01 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №400/10039/24
адміністративне провадження № К/990/35222/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2025 по справі №400/10039/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Топ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей-Топ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.08.2024 №1722914290704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 2182147,00 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 1091073,50 грн, №1725414290704, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2159557,00 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.02.2025, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Топ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 19.08.2024 № 1725414290704. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 19.08.2024 №1722914290704 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за травень 2024 року, на 1965123,00 грн та в частині застосування штрафу в сумі 982561,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
Додатковим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Прометей-Топ» у стягненні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області витрат на професійну правничу допомогу в сумі 34700,00 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Топ» задоволено частково. Додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 скасовано. Прийнято по справі нову постанову, якою заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Топ» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 44104027) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Топ» (код ЄДРПОУ 44575226) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.
До Верховного Суду 22.08.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2025 по справі №400/10039/24.
Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження.
На виконання вимог вказаної ухвали контролюючим органом надіслано клопотання, зазначено, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки доказам, наданим податковим органом. На думку скаржника, П'ятим апеляційним адміністративним судом допущено порушення норм процесуального права, зокрема ст.2, ст. 9, ч.1 ст.72, ч.1, 2 ст.73, ч.2 ст.74, ч.1 ст.75, ч.1, 76, ч.1, 3 ст.90, ч.1 - 3 ст. 242, п.5, 6 ч.4 ст.246 КАС України, не взято до уваги, що адвокатом не вказаний час, витрачений на підготовку документів та супроводження справи. Крім того, заявлена представником позивача сума витрат на правничу допомогу не є співрозмірною ціні позову, тобто є явно завищеною. Таким чином, документи надані позивачем у цій адміністративній справі вказують на необґрунтованість витрат на оплату послуг адвоката, а тому - на безпідставність заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.
Верховний Суд зауважує, що скаржником не вказано підставу касаційного оскарження, передбачену відповідним пунктом частини 4 статті 328 КАС України, не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права апеляційним судом.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції враховано висновки об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Перевіривши обґрунтованість заявлених представником позивача до відшкодування витрат у розрізі видів наданих адвокатом послуг, складність юридичних питань, які були предметом дослідження в суді, та враховуючи доводи суду першої інстанції щодо позовної заяви та змісту Договору, колегія суддів дійшла висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок відповідача в розмірі 34700,00 грн є неспівмірною, а тому розумно обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу є витрати в розмірі 15000,00 грн, оскільки дана сума є співмірною до предмету спору, складності даної справи та об'єму виконаних робіт.
Скаржником правильність застосування таких правових висновків не спростовано.
Доводи касаційної скарги зводяться до ввисловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, що було підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, та в зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2025 по справі №400/10039/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
В.П. Юрченко В.В. Хохуляк