печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20523/25-ц
пр. 2-6350/25
24 вересня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Вовк С. В.,
при секретарі судового засідання - Брачун О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
Позиція сторін у справі
У травні 2025 року Київська міська рада (далі - КМР) звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що земельна ділянка сформована та є об'єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України 14.11.2018, дата набуття права власності на нерухоме майно - 11.02.2021, доцільно стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з 11.02.2021 до 10.04.2025.
Відповідач подав заяву про визнання позову, одночасно просив розстрочити виконання рішення суду на підставі ст. 435 ЦПК України.
В судове засідання сторони не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.
Процесуальні дії
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Фактичні обставини справи
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно з інформаційною довідкою від 30.04.2025 № 424686390 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі договору купівлі-продажу від 11.02.2021 №366 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю (літера «А») загальною площею 136,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1524995680000), за ОСОБА_1 .
Зазначений об'єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:078:0089 загальною площею 0,0346 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України, територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради є власником земельної ділянки площею 0,0346 га з кадастровим номером 8000000000:82:078:0089 по АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.08.2024 № НВ-0001956162024, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:078:0089 площею 0,0346 га за адресою: АДРЕСА_1 , вид цільового призначення: 03.13 Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, проведена 14.11.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 28.07.2018.
Отже, земельна ділянка сформована та є об'єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України з 14.11.2018.
Як зазначає позивач та визнає відповідач, останній не сплачує орендну плату за користування зазначеною земельною ділянкою.
Позиція суду та оцінка аргументів сторін
Положення Земельного кодексу України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.
За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 року у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20 та у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 року у справі №922/2060/22.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований , а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 року у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 року у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 року у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 року у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 року у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 року у справі №922/652/18, від 21.05.2019 року у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 року у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 року у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 року у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 року у справі № 922/2413/19.
Суд погоджується із доводами позивача про те, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна відповідач, як власник такого майна, став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт , тому саме із цієї дати у відповідача виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.
Відповідно до приписів статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Згідно зі ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.
Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Відповідно до Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 09.04.2025 № НВ-9958176762025 вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:078:0089 на 2025 рік становить 7 531 074,84 грн.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.08.2024 № НВ-0001956162024 нормативна грошова оцінка Земельної ділянки на дату проведення 02.02.2021 становить 5 057 699,30 грн.
Згідно з пунктом 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Відповідно до інформації з офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, адже саме цей орган уповноважений реалізовувати державну політику у сфері земельних відносин (https:// land.gov.ua/derzhgeokadastr povidomlyaye-pro-indeksacziyu-normatyvnoyi-groshovoyi-oczinky-zemel-za-2024-rik/) значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік становить 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 2023 рік - 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь); 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь). Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначалась відповідно до вимог законодавства, та: за 2024 рік становить 6 724 173,96 грн (7 531 074,84/1,12); за 2023 рік становить 6 397 881,98 грн (6 724 173,96/1,051); за 2022 рік становить 5 563 375,63 грн (6 397 881,98/1,15).
Враховуючи те, що Земельна ділянка сформована та є об'єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України 14.11.2018, дата набуття права власності на нерухоме майно - 11.02.2021, доцільно стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з 11.02.2021 до 10.04.2025 теперішній час).
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.08.2024 № НВ-0001956162024, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:078:0089 належить до земель з видом цільового призначення: 03.13 Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування.
Ставка орендної плати визначається за період 11.02.2021 - 31.12.2021 відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2021 рік» від 24.12.2020 № 24/24; за період 01.01.2022 - 31.12.2022 відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» від 09.12.2021 № 3704/3745; 01.01.2023 - 31.12.2023 - відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2023 рік» від 08.12.2022 № 5828/5869; 01.01.2024 - 31.12.2024 - відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2024 рік» від 14.12.2023 № 7531/7572; 01.01.2025 10.04.2025 - відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2025 рік» від 05.12.2024 № 426/10234, де визначені розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки). До земель з видом цільового призначення - 03.13 застосовується ставка орендної плати - 3%.
Відповідно до розрахунку Київської міської ради загальна сума відшкодування розраховується таким чином: 1) грн; 2) грн; 3) грн; 4) з 11.02.2021 по 31.12.2021 5 057 699,30*3%/365*324 дні = 134 687,23 з 01.01.2022 по 31.12.2022 5 563 375,63*3%/365*365 днів = 166 901,27 з 01.01.2023 по 31.12.2023 6 397 881,98*3%/365*365 днів = 191 936,46 з 01.01.2024 по 31.12.2024 6 724 173,96*3%/366*366 днів = 201 725,22 грн; 5) з 01.01.2025 по 10.04.2025 7 531 074,84*3%/365*100 днів = 61 899,25 грн, а разом: 134 687,23 + 166 901,27 + 191 936,46 + 201 725,22 + 61 899,25 = 757 149,43 грн, де зазначені: період (рік) розрахунку; нормативно-грошова оцінка Земельної ділянки за вказаний період; ставка орендної плати, яка підлягала застосуванню у відповідному періоді (році); кількість днів у відповідному році; кількість днів у відповідному періоді та сума сплати за відповідний період.
Отже, з огляду на вищевикладене, сума, яка підлягає стягненню в межах даної позовної заяви складає 757 149,43 грн та підлягає стягненню з відповідача, який визнав позов.
За приписами частин першої та третьої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Враховуючи те, що відповідач визнав позов, він є інвалідом 2-ї групи, має на утриманні матір 1940 року народження, його доходи, як ФОП, не дають можливості сплатити суму 757 149,43 грн одним платежем, суд приходить до висновку про задоволення заяви відповідача та надання розстрочки виконання рішення суду.
За правилами частин першої, другої пункту 3 частини третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.
Згідно з частиною першою статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач позов визнав, позов задоволено повністю, то суд 50 відсотків судового збору повертає позивачу, а інші 50 відсотків стягує з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 142, 258-259, 263-265, 352, 354, 355, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Київської міської ради (адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, кв. 25; код ЄДРПОУ 22883141) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення грошових коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 22883141) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,0346 га, кадастровий номер 8000000000:82:078:0089 на АДРЕСА_1 у сумі 757 149,43 грн.
Розстрочити виконання рішення суду та надати ОСОБА_1 розстрочку на 6 (шість) місяців починаючи з жовтня 2025 року по березень 2026 року із фіксованою сумою платежу у розмірі 126 191, 57 грн, оплата якого підлягає здійсненню в період з 10-го по 15-те число щомісяця.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської ради судовий збір у розмірі 4 542, 90 грн.
Зобов'язати УДКСУ у Печерському районі м. Києва повернути Київській міській раді сплачену нею суму судового збору в розмірі 4 542, 90 грн, що було перераховано: одержувач ГУК у м. Києві, код отримувача 37993783, за платіжною інструкцією від 25 квітня 2025 року № 679.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя С. В. Вовк