30 вересня 2025 року
м. Київ
справа №380/12323/23
адміністративне провадження № К/990/38364/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 (головуючий суддя Обрізко І.М., судді: Іщук Л.П., Шинкар Т.І.) у справі № 380/12323/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними,
І. РУХ СПРАВИ
У 2023 році ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просила:
- визнати протиправною відмову відповідача у видачі позивачці довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за грудень 2022 року, необхідної для обчислення пенсії по віку як державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» та підпунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, а також Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016;
- зобов'язати відповідача видати позивачці довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за грудень 2022 року;
- визнати протиправним не зарахування відповідачем до стажу позивачки державної служби для пенсії по віку державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-УІІІ період роботи у відділі комунального господарства Львівського міськвиконкому на посаді старшого економіста в період з 30.10.1986 по 09.04.1993;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачці до стажу державної служби для пенсії по віку державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ період роботи у відділі комунального господарства Львівського міськвиконкому на посаді старшого економіста в період з 30.10.1986 по 09.04.1993.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії, які полягають у відмові видати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за формою, встановленою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3;
- зобов'язано відповідача видати позивачці довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за формою, встановленою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 за грудень 2022;
- у задоволенні решти вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 апеляційну скаргу відповідача задоволено.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 в частині визнання протиправними дій відповідача, які полягають у відмові видати позивачці довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за формою, встановленою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року №1-3 та зобов'язання відповідача видати позивачці довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за формою, встановленою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 за грудень 2022 року скасовано та прийнято в цій частині постанову, якою в задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено.
В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 залишено без змін.
08.10.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, надійшла касаційна скарга позивачки на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024, у якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду 28.10.2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 29.09.2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відповідач протиправно, покликаючись на відсутність станом на 01.05.2016 року 20 років стажу державної служби, не надав їй довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за грудень 2022 року.
Позивачка не погоджується з усною відмовою у видачі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за грудень 2022 року, оскільки вважає, що має стаж державної служби понад 20 років.
Вважає, що відповідачем протиправно не зараховано їй до стажу державної служби період роботи у відділі комунального господарства Львівського міськвиконкому на посаді старшого економіста в період з 30.10.1986 по 09.04.1993.
Зазначає, що визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця регламентовано виключно пунктом 4 Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016 (далі - Порядок № 622).
Позивачка вважає, що вимоги Порядку №622 не передбачають необхідності мати 20 років і більше стажу державного службовця, для обчислення заробітної плати, станом саме на 01.05.2016. Звертає увагу, що Порядком передбачено право вибору особою варіанту обчислення пенсії державного службовця із заробітку, яка на момент виходу на пенсію не займає посади державного службовця та має не менше 20 років стажу державної служби.
Відповідач проти позову заперечував та вказував на відсутність підстав для видачі позивачці довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, оскільки, за даними трудової книжки стаж роботи позивачки на посадах, які дають право на призначення пенсії згідно з Законом №889, станом на 01.05.2016 складає 19 років 07 місяців 08 днів.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до запису у трудовій книжці позивачки, на підставі наказу №54-о від 13.01.2023, її звільнено з посади головного спеціаліста відділу добору, оцінки та розвитку персоналу Управління по роботі з персоналом ГУ ПФУ у Львівській області за власним бажанням.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області як одержувач пенсії за віком з 30.11.2022 відповідно до Закону №1058.
28.04.2023 позивачка звернулась до ГУ ПФУ у Львівській області з заявою про видачу довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за грудень 2022, оскільки вона має стаж роботи державної служби понад 20 років, що підтверджується їх довідкою.
Листом від 03.05.2023 №11520-12278/Р-52/8-1300/23 відповідач повідомив, що з 25.01.2023 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №889, за її заявою. До заяви додано довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 17.01.2023 №18-Ф та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 17.01.2023 №21-Ф. Призначений розмір пенсії становить 9644,59 грн. (60%*16074,31 - середньомісячний заробіток для обчислення пенсії), з урахуванням стажу на посадах державної служби 19 років 7 місяців 9 днів станом на 01.05.2016.
За результатами розгляду адвокатського запиту від 23.05.2023 щодо надання довідки ОСОБА_1 відповідач листом від 29.05.2023 № 1300-5603-8/76745 повідомив, що оскільки стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, які дають право на призначення пенсії згідно з Законом № 889, за даними трудової книжки станом на 01.05.2016 складає 19 років 07 місяців 08 днів, немає підстав для видачі довідки відповідно до постанови Правління Пенсійного Фонду України від 17.01.2017 № 1-3 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за грудень 2022.
Одночасно повідомлено, що ОСОБА_1 у січні 2023 року видано всі довідки вказані у заяві від 28.12.2022. Про видачу довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за грудень 2022 року, в цій заяві не зазначено.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, форма якої передбачена Постанова №1-3, відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.
Суд апеляційної інстанції не погодився із позицією суду першої інстанції та дійшов висновку, що зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області видати позивачці довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за грудень 2022 є безпідставним, оскільки за даними трудової книжки стаж роботи позивачки на посадах, які дають право на призначення пенсії згідно з Законом №889, станом на 01 травня 2016 складає 19 років 07 місяців 08 днів.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судових рішень, які визначено частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з посиланням у касаційній скарзі на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо порядку застосування пунктів 4-5 Порядку № 622, що стосуються порядку обчислення заробітної плати державним службовцям при визначенні розміру пенсії.
На думку скаржниці, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 37 Закону України «Про державну службу», пункти 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ та Порядку №622, а саме - застосовував норми, що стосуються визначення права на таке пенсійне забезпечення. Натомість не застосував норми Закону в частині щодо обчислення заробітку та пункти 4-5 Порядку № 622, якими визначається порядок обчислення зарплати, оскільки у ОСОБА_1 без спірного періоду, наявний стаж державної служби 26 років 03 місяці 23 дні.
Скаржник звертає увагу, що вимоги Порядку № 622 не мають прив'язки для видачі довідки за місяць, що передує зверненню за пенсією, наявності стажу державної служби 20 років і більше саме станом на 01 травня 2016 року. В такому випадку норма Порядку звучала б, що особам, які станом на 01 травня 2016 року мали стаж 20 і більше років та форма довідки, що затверджена Пенсійним фондом України містили б також таку дату. Всі дати, які мають застосовуватися, визначені як в Законі так і в Порядку №622. Натомість, апеляційний суд в постанові керувався лише пунктом 2 Порядку № 622, що не має стосунку до обчислення заробітної плати, а стосується права на пенсійне забезпечення.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, заперечував проти її задоволення, зазначив про безпідставність аргументів позивачки та просив залишити рішення суду апеляційної інстанції без розгляду.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам скаржника, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.
Ключовим питанням у межах перегляду цієї справи є наявність або відсутність правових підстав для видачі позивачці довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за формою, встановленою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, за грудень 2022 року.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) (у редакції, чинній до 01.05.2016) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VІІІ).
Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У зв'язку з набранням чинності Законом №889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон № 3723-ХII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, згідно з пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, зміст наведених правових норм вказує, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, мають такі особи:
1) особи які станом 01.05.2016 займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України;
2) особи які станом 01.05.2016 мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та рішеннями Кабінету Міністрів України.
Аналогічно, у пункті 2 Порядку №622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу»:
мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку №622 право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:
чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.;
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.;
жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пункт 4 Порядку № 622 передбачає, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно з пунктом 5 Порядку №622 форма довідки, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Так, постановою Правління Пенсійного Фонду України від 17.01.2017 №1-3 затверджені форми відповідних довідок, зокрема довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Скаржниця вважає, що вимога мати 20 років стажу державної служби не обмежується датою 01.05.2016, оскільки Порядок № 622 не містить такої умови.
Колегія суддів вважає такі доводи позивачки помилковими, з огляду на таке.
Так, пунктами 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII передбачено, що право на призначення пенсії за статтею 37 Закону № 3723-XII зберігається лише за тими особами, які станом на день набрання чинності цим Законом, тобто 01.05.2016, вже мали відповідний стаж.
Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18.
Верховний Суд підкреслює, що визначальною умовою для збереження спеціального пенсійного забезпечення є наявність необхідного стажу саме станом на 01.05.2016, а не на момент звернення.
Отже, посилання скаржниці на відсутність у законі прив'язки до певної дати, а саме до 01.05.2016, не відповідає системному тлумаченню Закону №889-VIII та правовій позиції Верховного Суду.
ОСОБА_1 вважає, що апеляційний суд не врахував пункти 4-5 Порядку №622, які регулюють порядок визначення заробітку для обчислення пенсії. Проте, колегія суддів зазначає, що застосування пунктів 4-5 Порядку №622 можливе лише за умови, якщо особа відповідає критеріям пункту 2 цього ж Порядку, тобто має необхідний стаж державної служби станом на 01.05.2016.
Оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, у ОСОБА_1 такий стаж складав 19 років 07 місяців 08 днів, вона не набуває права на використання механізму, передбаченого пунктами 4-5 Порядку №622.
Позивачка стверджує, що сама форма довідки, затверджена постановою Правління Пенсійного Фонду України від 17.01.2017 №1-3, містить вимогу лише щодо наявності 20 років стажу, без зазначення дати 01.05.2016.
Утім, Верховний Суд зазначає, що форма довідки не є нормативним актом та не може змінювати чи розширювати умови, визначені Законом.
Як встановлено вище, право на такий вид пенсії зберігається виключно у осіб, які мали необхідний стаж до 01.05.2016.
Верховний Суд також наголошує, що сама по собі відмова у видачі довідки за формою №1-3 не позбавляє позивачку права на пенсію та не впливає на її розмір, оскільки останній був визначений на підставі інших довідок (№18-Ф та №21-Ф). Предметом спору є правові підстави для отримання довідки за спеціальною формою, а не право на пенсію.
Отже, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевірив обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №380/12323/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
Я. О. Берназюк
В. М. Шарапа