Справа № 127/28178/25
Провадження № 3/127/6014/25
01 жовтня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 04.09.2025 року серії АПР18 № 216848: «04.09.2025 року в АДРЕСА_3 , громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виконав законне розпорядження поліцейського, згідно ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», а саме: пред'явити у період воєнного стану та під час мобілізації військового-обліковий документ».
До судового засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.
Відомості про неможливість з'явитись у судове засідання з поважних причин суду надані не були. Тому право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на справедливий суд, яке гарантоване ст. 6 Конвенції, є забезпеченим, проте означеним правом особа не скористалась.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини у справі (далі - ЄСПЛ) «Пономарьов проти України», сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
До суду з'явився захисник ОСОБА_1 - адвокат Чайка А.О., який подав письмові заперечення та вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Щодо обставин справи, суду повідомив, що 04.09.2025 року ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що не може надати військово-обліковий документ, оскільки у нього відсутній актуальний військовий квиток, а при собі є лише посвідчення про Приписку, поряд з тим, ОСОБА_1 надав працівнику поліції своє водійське посвідчення та посвідчення про Приписку.
Згідно рапорту поліцейського взводу № 2 роти № 3 БУПП і обслуговування Вінницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрала поліції Андрія Ратушняка від 04.09.2025, в складі наряду Юнкер 152 спільно із старшим лейтенантом поліції Крошкевичем В.В., було зупинено ТЗ Шевроле реєстраційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та під час перевірки документів було виявлено, що даний громадянин порушує правила мобілізації та перебуває у категорії «ухилянт» ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.05.2025.
Після чого останній не виконав законну вимогу поліцейського згідно ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», а саме: пред'явити у період воєнного стану та під час мобілізації військово-облікового документа, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містять у документах. Закрився у власному автомобілі, не бажав виходити. Останньому було повідомлено, що його дії підпадають під ст. 185 КУпАП та було повідомлено, що відносно нього буде складено відповідний адміністративний протокол.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Відтак, для наявності об'єктивної сторони складу означеного адміністративного правопорушення обов'язковою є наявність однієї з таких умов:
- висловлення працівником поліції, при виконанні ним службових обов'язків, особі законного розпорядження, тобто розпорядження, яке ґрунтується на вимогах чинного законодавства, та злісна непокора особи цьому розпорядженні;
- висловлення працівником поліції, при виконанні ним службових обов'язків, особі законної вимоги, тобто вимоги, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, та злісна непокора особи цій вимозі.
Слово "непокора", як зазначає законодавець, означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги чи розпорядження. Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не наділяє суд повноваженнями самостійно збирати докази та самостійно встановлювати в діях особи склад адміністративного правопорушення, елементи якого не зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення від 04.09.2025 року серії АПР18 № 216848, зазначено, що «громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виконав законне розпорядження поліцейського, згідно ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», а саме: пред'явити у період воєнного стану та під час мобілізації військового-обліковий документ».
Однак, зазначене твердження заперечується захисником ОСОБА_1 - адвокатом Чайкою А.О., адже ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що не може надати військово-обліковий документ, оскільки у нього відсутній актуальний військовий квиток і при собі наявне тільки Посвідчення про приписку.
Причини відсутності в ОСОБА_1 станом на 04.09.2025 року актуального військово-облікового документа (не оновлення військовозобов'язаним даних, інші порушення правил військового обліку тощо) виходять за межі предмету дослідження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП.
Отже, суд робить висновок, що ненадання ОСОБА_1 військово-облікового документа пов'язане із його фізичною відсутністю, що не може свідчити про злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Крім того, твердження капрала поліції Андрія Ратушняка, наведене у рапорті, стосовно того, що ОСОБА_1 закрився у власному автомобілі, не бажав виходити, спростовується наявністю особистого підпису ОСОБА_1 на протоколі про адміністративне правопорушення від 04.09.2025 року серії АПР 18 № 216848.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Суд враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.
Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, і ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на вказане суд дійшов висновку, що наданими матеріалами не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 185, ст. ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: