01 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №400/10039/24
адміністративне провадження № К/990/35217/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025 по справі №400/10039/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Топ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей-Топ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.08.2024 №1722914290704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 2182147,00 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 1091073,50 грн, №1725414290704, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2159557,00 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.02.2025, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Топ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 19.08.2024 № 1725414290704. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 19.08.2024 №1722914290704 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за травень 2024 року, на 1965123,00 грн та в частині застосування штрафу в сумі 982561,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду 22.08.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025 по справі №400/10039/24.
Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
На виконання вимог касаційної скарги податковим органом надіслано клопотання, зазначено про ухвалення рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права (частина 2 статті 351 КАС України) та неправильним застосуванням норм матеріального права у виді незастосування закону, який підлягав застосуванню (пункт 2 частини 3 статті 44, пункти 7 та 18 частини 2 статті 180, частина 3 статті 351 КАС України), що призвело до ухвалення незаконного рішення. Не дослідивши обставини щодо факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також неправомірності відображення податкових наслідків за вказаними операціями, суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Верховний Суд зауважує, що скаржником не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій. Доводи касаційної скарги зводяться до висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, що було підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Контролюючим органом заявлено клопотання про продовження строку усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору, оскільки фінансування контролюючого органу відбувається з невизначеним інтервалом часу, і наступні надходження коштів на рахунки податкового органу очікуються найближчим часом.
Розглянувши дане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що воно є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Так, контролюючим органом не надано жодних документів на підтвердження таких обставин відсутності коштів, вжиття заходів для отримання належного фінансування та сплати судового збору у даній справі.
Крім того, скаржник не зазначає, коли саме він буде в змозі сплатити судовий збір у разі продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
Приймаючи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.
Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, та в зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Миколаївській області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025 по справі №400/10039/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
В.В. Хохуляк В.П. Юрченко