Справа №338/676/25
01 вересня 2025 року селище Богородчани
Бородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Битківського Л.М.,
з участю секретаря Чорній К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани справу за позовом ОСОБА_1 до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Богородчанської селищної ради у якому поставив питання про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі №21 від 21 листопада 2018 року в редакції, що запропонована ним відповідачу 26.11.2024 року у спосіб подання заяви про поновлення договору оренди землі.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що між ним та Жураківською сільською радою 12 листопада 2018 року було укладено договір оренди земельної ділянки № 21. Відповідно до вказаного договору йому у строкове платне користування передано дві земельні ділянки : площею 4,1114 га, кадастровий номер 2620482801:01:003:0193 та площею 1,28886га, кадастровий 2620482801:01:003:0192 для сінокосіння та випасання худоби в с. Жураки Жураківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області в урочищі «Лейбова гора».
Умови договору він виконував, однак Богородчанська селищна рада, до складу об'єднаної територіальної громади якої увійшла Жураківська сільська рада, діючи недобросовісно, в порушення його переважного права на поновлення договору на новий строк, знехтувала обов'язком провести переговори з цього питання та безпідставно, зловживаючи своїм правом, порушивши його права, як орендаря не продовжила з ним договір оренди.
При цьому він вчасно, не пізніше 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомив орендаря про намір продовжити його дію, подавши 23.10.2023 року відповідну заяву. Проте відповідач у місячний строк не розглянув повідомлення і не повідомив позивача про прийняте орендодавцем рішення. Лист відповідача від 29.11.2023 року був надісланий позивачу лише 13.02.2024 року.
При цьому позивач продовжував користуватись орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, а 26.11.2024 року звернувся до відповідача із заявою про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, до якої додав проект додаткової угоди. Однак відповідач додаткову угоду не підписав.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву у якому не визнав заявлених вимог, позов вважає безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Вказав, що позивач у поданій заяві приховав від суду той факт, що спір з приводу припинення дії договору оренди землі у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено та визнання договору №21 оренди землі від 21.11.2018 року поновленим на новий строк 5 років на тих самих умовах, уже був предметом судового розгляду. Суд у справі №338/73/24 фактично уже надав оцінку обставинам справи та доказам наявним у даній справі, з різницею, яка стосується лише формулювання прохальної частини позовних вимог.
Обставини, які встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Рішенням Богородчанської селищної ради віл 23.11.2023 року ухвалено припинити дію договору оренди землі з 30.11.2023 року і законність вказаного рішення була перевірена судом, спірним правовідносинам між сторонами дано оцінку у рішенні Богородчанського районного суду від 25.03.2024 року, яке набрало законної сили.
У позовній заяві ОСОБА_1 також апелює до того, що ним 26.11.2024 року, тобто через рік після того, як рішенням сесії було припинено Договір оренди, знову подано заяву про невідкладне надіслання йому примірника підписаної додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, у редакції, яку він запропонував і підписав 24.10.2024 року. Однак, після припинення дії Договору у зв'язку із закінченням строку такого, є безпідставним звернення позивача про поновлення договору та вимога про визнання додаткової угоди укладеною. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. Тому у задоволенні позову представник відповідача просив відмовити за безпідставністю.
В судове засідання сторони не з'явились. Подали суду письмові заяви про розгляд справи за відсутності їх представників. При цьому, представник позивача подав клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. У задоволенні заявленого клопотання судом відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 12 листопада 2018 року між Жураківською сільською радою в особі сільського голови Бабчук М. В. та позивачем ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі предметом якого була земельна ділянка площею 4,1114 га та земельна ділянка загальною площею 1,2886 га з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби в с. Жураки Жураківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, урочище «Лейбова гора» (кадастрові номери ділянок 2620482801:01:003:0193 та 2620482801:01:003:0192 ).
Відповідно до умов договору, строк його дії був визначений у п.7 і складав 5 років та обчислювався з моменту державної реєстрації, яка відбулась 29.11.2018 року.
У відповідності до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" від 17.11.2020 року Богородчанська селищна рада, є правонаступником Жураківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області.
23.10.2023 року ОСОБА_1 звернувся до сесії Богородчанської селищної ради із заявою про продовження договору оренди обох земельних ділянок.
29.11.2023 року селищний голова Богородчанської селищної ради Заремба Р.Д. поінформував позивача про те, що його заява про поновлення (продовження) договору оренди землі була розглянута на сесії селищної ради 23.11.2023 року і рішення про поновлення (продовження) договору оренди сесією не прийнято у зв'язку із недостатньою кількістю голосів для прийняття такого рішення. Натомість, на цій сесії було прийнято та проголосовано рішення про припинення дії зазначеного договору оренди землі з 30.11.2023 року у зв'язку із закінченням строку на який його укладено та через нецільове використання земельних ділянок.
Вказані обставини встановлені рішенням Богородчанського районного суду від 25.03.2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про скасування рішення сесії та визнання договору укладеним. (судова справа №338/73/24). Цим же рішенням встановлено, що ОСОБА_1 , надіславши на адресу Богородчанської селищної ради до спливу строку договору оренди заяву про намір продовжити (поновити) договір оренди землі не дотримався законодавчої норми щодо направлення орендодавцю проєкту відповідної додаткової угоди, за відсутності якого було прийнято рішенням сесії селищної ради про припинення дії договору оренди землі, починаючи з 30.11.2023 року у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено. Тому, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання договору оренди землі №21 від 21 листопада 2018 року поновленим на новий строк терміном на 5 років та про скасування рішення сесії Богородчанської селищної ради від 23 листопада 2023 року №1527-31/2023, яким припинено дію договору оренди землі було відмовлено. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 21.08.2024 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Звертаючись до суду з позовом 22.05.2025 року, позивач повторно послався на ті ж обставини, які уже перевірялись судом, безпідставно вказуючи на те, що про результат розгляду його заяви від 23.10.2023 року не був повідомленим про прийняте орендодавцем рішення та лише 13.02.2024 року отримав листа від відповідача, який був датований 29.11.2023 року. В той же час, уже у першій позовній заяві (у справі №338/73/24), яка подана ним до суду 15.01.2024 року, ОСОБА_1 оскаржує рішення сесії №1527-31/23 від 23.11.2023 року, посилається на відповідь селищного голови на свою заяву, що датована 29.11.2023 року та долучає їх до матеріалів справи.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, які встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються про розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на це, суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач у місячний строк не розглянув його заяви від 23.10.2023 року про намір продовжити дію Договору оренди та не повідомив його письмово про прийняте орендодавцем рішення.
Стосовно доводів позивача про те, що він продовжив користуватись орендованою земельною ділянкою після 29.11.2023 року, тобто після закінчення строку дії договору, а тому 26.11.2024 року звернувся до відповідача з заявою про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, до якої додав проект додаткової угоди, яку відповідач не підписав, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Спір, що виник між сторонами стосовно поновлення договору оренди землі вирішений судом. По суті цього спору постановлено судове рішення, яке набрало законної сили, про що згадано вище. Подання ОСОБА_1 26 листопада 2024 року, тобто фактично через рік після закінчення договору оренди, нової заяви до відповідача про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, після прийняття на сесії рішення від 23.11.2023 року «Про припинення дії договору оренди землі у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено та нецільовим використанням земельних ділянок», на думку суду свідчить про намагання позивача використати приватноправовий інструментарій з метою нівелювати судове рішення, яким уже вирішено спір між сторонами, а також штучно створити передумови для того, щоб при наявності існуючого судового рішення домогтися його перегляду. Така процесуальна поведінка учасника цивільно-правових стосунків є неприйнятною, такою, що суперечить засадам розумності, добросовісності та обов'язковості судового рішення.
Законних підстав для використання земельної ділянки після 30.11.2023 року ОСОБА_1 не мав. Листом від 06.12.2023 року селищний голова Заремба Р.Д. поінформував ОСОБА_1 , що фактичне використання земельних ділянок після закінчення строку дії Договору, трактуватиметься як самовільне зайняття земельних ділянок.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
постановив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі №21 від 21 листопада 2018 року.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя