печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43733/25-к
пр. 1-кс-36960/25
30 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000163 від 04.04.2024, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,-
10.09.2025 адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 звернулась до Печерського районного суду у м. Києві зі скаргою, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000163 від 04.04.2024, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що у провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебуває кримінальне провадження № 52024000000000163 від 04.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
21 травня 2024 року працівниками правоохоронних органів, а саме: детективом Національного бюро Другого підрозділу Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 52024000000000163 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 в період з 06 год. 44 хв. до 09 год. 04 хв.
Вказаний вище обшук було проведено на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 травня 2024 року, справа № 991/3928/24.
В подальшому досудове розслідування по кримінальному провадженню № 52024000000000163 почало здійснюватися ГСУ НП України.
Відповідно до змісту резолютивної частини ухвали слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та виявлення електронних та письмових носіїв інформації, на яких містяться дані про електронне листування, в тому числі шляхом обміну електронними повідомленнями, в 2023 році працівниками ДСА України ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з працівником ДСА України ОСОБА_10 , ДП «Інформаційні судові системи», ТОВ «ІТ Спеціаліст», «Білінтех Україна», «Алеста», іншими особами з приводу складання проєктів технічної документації для проведення тендеру №UA-2023-11-14-007971-а.
Стороною захисту зазначено, що предметом вилучення у ході проведення обшуку 21 травня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 могли були лише ті речі (документи), щодо яких є достатні підстави вважати, що на них містяться дані про електронне листування, в тому числі шляхом обміну електронними повідомленнями, в 2023 році працівниками ДСА України ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з працівником ДСА України ОСОБА_10 , ДП «Інформаційні судові системи», ТОВ «ІТ Спеціаліст», «Білінтех Україна», «Алеста», іншими особами з приводу складання проєктів технічної документації для проведення тендеру №UA-2023-11-14-007971-а.
В той же час 21 травня 2024 року за результатами проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 було протиправно вилучено речі, належні ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон iPhone PRO MAX, EMEI 353916103418802.
Як зазначалось вище, предметом пошуку та вилучення могли бути лише ті речі (документи), щодо яких у слідчого (прокурора) є обґрунтовані підстави вважати їх пов'язаними із предметом розслідування. При цьому, такі підстави мають бути підтверджені доказами, отриманими у ході проведення досудового розслідування, а не лише припущеннями службових осіб органу досудового розслідування або органу, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
Таким чином, з метою недопущення порушення прав власника, службовими особами органу досудового розслідування під час проведення обшуку та вирішення питання про наявність правових підстав для вилучення певних речей мало бути вжито заходів, спрямованих на проведення попередньої перевірки на предмет наявності на них відомостей про обставини, які входять до предмета доказування у кримінальному провадженні.
У той же час, у ході проведення обшуку та вилучення речей, належних ОСОБА_4 , було вжито заходи, спрямовані на перевірку пов'язаності такого майна із тими обставинами, для перевірки яких проводилась слідча дія, а саме: було оглянуто телефон, більше того ОСОБА_4 надав пароль доступу до телефону. Жодної інформації, яка стосувалася б предмету розслідування телефон не містить, детективом під час огляду телефону така інформація не була виявлена (що підтверджується протоколом), не зважаючи на вказане вище телефон був протиправно вилучений.
Таким чином, з огляду на зміст резолютивної частини ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 травня 2024 року у справі № 991/3928/24 вказані вище речі (у тому числі ті, які не відображені у описі вилучених речей) телефон не входить до переліку тих документів і речей, на відшукування й вилучення яких надавався дозвіл слідчим суддею, а відтак вважається тимчасово вилученим майном.
Представник особи, в інтересах якої подано скаргу в судове засідання не з'явився. ОСОБА_4 через канцелярію суду подав заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Представник Головного слідчого управління Національної поліції України у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.
Вивчивши скаргу та дослідивши письмові докази, заперечення слідчого, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.
Згідно з ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Так, за своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом з тим, слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Така позиція узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Судовим розглядом встановлено, що у провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебуває кримінальне провадження № 52024000000000163 від 04.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
21 травня 2024 року працівниками правоохоронних органів, а саме: детективом Національного бюро Другого підрозділу Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 52024000000000163 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 в період з 06 год. 44 хв. до 09 год. 04 хв.
Вказаний вище обшук було проведено на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 травня 2024 року, справа № 991/3928/24.
В той же час 21 травня 2024 року за результатами проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 було протиправно вилучено речі, належні ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон iPhone PRO MAX, EMEI 353916103418802.
В подальшому досудове розслідування по кримінальному провадженню № 52024000000000163 почало здійснюватися ГСУ НП України.
Печерським районним судом м. Києва на адвокатський запит від 17.09.2025, що надійшов на адресу суду 18.09.2025, з приводу надання інформації щодо надходження в провадження суду клопотань органів досудового розслідування про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку, надано відповідь за підписом голови Печерського районного суду м. Києва від 19.09.2025 вих. № 04/3565/2024, з якої вбачається, що проведеною перевіркою комп'ютерної програми «Діловодство-3» з 21.05.2024 по 19.09.2025 встановлено, що клопотань органу досудового розслідування про арешт майна, що належить ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 52024000000000163 від 04.04.2024, в провадження суду не надходило.
Стаття 167 КПК України, встановлює, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ст. 169 КПК України, вилучене майно є тимчасово вилученим та має бути повернуте особі, у якої вони вилучені у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 КПК України, а саме: за клопотанням слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення майна, в іншому випадку вилучене майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучено.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У зв'язку із здійсненням досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, 21.05.2024 слідчими групи слідчих проведено обшук у порядку ст. 234 КПК України.
При здійсненні кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені ст.ст. 7, 8 КПК України, в тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.
Згідно із ч. 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Разом з тим, вимоги передбачені ч. 1 ст. 100 КПК України виконані стороною обвинувачення не були, тобто речовий доказ не повернутий його володільцю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Жоден не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.
Із змісту положень ст. 236 КПК України вбачається, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Проте, стороною обвинувачення не доведено, що вилучене майно під час обшуку має відношення до кримінального провадження.
Окрім того, арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку 21.05.2024, в порядку та на підставах, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, накладено у передбаченому законом порядку не було.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої скарги щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні вилученого майна, оскільки, вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а відтак скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000163 від 04.04.2024, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000163 від 04.04.2024, повернути ОСОБА_4 або його уповноваженому представнику речі, вилучені під час проведення обшуку 21 травня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон iPhone PRO MAX, EMEI НОМЕР_1 .
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1