Сумська область, Конотопський район, м. Буринь, вул. Захисників України, 106, на підставі спірної (донарахованої) заборгованості, що є предметом судового розгляду у справі №920/581/25
Суди звертають увагу Селянського (фермерського) господарства "Діброва" та наголошують, що нормами п.п 1-9 ч. 1 ст. 137 ГПК України не передбачено такого виду забезпечення позову як зобов'язання сторони вчинити певні дії.
Враховуючи викладене, доводи скаржника у сукупності щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали відхиляються, як необґрунтовані, оскільки суд не може задовольняючи заяву про забезпечення позову зобов'язання сторони невідкладно відновити постачання (розподіл) природного газу до об'єктів позивача.
В свою чергу, пунктом 10 статті 137 ГПК України передбачено право суду вжити інші заходи лише у випадках, передбачених законами.
Заявник в поданій заяві в обґрунтування заяви про забезпечення позову не зазначає конкретного закону та/або міжнародного договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, які б надавали можливість суду зобов'язати сторін у справі вчинити певні дії, а саме відновити газопостачання позивача, натомість заявник в обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначає про критичне значення природного газу для виробничого процесу позивача, неминучі значні фінансові втрати, соціальну значущість діяльності позивача, тривалість судового розгляду, технологічні та адміністративні процедури відновлення, що на думку суду ніяким чином не вплине на ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду у справі, предметом розгляду якої є визнання недійсним зобов'язання.
Колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що вимоги заявника щодо зобов'язання вчинити дії, викладені у заяві про забезпечення позову, по суті є окремими позовними вимогами, а не заходом забезпечення позову.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявником не було подано належних та допустимих доказів, які б могли свідчити, що його вимоги щодо заходів забезпечення позову відповідають ч. 1 ст. 137 ГПК України, у зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Селянського (фермерського) господарства "Діброва" на рішення Господарського суду Сумської області від 30.06.2025 у справі № 920/581/25 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Діброва" - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Сумської області від 30.06.2025 у справі № 920/581/25 - залишити без змін.
Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
Матеріали оскарження повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 01.10.2025
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді К.В. Тарасенко
О.В. Тищенко