Єд. унік. № 243/6618/25
Провадження № 3/243/3448/2025
30 вересня 2025 року м. Слов'янськ
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Соловйова О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянки України, т.в.о. директора ДП "Слов'янське лісове господарство", яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , т.в.о. директора ДП "Слов'янське лісове господарство", будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальним за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи на робочому місці, 12.09.2024 року, не повідомила у встановленому Законом порядку, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, під час вирішення про надання щодо підписання наказу №97 від 12.09.2024 року про виплату премії працівникам, в тому числі і собі, як т.в.о. директора, у розмірі 8000 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
ОСОБА_1 , т.в.о. директора ДП "Слов'янське лісове господарство", будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальним за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи на робочому місці, 12.09.2024 року, вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання наказу №97 від 12.09.2024 року про виплату премії працівникам, в тому числі і собі, як т.в.о. директора, у розмірі 8000 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
ОСОБА_1 , т.в.о. директора ДП "Слов'янське лісове господарство", будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальним за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 12.09.2024 року (точний час не встановлений), перебуваючи на робочому місці, не повідомила у встановленому Законом порядку, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, під час вирішення про надання щодо підписання наказу №97 від 12.09.2024 року про преміювання працівників, в тому числі і своєї матері ОСОБА_2 , у розмірі 8000 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
ОСОБА_1 , т.в.о. директора ДП "Слов'янське лісове господарство", будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальним за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи на робочому місці, 12.09.2024 року (точний час не встановлений), вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання наказу №97 від 12.09.2024 року про преміювання працівників, в тому числі і своєї матері ОСОБА_2 , у розмірі 8000 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП постановою судді від 29.09.2025 року зазначені справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП були об'єднані в одне провадження.
29.09.2025 року до суду надано письмовий висновок у адміністративній справі від прокурора, який забезпечує участь у розгляді справи Слов'янської окружної обласної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 щодо наявності у діяннях ОСОБА_1 ознак адміністративних правопорушень.
29.09.2025 року від захисника Музиканта В.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 до суду надійшло письмове заперечення проти протоколів №262, №263, №264, №265 від 18.07.2025 року, в якому він просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Так, у вказаному письмовому запереченні зазначено, що з огляду на наказ №97 від 12.09.2024, окрім себе та своєї матері нараховано аналогічну премію з нагоди професійного свята загалом 27 працівникам лісгоспу. Зовнішній контроль виплати заробітної плати здійснюють головні спеціалісти ДП «Слов'янський лісгосп» та перевірку справедливого нарахування премії до Дня працівника лісу всім працівникам підприємства. Виконуючі свої обов'язки, головний бухгалтер підприємства здійснює контроль за нарахування заробітної плати, премій, доплат, відпускних, лікарняних та інших виплат. Це включає перевірку правильності розрахунків, застосування відповідних податкових ставок та утримань, а також своєчасність виплат. Головний бухгалтер державного підприємства «Слов'янське лісове господарство» несе відповідальність за дотримання законодавства у сфері оплати праці та правильність ведення відповідної документації. Перед створенням наказу про преміювання до Дня працівника лісу головний бухгалтер з головним економістом та головою профспілки разом узгоджували розмір премії, що потім було донесено до керівника підприємства - тимчасово виконуючій обов'язки директора ОСОБА_1 . Премія була виплачена в межах фонду оплати праці, а в наказі визначені всі працівники лісгоспу та підстава для виплати премії. Головний бухгалтер та головний економіст разом з головою профспілки перевіряли правильність нарахування розрахунків, щоб забезпечити справедливе нарахування. При цьому, головний економіст підготувала відомість нарахування премії, а головний бухгалтер перерахувала кошти на банківські рахунки працівників. Всі працівники ДП «Слов'янський лісгосп» були проінформовані про критерії надання премії, щоб забезпечити прозорість процесу. Жоден працівник не оскаржував розмір нарахування своєї премії, всі вважали нарахування було законним та справедливим. Головний економіст до видачі наказу про преміювання до Дня працівника лісу контролює правильність розрахунку, згідно колективного договору, положення про преміювання та інших нормативних документів та схвалює виплату. Таким чином, фактично нарахування та узгодження виплати заробітної плати та премій всім працівникам лісгоспу здійснюється під зовнішнім контролем.
З огляду на Наказ № 97 від 12.09.2024 не вбачається, що ОСОБА_1 якось вплинула на розмір своєї премії, або на розмір премії ОСОБА_2 , адже в Наказі про надання премії, аналогічна та однакова грошова винагорода надавалась загалом 27 працівникам. В протоколах, направлених до суду, не зазначено, яким чином Наказ, який підписала ОСОБА_1 про надання премії з нагоди святкування, формує суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями, які зобов'язують її підписувати відповідний наказ. Також, не містять вказані протоколи й інформації щодо реального впливу такої суперечності на об'єктивність або неупередженість при підписанні наведеного наказу.
У зв'язку з вищенаведеним, просив закрити провадження по даній справі на підставі ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
Прокурор Левицька К.В. у судовому засіданні зазначила, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, підтримала доводи викладені у наданому письмовому висновку у адміністративній справі. Просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 1, 2 статті 172-7 КУпАП, та призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100,00 грн.
Захисник Музикант В.С. в судовому засіданні підтримав вищезазначене клопотання та просив закрити провадження по справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень..
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнала, пояснивши, що обставини, зазначені в протоколах, не порушують вимоги Закону України «Про запобігання корупції», оскільки реального конфлікту інтересів не підтверджують. Отримання вказаної премії відбулося на законних підставах.
Суд, заслухавши думку прокурора, захисника та особи, яка притягується до відповідальності, дослідивши надані матеріали встановив наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.
Відповідно до приписів положення ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний зокрема з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-7 КУпАП встановлюється адміністративна відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Згідно примітки до ст. 172-7 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», особами, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, які не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті, посадові особи та інспектори Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, члени Ради Аудиторської палати України, посадові особи Аудиторської палати України та працівники комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України та комітетів з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, Голова, заступники Голови, інші члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, крім обраних з числа здобувачів вищої освіти та представників всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, а також посадові особи секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
За змістом п.11 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому зумовлений особистими, сімейними, дружними чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Згідно наказу Державного підприємства «Слов'янське лісове господарство» № 126-к від 09.07.2024 року на ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов'язків директора Державного підприємства «Слов'янське лісове господарство».
Відповідно до Статуту, затвердженого Державним агентством лісових ресурсів України № 452 від 01.08.2023 року, Державне підприємство «Слов'янське лісове господарство» є юридичною особою публічного права.
Замовником, власником та органом управління майном Державного підприємства «Слов'янське лісове господарство» є Державне агентство лісових ресурсів України.
Статтею 81 ЦК України передбачено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
З урахуванням викладеного, Державне підприємство «Слов'янське лісове господарство» є юридичною особою публічного права.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи т.в.о. директора ДП "Слов'янське лісове господарство", є посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» відповідальна за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Як вбачається з вищевикладених положень, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, нерозривно пов'язана з таким елементом як приватний інтерес, його суперечність з службовими повноваженнями, внаслідок чого виникає реальний конфлікт інтересів. Слід зауважити, що реальний конфлікт інтересів має бути чітко вираженим, конкретизованим та простежуватися на основі визначення того, який приватний інтерес переслідує особа у даному випадку, та яким чином цей приватний інтерес вступає у суперечність з службовими інтересами.
У свою чергу реальний конфлікт інтересів безпосередньо впливає на рівень об'єктивності та неупередженості особи при прийнятті рішень, вчиненні або не вчиненні певних дій, що відносяться до її службових або представницьких повноважень. Тобто, реальний конфлікт інтересів перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з прийнятим рішенням, внаслідок чого останнє не може вважатися неупередженим та об'єктивним.
Крім того, ознакою об'єктивної сторони зазначених правопорушень є саме реальний, а не потенційний конфлікт інтересів, тобто саме суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями особами. Потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Разом з тим, констатація наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, є можливою лише у тому випадку, коли реальний конфлікт інтересів впливає на реалізацію посадовою особою своїх дискреційних повноважень.
Право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд передбачає можливість його дискреції, тобто право вибору між декількома діями чи рішеннями, що однаково є правомірними та передбачені чинним законодавством.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Наявність дискреції (розсуду) посадової особи є визначальною та необхідною умовою для вирішення питання про наявність у її діях реального конфлікту інтересів, адже у випадку, коли особа у відповідності до імперативних вимог чинного законодавства має діяти у чітко визначений спосіб, чітко визначених межах та формі або повинна утримуватися від певних дій і в неї немає жодного власного розсуду стосовно виду та характеру можливого рішення, дій чи бездіяльності, то в такому випадку реальний конфлікт інтересів не впливає на об'єктивність та неупередженість рішень, дій чи бездіяльності посадової особи, оскільки остання позбавлена будь-якої можливості діяти в будь-який інший спосіб, ніж написано у законі. Отже, наявність дискреційних повноважень є необхідною передумовою вирішення питання про наявність у діях особи реального конфлікту інтересів.
Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі №826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, можливе лише за сукупності умов: наявності у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; повноважень на прийняття рішення; факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Згідно п.п. 8.4 Статуту ДП «Слов'янське лісове господарство» директор підприємства здійснює керівництво підприємством, розпоряджається коштами підприємства, застосовує заходи заохочення (преміювання) до працівників підприємства.
Абзац 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» вказує, що приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Згідно ст. 1 ч. 1 абзацу 3 Закону України «Про запобігання корупції», близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брата сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Приватний інтерес ОСОБА_1 це майновий інтерес особи, зумовлений сімейними стосунками, що виник у зв'язку з діяльністю останньої на посаді т.в.о. директора, який полягає у підписанні наказу про преміюванням себе та своєї матері.
Між приватним інтересом ОСОБА_1 та її повноваженнями, пов'язаними із підписанням Наказу про преміювання, виникла суперечність, що мала вплив на об'єктивність та неупередженість прийняття нею відповідного рішення.
Суперечність полягала в тому, що з однієї сторони, в особи наявний вказаний вище приватний інтерес, а з іншої - ОСОБА_1 має здійснювати свої повноваження, в тому числі під час підписання наказів, виключаючи вплив приватного інтересу на реалізацію своїх повноважень. ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» не вчинила дії щодо усунення конфлікту інтересів шляхом направлення відповідного повідомлення на адресу НАЗК або Державного агентства лісових ресурсів України.
За наявності вищезазначеного приватного інтересу ОСОБА_1 суб'єктивно та упереджено прийняла рішення та підписала наказ про преміювання себе особисто та своєї матері.
Враховуючи викладене, така суперечність, що мала вплив на об'єктивність та неупередженість вчинення дій та прийняття рішень, в розумінні Закону є реальним конфліктом інтересів.
Крім того, суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями зумовлена тим, що під час підписання наказу про преміювання остання змушена шукати баланс між приватним інтересом, що полягає у можливості отримання певних матеріальних благ, додаткового заробітку та необхідністю виконувати свої службові обов'язки т.в.о. директора, виключаючи можливість будь - якого впливу приватного інтересу.
Відповідно до методичних рекомендацій щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції від 12.01.2024 року №2, а саме п. 2.5 приклад різниці між потенційним та реальним конфліктом інтересів, зазначається що підписання наказу про преміювання, у тому числі, близької особи, буде свідчити про прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Не має значення, хто саме ініціював призначення близькій особі премії та ким був запропонований її розмір.
Відповідно до п. 2.4 Методичних рекомендацій НАЗК №13 віл 21.10.2022 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об'єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення та доданих до них матеріалів, вищевказані вимоги Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 дотримані не були.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, повністю підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №262 від 18.07.2025 року; протоколом про адміністративне правопорушення №263 від 18.07.2025 року; протоколом про адміністративне правопорушення №264 від 18.07.2025 року; протоколом про адміністративне правопорушення №265 від 18.07.2025 року; повідомленням Національного агентства з питань запобігання корупції від 03.04.2025 року про можливе вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП; статутом ДП «Слов'янське лісове господарство»; колективним договором ДП «Слов'янське лісове господарство» на 2017 - 2020 рр. та колективним договором зі змінами та доповненнями на 2024 рік; копією Наказу ДП «Слов'янське лісове господарство» №66-к від 01.09.2023 року про переведення ОСОБА_1 ; копією Наказу ДП «Слов'янське лісове господарство» №126-к від 09.07.2024 року про тимчасове покладення обов'язків директора ДП «Слов'янське лісове господарство» на ОСОБА_1 ; протоколом засідання постійно діючої комісії зовнішнього контролю ДП «Слов'янське лісове господарство» від 11.09.2024 року; копією Наказу №97 від 12.09.2024 року про преміювання працівників лісгоспу з нагоди професійного свята «Дня працівника лісу»; поясненнями ОСОБА_1 від 18.07.2025 року; постановою про спільне рішення адміністрації ДП «Слов'янське лісове господарство» та профспількового комітету первинної профспілки №П-24-1 від 09.09.2024 року; Наказом №19 від 01.02.1978 року; Наказом №64 від 24.04.1984 року; Наказом №185 від 15.10.1984 року; актовим записом про народження №1391 від 17.09.1975 року; актовим записом про шлюб №448 від 03.09.2010 року.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП повністю доведена.
Частиною 1 ст. 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не виявлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи вищевикладене, особу правопорушника, те, що вона є працездатною, ступінь вини, майновий стан, суд вважає, що ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП слід призначити покарання у виді штрафу, а за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП слід призначити покарання у виді штрафу. Остаточне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП слід призначити ОСОБА_1 в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, приєднавши додаткове стягнення. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових правопорушень.
Крім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. чт. 36, 40-1, ч. 1, 2 ст. 172-7, 283-284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 винною в скоєнні правопорушень, та накласти стягнення: за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.; визнати винною за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн..
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 у виді штрафу на користь держави у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп., який перерахувати на р/р: UA488999980313020106000005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання 3 (три) місяці.
Повний текст постанови виготовлений 30.09.2025 року.
Суддя О.О. Соловйова