01 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 520/21767/23
адміністративне провадження № К/990/10922/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року (суддя Сагайдак В. В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року (головуючого судді Мельнікова Л. В., судді: Бегунц А. О., Русанова В.Б.) у справі № 520/21767/23 за позовом ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та скасування арешту, зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ВДВС), у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників (далі - ЄРБ) у виконавчому проваджені НОМЕР_1;
- зобов'язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників у виконавчому проваджені № НОМЕР_3;
- визнати протиправною бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття (нескасування) арешту, накладеного на все нерухоме майно ОСОБА_1 у виконавчому проваджені № НОМЕР_2;
- скасувати арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні НОМЕР_4 (постанова від 26 лютого 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, індексний номер запису про обтяження №20372349 від 30 березня 2015 року);
- зобов'язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 та виключити відомості про державну реєстрацію обтяжень ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта;
- стягнути на користь ОСОБА_1 відшкодовану моральну шкоду у розмірі 2 000 000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
2. На обґрунтування позовної заяви, ОСОБА_1 зазначив, що державним виконавцем протиправно при закінченні виконавчого провадження № НОМЕР_2 на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) (повне виконання рішення), фактично не знято арешт зі всього його нерухомого майна. З моменту накладання арешту на всю нерухомість позивача, відповідач порушує його конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (стаття 41 Конституції України).
3. Щодо протиправної бездіяльності відповідача через невиключення відомостей про позивача з Єдиного реєстру боржників (далі - ЄРБ), ОСОБА_1 зазначив, що 07 жовтня 2019 року стосовно нього відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Держави боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі: 21 030,90 грн. Виконавче провадження № НОМЕР_1 завершено на підставі пункту 2 статті 37 Закон №1404-VIII. При цьому борг, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження позивачем сплачені не були. Як зауважує позивач, повторно вказана вимога про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави боргу по єдиному соціальному внеску у розмірі: 21 030,90 грн для виконання до виконавчої служби не надходила. Зауважив, що строки пред'явлення вимоги № ф-6610-58-у, виданої 29 травня 2019 року ГУ ДПС у Харківській області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Держави боргу зі сплати єдиного соціального внеску, вже пропущено. Наголосив, що невиключення відомостей про нього з ЄРБ відповідачем, фактично створює для нього статус постійного боржника, оскільки стягувач не може пред'явити документ до виконання, а відомості щодо нього не можуть бути вилучені із ЄРБ.
4. Вважає, що бездіяльність відповідача, через невиключення відомостей про нього з ЄРБ є протиправною, а дії (бездіяльність) державного виконавця не відповідають частинам першій, другій статті 40 Закону № 1404-VIII.
5. Крім того, позивач вказував, що внаслідок таких протиправних дій державного виконавця, йому завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, глибокому відчутті несправедливості, незручностях, розчаруваннях, негативних емоціях, нервових та психоемоційних перенапруженнях з приводу неможливості розпоряджатися власним нерухомим майном, через незаконно не знятий арешт з майна відповідачем та з приводу незаконного та протиправного розміщення відомостей у ЄРБ, які протиправно не вилучає відповідач.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
6. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: зобов'язано Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції розглянути питання про скасування арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 (постанова від 26 лютого 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, індексний номер запису про обтяження №20372349 від 30 березня 2015 року); зобов'язано Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції розглянути питання про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 та виключення відомостей про державну реєстрацію обтяжень ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
7. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постановою старшого державного виконавця Носенко О. В. Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції припинено чинність арешту майна боржника, на яке накладено арешт постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26 лютого 2015 року ВП № НОМЕР_2, а також скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Проте, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо позивача станом на 31 липня 2023 року наявне обтяження (арешт на нерухоме майно) номер запису про обтяження 9223034 (індексний номер: 20372349 від 30 березня 2015 року), тобто арешт з майна позивача фактично не скасований.
8. З огляду на це суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необхідність зобов'язання відповідача розглянути питання про скасування арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, а також зобов'язання розглянути питання про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 та виключення відомостей про державну реєстрацію обтяжень ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
9. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що при поверненні виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, у державного виконавця відсутні законодавчо мотивовані підстави для виключення відомостей про ОСОБА_1 як боржника з ЄРБ. Тому відмовив позивачу також і в задоволенні цієї частини позовних вимог.
10. Щодо вимоги позивача про відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі: 2 000 000,00 грн, суди попередніх інстанцій зазначили, що позивач не довів факту заподіяння йому моральної шкоди оскаржуванимим діями відповідача, а тому залишили без задоволення цю позовну вимогу.
11. Постановою Верховного суду Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
12. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та скасування арешту, зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не виключення відомостей про ОСОБА_1 з ЄРБ у виконавчому проваджені № НОМЕР_3; зобов'язано Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити відомості про ОСОБА_1 з ЄРБ у виконавчому проваджені № НОМЕР_3; визнано протиправною бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття (не скасування) арешту, накладеного на все нерухоме майно ОСОБА_1 у виконавчому проваджені № НОМЕР_2; скасовано арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 (постанова від 26 лютого 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, індексний номер запису про обтяження № 20372349 від 30 березня 2015 року); зобов'язано Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 та виключити відомості про державну реєстрацію обтяжень ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта. Відмовлено в задоволені інших вимог.
13. Судове рішення вмотивовано тим, що державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункта 8 статті 49 Закону № 1404-VIII, у якій зазначено «борг сплачено в повному обсязі» та «припинити чинність арешту майна боржника на яке було накладено арешт постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26 лютого 2015 року ВП № НОМЕР_2 реєстраційний номер обтяження 9223034 та скасувати інші заходи примусового виконання рішення», помилково, не стягнувши виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.
14. Для повного та всебічного захисту порушених прав позивача, суд вважав за необхідне зобов'язати відповідача розглянути питання про скасування арешту з нерухомого майна позивача у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 (постанова від 26 лютого 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, індексний номер запису про обтяження № 20372349 від 30 березня 2015 року) та розглянути питання про зняття арешту з нерухомого майна позивача та виключення відомостей про державну реєстрацію обтяжень позивача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта. Відмовлено в задоволені інших вимог.
15. Щодо вимоги позивача про відшкодування йому моральної шкоди у розмірі 2 000 000,00 грн суд зазначив, що позивач не довів факт заподіяння йому моральної шкоди діями відповідача.
16. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач та позивач звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами.
17. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі № 520/21767/23 скасовано в частині, якою задоволені вимоги позивача та скасований арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 (постанова від 26 лютого 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, індексний номер запису про обтяження № 20372349 від 30 березня 2015 року) і Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зобов'язаний зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 та виключити відомості про державну реєстрацію обтяжень ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволені цих вимог ОСОБА_1 . Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі № 520/21767/23 в іншій частині змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог
18. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
19. На думку позивача, суд апеляційної інстанції не розглянув його клопотання про повернення апеляційної скарги, з підстав непідтвердження повноважень представника відповідача.
20. Звертає увагу, що повний текст судового рішення суду апеляційної інстанції не підписаний головуючим суддею, що є підставою для його скасування (пункт 5 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України; далі - КАС України).
21. Зазначає про те, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення без врахування правових висновків Верховного Суду в подібних правовідносинах.
22. З урахуванням наведеного вище відповідач просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року в частині, у якій відмовлено в задоволені позовних вимог, а в іншій - залишити без змін.
Позиція інших учасників справи
23. У відзиві на касаційну скаргу представник відповідача просив залишити її без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року без змін.
Рух касаційної скарги
24. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 березня 2025 року відкрив касаційне провадження у справі № 520/21767/23, а ухвалою від 30 вересня 2025 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
25. У провадженні Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувала справа за виконавчим провадженням № НОМЕР_3.
26. Виконавче провадження № НОМЕР_3 завершено, згідно з відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження.
27. Виконавче провадження № НОМЕР_3 відкрито 07 жовтня 2019 року на підставі вимоги № ф-6610-58-у, виданої 29 травня 2019 року ГУ ДПС у Харківській області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави борг по єдиному соціальному внеску у розмірі: 21 030,90 гривень.
28. 07 жовтня 2019 року була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі: 2103,09 гривень.
29. 13 листопада 2019 року та 15 грудня 2020 року винесено постанови про арешт коштів боржника.
30. 23 жовтня 2021 року виконавче провадження № НОМЕР_3 завершено на підставі пункту 2 статті 37 Закону № 1404-VIII, у зв'язку із тим, що майно, яке належить боржнику та на яке може бути звернуто стягнення, - не виявлено, а заходи щодо розшуку такого майна здійсненні державним виконавцем відповідно до Закону № 1404-VIII, виявилися безрезультатними.
31. При цьому борг, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження ОСОБА_1 сплачені не були.
32. Повторно вимога № ф-6610-58-у видана 29 травня 2019 року ГУ ДПС у Харківській області про стягнення ФОП ОСОБА_1 на користь держави боргу по єдиному соціальному внеску у розмірі: 21 030,90 грн для виконання до відділу не надходила.
33. Виконавче провадження № НОМЕР_2 відкрито 03 червня 2013 року на підставі рішення № 648 виданого 25 березня 2013 року УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Харкова заборгованість у розмірі: 170,00 гривень.
34. 26 лютого 2015 року винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 .
35. Відомості про арешт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Згідно відомостей Державного реєстру речових прав, інформації про державну реєстрацію обтяжень, номер запису про обтяження: 9223034 (спеціальний розділ), постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: НОМЕР_2, виданою 26 лютого 2015 року Орджонікідзевським ВДВС ХМУЮ та рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20372349 від 30 березня 2015 року ОСОБА_2 .
36. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 17 серпня 2023 року за боржником не зареєстровано об'єктів нерухомості.
37. 30 березня 2015 року були винесені постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі: 17,00 грн та постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі: 45,20 грн.
38. 28 жовтня 2015 року, у зв'язку зі сплатою ОСОБА_1 суми боргу на користь УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Харкова, державним виконавцем Носенко О. В. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 8 статті 49 Закону № 1404-VIII, тобто повне фактичне виконання рішення. В постанові зазначено «борг сплачено у повному обсязі».
39. До того ж, в указаній постанові зазначено «Припинити чинність арешту майна боржника на яке було накладено арешт постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26 лютого 2015 року ВП НОМЕР_4 реєстраційний номер обтяження 9223034 та скасувати інші заходи примусового виконання рішення».
40. 27 липня 2023 року позивач звернувся з електронним листом на офіційну електронну адресу відповідача, з вимогою про виключення запису та відомостей стосовно нього з ЄРБ.
41. З інформаційної довідки № 341074544 за 31 липня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта вбачається наявність арешту нерухомого майна ОСОБА_1 . Так, згідно відомостей Державного реєстру речових прав, інформації про державну реєстрацію обтяжень, номер запису про обтяження: 9223034 (спеціальний розділ), постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: НОМЕР_2, виданою 26 лютого 2015 року Орджонікідзевським ВДВС ХМУЮ та рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20372349 від 30 березня 2015 року ОСОБА_2 , на все нерухоме майно заявника накладено арешт.
42. 31 липня 2023 року позивач звернувся із заявою, електронним листом з електронним підписом на офіційну електронну адресу відповідача, з вимогою надати інформацію стосовно того, в якому виконавчому провадженні накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 . Просив також надати відомості про це виконавче провадження (копію постанови про відкриття виконавчого провадження, копію постанови про арешт нерухомого майна та інші документи, які містяться в цьому виконавчому провадженні та яка стадія цього виконавчого провадження). Просив також зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 . Надати відомості про всі арешти на нерухоме та рухоме майно заявника, які накладено державною виконавчою службою та надати відомості про всі виконавчі провадження, які не закінчені та в яких боржником є ОСОБА_1
43. 07 серпня 2023 року надійшов лист № 93129 від відповідача як відповідь на вказану заяву, проте вимогу про зняття арешту з майна та виключення запису з Єдиного реєстру боржників відповідач не виконав.
44. У листі відповідач зазначив, що згідно із довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за параметрами пошуку ОСОБА_1 наявне обтяження індексний номер № 20372349 від 30 березня 2015 року.
45. Згідно із перевіркою Державного реєстру обтяжень рухомого майна встановлено, що обтяження №15811636 від 10 травня 2016 року припинено.
46. Тобто, відповідачем підтверджено, що ним встановлено арешт на все нерухоме майно позивача, згідно обтяження індексний номер №20372349 від 30 березня 2015 року, яке зареєстровано на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер НОМЕР_4, виданою 26 лютого 2015 року Орджонікідзевським ВДВС ХМУЮ.
47. Відповідач також повідомив, що у відділі перебувало виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання вимоги № ф-6610-58-у від 29 травня 2019 року, виданої Державною фіскальною службою України про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави боргу по єдиному соціальному внеску у розмірі: 21030,90 грн.
48. З посиланням на норми пункту 2 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII, відповідно до якого підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника) необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника, відповідач для зняття арешту з майна (коштів) запропонував позивачу сплатити заборгованість у сумі: 23 505,99 грн; сума боргу 21030,90 грн, виконавчий збір 2103,09 грн, витрати виконавчого провадження 369,00 гривень.
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
49. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
50. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
51. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
52. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку дотриманню норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить із такого.
53. Частиною першою статті 241 КАС України визначено, що судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови.
54. Відповідно до частини четвертої статті 241 КАС України перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується ухваленням постанови.
55. Частинами першою, другою та третьою статті 243 КАС України передбачено, що суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом; рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу; у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження не більш як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. Скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.
56. Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі; постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою, ухвалою) і підписується всім складом суду, визначеним для розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частини перша, третя статті 321 КАС України).
57. Відповідно до положень частини сьомої статті 250 КАС України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
58. Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції (вступна та резолютивна частини, повний текст) підписується всім складом суду, що був визначений для розгляду справи.
59. Як убачається з матеріалів справи, вступна та резолютивна частини постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі № 520/21767/23, яка оголошена під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні, підписана всім складом колегії суддів: головуючий - суддя Мельнікова Л. В., суддями: Бегунц А. О., Русановою В. Б.
60. Повний текст постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі № 520/21767/23, складений 25 лютого 2025 та не підписаний усім складом колегії суддів. Підписано суддями Бегунц А. О. та Русановою В. Б, але не підписане головуючим суддею Мельніковою Л. В.
61. У постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року зазначено, що повний текст складено 25 лютого 2025 року, не підписано суддею Мельніковою Л. В. у зв'язку з її смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 та за вказаних обставин не направлено в Єдиний державний реєстр судових рішень.
62. Відсутність підпису головуючої судді Мельнікової Л. В. у повному тексті постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року не заперечується сторонами у справі.
63. Пунктом 5 частини третьої статті 353 КАС України встановлено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені в судовому рішенні.
64. Колегія суддів ураховує, що відсутність підпису одного з суддів, який входить до складу колегії суддів зумовлена об'єктивними обставинами (пов'язаними зі смертю судді, яка визначена для розгляду цієї справи), які не могли бути передбачені судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення. Водночас вимоги процесуального законодавства (пункт 5 частини третьої статті 353 КАС України) є імперативними та передбачають, що постанова суду апеляційної інстанції (її повний текст) підписується всім складом суду, що був визначений для розгляду справи.
65. Отже, приписи пункту 5 частини третьої статті 353 КАС України є імперативними та зобов'язують Суд (касаційної інстанції) у разі якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів, які зазначені в судовому рішенні, скасувати таке рішення з направленням справи на новий розгляд.
66. Оскільки повний текст постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі № 520/21767/23 не підписаний одним із суддів, який зазначений у судовому рішенні, відповідно до пункту 5 частини третьої статті 353 КАС України вказане рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
67. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24 липня 2025 року у справі № 520/12864/24.
68. При цьому, по суті спірних правовідносин, Верховний Суд рішенням судів попередніх інстанцій оцінки не надає, з огляду на наявність підстав визначених пунктом п'ятим частини третьої статті 353 КАС України.
69. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
70. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі № 520/21767/23 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду Другого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді М. В. Білак
В. Е. Мацедонська