Справа № 344/17194/25
Провадження № 1-кс/344/6813/25
01 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львові, ОСОБА_3 , погодженого з прокурором у кримінальному проваджені - начальником відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в межах кримінального провадження № 620251401500000564 від 01.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого покликався на те, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 620251401500000564 від 01.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Нагляд за здійсненням досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами Івано-Франківської обласної прокуратури.
У клопотанні вказано, що як вбачається з матеріалів кримінального провадження, згідно заяви громадянина ОСОБА_5 , заступник начальника Управління поліції охорони в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , 14.02.2023, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів коштами ОСОБА_5 у великих розмірах - 2 672 630 гривень (отриманими ОСОБА_5 від держави як компенсація за загибель його дочки ОСОБА_7 на заводі "Азовсталь" у місті Маріуполі), після чого використав їх для придбання майнових прав на нерухоме майно, яке буде створене у майбутньому - житлову квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , котра станом на даний час введена в експлуатацію, яке фіктивно оформив на свою матір ОСОБА_8 , не відобразивши необхідні відомості у своїх щорічних деклараціях за 2023-2024 роки.
Враховуючи викладене, в діях ОСОБА_6 наявні ознаки вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Окрім цього, вищезазначені відомості перевірені досудовим слідством, а також з використанням можливостей Івано-Франківського управління ДВБ НП України, а саме: заявою про вчинення злочину ОСОБА_5 , протоколом допиту останнього, рапортом оперативного співробітника Івано-Франківського управління ДВБ НП України вих. № 99/42-08/01-2025.
Вказується на те, що у ході досудового розслідування даного кримінального провадження 24.09.2025 на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області проведено обшук за місцем проживання матері ОСОБА_6 - ОСОБА_8 , а саме у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Xiaomi із ІМЕІ номерами: ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спецпакету ДБР S2004470.
Сторона кримінального провадження, яка звернулася з даним клопотанням, вказує на необхідність накладення арешту, із забороною користування, відчуження та розпоряджання на вилучені 24.09.2025 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді за місцем проживання матері ОСОБА_6 - ОСОБА_8 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Xiaomi із ІМЕІ номерами: ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спецпакету ДБР S2004470. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Слідчий подав заяву про розгляд клопотання без його участі та підтримав вимоги клопотання у повному обсязі.
Дослідивши матеріали клопотання, вважаю клопотання підставним, виходячи із наступних міркувань.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Зважаючи на вищезазначені норми та наведені у клопотанні обставини, слідчий суддя вважає клопотання підставним та доцільним щодо накладення арешту на майно - вилучені 24.09.2025 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді за місцем проживання матері ОСОБА_6 - ОСОБА_8 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Xiaomi із ІМЕІ номерами: ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спецпакету ДБР S2004470, оскільки таке майно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 131,132, 167, 170-173, 236, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт, із забороною користування, відчуження та розпоряджання на вилучені 24.09.2025 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді за місцем проживання матері ОСОБА_6 - ОСОБА_8 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Xiaomi із ІМЕІ номерами: ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спецпакету ДБР S2004470.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1