Справа №: 307/1953/25
Провадження № 3/307/726/25
30 вересня 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
встановила:
ОСОБА_1 22 травня 2025 року о 23 год. 05 хв. по вул. Головній у с. Колодне, Тячівського району, Закарпатської області, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «BMW», номерний знак НОМЕР_1 , порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, а саме, за нявності ознак алкогольного сп'яніння - почервоніння очей, тремтіння рук, різкий запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, на вимогу працівника поліції відмовився від проходження в установленному законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Даний протокол надійшов до суду 29 травня 2025 року, розгляд справи призначено на 27 червня 2025 року, судову повістку про виклик до суду надіслано ОСОБА_1 за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 27 червня 2025 року на розгляд справи не прибув, у зв'язку із чим судовий розгляд було неодноразово відкладено, зокрема, на 28 серпня 2025 року та на 30 вересня 2025 року; судові повістки надіслані ОСОБА_1 за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення від 22 травня 2025 року та його повідомлено про судовий розгляд за допомогою оголошення, розміщеного на офійційному веб-порталі Судової влади України; до суду неодноразово були повернуті конверти із заначенням причин невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений за допомогою оголошення на вебпорталі Судової влади України, про що свідчить відповідна довідка, до суду 30 вересня 2025 року не прибув, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи і тому, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справу розглянуто під час його відсутності на підставі наявних у ній доказів.
Судом у свою чергу вжито всіх передбачених заходів щодо дотримання прав особи на участь у судових засіданнях та повідомленнях про судовий розгляд, що виразилося в неодноразовому відкладенні судових засідань.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім цього, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 ч.1 КУпАП за обов'язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи зазначене та з метою запобігання затягування строків розгляду справи, відсутність імперативної заборони розгляду справ про адміністративне правопорушення передбачене 130 ч.1 КУпАП (ст.268 КУпАП) та, враховуючи завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає можливим здійснити розгляд справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Із протоколу про адміністративне правопорушення відомо, що ОСОБА_1 22 травня 2025 року о 23 год. 05 хв. по вул. Головна у с. Колодне, Тячівського району Закарпатської області, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «BMW», номерний знак НОМЕР_1 , порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, а саме, за нявності ознак алкогольного сп'яніння - почервоніння очей, тремтіння рук, різкий запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, на вимогу працівника поліції відмовився від проходження в установленному законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 від надання пояснень по суті порушень відмовився, зі змістом протоколу та про час та місце розгляду справи ознайомитися відмовився, від підпису протоколу про адміністративне правопорушення також відмовився (а. с. 1).
Протокол про адміністративне правопорушення складений на бланку відповідного зразка з серійним номером ЕПР1 № 338929 від 22 травня 2025 року уповноваженою на те особою, у ньому викладена суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин, він містить підпис працівника поліції. (а. с. 1).
Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Між тим, жодних клопотань щодо незгоди з діями працівників поліції з приводу складання протоколу під час його складання ОСОБА_1 не викладено та заявлено не було.
Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4795609 від 22 травня 2025 року видно, що ОСОБА_1 22 травня 2025 року о 23 год. 05 хв. по вул. Головна у с. Колодне, Тячівського району Закарпатської області, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «BMW», номерний знак НОМЕР_1 , порушив п. 9.2 б Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. (а. с. 2).
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII патрульний поліцейський має право, зокрема, зупинити транспортний засіб, якщо мало місце порушення водієм правил дорожнього руху.
Із досліджених під час судового розгляду доказів, видно, що працівниками поліції зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, про наявність підстав для зупинки транспортного засобу свідчить постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за порушення ряду пунктів правил дорожнього, яка ним не оскаржена.
Також із дослідженого відеозапису видно, що ОСОБА_1 під час складання протоколу визнав, що вживав алкогольні напої, на неодноразову пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», а також проїхати до закладу охорони здоров'я для проходження такого - відмовився. Під час даної події його дії не відповідали обстановці, ОСОБА_1 вчиняв всі дії для уникнення проходження відповідного огляду (а. с. 6).
Отже, винуватість ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння доведена зібраними та дослідженими у встановленому законом порядку доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 22 травня 2025 року, направленням на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану, а саме - алкогольного сп'яніння та рапортом інспектора СРПП Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області І. Цонинця від 22 травня 2025 року, довідкою до адмінматеріалів, відеозаписом події та іншими документами доданими до протоколу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605,60 грн.
Постанову для відома надіслати особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
У разі несплати штрафу у зазначений строк - постанову надіслати для виконання до відділу Державної виконавчої служби України міністерства юстиції за територіальністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк звернення до виконання - три місяці.
Суддя Л.Р.Сас