29.09.2025 Справа № 756/11566/25
Унікальний номер 756/11566/25
Провадження номер 2/756/6479/25
29 вересня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовним вимог
У липні 2025 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4821558 у розмірі 28977,76 грн, з яких: 5999,98 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 19977,78 грн - заборгованість за відсотками; 3000,00 грн. - сума заборгованості за штрафами; заборгованість за договором позики № 79169235 у розмірі 13732,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 1740,00 грн - заборгованість за відсотками; 7992,00 грн. - заборгованість за пенею, тобто позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за вказаними договорами на загальну суму 42709,76 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказували, що 18 липня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4821558, відповідно до умов якого відповідач отримав кошти у сумі 6000,00 грн. строком на 360 днів зі сплатою фіксованої стандартної процентної ставки 1,5%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 9541,79%.
22 квітня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 22042025, відповідно до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, зокрема, згідно з реєстром боржників до ОСОБА_1 .
Крім того, 24 липня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79169235, відповідно до умов якого відповідач отримав кошти у сумі 4000,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою фіксованої процентної ставки 0,75% в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70% за день.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК«ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, зокрема, згідно з реєстром боржників до ОСОБА_1 .
В порушення умов укладених договорів позики відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань, у зв'язку з чим має заборгованість.
Посилаючись на право правонаступника вимагати стягнення заборгованості, ТОВ «ФК«ЄАПБ» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором.
Рух справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2025 року головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 05 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду на 29 вересня 2025 року.
Представник позивача в судове засідання 29 вересня 2025 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в прохальній частині поданої позовної заяви представник позивача просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання 29 вересня 2025 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Копія позовної заяви та ухвала суду про відкриття спрощеного позовного провадження надсилалась відповідачу на адресу місця проживання: АДРЕСА_1 . Конверт повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Клопотання про відкладення розгляду справи, до суду відповідач не надіслав, про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від неї до суду не надходили.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає частковому задоволенню зважаючи на наступне.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 18 липня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4821558, відповідно до умов якого відповідач отримав кошти у сумі 6000,00 грн. строком на 360 днів зі сплатою фіксованої стандартної процентної ставки 1,5%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 9541,79%.
22 квітня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК«ЄАПБ» укладено договір факторингу № 22042025, відповідно до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, зокрема, згідно з реєстром боржників до ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру боржників від 22 квітня 2025 року до Договору факторингу № 22042025 від 22 квітня 2025 року, ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 28977,76 грн., з яких заборгованість за сумою основного боргу - 5999,98 грн, заборгованість за процентами - 19977,78 грн., сума заборгованості за штрафами - 3000,00 грн.
Крім того, 24 липня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79169235, відповідно до умов якого відповідач отримав кошти у сумі 4000,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою фіксованої процентної ставки 0,75% в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70% за день.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК«ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого останнє отримало право вимоги до боржників, зокрема, згідно з реєстром боржників до ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру боржників № 42 від 24 січня 2025 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 13732,00 грн., з яких заборгованість за сумою основного боргу - 4000,00 грн, заборгованість за відсотками - 1740,00 грн., сума заборгованості за пенею - 7992,00 грн.
Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України)
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з долученими позивачем до матеріалів справи розрахунками, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ»:
- за кредитним договором № 4821558 у розмірі 28977,76 грн, з яких: 5999,98 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 19977,78 грн - заборгованість за відсотками; 3000,00 грн. - сума заборгованості за штрафами;
- за договором позики № 79169235 у розмірі 13732,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 1740,00 грн - заборгованість за відсотками; 7992,00 грн. - заборгованість за пенею.
Проте, суд не може погодитися в повному обсязі з визначеним позивачем розрахунком заборгованості за відсотками за кредитним договором № 4821558 від 18 липня 2024 року, з огляду на наступне.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що кредитним договором № 4821558 від 18 липня 2024 року, тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому до даних договорів слід застосувати положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яким передбачено максимальний розмір відсотків за користування кредитними коштами 1% на день.
Отже, суд приходить до висновку, що умови укладеного кредитного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами, які передбачені підпунктом 1.4.1 договору № 4821558 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18 липня 2024 року, в розмірі 1,5 % в день за триста шістдесят днів користування коштами, суперечать чинному законодавству, тому згідно з ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.
Суд розраховує заборгованість по відсоткам за укладеним між сторонами договором № 4821558 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18 липня 2024 року, зважаючи на встановлену ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальну денну процентну ставку 1%.
Тобто, заборгованість відповідача по несплаченим відсоткам за договором № 4821558 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18 липня 2024 року становить 16860,00 грн., відповідно до розрахунку (60 грн./добу - 1% х 281 день).
Крім того, щодо штрафу за договором № 4821558 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18 липня 2024 року у розмірі 3000,00 грн. та пені за договором позики № 79169235 від 24 липня 2024 року у розмірі 7992,00 грн.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 758/5318/23 провадження № 61-15103св24, який відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.
Враховуючи зазначене вище, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» у частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу та пені задоволенню не підлягають.
Отже, з урахуванням вимог чинного законодавства, на час укладання договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту та договору позики, розмір заборгованості відповідача за договором № 4821558 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18 липня 2024 року буде становити 22859,98 грн., з яких: 5999,98 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16860,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; за договором позики № 79169235 від 24 липня 2024 року в розмірі 5740,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1740,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
У зв'язку з усім зазначеним вище, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у загальному розмірі 28599,98 грн.
Щодо стягнення судових витрат
Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов'язані з витребуванням доказів та пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до платіжної інструкції № 124642 від 18 липня 2025 року позивачем при зверненні з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору у розмірі 2027,66 грн., відповідно до розрахунку (28599,98 х 3028,00 : 42709,76).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141 ч. 1, 247 ч. 2, 259, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 524, 525, 526, 611, 651 ч. 2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцезнаходження 01032, м. Київ, вул.Симона Петлюри, 30 код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість в загальному розмірі 28599,98 грн. (двадцять вісім тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень дев'яносто вісім копійок), яка складається з заборгованості:
- за договором № 4821558 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18 липня 2024 року у розмірі 22859,98 грн., з яких: 5999,98 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16860,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- за договором позики № 79169235 від 24 липня 2024 року у розмірі 5740,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1740,00 грн. - сума заборгованості за відсотками,
та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2027,66 грн. (дві тисячі двадцять сім гривень шістдесят шість копійок).
В задоволенні решти вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 29 вересня 2025 року.
Суддя І.С. Шролик