Справа № 175/4198/25
Провадження № 2/175/1056/25
Іменем України
(Заочне)
"30" вересня 2025 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Войтуха О.М.,
за участю секретаря Радонського М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
В квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований між ними 11 лютого 2015 року, та стягнути аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6000 гривень щомісячно до досягнення ним 18 років.
В позові позивач зазначила, що сімейне життя з відповідачем не склалося, сім'я існує формально, зберегти її в майбутньому не вважає можливим. Зазначає, що фактичні шлюбні відносини припинені.
Представник позивачки надала заяву в якій просила суд розглянути справу без участі сторони позивача, не заперечувала щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується трекінгами поштового відправлення. Відзив на позов відповідач не подав, а тому зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Судом встановлено, що сторони з 11 лютого 2015 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 77 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 11 лютого 2025 року).
Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду згідно ст. 110 СК України.
Як передбачено ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі наведеного, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що сім'я сторін носить формальний характер і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 11 лютого 2015 року слідує, що під час державної реєстрації шлюбу позивачка змінила дошлюбне прізвище " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ", яке суд вважає за можливе залишити без змін з огляду на відсутність відповідної заяви позивачки про зміну прізвища.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп., понесені позивачем, стягнути з відповідача на її користь
Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області від 27 травня 2015 року.
Спільне життя подружжя не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини, сімейні обов'язки з ведення спільного господарства припинені.
Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 141 СК України, передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Згідно ст.51Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 182 СК України, встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватись до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі зазначеного, суд вважає необхідним шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвати та з урахуванням матеріального становища сторін, рівності прав та обов'язків батька, матері щодо дитини, суд приходить до висновку про задоволення позову та необхідність стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 6000 гривень щомісячно до досягнення дитиною 18 років.
Судові витрати, відповідно до ст.141 ЦПК України, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 105, 110, 112, 141, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 12, 13, 76, 83, 130, 141, 263-266, 280-284, 287, 354, 355, 285, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 11 лютого 2015 вересня року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 77.
Після розірвання шлюбу прізвища ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - не змінюються.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 6000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, з індексацією відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 02 квітня 2025 року. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Суддя О. М. Войтух