02.10.2025 Справа № 756/9706/25
Ун. №756/9706/25
Пр. №2-з/756/146/25
2 жовтня 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Шевчук А.В. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - Безрук Максима Вікторовича про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори про скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та визнання права власності,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори про скасування постанови державного нотаріуса Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори Литвин І.В. від 04.03.2025 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме квартири АДРЕСА_1 .
Крім іншого, просив визнати за ним право власності на вказане спадкове майно.
В обґрунтування позову вказував, що він є сином спадкодавця і спадкоємцем за заповітом від 19.09.1997 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , його мати постійно проживала у м. Києві і нею ніколи не посвідчувалися інші заповіти.
ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину тому, що за відомостями Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), довідка сформована Двадцять першою київською державною нотаріальною конторою 09 серпня 2023 року за №73525535), встановлено наявність заповіту, складеного від імені ОСОБА_3 (дата та місце народження невідомі) та посвідченого Шостою донецькою державною нотаріальною конторою 22 січня 1999 року за реєстровим №2-44, тобто посвідченого пізніше попереднього заповіту.
При цьому, за твердженням позивача, нотаріальною конторою не встановлено повної інформацію з метою надання правової оцінки по вказаному заповіту та достовірної ідентифікації заповідача, оскільки документи Шостої донецької державної нотаріальної контори за період з 1954 по 2001 рік включно, прийняті на зберігання в Донецький обласний державний нотаріальний архів, залишилися в архівосховищах нотаріального архіву в м. Донецьку, доступ до яких відсутній.
За таких обставин, за неможливості встановлення достовірних ідентифікаційних даних особи, що оформила заповіт від 22 січня 1999 року за реєстровим №2-44, посвідченого Шостою донецькою державною нотаріальною конторою, слід здобути додаткові докази на підтвердження, або ж спростування відомостей про скасування раніше складеного заповіту.
Відповідно до заповіту складеного ОСОБА_3 та посвідчений Шостою київською державною нотаріальною конторою 19 вересня 1997 року, зареєстрований у реєстрі за №1y-849 зазначено, що заповіт складено і підписано в двох примірниках, один з яких залишається на зберігання в справах нотаріальної контори, а другий видається заповідачу.
Згідно п.88 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Мінюстом України №18/5 від 14.06.94, що діяла на момент складання заповіту, нотаріус, завідуючий державним нотаріальним архівом при одержанні заяви про скасування чи зміну заповіту, а також при наявності нового заповіту, який скасовує чи змінює раніше складений заповіт, роблять про це відмітку на примірнику заповіту що зберігається в державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса, в державному нотаріальному архіві, і відмітку в реєстрі нотаріальних дій та в алфавітній книзі обліку заповітів.
Заява про забезпечення доказів мотивована тим, що 29.06.2025 представником позивача адвокатом Безруком М.В. направлялись адвокатські запити до Київського державного нотаріального архіву та Шостої Київської державної нотаріальної контори щодо надання інформації про вчинені нотаріальні дії або відмітки щодо заповіту ОСОБА_3 на примірнику що зберігаються у них.
При цьому, Шоста київська державна нотаріальна контора у відповідь на адвокатський запит повідомила що номенклатурні справи контори за 1997 рік здано до Київського державного нотаріального архіву, а Київський державний нотаріальний архів у відповідь на адвокатський запит повідомив, що видає довідки тільки на вмотивовану вимогу суду, прокуратури та інших правоохоронних органів(копія відповіді міститься в матеріалах справи).
Вивчивши та перевіривши матеріали заяви про забезпечення доказів суд приходить до висновку про необхідність її задоволення із наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення.
На думку суду відомості, про вчинені нотаріальні дії щодо заповіту ОСОБА_3 , а саме інформація чи вчинялись нотаріальні дії, які скасовують чи змінюють заповіт, чи робились про це відмітки на примірнику заповіту, що зберігається в Київському державному нотаріальному архіві, чи проставлялись відмітки в реєстрі нотаріальних дій та в алфавітній книзі про такі дії і, якщо вчинялись то ким саме і коли.
При цьому, заявник позбавлений можливості самостійно надати суду вказані докази з причин, що не залежать від його волі.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність забезпечити заявнику можливість реалізувати своє право на подання доказів, яке передбачено п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України шляхом їх витребування у фактичного володільця.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 116-118, 260, 353 ЦПК України суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - Безрук Максима Вікторовича про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори про скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та визнання права власності - задовольнити.
Витребувати у Київського державного нотаріального архіву (03151, Україна, м. Київ, пр-т., Повітрофлотський, 76-Г) інформаційну довідку про вчинені нотаріальні дії щодо заповіту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчений Шостою київською державною нотаріальною конторою 19 вересня 1997 року, зареєстрований у реєстрі за №1y-849, а саме: інформацію чи вчинялись нотаріальні дії які скасовують чи змінюють її заповіт, чи робились про це відмітки на примірнику заповіту що зберігається у Київському державному нотаріальному архіві, чи проставлялись відмітки в реєстрі нотаріальних дій та в алфавітній книзі про такі дії, якщо вчинялись та проставлялись то ким саме і коли та з яких підстав?
Запитувану інформацію надати до Оболонського районного суду м. Києва (04212, м.Київ, вул., Левка Лук'яненка, 2-Є) упродовж десяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя А.В. Шевчук