Провадження № 22-ц/803/7110/25 Справа № 211/7995/24 Суддя у 1-й інстанції - Костенко Є.К. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
30 вересня 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді БондарЯ.М.
Суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.
сторонни справи
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України»
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2025 року, постановлену суддею Костенко Є.К. в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, (відомості про дату складеного повного судового рішення відсутні),
24 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об'єм природного газу.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» - Домбровської Є.В. про продовження строків на усунення недоліків позовної заяви.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об'єм природного газу з матеріалами до неї визнано неподаною та повернуто позивачу.
Роз'яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для такого повернення.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваної ухвали, постановленої з грубим порушенням норм процесуального права, просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
При цьому, скаржник зазначає, що 30 квітня 2025 року позивачем через підсистему «Електронний суд» представником позивача на виконання ухвали без руху від 26.12.2024 були надані письмові пояснення та надана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Алітна,64, тобто зазначені в ухвалі недоліки було усунуто, а відтак у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позову у зв'язку з невиконанням ухвали без руху.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч.2 ст. 369 ЦПК України, оскільки переглядається ухвала визначена у п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України, яка відповідно до положень ч.2 ст.369 ЦПК України розглядається без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог скарг та доводів апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони позивача підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ухвалою суду від 26 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалу суду було направлено заявнику на електронну пошту.
06 січня 2025 року представником позивача - Домбровською Євгенією Василівною до суду подано заяву про продовження процесуального строку на виконання ухвали суду, в якому вона зазначає, що 19 грудня 2024 року державні реєстри України та сайт Міністерства юстиції України зазнали наймасштабнішої зовнішньої кібератаки за останній час. Як наслідок, призупинено роботу Єдиних і Державних реєстрів Міністерства юстиції України. Кібератака негативно вплинула на роботу багатьох систем, які використовують дані реєстрів. Призупинено надання послуг, зокрема і Державним реєстром прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у зв'язку із зазначеним просить продовжити строк для усунення недоліків, визначений ухвалою суду від 26 грудня 2024 року.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 лютого 2025 року вказану вище заяву представника позивача - Домбровської Є.В. про продовження процесуального строку було задоволено, процесуальний строк на виконання ухвали Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2024 року продовжено до 06 березня 2025 року включно.
06 березня 2025 року до суду представником позивача - Домбровською Є.В. подано клопотання, в якому вона зазначає, що згідно з інформацією розміщеною на офіційній сторінці Міністерства юстиції України, з 20 січня 2025 року відновлено функціонування Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України після масштабної кібератаки. Однак, станом на день подання клопотання, функціонал надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обмежений.
Ухвалою суду від 10.03.2025 заяву представника позивача задоволено частково, продовжено процесуальний строк на виконання ухвали Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2024 року про залишення без руху позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об'єм природного газу, встановлено строк її виконання до 21 березня 2025 включно.
21 березня 2025 року позивачем було в черговий раз подано заяву про продовження процесуальних строків на виконання ухвали суду.
Суд першої інстанції, визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачу, виходив з того, що станом на 12 травня 2025 року зазначені в ухвалі без руху недоліки не усунуті, рухом по розгляду справи позивач не цікавиться, реєстри вже працюють та органи, установи та посадові особи, які уклали з держателем реєстрів відповідні договори мають доступ до відомостей реєстру з прав надання зацікавленим суб'єктам витягів на платній основі, тому суд не вбачає підстав для продовження строку виконання ухвали без руху та оскільки позовна заява не відповідає вимогам ч.5 ст.177 ЦПК України, остання підлягає поверненню.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції та погоджується з доводами представника позивача, викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Встановлено, що ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що відомостей про те, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна по АДРЕСА_1 , суду не надано, що позбавляє суд можливості вирішити питання про відкриття провадження. Способом усунення недоліків позовної заяви, суд зазначив подання до суду правовстановлюючих документів на нерухоме майно або подання уточненої позовної заяви з визначенням належного кола учасників провадження. (а.с.29).
30 квітня 2025 року на виконання вимог ухвали Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №419310474 від 24.03.2025, відомості про власника домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 відсутні, проте, відповідно до Довідки №3 від 06.01.2025, виданої Головою квартального (вуличного) комітету №178 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 вже більше 15 років - копія довідки та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, додані до зазначеної заяви (а.с.50-56)
Таким чином позивач виконав вимоги ухвали без руху та у заяві/письмових поясненнях від 30 квітня 2025 року сформулював та зазначив, які на його думку існують підстави виникнення спору та порушення його прав, а також обставини, якими обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною третьою статті 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду в установлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для визнання позовної заяви неподаною і повернення позивачу.
Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави зробити висновок, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року та «Нун'єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Оскільки на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі суддя не вправі вирішувати питання достатності доказів, поданих позивачем на обґрунтування своїх вимог, а кожна сторона може розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд та несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, відсутність певних доказів не перешкоджає розгляду справи, за результатами якого вирішується питання про доведеність чи недоведеність пред'явлених позовних вимог, оцінка доказів є можливою виключно на стадії розгляду справи по суті, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2025 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, з огляду на те, що позивач у визначений судом строк, з урахуванням ухвал про продовження строку виконання ухвали без руху, виконав вимоги ухвали, надавши суду відповідні пояснення по справі та інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У зв'язку з наведеним вище, колегія суддів погоджується з доводами представника позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції формально підійшов до вирішення питання по позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» та незаконно повернув позов, чим допустив порушення норм процесуального права, що у відповідності до положень п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставою для скасування помилкової ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.259, 268, 367,368,374,379,381-384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Криворізької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» задовольнити.
Ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку на підлягає.
Головуючий:
Судді: