Провадження № 11-сс/803/1602/25 Справа № 208/9970/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 вересня 2025 року Кривий Ріг
23.09.2025р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в режимі відеоконференції апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області від 07.08.2025р., якою підозрюваному за ч. 2 ст. 307 КК України
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з 07.08.2025р до 05.10.2025р. включно із визначенням розміру застави, у розмірі 60 прожиткових мінімумі для працездатних осіб, що складає 181 680,00грн.
за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_7
прокурора (в режимі ВКЗ) ОСОБА_9
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді щодо підозрюваного за ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з 07.08.2025р до 05.10.2025р. включно із визначенням розміру застави, у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 680,00грн.
Із ухвалою слідчого судді не погодились захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та кожен окремо подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 :
- вважає, що слідчим суддею не взято до уваги, що моральна та матеріальна шкода відсутня, підозрюваний раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, має відстрочку від проходження військової служби, піклується батьком інвалідом, злочин не пов'язаний із загрозою для життя та здоров'я;
- вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не доведені, підозрюваний не має наміру переховування, та розуміє наслідки невиконання покладених обов'язків, а саме застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою;
- вважає, необґрунтованим та недоведеним, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного;
- прохає оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний не пов'язаний із триманням під вартою, та визначити менший розмір застави, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560грн.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 :
- вважає, що слідчим суддею допущено неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи;
- вважає, що рішення слідчого судді ґрунтується на припущеннях, не прийнято до уваги відомості про особу підозрюваного, а саме, що він має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, піклується батьком інвалідом ІІІ-ї групи, та бабусею інвалідом І-ї групи;
- зазначає, що слідчим суддею не було досліджено жодного доказу винуватості підозрюваного, а також наявності ризиків для застосування запобіжного заходу, проігнорувно дослідження матеріалів справи, чим порушено право на захист підозрюваного;
- прохає оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний не пов'язаний із триманням під вартою, та визначити менший розмір застави, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560грн.
Про дату, час та місце судового розгляду підозрюваний та захисник ОСОБА_6 повідомлені належним чином, захисник ОСОБА_6 до судового засідання не прибув, підозрюваний клопотання про участь у судовому засіданні не заявив, перешкоди для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності не встановлені.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді доповідача, доводи захисника ОСОБА_10 , який підтримав апеляційну скаргу та прохав її задовольнити, позицію прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг дійшов висновку про залишення апеляційних скарг захисників без задоволення за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до слідчого судді звернувся слідчий із клопотанням, погодженим із прокурором Донецької обласної прокуратури, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, за ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_8 .
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що слідчий суддя, під час розгляду поданого слідчим клопотання встановив, що 06.08.2025р. ОСОБА_8 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, та в цей же день повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
За висновками слідчого судді обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_8 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які визнані слідчим суддею належними та допустимими доказами у їх сукупності.
При цьому, слідчий суддя врахувавши наведену вище сукупність належних та допустимих доказів, дійшов висновку, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням злочину, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Слідчим суддею також було встановлено, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корисливого злочину, та у разі встановлення його винуватості судом, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від шести до десяти років з конфіскацією майна, при цьому застосування положень ст. 75 КК України у даному випадку не передбачається.
Також слідчий суддя дослідив відомості про особу підозрюваного, відповідно до яких він офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, проте, як зазначив слідчий суддя у своїх висновках, незважаючи на наявність вказаних соціальних зв'язків, підозрюваний достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за незаконний обіг психотропних речовин, вчинив тяжкі злочини, за вчинення яких передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі, що, за висновком слідчого судді, свідчить про те, що ризик втечі ним може бути розцінений менш небезпечним наслідком, ніж кримінальне переслідування та процедура відбування покарань.
За висновком слідчого судді органом досудового розслідування доведений ризик незаконного впливу підозрюваним на свідків у кримінальному провадженні, які надавали показання щодо факту незаконного збуту ним психотропних речовин та на оперативного покупця, за участю якого, крім іншого, проводились оперативні закупки та на свідків, які були присутніми у якості понятих під час проведення оперативних закупок психотропних заходів, та які в свою чергу являються мешканцям Донецької області, та їх показання можуть бути покладені в обґрунтування винуватості ОСОБА_8 перед судом.
Також слідчий суддя вважав доведеним ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки він не має будь-якого офіційного або неофіційного легального заробітку, що дає підстави вважати, що він заробляв на життя шляхом збуту психотропних речовин, тобто протиправним засобом.
Врахувавши наведене вище, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, оскільки виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії, тому обрання запобіжного заходу лише у виді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчиненню підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
При цьому слідчий суддя вважав необхідним визначити розмір застави у розмірі 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки такий розмір здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у разі внесення такої застави, що буде достатнім стримуючим фактором, який зможе запобігти таким ризикам.
Суд апеляційної інстанції з такими висновками слідчого судді погоджується та вважає їх законними та вмотивованими з урахуванням наступного.
Так судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_8 оголошено про підозру у тому, що він діючи умисно, незаконно, реалізуючи свій прямий злочинний умисел направлений на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP, обіг якої заборонено 27.06.2025р. незаконно збув оперативному покупцеві ОСОБА_11 особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,3361г., за що отримав грошові кошти у сумі 3000грн., та 06.08.2025р. повторно незаконно збув оперативному покупцеві ОСОБА_11 особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, за що отримав грошові кошти у сумі 6000грн.
Дії підозрюваного ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України за ознаками незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту, психотропних речовин, вчинених повторно.
Суд апеляційної інстанції, врахувавши наведене вище, висновки слідчого судді, покладені в обґрунтування прийнятого рішення, дослідивши матеріали судової справи, та зокрема підстави оголошення ОСОБА_8 про підозру, вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які зазначені у клопотанні прокурора, є підтвердженими, та застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Щодо розміру визначеної слідчим суддею застави, то, на думку суду апеляційної інстанції, її розмір відповідає вимогам КПК України, та визначений в межах, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Доводи сторони захисту, що визначений слідчим суддею розмір застави, є надмірним для підозрюваного, суд апеляційної інстанції вважає неслушними, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочин становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчим суддею визначений розмір застави щодо підозрюваного у виді 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680,00грн., тобто у середньому розмірі застави для даної категорії злочинів, оскільки за висновком слідчого судді такий розмір буде здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у разі внесення саме такого розміру застави, буде достатнім стримуючим фактором, який зможе запобігти таким ризикам.
Суд апеляційної інстанції із рішенням слідчого судді погоджується, не вбачає підстав для зменшення розміру застави на початковому етапі кримінального провадження, враховуючи, що підозру ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 307 КК України було оголошено 06.08.2025р., кримінальне провадження набуло відкритості, підозрюваний набув процесуального статусу, розпочато збір матеріалів досудового розслідування, що вимагає забезпечення кримінального провадження, та саме ймовірність розміру застави, визначеної слідчим суддею у оскаржуваній ухвалі, здатна його забезпечити.
Таким чином доводи апеляційної скарги захисників, що при визначенні розміру застави слідчий суддя визначив заставу у розмірі, який є надмірним для підозрюваного, є неспроможними, оскільки її розмір відповідає вимогам КПК України, та судом апеляційної інстанції не встановлена її надмірність для підозрюваного, з урахуванням фактичних обставини справи, наведених у підозрі, особи підозрюваного, та тяжкості ймовірного покарання.
Доводи апеляційної скарги захисників, що слідчим суддею не взято до уваги, що моральна та матеріальна шкода відсутня, підозрюваний раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, має відстрочку від проходження військової служби, піклується батьком інвалідом та бабусею інвалідом І-ї групи, злочин не пов'язаний із загрозою для життя та здоров'я, рішення слідчого судді ґрунтується на припущеннях, є неспроможними, оскільки вказані відомості про особу підозрюваного можна розглядати, як обставини, що можуть бути враховані, як обставини, що пом'якшують його покарання, у разі визнання винуватості, проте не є обставинами, які виключають винуватість особи.
Щодо доводів, що злочин не пов'язаний із загрозою для життя та здоров'я, то суд апеляційної інстанції зазначає, що ст. 307 КК України є злочином з ХІІІ розділу «Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення». Беззаперечним є факт, що усі наркотичні засоби завдають шкоди організму. Наслідки їх вживання для здоров'я людини виявляться з часом у будь-якому разі. Шкода, завдана наркотичними засобами, простежується у всіх органах і системах без винятку і веде до швидкої та невідворотної руйнації організму залежного і деградації як особистості.
Доводи апеляційної скарги захисників, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не доведені, підозрюваний не має наміру переховування, та розуміє наслідки невиконання покладених обов'язків, а саме застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є необґрунтованим та недоведеним висновок слідчого судді, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, також є неспроможними з урахуванням наступного.
Кримінальний процесуальний закон у якості ризиків, крім іншого, також має на увазі високу долю передбачуваної небезпеки вчинення підозрюваним протиправних дій, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, яка дозволяє суду на основі закону та внутрішнього переконання зробити висновок про необхідність обрання запобіжного заходу, яким у даному випадку є тримання під вартою.
У кримінальному судочинстві поняття ризиків передбачає як тактичні ризики, так і конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних та обвинувачених.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою є заходом забезпечення кримінального провадження, тобто заходом кримінального процесуального примусу, оскільки такий захід дає можливість виявляти та зберігати докази, запобігти прогнозованій протиправній поведінці чи унеможливити ухилення від слідства та суду обвинуваченого. Такий превентивний та забезпечувальний захід спрямований на недопущення можливої протидії провадженню у кримінальній справі з боку підозрюваного, та є ефективним засобом коригування його неправомірної поведінки.
Обмежуючи конституційні права підозрюваного у вчиненні злочину, запобіжні заходи виконують позитивну роль, реалізуючи у кримінальному процесі матеріальноправовий принцип крайньої необхідності: завдання меншої шкоди, щоб запобігти більшій шкоді.
Доводи апеляційної скарги захисника, що слідчим суддею не було досліджено жодного доказу винуватості підозрюваного, а також наявності ризиків для застосування запобіжного заходу, проігнорував дослідження матеріалів справи, чим порушено право на захист підозрюваного є неслушними, оскільки повідомлення про підозру - це офіційна процесуальна дія слідчого чи прокурора, яка засвідчує наявність у особи припущення про її ймовірну причетність до злочину, і на підставі якого особа набуває статусу підозрюваного. Така процесуальна дія є початковим етапом кримінального провадження, тоді як обвинувачення є фінальною стадією, що ґрунтується на сукупності зібраних доказів і включає складання обвинувального акта.
У своєму рішенні слідчий судня наголосив, що фактичні данні щодо обставин, що мають значення для кримінального провадження, надання їм оцінки та встановлення кваліфікаційних складових злочину або їх спростування, не вирішуються слідчим суддею під час розгляду даного клопотання, а тому і не можуть оцінюватися з зазначених підстав, а тому жодного висновку про винуватість підозрюваного на даному етапі кримінального проваджені не робилося та робитись не може.
За наведених вище підстав, суд апеляційної інстанції вважає рішення слідчого судді щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного законним та обґрунтованим, та не вбачає підстав для його скасування або зміни, а доводи апеляційних скарг захисників про скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, та постановлення нової ухвали про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, чи зменшення розміру застави до мінімального, є безпідставними.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області від 07.08.2025р., якою підозрюваному за ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з 07.08.2025р до 05.10.2025р. включно із визначенням розміру застави, у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 680,00грн. - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області від 07.08.2025р., якою підозрюваному за ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з 07.08.2025р до 05.10.2025р. включно із визначенням розміру застави, у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 680,00грн. - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Судді