вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" вересня 2025 р. Справа № 910/11542/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Цикалевич В.М.
від відповідача: Кривошея О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азвірт" в особі Представництва "Азвірт" ММС"
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 (повний текст рішення складено 31.03.2025) (суддя Чебикіна С.О.)
у справі № 910/11542/24 Господарського суду міста Києва
за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азвірт" в особі Представництва "Азвірт" ММС"
про стягнення 5 253 214,85 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У вересні 2024 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азвірт" в особі Представництва "Азвірт" ММС" (відповідач) про стягнення 5 253 214,85 грн, з яких: 3 314 811,10 грн - вартість необробленої деревини, отриманої внаслідок вирубки на ділянці автомобільної дороги М01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, 1 938 403,75 грн - інфляційні втрати за контрактною угодою від 31.10.2018.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не відшкодував вартість деревини, отриманої внаслідок вирубки.
18.03.2025 позивачем подано до Господарського суду міста Києва заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення 3 314 811,10 грн вартості необробленої деревини, отриманої внаслідок вирубки, у зв'язку з відсутністю предмета спору. Зазначену заяву прийнято судом до розгляду.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі № 910/11542/24 позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азвірт" в особі Представництва "Азвірт" ММС" на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області 1 938 403,75 грн інфляційних втрат та 29 076,06 грн судового збору. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 3 314 811,10 грн основного боргу закрито.
Рішення суду мотивовано тим, що оскільки предмет спору в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3 314 811,10 грн припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду, наявні підстави для закриття провадження у справі в цій частині. У частині позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 1 938 403,75 грн, судом встановлено їх обґрунтованість та правильність наданого розрахунку.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі № 910/11542/24, Товариство з обмеженою відповідальністю "Азвірт" в особі Представництва "Азвірт" ММС" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині стягнення інфляційних втрат як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Зокрема, скаржник зазначає, що ним не було отримано листа від позивача з вимогою сплатити заборгованість за деревину. Крім того, на думку скаржника, судом не враховано, що у наведеній вимозі позивачем не було включено до складу заборгованості інфляційні втрати.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Азвірт" в особі Представництва "Азвірт" ММС" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі № 910/11542/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.08.2025 о 10:20.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Азвірт" в особі Представництва "Азвірт" ММС" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі № 910/11542/24; оголошено перерву в судовому засіданні до 02.09.2025 о 09:55.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що 02.09.2025 о 09 год. 20 хв. у місті Києві була оголошена повітряна тривога (повідомлення мобільного застосунку "Київ Цифровий"), судове засідання у справі 02.09.2025 не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/11542/24 призначено на 08.09.2025 о 12:40.
Позиції учасників справи
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідач, у свою чергу, подав до Північного апеляційного господарського суду письмові заперечення на відзив на апеляційну скаргу.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 08.09.2025 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, позивач є балансоутримувачем автомобільної дороги загального користування державного значення М01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі.
Відповідно до умов контрактної угоди від 31.10.2018 (далі - Угода), укладеної за результатами оголошеного тендеру на виконання робіт з ремонту ділянки автомобільної дороги М01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, Лоти 1-3 (км 18+730 - км 98+800): Лот 1. км 18+730 - км 37+000; Лот 2. км 37+000 - км 61+160; Лот 3. км 61+160 - км 98+800), між Державним агентством автомобільних доріг України "Укравтодор" (назву змінено на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області) як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азвірт" як підрядником, замовником прийнято тендерну пропозицію підрядника на виконання і завершення таких робіт та усунення в них будь-яких дефектів, та погоджено виплатити підряднику ціну контракту або будь-які інші суми, які можуть підлягати оплаті згідно з положеннями контракту, в такі терміни і таким чином, як це передбачено контрактом.
Пунктом 3 Угоди визначено, що в обмін на оплату з боку замовника на користь підрядника відповідно до цієї угоди, підрядник бере на себе зобов'язання перед замовником виконати роботи, а також усунути в них будь-які дефекти відповідно до положень контракту.
Пунктом 4 Угоди встановлено, що замовник бере на себе зобов'язання виплатити підряднику за виконання і завершення робіт та усунення в них будь-яких дефектів ціну контракту або будь-які інші суми, які можуть підлягати оплаті згідно з положеннями контракту, в такі терміни і таким чином, як це передбачено контрактом. Сума ціни контракту виплачується з кредиту ЄБРР/ЄІБ, а оплата податку на додану вартість (ПДВ) відповідно до контракту здійснюється за рахунок коштів Державного Бюджету України, призначених на розвиток мережі і утримання автомобільних доріг загального користування.
Пунктом 5 Угоди між сторонами погоджено, що платежі підряднику здійснюються на банківські рахунки, зазначені підрядником. Дана угода має виконуватися відповідно до законів України у вищезазначені день, місяць і рік.
07.09.2020 позивачем видано відповідачу лісорубний квиток серії КИ ЛРК № 006393 на вирубку пришляхових насаджень у межах смуги відведення автомобільної дороги М-01 на ділянці км 18+730 - км 37+000.
19.10.2020 позивачем видано відповідачу лісорубний квиток серії КИ ЛРК № 006398 на вирубку пришляхових насаджень у межах смуги відведення автомобільної дороги М-01 на ділянці км 37+000 - км 61+160.
Окрім того, 07.10.2020 між позивачем як продавцем та відповідачем як покупцем укладено договори купівлі-продажу № 06-20 та № 07-20 (далі - Договори), за умовами яких продавець в порядку та на умовах, визначених цими Договорами, зобов'язався передати у власність покупцю товар: необроблена деревина (товар), а покупець - прийняти та оплатити його на умовах цих Договорів.
Згідно з розділом ІІ Договорів ціна договору визначена згідно з додатком № 1. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Відповідно до пункту 3.3 Договорів покупець зобов'язується розрахуватись з продавцем за отриманий товар протягом 20 календарних днів з моменту отримання від продавця товару.
Пунктом 4.1 Договорів погоджено, що покупець забирає товар з місця поставки (передачі) шляхом самовивозу. Продавець здійснює передачу товару на підставі довіреності після підписання цього договору.
Строк дії Договорів - з моменту їх підписання сторонами та скріплення печатками сторін і до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного, виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1 Договорів у редакції додаткових угод № 1 від 29.12.2020 до Договорів).
Закінчення строку цих Договорів не звільняє сторони від відповідальності за їх порушення, яке мало місце під час дії цих Договорів (п. 9.2 Договорів).
Додатком № 1 до договору від 07.10.2020 № 06-20 погоджено вартість деревини в розмірі - 393 689,10 грн, додатком № 1 до договору від 07.10.2020 № 07-20 вартість деревини визначена в розмірі - 2 921 122,00 грн, у загальному розмірі вартість деревини за цими Договорами складає - 3 314 811,10 грн у межах смуги відведення автомобільної дороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 14.06.2023 № 643/01С/02 щодо повернення в повному обсязі необробленої деревини, отриманої внаслідок вирубки придорожніх насаджень у межах смуги відведення автомобільної дороги загального користування державного значення М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (км 18+730 - км 98+800).
У відповіді від 11.09.2023 № 98/09 на вищезазначену вимогу відповідач повідомив позивача, що деревина, отримана внаслідок вирубки, в своїй більшості була використана підприємством для власних потреб, та запевнив позивача у намірі компенсувати вартість деревини, отриманої внаслідок вирубки.
Листом від 22.12.2023 № 2022/01с/02 позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування вартості деревини, отриманої внаслідок вирубки придорожніх насаджень в межах смуги відведення автомобільної дороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, в загальному розмірі 3 314 811,10 грн. На підтвердження надсилання вказаної вимоги відповідачу до позовної заяви додано копію фіскального чека поштової установи від 22.12.2023.
Залишення відповідачем вимоги позивача без задоволення і стало підставою для звернення Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області з позовом у даній справі.
Судом першої інстанції встановлено, що факт отримання відповідачем необробленої деревини внаслідок вирубки на загальну суму 3 314 811,10 грн підтверджується лісорубним квитком серії КИ ЛРК № 006393 від 07.09.2020 на підставі акта від 14.06.2019 спеціального санітарного лісопатологічного обстеження пришляхових насаджень на вирубку придорожніх насаджень в межах смуги відведення автомобільної дороги М-01 на ділянці км 18+730 - км 37+000, лісорубним квитком серії КИ ЛРК № 006398 від 19.10.2020 на підставі акта від 14.06.2019 спеціального санітарного лісопатологічного обстеження пришляхових насаджень на вирубку придорожніх насаджень в межах смуги відведення автомобільної дороги М-01 на ділянці км 37+000 - км 61+160, вимогою позивача за № 643/01С/02 від 14.06.2023, відповіддю відповідача на вимогу за № 98/09 від 11.09.2023 та вимогою позивача за № 2022/01С/02 від 22.12.2023, копії яких містяться в матеріалах справи.
Після звернення Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області з позовом у даній справі відповідачем сплачено на користь позивача грошові кошти у загальному розмірі 3 314 811,10 грн, що підтверджується наданою позивачем банківською випискою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" за поточним рахунком позивача у період 28.02.2025, в графі "Призначення платежу" якої зазначено: "сума 393 689,10 - Договір купівлі-продажу №06-20 07.10.2020 судова справа №910/11542/24 Без ПДВ; сума 2 921 122,00 - Договір купівлі-продажу №07-20 від 07.10.2020 судова справа №910/11542/24".
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач свої зобов'язання з оплати використаної у власних цілях необробленої деревини, отриманої внаслідок вирубки придорожніх насаджень у межах смуги відведення автомобільної дороги загального користування державного значення М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (км 18+730 - км 98+800), виконав лише після звернення Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області з позовом у даній справі.
З огляду на те, що предмет спору (основний борг у розмірі 3 314 811,10 грн) припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду, місцевий господарський суд дійшов висновку про закриття провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3 314 811,10 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (у зв'язку з відсутністю предмета спору).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, в частині закриття провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу рішення суду першої інстанції не оскаржується, відтак, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення в апеляційному порядку не переглядається. При цьому, підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.
Щодо позовних вимог у частині стягнення інфляційних втрат, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати (висновки, висловлені Верховним Судом у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Посилання скаржника на неотримання ним від позивача листа з вимогою оплати не береться судом до уваги, оскільки відповідач у листі від 11.09.2023 № 98/09, наданому у відповідь на вимогу позивача від 14.06.2023 № 643/01С/02 щодо повернення в повному обсязі необробленої деревини, повідомив, що деревина, отримана внаслідок вирубки, в своїй більшості була використана підприємством для власних потреб, тим самим підтвердивши фактичне отримання товару на суму 3 314 811,10 грн, та запевнив позивача у намірі відшкодувати вартість деревини, отриманої внаслідок вирубки (т. 1, а.с. 64).
Тобто, відповідач у будь-якому випадку був обізнаний із необхідністю оплати деревини.
До того ж, чинним ГПК України не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання спорів.
З огляду на викладене, правомірним є висновок суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист пав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного в даній справі судового рішення відсутні.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азвірт" в особі Представництва "Азвірт" ММС" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 у справі № 910/11542/24 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. - з 15.09.2025 по 22.09.2025 (включно), судді Владимиренко С.В. - з 12.09.2025 по 22.09.2025 (включно), а також тривалими повітряними тривогами по місту Києву, повна постанова складена та підписана - 01.10.2025.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко